Постанова

від 12.10.2023 по справі 921/56/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 921/56/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон.ЮА Агро Саплай" (далі - ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай", скаржник)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Ходаківська І.П.)

від 04.08.2023

у справі № 921/56/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Чайківського Ігоря Івановича (далі - ФОП Чайківський І.І.)

до ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай"

про стягнення заборгованості.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених позовних вимог, рішення суду за результатом розгляду справи по суті спору

1.1. ФОП Чайківський І.І. звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" заборгованості у загальному розмірі 9 160 803,87 грн, з яких: 5 941 524,27 грн - основний борг, 1 041 801,52 грн - пеня, 1 782 457,28 грн - штраф, 62 508,00 грн - 3% річних та 332 512,80 грн - інфляційні втрати.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" на користь ФОП Чайківського І.І. 5 941 524, 27 грн основного боргу, 1 041 801, 52 грн пені, 1 782 457, 28 грн штрафу, 62 508, 00 грн 3% річних та 332 512, 80 грн інфляційних втрат.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто апелянту.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 у справі №921/56/23, поновити відповідачу строк на подання до Північного апеляційного господарського суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23.

Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник відзначає, що всупереч, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку (відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України), судом апеляційної інстанції не була направлена відповідачу ухвала про залишення апеляційної скарги без руху в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку. А відтак, як вказує скаржник, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги не почав свій перебіг, а, отже, у відповідача є час на подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження.

На обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23 скаржник вказує, що станом на дату подання апеляційної скарги рішення у паперовому вигляді не отримував, натомість отримав його особисто в суді лише 10.08.2023. З урахуванням того, що нормами ГПК України також не передбачено такий спосіб вручення повного тексту рішення суду як ознайомлення стороною з ним в Державному реєстрі судових рішень, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, шляхом подання відповідної заяви до апеляційного суду.

Таким чином, неналежне вручення відповідачу рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, а також прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкриті апеляційного провадження призвели до неможливості подання відповідачем заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

3.2. ФОП Чайківський І.І. на електронну адресу Верховного Суду 21.09.2023 подав відзив на касаційну скаргу, підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП). Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 21.09.2023. У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позивач відзначив, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції роз`яснив скаржнику наслідки неусунення недоліків апеляційної скарги, передбачені пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, водночас скаржником у визначений строк не усунув недоліки апеляційної скарги у повному обсязі та не подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому підстави, які слугують для скасування оскаржуваного судового рішення, відсутні.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанцій, та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні оскаржуваного судового рішення

4.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 (повне рішення складене 13.06.2023) у справі №921/56/23 позов ФОП Чайківського І.І. задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 07.07.2023 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" залишено без руху на підставі частин другої, третьої статті 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання:

1) доказів сплати судового збору;

2) заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Постановляючи дану ухвалу, суд апеляційної інстанції, зокрема, відзначив, що повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23 складений 13.06.2023, а відтак заявник мав право на подання апеляційної скарги у строк до 03.07.2023 включно. Разом з тим, дану апеляційну скаргу подано лише 07.07.2023, тобто з пропуском процесуального строку.

Відтак, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом процесуального строку та без порушення скаржником питання стосовно поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції запропонував відповідачеві подати до суду заяву про поновлення строку та, у разі наявності, також надати докази отримання копії оскаржуваного рішення суду.

Одночасно суд звернув увагу скаржника, що відповідно до частини дев`ятої статті 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

4.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто апелянту.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" зареєструвало офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС);

- копію ухвали від 17.07.2023 у справі №921/56/23 надіслано в Електронний кабінет ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" та доставлено 19.07.2023 о 13:11, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду";

- через «Електронний суд» у встановлений процесуальний строк від представника ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" 31.07.2023 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію від 31.07.2023 про сплату судового збору в сумі 201 119,00 грн;

- у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги відсутні будь-які заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду;

- станом на день постановлення даної ухвали ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" не усунуло недоліки апеляційної скарги в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23.

- оскільки заявником не усунуто недоліки апеляційної скарги у повному обсязі та не надано до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23 необхідно відмовити на підставі пункту 4 частин першої статті 261 ГПКУкраїни.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 у справі №921/56/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі №921/56/23 за касаційною скаргою ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 у справі №921/56/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 у справі №921/56/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 у справі №921/56/23, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Тобто, причиною звернення до Верховного Суду стало питання щодо наявності/відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

6.2. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.3. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункти 40, 41, від 03.04.2008).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви N 17160/06 та N 35548/06, пункти 34, від 20.06.2011).

