Постанова

від 12.10.2023 по справі 826/309/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/309/13-а

адміністративне провадження № К/990/20881/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року (суддя Бояринцева М.А.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (головуюча суддя Безименна Н.В., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)

у справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

за участю Київської міської прокуратури

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - Позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом», скаржник) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступник - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; надалі - Відповідач) від 17 липня 2008 року №0000024110/2, №0000094110/2, №0000044110/2, №0000134110/2 та №0000144110/2 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року №0000094110/0, від 18 серпня 2008 року №0000114110/1, №0000104110/1, від 10 вересня 2008 року №0000094110/1.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року (суддя Арсірій Р.О.) у справі №7/507 позов задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17 липня 2008 року №0000024110/2, №0000094110/2, №0000044110/2, №0000134110/2 та №0000144110/2. Визнано недійсними рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року №0000094110/0 та від 18 серпня 2008 року №0000114110/1 і №0000104110/1 (а.с.212-218 т.3).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2009 року (суддя Арсірій Р.О.) у справі №7/507 задоволено заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» про виправлення описки, пункт 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року по справі №7/507 викладено наступним чином: «Визнати недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року №0000094110/0, від 18 серпня 2008 року №0000114110/1 і №0000104110/1 та від 10 вересня 2008 року №0000094110/1» (а.с.240 т.3)

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року (головуюча суддя Желтобрюх І.Л., судді: Безименна Н.В., Мамчур Я.С.) у справі №7/507 (2-а-9420/08) скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.141-144 т.7).

30 грудня 2010 року на підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративній справі №7/507 присвоєно №2а-19424/10/2670 та передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 січня 2011 року справу №2а-19424/10/2670 прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кузьменка В.А. (а.с.2 т.8).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2011 року (суддя Кузьменко В.А.) провадження у справі №2а-19424/10/2670 зупинено до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України за наслідками розгляду касаційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року (а.с.30 т.8).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2011 року (головуюча суддя Бившева Л.І., судді: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А., Федоров М.О.) у справі №7/507 (2-а-9420/08) скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (а.с.74-76 т.8).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №2а-19424/10/2670 (7/507) скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 17 липня 2008 року №0000024110/2, №0000044110/2, №0000134110/2 та №0000144110/2; визнання недійсними рішень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 червня 2008 року №0000094110/0 та від 18 серпня 2008 року №0000114110/1 і №0000104110/1, а також щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000094110/2 в частині нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 149276416,00 грн, у тому числі 74638208,00 грн основного платежу та 74638208,00 грн - штрафних (фінансових) санкцій, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в позові. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року залишено без змін (а.с.218-227 т.8).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2012 року (суддя Кузьменко В.А.) поновлено провадження в адміністративній справі №2а-19424/10/2670 й призначено справу до судового розгляду (а.с.256 т.8).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2012 року (суддя Кузьменко В.А.) закрито провадження в адміністративній справі №2а-19424/10/2670 (а.с.263 т.8).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року (головуюча суддя Федорова Г.Г., судді: Вівдиченко Т.Р., Ключкович В.Ю.) у справі №2а-19424/10/2670 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2012 року залишено без задоволення (а.с.20-21 т.9).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року (головуюча суддя Ланченко Л.В, судді: Нечитайло О.М., Пилипчук Н.Г.) у справі №7/507 (2а-19424/10/2670) залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2008 року №0000094110/2 в частині визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 5493220,00 грн, у тому числі основного платежу 2746610,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2746610,00 грн, в іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.189-204 т.9).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року справу №826/309/13-а прийнято до провадження судді Келеберди В.І. (а.с.4 т.10).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року (суддя Келеберда В.І.) у справі №826/309/13-а позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 квітень 2008 року №0000094110/1 в частині донарахування податкового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 37158530,00 грн (основний платіж 18579265,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 18579265,00 грн). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.173-188 т.10).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року (головуюча суддя Романчук О.М., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі №826/309/13-а скасовано постанову Окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2008 року №0000144110/2, №0000094110/2, №0000024110/2, №0000134110/2, №0000044110/2, від 18 серпня 2008 року №0000114110/1, №0000104110/1, від 10 вересня 2008 року №0000094110/1 (а.с.122-145 т.21).

Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року (суддя-доповідач Васильєва І.А., судді: Пасічник С.С., Юрченко В.П.) у справі №826/309/13-а скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2008 року №0000024110/2 щодо визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 10253846,00 грн та застосування штрафних фінансових (санкцій) - 5126923,00 грн. Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Змінено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2008 року №0000094110/2: в резолютивній частині постанови абзац четвертий щодо цього податкового повідомлення-рішення викладено у наступній редакції: «Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників: . В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року залишено без змін (а.с.98-131 т.23).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року (суддя Бояринцева М.А.) у справі №826/309/13-а (а.с.232-238 т.23), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (головуюча суддя Безименна Н.В., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.), відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2008 року №0000024110/2 щодо визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 10253846,00 грн та застосування штрафних фінансових (санкцій) - 5126923,00 грн (а.с.84-91 т.24).

