Ухвала

від 12.10.2023 по справі 199/782/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 199/782/21

провадження № 61-9632ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Київської області від 05 вересня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради

№ 54/62 від 11 березня 2015 року в частині передачі у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельної ділянки площею

0,066 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (землі житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення № 22078600 від 15 червня 2015 року державного реєстратора про реєстрацію за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року,

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради,

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської міської ради

№ 54/62 від 11 березня 2015 року в частині передачі у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,066га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (землі житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення № 22078600 від 15 червня 2015 року державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Л. І. про реєстрацію за

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий № 1210100000:01:294:0023, площею 0,066га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (землі житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,

з кожного окремо, на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються з судового збору по 2 481,87 грн.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,

з кожного окремо, на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу по 1 833,33 грн.

25 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі № 199/782/21.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 пропустила строк позовної давності, оскільки про порушення свого права вона знала ще

в 2016 році, про що свідчить наявність справи № 199/10745/14 за скаргою ОСОБА_3 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , на постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року залишити без змін.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора, відмовлено.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року залишено в силі.

04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року (надійшла до суду 09 жовтня 2023 року), вякій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове про задоволення заяви ОСОБА_1 , скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

від 10 серпня 2022 року залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та у порушення норм процесуального права не задовольнив заяву про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду та не скасував дану постанову у зв`язку з пропуском строків позовної давності .

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За змістом наведених норм процесуального права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь

у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення,

є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Пункт 1 частини першої стаття 424 ЦПК України зазначає, що строк подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, визначається для учасників справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня

2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку

з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що доводи ОСОБА_1 , викладені

у заяві, щодо пропуску позивачкою строку позовної давності, були предметом з`ясування під час розгляду справи по суті, про що зазначено у постанові Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що у абзацах 1 і 3 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення

в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку

з нововиявленими обставинами.

Суди не уповноважені здійснювати повторну оцінку фактичних даних,

на які посилається заявник як на підставу для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, які вже були предметом розгляду судів першої, апеляційної інстанції, перевірені та оцінені ними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Устименко проти України» від 29 січня 2016 року, «Рябих проти Російської Федерації» від 03 грудня 2003 року, «Нелюбін проти Російської Федерації» від 02 листопада 2006 року) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, наведені ОСОБА_1 підстави не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не спростовують факти, покладені в основу судового рішення апеляційного суду, й фактично зводяться до незгоди заявника з постановою суду апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Київської області від 05 вересня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник