Постанова

від 12.10.2023 по справі 766/10665/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 766/10665/21

Номер провадження: 22-ц/819/7/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Склярської І. В.,

секретар Доброва К.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптечний Дім»,

третя особа - Херсонська міська рада Херсонської області,

третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечний Дім» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2021 року у складі головуючого судді Булах Є.М., повний текст рішення складено 23 грудня 2021 року,

встановив:

25 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечний Дім», треті особи Херсонська міська рада Херсонської області, Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про заборону здійснення розважальної діяльності в нежитловому приміщені у нічний час.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якій разом з нею проживають двоє малолітніх дітей та батьки пенсіонери.

З 2014 року у нежитлових приміщеннях цокольного поверху будинку, який призначено виключно для проживання людей та їх відпочинку, відповідач здійснює підприємницьку діяльність в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у тому числі у нічний час використовуючи його як нічний клуб, ресторан, кафе чи інший розважальний заклад з відвідуванням великої кількості людей, чим порушує громадський порядок та режим тиші у нічний час, що в свою чергу унеможливлює нормальне проживання в цю пору доби її та її сім`ї.

Численні звернення позивачки до органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади та поліції виявилися безрезультатними.

Посилаюсь на те, що діяльність відповідача порушує і буде порушувати й надалі законне право її та членів її сім`ї на використання власного житла і спокій, що кваліфікується як порушення не тільки її права власності на вільне розпорядження належною їй квартирою і використання її за призначенням, а й права на повагу до сімейного життя, просила суд заборонити ТОВ «Аптечний Дім» здійснювати розважальну діяльність в нежитловому приміщенні цокольного поверху, розташованому в житловому будинку АДРЕСА_2 у нічний час з 22:00 до 08:00 години.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Заборонено ТОВ «АПТЕЧНИЙ ДІМ» здійснювати розважальну діяльність в нежитловому приміщенні в нічний час з 22:00 до 08:00 години в нежитловому приміщенні цокольного поверху, розташованому в житловому будинку АДРЕСА_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат: стягнуто з ТОВ «Аптечний Дім» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору 908, 00 грн. та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 10 800, 00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, шо позивач особисто та шляхом подання колективних звернень неодноразово зверталася до органів місцевого самоврядування, поліції та ГУ Держпродспоживслужби з вимогою забезпечити право на належні умови використання квартири для проживання, однак дієвих заходів реагування не вжито, що підтверджується черговими зверненням позивача до правоохоронних органів про порушення прав позивача, з огляду на що її право фактично залишається не відновленими у позасудовий спосіб.

Доводи відповідача про те, що кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зачинене у зв`язку з карантинними заходами спростовуються листом УОАЗОР ГУПН в Херсонській області від 16 квітня 2021 року, згідно якого на скорочений номер екстреного виклику поліції «102» 20 лютого 2021 року, 05 березня 2021 року 07 березня 2021 року надходили повідомлення щодо порушення тиші на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » .

Позивачем обраний належний спосіб захисту, оскільки, відповідно до висновку Верховного Суду у подібних відносинах у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 461/8656/17, саме підприємницька діяльність з використанням приміщень як нічний клуб у нічний час призводить до порушення прав позивача, то заборона відповідачу підприємницької діяльності із забороною саме здійснюваної розважальної діяльності у нічний час є належним способом захисту.

Понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 10800грн., відповідно до доданих до матеріалів справи договору про надання правової допомоги, ордеру, копії свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю акту №74/2020/766/10665/21/1 від 21 грудня 2021 року, копії квитанції до прибуткового касового ордеру, яким підтверджено факт оплати послуг з надання правої допомоги у розмірі 10800.00грн, детального опису виконаних робіт є дійсними, необхідними та розумними з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Представник ТОВ «Аптечний Дім» адвокат Блонський Д.М. не погоджуючись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказував на те, що посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 461/8656/17 щодо можливості застосування такого способу захисту права як «заборона здійснення розважальної діяльності» у даній справі є помилковим, оскільки не можливо ототожнювати фактичні обставини у цих справах, враховуючи, що у справі № 461/8656/17 судами встановлений факт перевищення допустимих рівнів шуму, а у даній справі такі обставини не встановлені.

Позивачем не доведено факт порушення її прав, оскільки заміри рівня шуму не проводилися, відповідна експертиза не призначалась. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають фактичним обставинам справи.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.

Під час розгляду справи представник ТОВ «Аптечний Дім» адвокат Блонський Д.М., приймаючи участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду підтримав апеляційну скаргу за обставинами викладеними в апеляційній скарзі. В ході судового розгляду відеоконференція була перервана, відновити зв`язок не вдалося. Враховуючи, що відповідно до частини 5 статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а також згоду представника апелянта на продовження розгляду справи без його участі у разі перерви зв`язку, висловленої у судовому засіданні, апеляційний суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи без участі вказаного учасника справи.