Ухвалюючи це рішення суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у разі заявлення вимог кредиторів після строків, встановлених для їх подання або у разі коли такі вимоги не задоволенні за недостатністю майна, такі вимоги кредиторів вважаються погашеними. Оскільки в межах ліквідаційної процедури ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш» Позивачем не було заявлено кредиторських вимог за укладеними договорами, такі вимоги є погашеними.

Роблячи висновки у цій частині спору суд врахував те, що фактично ДП «НАЕК «Енергоатом» сплачено грошові кошти ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш» за товар, проте такий товар поставлений частково останніми, а аванс, внаслідок подальшої ліквідації юридичних осіб, не було повернуто Позивачу, оплачений товар ним повністю не отримано, заходів в межах ліквідаційної процедури не здійснено, вимоги кредитора не заявлено, проте суми не повернутих ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш» коштів включено Позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Застосовуючи норми підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, згідно з якими у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Тому суд врахував, що придбані товари (товарно-матеріальні цінності) у ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш» використовувались у господарській діяльності Позивача частково, в тій кількості, які були контрагентами поставлені; а в іншій частині - аванс (грошові кошти), який було сплачено за товар, не використовувався Позивачем у господарській діяльності, адже ТМЦ вказаними контрагентами не поставлені внаслідок припинення зобов`язань у зв`язку із ліквідацією цих підприємств.

За наведеного суд дійшов висновку, що Позивач не мав права включати до податкового кредиту частку сплаченого (нарахованого) Позивачем податку при придбанні ТМЦ у ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш» тих товарів, які не були поставленні останніми ДП «НАЕК «Енергоатом». Тому суд погодився з висновками контролюючого органу щодо необхідності зменшення (коригування) ДП «НАЕК «Енергоатом» податку на додану вартість в частині суми оплаченого товару, проте не поставленого та не відшкодованих (повернення, стягнення тощо) грошових коштів, оплачених ним ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш».

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою оскарження судових рішень скаржник вказує пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується зазначаючи про обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У поданих до відкриття касаційного провадження письмових доповненнях до касаційної скарги скаржник насамперед акцентує на порушенні апеляційним судом норм процесуального права, що виявилось у тому, що у суді апеляційної інстанції справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Скаржник звертає увагу на положення частини другої статті 37 КАС України зауважуючи на тому, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року була постановлена за участі судді Безименної Н.В. у складі колегії суддів апеляційної інстанції, як і оскаржувана наразі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (під головуванням судді Безименної Н.В.). Наведене утворює підставу для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд.

По суті заявлених позовних вимог скаржник зауважує на тому, що предметом судового оскарження після направлення справи на новий розгляд стало податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2008 року №0000024110/2 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 10253846,00 грн - за основним платежем та 5126923,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скаржник вважає висновки податкового органу у цій частині визначених за результатом перевірки податкових донарахувань помилковими, з якими безпідставно погодились й суди першої та апеляційної інстанцій.

Пояснює, що у 2004 році Позивач, за першою подією - датою оплати товару, сформував податковий кредит у розмірі 10253846,00 грн за господарськими операціями з контрагентами ТОВ «ПТЗ «Укртяжмаш» і ТОВ «НВО «Орбіта». В подальшому, ухвалами господарського суду від 17 березня 2005 року було порушено провадження у справах про банкрутство цих контрагентів, а постановами господарського суду від 24 березня 2005 року - визнано банкрутами й 06 квітня 2005 року у газеті «Голос України» опубліковано відповідні оголошення. Оскільки граничний строк для подання заяви з вимогами конкурсних кредиторів, до яких належав і Позивач, закінчився 06 травня 2005 року, відповідно до статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на той час) вимоги Позивача до ТОВ «ПТЗ «Укртяжмаш» і ТОВ «НВО «Орбіта» вважаються погашеними з 06 травня 2005 року.

За результатом перевірки Відповідач дійшов хибних висновків, з якими безпідставно погодились й суди попередніх інстанцій, які зводяться до того, що Позивач був зобов`язаний відобразити у податковому обліку «зменшення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2005 року на 10253846 грн», не зазначивши при цьому й підстав для такого зменшення саме у грудні 2005 року.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження по пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України Позивач покликається на те, що оскаржувані судові рішенні ухвалені без урахування висновків щодо застосування частини першої статті 47 КАС України, викладених у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №520/11332/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15. З урахуванням цих висновків Позивач стверджує, що неправильне застосування частини першої статті 47 КАС України полягає у тому, що відхиляючи аргументи Позивача щодо порушення податковим органом строку, в межах якого податковий орган має право визначити платнику податків податкове зобов`язання, суд апеляційної інстанції помилково ототожнив такі аргументи зі зміною підстави позову. Це зумовило те, що ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не було враховано недотримання податковим органом строку визначення Позивачу податкових зобов`язань з ПДВ, що призвело до незастосування Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до спірних відносин й прийняття незаконних рішень щодо відмови в позові.

Скаржник також наполягає на тому, що судами обох інстанцій було встановлено істотні у справі обставини на підставі недопустимих доказів, оскільки у акті податкової перевірки, який у цій справі є носієм доказової інформації, не було встановлено порушення підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент спірних правовідносин), й таке порушення, відповідно, не було підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач переконаний, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив недопоставку частини оплаченого Позивачем товару з невикористанням оплаченого товару у господарській діяльності, а суд апеляційної інстанції цієї помилки не виправив. Вважає, що у акті перевірки було встановлено тільки недопоставку товару і не було встановлено факту невикористання придбаного товару у господарській діяльності, відтак у суду були відсутні підстави для застосування норм підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

2.2. Доводи Відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

Відповідач пояснює, що у межах спірних правовідносин ДП «НАЕК «Енергоатом» сплачено грошові кошти на користь ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш» за товар, який контрагентами був поставлений частково, а аванс, внаслідок подальшої ліквідації цих юридичних осіб, не повернуто Позивачу, заходів в межах ліквідаційної процедури Позивачем не вжито (вимоги кредитора не заявлено), проте неповернуті авансовані суми коштів ТОВ НВО «Орбіта» та ТОВ ПТЗ «Укртяжмаш» безпідставно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Враховуючи норму підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суди дійшли правильних висновків у цій частині спору.

Зазначає, що на підставі акта перевірки Відповідачем було прийнято ряд податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2008 року, у тому числі №0000024110/0 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 27884776,50 грн (18402276,00 грн - основний платіж, 9482500,50 грн - штрафні (фінансові) санкції), до якого увійшли також визначені суми по даному епізоду виявленого порушення. За результатом адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення податковим органом й було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2008 року №0000024110/2, з дотриманням підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Водночас, доводи касаційної скарги ДП НАЕК «Енергоатом» щодо не дослідження судами попередніх інстанцій питання строку винесення оскаржуваного індивідуального акта є не обґрунтованими, адже ні в позові, ні в письмових поясненнях Позивач не посилався на питання додержання строків давності.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо повторної участі судді у розгляді цієї адміністративної справи.

Згідно з частиною другою статті 36 КАС України за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, суддя підлягає відводу (самовідводу).

Статтею 37 КАС України передбачено випадки, за яких повторна участь судді в розгляді адміністративної справи є недопустимою.

Відповідно до частини другої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Як передбачено у частині другій статті 36 КАС України за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього кодексу, суддя підлягає відводу (самовідводу).

Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, якою було скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року та направлено цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в апеляційному розгляді цієї справи Київським апеляційним адміністративним судом, який відбувся 09 грудня 2010 року, брала участь суддя Київського апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2011 року було скасовано цю ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Водночас, оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у цій справі ухвалена під головуванням судді Шостого апеляційного адміністративного суду Безименної Н.В., яка вже брала участь у розгляді цієї справи у суді апеляційної інстанції.

При цьому слід врахувати, що згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №455/2017 з 3 жовтня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд припинив здійснювати правосуддя та на його базі утворено Шостий апеляційний адміністративний суд, який розпочав свою роботу з цієї ж дати, тому апеляційний перегляд даної справи здійснювався Шостим апеляційним адміністративним судом.

Таким чином, всупереч приписам процесуального закону, які містяться у статті 37 КАС України, справу розглянуто за участі судді, яка вже брали участь у її вирішенні, що свідчить про неповноважний склад суду при її розгляді.

Колегія суддів виходить з того, що поняття «суд, встановлений законом» означає також і те, що склад такого суду має бути повноважним.

Відповідно до частини четвертої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які мають наслідком обов`язкове скасування судового рішення.

Частиною третьою статті 353 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1).

Отже, доводи скаржника в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення апеляційного суду за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України є обґрунтованими, а допущене апеляційним судом порушення норм процесуального права є самостійною й достатньою підставою для скасування оскаржуваного Позивачем судового рішення суду апеляційної інстанції. Тому, Суд не переходить до розгляду доводів касаційної скарги по суті спору та змісту спірних правовідносин сторін у цій справі.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Допущене порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Отже, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3, 343, 353, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року скасувати, а справу №826/309/13-а передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н. Є. Блажівська

Судді О. В. Білоус

М.М. Яковенко