Ухвала

від 06.03.2024 по справі 377/923/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження № 2-з/824/517/2024

Справа № 377/923/19

У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич», Закрите акціонерне товариство «Реланж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Інформ Консалт», Приватне підприємство «Торговий центр Русь», ОСОБА_7 , Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_8 , про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Київського апеляційного суду знаходиться дана справа.

04 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на спірні об`єкти нерухомого майна, а саме на 1/8 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , та на 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 831,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Заява мотивована тим, що Київським апеляційним судом здійснюється апеляційне провадження за апеляційною скаргою третьої особи ОСОБА_5 на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 06 жовтня 2023 року в справі № 377/923/19, яким частково задоволено його позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та зокрема визнано за ним право власності на 1/8 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , та на 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 831,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказував, що апеляційний суд був змушений відкласти розгляд справи, призначений на 28 лютого 2024 року, в зв`язку з надходженням заяви ТОВ «Бенгал Інкорпорейтед», як правонаступника АТ «УкрСиббанк», яке мало право вимоги боргу до ОСОБА_2 , про залучення до участі в цій справі та надання часу для підготовки до судового засідання.

Засновником цього підприємства є син апелянта ОСОБА_5 - ОСОБА_9 .

Вважав, що наведені ним обставини свідчать про навмисне затягування закінчення розгляду апеляційним судом вказаної справи з тим, щоб унеможливити йому в найближчий час можливість зареєструвати своє речове право на спірні об`єкти нерухомого майна: 1/8 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в разі залишення апеляційним судом без змін рішення суду першої інстанції та набрання ним законної сили. А між тим, вивести відповідне майно із власності ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу АТ «УкрСиббанк», а тепер перед ТОВ «Бенгал Інкорпорейтед», зокрема спробувати відчужити його добросовісному набувачу.

Вказував, що відповідне апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 саме по собі свідчить про очевидний інтерес останньої вчиняти дії, спрямовані на затягування набрання законної сили рішенням Славутицького міського суду Київської області від 06 жовтня 2023 року в справі № 377/923/19. Тим самим ОСОБА_5 дія як начебто представник/адвокат відповідача ОСОБА_2 , при цьому їй відомо, що фактично саме ОСОБА_5 користується (керує) в м. Славутичі і отримує прибутки як від кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », так і від кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Зазначав, що з публічної інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень йому відомо, що заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 23 листопада 2023 року в справі № 377/616/23 саме на користь ОСОБА_5 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 67300 грн., пов`язану з переданням в іпотеку майна для забезпечення кредиту колишньому ПАТ «УкрСиббанк». А тепер у справі № 377/738/15-ц в порядку виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 20 серпня 2015 року про стягнення кредитної заборгованості в тому числі з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Бенгал Інкорпорейтед» як правонаступник АТ «УкрСиббанк» з правом вимоги боргу в тому числі до ОСОБА_2 подало заяву про заміну сторони стягувача у відповідному виконавчому провадженні з виконання зазначеного судового рішення. Але ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 27 лютого 2024 року в задоволенні вказаного клопотання ТОВ «Бенгал Інкорпорейтед» було відмовлено.

Проте вказані обставини свідчать про умисні дії ОСОБА_5 , спрямовані на затягування набрання законної сили рішенням Славутицького міського суду Київської області від 06 жовтня 2023 року в справі № 377/923/19, а відтак і на реєстрацію позивачем свого речового права на спірні об`єкти нерухомого майна та, не виключно, спрямовані на виведення відповідного майна з власності ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу перед АТ «УкрСиббанк» або його правонаступників. Щодо цього в позивача є очевидні хвилювання, враховуючи, як складаються події, та враховуючи вищевказані недобросовісні дії як зі сторони ОСОБА_5 , так і зі сторони її адвоката Пономаренко Ю.В., спрямовані на затягування ухвалення рішення апеляційним судом по суті справи.

Вказував, що пропозицій щодо зустрічного забезпечення немає, оскільки він просить накласти арешт на частини спільного нерухомого майна, на які має реальне суб`єктивне речове право в порядку поділу спільного майна подружжя.

До заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову додано копію витягу з мережі інтернет із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 лютого 2024 року з системи Опердатабот про ТОВ «Бенгал Інкорпорейтед», а також квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З огляду на зазначене, заяву подано з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи за правилами ч.1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Оскільки майно, на яке позивач просить накласти арешт (1/8 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), як об`єкт цивільних прав не вилучене та не обмежене в обороті, ризик відчуження даного майна за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним.

Крім того, відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, предметом позову, є поділ майна подружжя, в тому числі нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , і рішенням Славутицького міського суду Київської області від 06 жовтня 2023 року, яке є предметом даного апеляційного перегляду, визнано спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , 1/5 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 .

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо поділу майна подружжя, заявник обґрунтовано зазначив, що відповідач або її представники може відчужити зареєстроване за нею нерухоме майно.

Отже, із врахуванням предмету спору є обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яке входить до предмету спору, і такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами про поділ майна подружжя.

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки майно, право власності на яке зареєстроване за відповідачем, може бути відчужене нею в будь-який час.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Питання застосування зустрічного забезпечення судом не вирішується, з огляду на те, що обов`язкових підстав застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в даному випадку не встановлено.

Керуючись ст. 149, 150, 152, 153, 261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на спірні об`єкти нерухомого майна, а саме на 1/8 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кафе на 44 посадочних місця), загальною площею 215,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , та на 1/10 частину нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 831,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 06 березня 2027 року.

Ухвала суду набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.