Представник Херсонської міської військової адміністрації, ОСОБА_2 , у вирішені апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

ОСОБА_1 та її представник, адвокат Загоруйко Г.А., будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явилися. Від адвоката Загоруйка Г.А. надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, в якому також висловлене прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість, а рішення суду - без змін.

Представник ГУ Держпродспоживслужби , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачки та її представник, які просили справу розглянути за їх відсутності, а також представника третьої особи, який причини своєї неявки суду не повідомив.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зістаттями 263-265 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. В мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не у повній мірі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 28 грудня 2005 року Фондом комунального майна м. Херсона, є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване з 10 квітня 1984 року за адресою: АДРЕСА_3 .

У цокольному приміщенні будинку АДРЕСА_2 розташоване кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно з Державним реєстром потужностей операторів ринку в м. Херсоні за вказаною адресою зареєстроване ТОВ «Аптечний Дім» за № r-UA-21-19-2258, код ЄДРПОУ 24756731, від діяльності - заклад громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (кафе) з незначним ступенем ризику.

За інформацією з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Аптечний дім» є юридичною особою з місцезнаходженням: м. Херсон, вул. Театральна, буд. 13. Основним видом діяльності підприємства є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10).

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 , особисто та шляхом подання колективних звернень неодноразово зверталась до органів місцевого самоврядування, поліції та ГУ Держпродспоживслужби з приводу діяльності кафе «OldStreet».

Так, з відповіді направленої на ім`я ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року №кз-12882 вбачається, що виконкомом Херсонської міської ради розглянуто колективне від 06 грудня 2017 року та роз`яснено, що за наявності підстав вважати, що власником нічного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » порушено права та законні інтереси мешканців будинку, вона та інші мешканці мають право звернутися із заявою до правоохоронних органів або до суду. Також повідомлено, що виконавчими органами міської ради направлено листа до Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області для вжиття дієвих заходів реагування стосовно припинення правопорушень, що посягають на публічну безпеку і порядок.

З листа виконавчого комітету Херсонської міської ради від 24 липня 2020 року № Із-Н-175 вбачається, що у період з 12 грудня 2014 року по день надання відповіді зареєстровано п`ять звернень, відповідно від 12 грудня 2014року, 13 лютого 2017 року, 07 грудня 2017року, 06 лютого 2019 року та 27 листопада 2019року, чотири з них від імені ОСОБА_1 . Усі звернення стосувалися законності діяльності кафе, обмеження періоду роботи та шумового навантаження. За результатами розгляду вказаних звернень заявнику надані роз`яснення з усіх порушених питань.

Також цим листом заявнику повідомлено, що Інспекцією ДАБК у Херсонській області зареєстровані декларації про початок будівельних робіт від 09 вересня 2014 року №ХС082142530077 та про готовність вищевказаного об`єкта до експлуатації від 16 вересня 2014 року №ХС142142580701, а також про направлення листів до ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України» для здійснення замірів гранично допустимих рівнів шуму у квартирах № 4-7 буд. АДРЕСА_2 та вжиття відповідних заходів реагування у разі встановлення правопорушень.

Відповідно до інформації, що міститься у листі Херсонський ВП ГУНП в Херсонській області від 26 квітня 2020 року №36/н-241 у період з 01 січня 2015 року по 17квітня 2020 року до відділу надійшло 14 звернень від ОСОБА_1 щодо порушення тиші у житловому будинку АДРЕСА_2 внаслідок діяльності нічного закладу «OldStreet».

Листом від 30 липня 2020 року за №Н-496/31-2-785 ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області Новіковій В.С. роз`яснено, що для вирішення питання щодо встановлення дотримання рівнів шуму від діяльності закладу їй необхідно звернутись до акредитованих лабораторій для проведення даного виду досліджень для здійснення вимірів шумового навантаження в житлових приміщеннях будинку.

Одночасно заявника повідомлено, що на лист Управління від 21 липня 2020 року за № 31-2 вих-2/623-20 директором ТОВ «Аптечний дім» ОСОБА_6 надана відповідь від 28 липня 2020 року, в якій зазначено, що у зв`язку з запровадженням карантинних заходів з березня 2020 року кафе «OldStreet» діяльність не здійснює. Протягом зазначеного періоду (з березня 2020 року) звернення громадян щодо діяльності клубу не надходили.

З інформації, що міститься у листі УОАЗОР ГУНП в Херсонській області від 16 квітня 2021 року з вбачається, що від ОСОБА_1 на скорочений номер екстреного виклику поліції «102» 20 лютого 2021 року, 05 березня 2021 року та 07 березня 2021 року надійшло 9 повідомлень щодо порушення тиші у нічний час (гучно гра музика) на першому поверсі буд. АДРЕСА_2 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Отримані повідомлення внесені до електронних карток «102» ІПНП та передані у чергову частину Херсонського РУП ГУПН, зареєстровані в ЄО.

