Рішення

від 06.10.2023 по справі 377/923/19

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/923/19

Провадження №2/377/1/23

06 жовтня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретарів судового засідання: Щуковської А.М., Гаєвої К.Г., Маряхіної І.В., Носенко І.В., Клюєвої Ю.М., Федорчук Г.В.,

представника позивача адвоката Мозгового О.О.,

представника третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням її власних технічних засобів, із застосуванням електронного підпису через мережу Інтернет на онлайн-сервісі відеозв`язку EASYCON: адвоката Пономаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич», Закрите акціонерне товариство «Реланж», Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ІНФОРМ КОНСАЛТ», Приватне підприємство «Торговий центр Русь», ОСОБА_7 , Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», ОСОБА_8 , про поділ спільного майна подружжя, -

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 60, 61, 63, 68 СК України, статті 16, 317, 321, 368, 372, 383, 391 ЦК України просив визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 :

- 1/3 частину нежитлової будівлі приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 28886/100000 частини нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 1688,00 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/5 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіль легковий Toyota RAV-4, номер шасі: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- 1/6 частину нежитлової будівлі приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 28886/200000 частини нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 1688,00 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину автомобіля Toyota RAV-4, номер шасі: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 26.03.1990 між позивачем, ОСОБА_3 , та відповідачем, ОСОБА_4 , був укладений шлюб, який 10.08.2013 був розірваний. Від шлюбу спільних дітей не мають. За час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 , ними за спільні кошти було придбано наступне майно: 1/3 частину нежитлової будівлі приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набуту у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. 24.01.2005, зареєстрованого за номером 65; 28886/100 000 частини нежитлової будівлі магазину «Русь», загальною площею 1688,00 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , набута у власність на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовським М.С. 28.04.2012, зареєстрованого за номером 874; 1/5 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка набута у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. 26.11.2004, зареєстрованого за номером 3518; автомобіль легковий «TOYOTA RAV-4», номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , набутий у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Автосаміт ЛТД» № 3016 від 20.05.2008. Вищевказане майно на підставі статей 69-72 СК України та статті 372 ЦК України підлягає поділу між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 20 грудня 2019 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України( том 1 а.с. 36-38).

Ухвалою судді від 10 січня 2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 06 лютого 2020 року, а також залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич», Закрите акціонерне товариство «Реланж», Акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК»( том 1 а.с. 62-65).

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ІНФОРМ КОНСАЛТ», Приватне підприємство «Торговий центр Русь», ОСОБА_7 , АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_8 , до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору(том 1 а.с. 166-169).

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року на підставі пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України було зупинено провадження у справі( том 1 а.с. 170-173).

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 10 вересня 2020 року( том 1 а.с. 228-229).

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року було відкладено судове засідання на 01 жовтня 2020 року на підставі пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України та визнано потрібним, щоб позивач дав особисті пояснення( том 2 а.с. 17-18).

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року було залучено до участі у справі правонаступників третіх осіб АКІБ «УкрСиббанк» - Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» - Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», який змінив своє найменування на Акціонерне товариство «СЕНС-БАНК»( том 2 а.с. 61-62)

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року було відкладено судове засідання на 26 жовтня 2020 року на підставі пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України та визнано потрібним, щоб позивач дав особисті пояснення( том 2 а.с. 63-64).

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року за клопотанням ОСОБА_7 , третьої особи у справі, на підставі пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України було зупинено провадження по справі( том 2 а.с. 106-109).

Ухвалою суду від 22 травня 2023 року було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 13 червня 2023 року( том 2 а.с. 164-166).

Ухвалою суду від 13 червня 2023 року було відкладено судове засідання на 03 серпня 2023 року на підставі пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України та визнано потрібним, щоб позивач дав особисті пояснення( том 2 а.с. 23-231).

03 серпня 2023 року було оголошено перерву у судовому розгляді справи на 18 серпня 2023 року у зв`язку з клопотанням представника позивача адвоката Мозгового О.О..

Ухвалами суду від 18 серпня 2023 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 НОМЕР_3 частини нежитлової будівлі магазину «Русь» загальною площею 1688,00 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , 1/2 частини автомобіля Toyota RAV-4, номер шасі: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та визнання за позивачем ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя права власності на 28886/200000 частини нежитлової будівлі магазину «Русь» загальною площею 1688,00 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та права власності на 1/2 частину автомобіля Toyota RAV-4, номер шасі: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , і було оголошено перерву у судовому розгляді справи за клопотанням представника третіх осіб адвоката Пономаренко Ю.В. до 01 вересня 2023 року на підставі частини 2 статті 240 ЦПК України ( том 3 а.с. 138-143).