Тобто, з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб, законом встановлюються певні процесуальні обмеження, метою яких є забезпечення ефективності судочинства.

6.4. Так, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, встановлено як дату початку перебігу строку, так і строк на апеляційне оскарження судового рішення.

6.5. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 256 ГПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частини третя статті 256 ГПК України).

Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій.

Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, зокрема, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 260 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, скаржник має право подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. При цьому саме по собі несвоєчасне отримання повного тексту рішення не свідчить про автоматичне продовження строку на апеляційне оскарження рішення.

Разом з тим, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

6.6. Як встановлено судом апеляційної інстанції повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №921/56/23 складений 13.06.2023, а відтак заявник мав право на подання апеляційної скарги у строк до 03.07.2023 включно. Разом з тим, дану апеляційну скаргу подано лише 07.07.2023, тобто з пропуском процесуального строку.

При цьому скаржником не порушувалось питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав неподання доказів сплати судового збору та неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду (з огляду на те, що апеляційна скарга подана з пропуском такого строку).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції відповідач через «Електронний суд» у встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху процесуальний строк подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додав лише докази сплати судового збору. При цьому у встановлений вищевказаною ухвалою суду від 17.07.2023 процесуальний строк відповідач ані в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, ані в будь-якій іншій заяві/клопотанні не порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Тобто апелянтом не виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у частині необхідності подання до суду заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у повному обсязі (неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду) суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.08.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою господарського суду, скаржник вказує, що не отримував ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 17.07.2023 у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку у порядку частини одинадцятої статті 242 ГПК України, відтак десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги не почав свій перебіг, а, отже, у відповідача є час на подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

6.7. Верховний Суд у контексті наведених доводів касаційної скарги відзначає, що правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частини шостої статті 242 ГПК України). Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 частини шостої статті 242 ГПК України).

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про ЄСІТС. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення:

- шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та

- шляхом направлення в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 07.04.2023 у справі №920/605/22, тощо.

6.8. Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується скаржником, ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена до Електронного кабінету ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" в «Електронному суді» 19.07.2023 о 13:11, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Верховний Суд виходить з того, що надсилання копії судових рішень через «Електронний кабінет» в системі ЄСІТС відповідає приписам частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України та статті 242 ГПК України.

Ключовим питанням щодо дотримання процесуальних норм апеляційним судом під час постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є не питання способу надсилання судового рішення, а питання саме забезпечення досягнення мети - інформування особи про судове рішення, оскільки, вказана обставина стосується початку перебігу строку на вчинення процесуальної дії.

А відтак, ураховуючи вищенаведене правове регулювання (див. пункти 6.5, 6.7 даної Постанови), ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 вважається врученою ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" 19.07.2023.

Отже, наданий заявникові судом апеляційної інстанції строк на усунення недоліків апеляційної скарги тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали вважається таким, що розпочався та відповідно закінчився 31.07.2023 (з урахуванням вихідних днів).

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє твердження скаржника, що десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги не почав свій перебіг. Покликання відповідача про невручення йому копії судового рішення (ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи та приписам чинного ГПК України.

Отже, оскільки ТОВ "Дрон.ЮА Агро Саплай" не скористалось своїм процесуальним правом на усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі, суд апеляційної інстанції за відсутності відповідної заяви/клопотання діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

6.9. При цьому Суд враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Крім того, Суд відзначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

6.10. Отже, доводи касаційної скарги ТОВ «Дрон.ЮА Агро Саплай» не знайшли свого підтвердження. Судом не встановленого порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухваленого судового рішення, а відтак підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи скаржника щодо поважності/неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також заявлене клопотання про поновлення строку на подання до апеляційного господарського суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Верховним Судом не розглядаються з огляду на предмет касаційного оскарження та повноваження Верховного Суду, визначені імперативними приписами статті 300 ГПК України.

Водночас Суд вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам даної Постанови.

6.11. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у правовому, так і процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон.ЮА Агро Саплай" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 у справі №921/56/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

І. Кондратова