Згідно вимог статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно достатті 383ЦКУкраїни власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 150 ЖК УРСР закріплено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з частиною першою статті 4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15ЦКУкраїни передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78ЦПКУкраїни передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80ЦПКУкраїни достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи підставою позову в цій справі є порушення/обмеження права позивача (членів його сім`ї) як власника належної йому на праві власності квартири щодо належних умов проживання через діяльність відповідача як суб`єкта господарювання, який використовує нерухоме майно, розташоване у цьому ж багатоквартирному будинку як кафе. Способом захисту порушеного права позивачка обрала обмеження відповідача у діяльності в нічний час доби з метою усунення їй перешкод в користуванні власністю.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем обраний належний спосіб захисту, оскільки саме підприємницька діяльність з використанням приміщень як нічний клуб у нічний час призводить до порушення прав позивача, то заборона відповідачу підприємницької діяльності із забороною саме здійснюваної розважальної діяльності у нічний час є належним способом захисту, відповідає висновкам Верховного Суду у подібних відносинах викладених у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 461/8656/17. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.

Разом з тим колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо доведеності порушення прав позивача внаслідок підприємницької (розважальної) діяльності відповідача у нічний час.

Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що через здійснювануТОВ «Аптечний Дім»підприємницьку діяльність відбувається систематичне порушення прав позивача, що підтверджується неодноразовими зверненнями позивачки до органів місцевого самоврядування, поліції та ГУ Держпродспоживслужби з вимогою забезпечити право на належні умови використання квартири для проживання, однак дієвих заходів реагування на її звернення відповідними органами не вжито.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи.

Відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов`язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні регулюються Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Зі змісту статті 1 вказаного Закону вбачається, що шум відноситься до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров`я людини чи на здоров`я майбутніх поколінь.

Відповідно до частини 1 статті 4 цього ж Закону громадяни мають право, зокрема, на безпечні для здоров`я і життя умови побуту.

Статтею 5 Закону на громадян покладений обов`язок, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.

Стаття 24ЗаконуУкраїни«Про забезпеченнясанітарноготаепідемічного благополуччянаселення» визначає, що жилі будинки і прибудинкові території є захищеними об`єктами, на яких шум при здійсненні будь-яких видів діяльності (у тому числі побутової) не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджені наказом МОЗ України від 22 лютого 2019 року № 463, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за №281/33252, встановлюють допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови. Цими нормами рівні шуму диференційовані залежно від призначення приміщення/території та часу доби (день (08:00-22:00), ніч (22:00-08:00)).

Будь-яких доказів про перевищення внаслідок діяльності відповідача, як суб`єкта господарювання, який використовує нерухоме майно, розташоване у буд. АДРЕСА_2 (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,) у нічний час гранично - допустимого рівня шуму у квартирі, що належить позивачці, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду позивачем не надані.

З доданих до позовної заяви відповідей на особисті та колективні звернення позивачки до органів місцевого самоврядування, поліції та ГУ Держпродспоживслужби не вбачається порушення відповідачем гранічно - допустимого рівня шуму у квартирі ОСОБА_1 . За своїм змістом вказані відповіді містять лише інформацію , щодо наявності звернень заявниці з приводу порушення тиші у нічний час у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та роз`яснення, що для встановлення дотримання рівнів шуму від діяльності вказаного закладу їй необхідно звернутися до акредитованих лабораторій для проведення досліджень зі здійснення вимірів шумового навантаження в житлових приміщеннях.

Враховуючи що сама по собі наявність звернень позивача про порушення режиму тиші у нічний час з боку відповідача не доводить порушення останнім гранічно - допустимого рівня шуму у її квартирі, а належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема висновків дослідження акредитованою лабораторією вимірів шумового навантаження у житловому приміщенні у нічний час, матеріали прави не містять, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає вимоги позову щодо заборони відповідачу розважальної діяльності у нежитловому приміщенні житлового будинку у нічний час необґрунтованими, оскільки факту порушення прав позивача під час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до статті 376 ЦПК Українипідставамидля скасуваннясудових рішеньповністю абочастково іухвалення новогорішення абозміни рішенняє недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права ,

Зважаючи на те, що факту порушення прав позивача під час розгляду справи не встановленоапеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені позову.

Частинами 1 та 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 13 цієї ж статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вказані вимоги закону понесені судові витрати, як судовий збір, так і витрати на правничу допомогу, мають бути покладені на позивача.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечний Дім» задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 13 жовтня 2023 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: Л.В. Базіль

І.В. Склярська