Ухвалою суду від 01 вересня 2023 року за клопотанням представника третіх осіб які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Пономаренко Ю.В. витребувано у приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Хусалімової Лесі Василівни належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого за номером 65 від 24.01.2005, а саме: нежитлової будівлі - приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та оголошено перерву у судовому розгляді справи до 19 вересня 2023 року на підставі частини 2 статті 240 ЦПК України( том 3 а.с. 229-231).

Ухвалою суду від 19 вересня 2023 року за клопотанням представника третіх осіб які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Пономаренко Ю.В. витребувано у приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Хусалімової Лесі Василівни належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2004, а саме: нежитлової будівлі - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » загальною площею 831,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та оголошено перерву у судовому засіданні до 06 жовтня 2023 року на підставі частини другої статті 240 ЦПК України( том 4 а.с. 63-65).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Мозговий О.О. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що в період шлюбу за спільні кошти позивачем та відповідачем було придбано 1/4 частину нежитлової будівлі приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. 24.01.2005, та 1/5 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. 26.11.2004. Відповідно до статті 60 СК України в порядку поділу майна подружжя необхідно визнати за позивачем право власності на 1/8 частину приміщення кафе« ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на44посадочних місця),яке знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 ,та 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 в призначені судові засідання: 06.02.2020, 10.09.2020, 01.10.2020, 26.10.2020, 13.06.2023, 03.08.2023, 18.08.2023, 01.09.2023, 19.09.2023, 06.10.2023 не з`явилася, про дату, час та місце судових засідань повідомлена належним чином в порядку, передбаченому частиною 11 статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала, причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та заяви про розгляд справи за її відсутністю до суду не надала.

Представник третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - адвокат Пономаренко Ю.В. в судовому засіданні не підтримала позовні вимоги та просила відмовити з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази, що 1/4 частину приміщення кафе« ІНФОРМАЦІЯ_1 »,яке знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 ,та 1/5 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , було придбано за спільні кошти позивача і відповідача. Крім того, позивач не приймав участі в утриманні цього майна, не оплачував комунальні послуги та пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.

Треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в призначене судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.

Треті особи: Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич», Закрите акціонерне товариство «Реланж», Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ІНФОРМ КОНСАЛТ», Приватне підприємство «Торговий центр Русь», Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» в призначене судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 06 жовтня 2023 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, зареєстрованому 26 березня 1990 року Калитянською селищною радою Броварського району Київської області, актовий запис № 12, який був розірваний у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 32 від 10 серпня 2013 року ( том 1 а. с. 8-9).

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 24 січня 2005 року приватним нотаріусом Славутицької міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 65, ОСОБА_4 , відповідач у справі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи у справі, купили в рівних частках кожний приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215 кв.м, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 ( том 4 а.с. 3-5). До договору купівлі-продажу додана копія заяви ОСОБА_3 , позивача у справі, посвідчена 17 січня 2005 року приватним нотаріусом Славутицької міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 64, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 надав згоду своїй дружині ОСОБА_4 , на купівлю на умовах на свій розсуд за сумісні кошти, набуті під час перебування в зареєстрованому шлюбі, нерухомого майна - частини приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 44 посадочних місць, загальною площею 215 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( том 4 а.с. 12).

Згідно із відповіддю № 168631 від 02.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( кафе на 44 посадочних місць), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 по 1/4 частці кожному на підставі договору купівлі-продажу майна, посвідченого 24.01.2005 приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В.. Дата реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно до 2013 року 24.01.2005. Дата реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 02.06.2023 ( том 3 а.с. 34-38).

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 жовтня 2019 року у справі № 377/505/19 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіансова компанія «Амбер», ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна та витребування з чужого незаконного володіння, яке набрало законної сили 08 липня 2020 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, реєстраційний № 1803774532115, - приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 05 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідністю «Фінансова компанія «АМБЕР» та ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. за реєстровим № 444. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 об`єкт нерухомого майна, реєстраційний № 1803774532115, - приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування державної реєстрації права власності на нього за ОСОБА_7 та поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна у відповідних частках за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Визнано недійсним договір іпотеки об`єкту нерухомого майна, реєстраційний № 1803774532115, - приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 13 травня 2019 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В. за реєстровим № 766. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо державної реєстрації іпотеки), індексний номер 46842142 від 14.05.2019 10:40:06, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В.. Вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 31527273, зареєстрований 13.05.2019 на підставі договору іпотеки №766 від 13.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В.. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо державної реєстрації заборони на нерухоме майно), індексний номер 46841600 від 14.05.2019 10:26:07, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В.. Вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №31526713 у вигляді заборони на нерухоме майно, зареєстрований 13.05.2019 на підставі договору іпотеки №766 від 13.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В. ( том 1 а.с. 190-223, том 2 а.с. 143-162).

Із змісту вказаного рішення суду вбачається, що 21 січня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №10. Відповідно до п.2.1. вищезазначеного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 300 000 гривень. За користування кредитом встановлена процентна ставка в розмірі 14,5% річних. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше 18 січня 2013 року. Відповідно до п.4.1. кредитного договору, виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечується іпотекою нежитлового приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 . 22 січня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), як Іпотекодержателем, та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , як іпотекодавцями, було укладено іпотечний договір №4, посвідчений приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. за реєстровим № 213. 17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, відповідно до якого права та обов`язки ПАТ «Промінвестбанк», зокрема, за кредитним договором №10 від 21.01.2008, перейшли до ТОВ «Кредитні ініціативи. Крім того, 17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», як первісним іпотекодержателем, та ТОВ «Кредитні ініціативи» як новим іпотекодержателем, було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик O.A., зареєстрованого в реєстрі за № 1423. На умовах вказаного договору, з урахуванням додатків до нього, усі права та обов`язки ПАТ «Промінвестбанк», зокрема, за іпотечним договором № 213 від 22.01.2008, укладеним з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , перейшли до нового іпотекодержателя - ТОВ «Кредитні ініціативи». 28 грудня 2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «АМБЕР» уклали договір факторингу, відповідно до п.1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитним договором №10 від 21 січня 2008 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_4 05 квітня 2019 року ТОВ «АМБЕР» та ОСОБА_8 уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., за реєстровим № 444, згідно якого ТОВ «АМБЕР» продало ОСОБА_8 за 559600 гривень приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13 травня 2019 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В., за реєстровим № 763, згідно якого ОСОБА_9 продала ОСОБА_7 за 250 500 гривень приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .Того ж дня,тобто 13 травня 2019 року між ОСОБА_8 (позикодавцем) та ОСОБА_7 (позичальником) було укладено договір позики грошей, відповідно до якого позикодавець до 08 листопада 2020 року позичив позичальнику812 382 гривень 50 копійок. 13 травня 2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було також укладено договір іпотеки від 13.05.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В. за реєстровим № 766. На умовах вказаного договору іпотеки приміщення кафе було передано ОСОБА_7 в іпотеку ОСОБА_8 у якості забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_7 з поверненням суми позики у розмірі812 382 гривень 50 копійок за договором позики грошей № 765 від 13 травня 2019 року.

Таким чином, рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 жовтня 2019 року у справі № 377/505/19 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіансова компанія «Амбер», ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна та витребування з чужого незаконного володіння, що набрало законної сили 08 липня 2020 року, приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , витребувано з чужого незаконного володіння, шляхом скасування державної реєстрації права власності на нього за ОСОБА_7 та поновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна у відповідних частках за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Реєстрації права власності на приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідних частках за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 після набрання вказаним рішенням суду законної сили відбулася 02 червня 2023 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 26 листопада 2004 року приватним нотаріусом Славутицької міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3518, ОСОБА_4 , відповідач у справі, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи у справі, купили в рівних частках кожний нежитлову будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв.м, місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 . До договору купівлі-продажу додана копія заяви ОСОБА_3 , позивача у справі, посвідчена 26 листопада 2004 року приватним нотаріусом Славутицької міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3508, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 надав згоду своїй дружині ОСОБА_4 на купівлю на умовах на свій розсуд за сумісні кошти, набуті під час перебування в зареєстрованому шлюбі, нерухомого майна, - 1/5 частки будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ( том 4 а.с. 145-157). ).

Згідно із відповіддю № 168568 від 02.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлова будівля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 1/5 частці кожному на підставі договору купівлі-продажу майна, посвідченого 26.11.2004 приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В.. З Державного реєстру іпотек вбачається, що нежитлова будівля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є предметом іпотечного договору від 25.12.2006, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», третьою особою у справі, правонаступником якого є Акціонерне товариство«УКРСИББАНК»,та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 6007 ( том 3 а.с. 48-55).

Відповідно до електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості, що є Додатком 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658 ( у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за № 677/32129, вартість приміщення кафе «ІВЕРІЯ», загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 14270008,88 гривень; вартість нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , становить 94626425,88 гривень ( том 3 а.с. 132-137).

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин та відповідних їм правовідносин, суд виходить з положень Сімейного кодексу України та інших нормативних актів, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до частини третьої статті 368Цивільного кодексуУкраїни майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як зазначено у частині другій цієї статті, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За правилом частини першої статті 61 цього Кодексу об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За змістом статті 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно із частиною першою статті 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до статті 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина перша). Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексуУкраїни (частина 2).

Як передбачено у частині першій статті 69 цього Кодексу, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За правилом частини першої статті 70 цього Кодексу у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз`яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбуватися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Поділ майна подружжя здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності - присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 , відповідачему справі,за часперебування ушлюбі із ОСОБА_3 ,позивачем, булопридбано майно: 1/4 частина приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/5 частина нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Конструкція норми статті 60 Сімейного кодексу України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Як вказано позивачем у позовній заяві та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, спірне майно було придбано за рахунок коштів спільного сімейного бюджету подружжя.

Зазначені обставини також підтверджені і в заяві ОСОБА_3 , позивача у справі, посвідченої 26 листопада 2004 року приватним нотаріусом Славутицької міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., зареєстрованої в реєстрі за № 3508, яка додана до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », із змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 надав згоду своїй дружині ОСОБА_4 на купівлю на умовах на свій розсуд за сумісні кошти, набуті під час перебування в зареєстрованому шлюбі, нерухомого майна, -1/5 частки будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також в заяві ОСОБА_3 , посвідченої 17 січня 2005 року приватним нотаріусом Славутицької міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., зареєстрованої в реєстрі за № 64, підтверджено, що ОСОБА_3 надав згоду своїй дружині ОСОБА_4 на купівлю на умовах на свій розсуд за сумісні кошти, набуті під час перебування в зареєстрованому шлюбі, нерухомого майна - частини приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 44 посадочних місць, загальною площею 215 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами той факт, що гроші, які були використані для купівлі вищевказаного спірного майна, були спільними коштами з позивачем, тому суд приходить до висновку, що спірне майно в силу статті 60, частини третьої 3 статті 61 Сімейного кодексу України було придбано за спільні кошти позивача та відповідача під час перебування у шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю подружжя.

Враховуючи, що позивач та відповідач не домовилися про поділ майна, то суд врахувавши їх інтереси вважає, що відповідно до частини першої статті 70 Сімейного кодексу України кожна сторона спору в порядку поділу майна має право власності на 1/8 частину приміщення кафе« ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на44посадочних місця),загальною площею215,8кв.м,яке знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 ,та на 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки доказів того, що між подружжям була встановлена інша домовленість щодо поділу вказаного майна матеріали справи не містять і судом не встановлено.

При цьому, судзвертає увагу,що відповіднодо правовстановлюючихдокументів,досліджених всудовому засіданні,спільним сумісниммайном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є саме 1/4 частина приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а не 1/3 частина, як зазначено позивачем у позовній заяві.

Слід зазначити, що перебування майна в іпотеці не перешкоджає його поділу між подружжям у судовому порядку та визнанню права власності на нього, оскільки при поділі такого майна дія договору іпотеки не припиняється і такий поділ не є розпорядженням предметом іпотеки.

За змістом положень статті 23 Закону України «Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому самому обсязі і на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо в іпотеку передано майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та на момент такої передачі зареєстровано на праві власності за одним із подружжя, то наступний поділ цього майна з визначенням часток кожного із подружжя, не припиняє іпотеку.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 359/441/20 (провадження № 61-6735св22).

Стаття 15ЦК України передбачаєправо кожноїособи назахист свогоцивільного правау разійого порушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15, 16ЦК України та статтями 2, 4, 13 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Стаття 12ЦПК України передбачає,що цивільнесудочинство здійснюєтьсяна засадахзмагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи представника третіх осіб адвоката Пономаренко Ю.В. про те, що позивачем подано позов про поділ спільного майна подружжя після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Адвокат Пономаренко Ю.В. приймає участь у справі як представник третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому її заява про сплив позовної давності не має правового значення у даній справі. Від відповідача ОСОБА_4 заява про застосування строку позовної давності до суду не надходила. Не впливають на суть вирішення спору про поділ майна подружжя і твердження представника третіх осіб про те, що позивач не приймав участі в утриманні спірного майна, оскільки вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

За такихобставин, позовнеобхідно задовольнитичастково тавизнати спільнимсумісним майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/4частину приміщення кафе« ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на44посадочних місця),загальною площею215,8кв.м,яке знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,та 1/5частину нежитловоїбудівлі магазину« ІНФОРМАЦІЯ_3 »,загальною площею831,9кв.м, щознаходиться заадресою: АДРЕСА_2 , оскільки спірне майно придбане під час шлюбу сторін за спільні кошти і є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, незважаючи на те, що право власності на нього зареєстровано за відповідачем. В порядку поділу майна необхідно визнати за ОСОБА_3 право власностіна: 1/8 частину ( 1/2 від 1/4 частини) приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/10 частину ( 1/2 від 1/5 частини) нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В іншій частині позовні вимоги є недоведеними, тому задоволенню не підлягають.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов про поділ спільного майна подружжя є позовом майнового характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно вартістю майна. Як зазначено у пункті 10 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістомчастини першої статті 4Закону України«Про судовийзбір» судовийзбір справляєтьсяу відповідномурозмірі відпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,встановленого закономна 1січня календарногороку,в якомувідповідна заяваабо скаргаподається досуду,-у відсотковомуспіввідношенні доціни позовута уфіксованому розмірі.

Позовна заява подана до суду в грудні 2019 року, тому для розрахунку судового збору необхідно приймати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2019 року.

Як зазначено в статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у 2019році прожитковиймінімум наодну особуз розрахунку намісяць з1січня 2019року для працездатних осіб встановлений в розмірі 1921 гривня.

Таким чином, мінімальний розмір судового збору в 2019 році становив для подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою 768,40 гривень, максимальний розмір 9605 гривень.

Враховуючи,що судом визнається спільним сумісниммайном сторін 1/4 частина приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/5 частина нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також вимога про визнання за позивачем 1/8 частини приміщення кафе« ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на44посадочних місця),загальною площею215,8кв.м,яке знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 ,та 1/10 частини нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , то сплаті за вказані вимоги підлягав судовий збір в розмірі 9605 гривень (14270008,88 гривень (вартість приміщення кафе «ІВЕРІЯ») /4/100 % + 94626425,88 гривень (вартість нежитлової будівлі магазину «Айнур») /5/100 % =224927,87 гривень, що підлягає обмеженню максимальним розміром судового збору 9605 гривень).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2450 гривень при подачі позовної заяви до суду ( том 1 а.с. 1-2), то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2450 гривень, інша сума судового збору підлягає сплаті відповідачем на користь держави в розмірі 7155 гривень( 9605 гривень -2450 гривень).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати спільним сумісним майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступне майно:

- 1/4 частина приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/5 частина нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- 1/8 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », загальною площею 831,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2450 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 7155 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Третя особа ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_8 .

Третя особа ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_9 .

Третя особаПриватнепідприємство «Будівельнакомпанія«Славутич»,кодЄДРПОУ: 30334584, місцезнаходження: Київська область, місто Славутич, Київський квартал, будинок № 27.

Третя особаЗакритеакціонерне товариство«Реланж»,кодЄДРПОУ: 34845646, місцезнаходження: Київська область, місто Славутич, Ризький квартал, будинок № 6, квартира № 18.

Третя особа Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок № 100.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ІНФОРМ КОНСАЛТ», код ЄДРПОУ: 37757495, місцезнаходження: Київська область, місто Славутич, Дніпровський квартал, будинок № 5.

Третя особа Приватне підприємство «Торговий центр Русь», код ЄДРПОУ: 39619533, місцезнаходження: Київська область, місто Славутич, Дніпровський квартал, будинок № 5.

Третя особа Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», код ЄДРПОУ: 09807750, місцезнаходження: місто Київ, улиця Андріївська, будинок № 2/12.

Повне заочне рішення суду складено 11 жовтня 2023 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька