Рішення

від 05.10.2023 по справі 2а-11788/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2023 рокум. ДніпроСправа № 2а-11788/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кисіля С. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Пономарьової О. І.,

представника позивача адвоката Сосєдка М. О.,

представника І відповідача Свердловської І. В.,

представника третьої особи Ротмістренко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» до Головного управління ДПС у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (далі позивач, ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі І відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (далі ІІ відповідач, УДКСУ у м. Луганську), Державної казначейської служби України (далі ІІІ відповідач, ДКСУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі третя особа, ГУ ДПС у Закарпатській області), в якому позивач, після уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18 листопада 2011 року № 0000732360 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 231093,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462186,00 грн.

Позовна заява ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» мотивована тим, що 09 грудня 2011 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18 листопада 2011 року № 0000732360, правонаступником якої є ГУ ДПС у Луганській області, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн та накладено штрафні санкції у розмірі 231093 грн, з чим позивач не згодний.

На думку позивача, акт перевірки від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430, на підставі якого прийняте спірне рішення, був неправомірно виданий разом з податковим повідомленням-рішенням, внаслідок чого позивач був позбавлений права подати свої заперечення, як це передбачено пунктом 86.7 стстатті 86 Податкового кодексу України (далі ПК України). Висновки І відповідача про порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України є хибними, оскільки відповідач невірно вважає, що неможливо встановити період виникнення податкових зобов`язань по всьому ланцюгу постачання, а, отже, неможливо підтвердити факт сплати ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Позивач вважає, що неможливість встановити період виникнення податкових зобов`язань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на його право на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлені до бюджетного відшкодування від`ємного значення з ПДВ, оскільки ПК України не ставить таке право платника ПДВ в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов`язань та сплати ними сум податку до державного бюджету.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі № 2а-11788/11/1270 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0000732360, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462186,00 грн задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18 листопада 2011 року № 0000732360 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093,00 грн;

зобов`язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську подати Управлінню Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за серпень 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» (код ЄДРПОУ 36129430), за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1396 на суму 462186,00 грн;

в інших частинах позову відмовлено за необґрунтованістю;

стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» судові витрати у розмірі 1004,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2014 року у справі № 2а-11788/11/1270 апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі № 2а-11788/11/1270 залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі № 2а-11788/11/1270 залишено без змін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року відновлено втрачене провадження в адміністративній справі № 2а-11788/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0000732360, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462186,00 грн в частині:

адміністративного позову від 15 грудня 2011 року, копії платіжного доручення від 21 листопада 2011 року № 2534, копії протоколу від 25 січня 2011 року № 6, копії наказу від 27 січня 2011 року № 22/ЛС, копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна», копії довідки ЄДРПОУ ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна», копії статуту ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна», копії договору оренди № 07.24-2011, копії дозволу від 26 липня 2011 року № 643, копії податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0000732360, копії акту перевірки від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430, копії розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430, копії скарги від 28 листопада 2011 року № 1566, копії рішення про залишення первинної скарги без розгляду від 09 грудня 2011 року № 24085/25-08, копії заяви про долучення документів до матеріалів справи від 26 грудня 2011 року № 1752, копії платіжного доручення від 27 грудня 2011 року, копії заяви від 13 січня 2012 року № 061, копії клопотання про відкладення розгляду справи від 15 лютого 2012 року № 263, копії заперечень Ленінської МДПІ у м. Луганську на адміністративний позов від 18 січня 2012 року № 1698/10, копії заперечень УДКСУ у м. Луганську на адміністративний позов від 25 січня 2012 року № 02-06/413, копії апеляційної скарги Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03 березня 2012 року № 8050/10, копії касаційної скарги ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» від 07 травня 2012 року № 894, копій супровідних листів Луганського окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду;

ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року про залишення адміністративного позову без руху, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року про відкриття провадження у справі, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2012 року про відкриття апеляційного провадження, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року у справі № 2а-11788/11/1270 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» задоволено, а касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, до якої приєдналось Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, залишено без задоволення:

скасовано ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року;

постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року змінено, викладено третій та п`ятий абзаци її резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 462186,00 грн.»;

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» витрати із сплати судового збору в розмірі 2008,00 грн.»;

в решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 25 лютого 2016 року замінено позивача у справі № 2а-11788/11/1270 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна».

Постановою Верховного Суду України від 01 березня 2016 року у справі № 2а-11788/11/1270 заяву Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління ДФС у Луганській області задоволено частково: постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та постанову Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 2а-11788/11/1270 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» до Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18 листопада 2011 року № 0000732360 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093,00 грн;

зобов`язано Державну податкову інспекцію у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області у п`ятиденний строк з дня набрання чинності судового рішення подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн (чотириста шістдесят дві тисячі сто вісімдесят шість грн 00 коп.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна»;

відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 462186,00 грн;

стягнуто з Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у сумі 1004,00 грн (одна тисяча чотири грн 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна».

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 2а-11788/11/1270 апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області та Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задоволено:

постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 2а-11788/11/1270 скасовано;

прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 2а-11788/11/1270 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (після перейменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес») задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу № 2а-11788/11/1270. Замінено: позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес», І відповідача Луганську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області на правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державну податкову інспекцію у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на правонаступника Головне управління ДПС у Закарпатській області

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року задоволено заяву адвоката Сосєдка Максима Олександровича, подану в інтересах ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес», про відвід судді Чернявської Т. І. від розгляду справи; відведено суддю Чернявську Т. І. від розгляду справи № 2а-11788/11/1270, справу № 2а-11788/11/1270 передано керівнику апарату суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу за цим позовом, судом ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, від сторін до 26 червня 2023 року витребувані пояснення та письмові докази.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року призначено підготовче засідання у справі на 07 липня 2023 року о 13 год. 00 хв.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року залучено до участі у справі в якості ІІІ відповідача Державну казначейську службу України. Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про заміну відповідача у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. Підготовче засідання у справі відкладено до 13 год. 00 хв. 03 серпня 2023 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду 03 серпня 2023 року заяву Державної казначейської служби України про продовження процесуального строку задоволено. Продовжено Державній казначейській службі України строк на подання відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, до 18 серпня 2023 року включно.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 2а-11788/11/1270 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі № 2а-11788/11/1270 до 13 год. 00 хв. 07 вересня 2023 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04 жовтня 2023 року о 13 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогійні викладеним у позові. Крім того, у додаткових поясненнях, які надійшли до суду 05 жовтня 2023 року та були озвучені під час судового засідання, представник позивача просив суд врахувати, що ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також просив суд врахувати правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, згідно з яким ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Представник І відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з наступних підстав, які у тому числі відображені у відзиві на позовну заяву.

Так, Луганською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430.

Перевіркою позивача встановлено, що:

- у ланцюгу постачання ТОВ «Кребо Інтернешнл» є підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме: ТОВ «ВСТК», ТОВ «Легал Світ» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, ВАТ «Харківшляхбуд» порушено провадження у справі про банкрутство;

- у ланцюгу постачання КП «Міжнародний аеропорт Донецьк» наявні підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме: ПП «Тиссона» до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням, ТОВ «Вєкойл», ТОВ «Футурама», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» порушено провадження у справі про банкрутство;

- у ланцюгу постачання ТОВ «Югспецсервіс-2» наявні підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме ВАТ «Кримзалізобетон», по якому порушено провадження у справі про банкрутство;

- у ланцюгу постачання ПАТ «Укртатнафта» наявні підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме ТОВ «Рембуд СРЗ» до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням, ПАТ «Енергомашспецсталь», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Харківська ТЕЦ- 5» порушено провадження у справі про банкрутство.

Перевіркою також встановлено порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 200.4 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним заваленням до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, несплачених до бюджету контрагентами в ланцюгах постачання.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0000732360, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмірі 462186,00 грн та застосована штрафна санкція у розмірі 231093,00 грн.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які сують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи винні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це можливо безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх яг та зміст.

Крім цього, обов`язковою умовою при отримання права на бюджетне шкодування сум ПДВ є саме надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене вважає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Представник ІІ відповідача у судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки.

Представник ІІІ відповідача у судове засідання не прибув, 04 серпня 2023 року від ДКСУ до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю, а також просить справу розглянути без участі представника ДКСУ.

Заперечуючи проти позовних вимог ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес», ІІІ відповідач зазначив, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із наведеної норми Конституції України вбачається, що умовою вчинення будь-яких дій органами державної влади є: 1) наявність встановленої Законом підстави; 2) наявність встановлених Законом повноважень; 3) визначення Законом способу вчинення відповідних дій.

Сукупність лише усіх трьох вказаних умов дає можливість органу державної влади вчиняти дії прямо передбачені відповідним законодавством.

Частиною другою статті 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Чинним законодавством передбачено спеціальний механізм виконання рішень суду про стягнення коштів з державного бюджету, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (зі змінами) (далі Порядок № 845).

Порядок № 845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктами 16-23 Порядку № 845 регламентовано здійснення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 845 органи Казначейства приймають документи для проведення безспірного списання коштів від стягувачів та від органів державної виконавчої служби.

Згідно з підпунктом 6 пункту 16 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, у тому числі з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку (пункт 17 Порядку № 845).

Таким чином, Порядком № 845 визначено механізм виконання судових рішень про стягнення надходжень бюджету.

Інтереси держави у сфері бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені полягають у забезпеченні правомірного обігу бюджетних коштів, додержанні законодавчого порядку відшкодування, а також у визнанні та фінансуванні лише законних підстав відшкодування.

На підставі вказаного ІІІ відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес».

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з абзацом другим пунктк 200.15 статті 200 ПК України обов`язок контролюючого органу подати висновок до органу казначейства виникає протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, після закінчення процедури, зокрема, судового оскарження.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Контролюючий орган не порушував жодних прав позивача безпосередньо в частині повернення суми бюджетного відшкодування, з огляду на те, що у зв`язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення, можливий обов`язок повернути суму відшкодування навіть не настав.

Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, у судовому засіданні представник третьої особи вказувала на те, що в межах визначених законом повноважень ГУ ДПС в Закарпатській області по відношенню до позивача не може вчинити жодних дій, оскільки згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС декларація з податку на додану вартість за липень 2011 року подавалася до контролюючого органу в період перебування ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську. Акт перевіркм від 20 жовтня 2011 року № 714/23-616/36129430 складено Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0000732360 прийнято Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську.

На підставі вказаного та з урахуванням того, що предметом позовних вимог у цій справі є правомірність дій та скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податковоюїінспекції у м. Луганську належним відповідачем у цій справі є ГУ ДПС у Луганській області, як правонаступник Ленінської міжрайонної державної податковоюїінспекції у м. Луганську.

Заслухавши пояснення представників позивача, І відповідача і третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

Позивач суб`єкт господарювання юридична особа, зареєстрований 09 червня 2009 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за адресою: місто Луганськ, Аеропорт, взято на облік платником податків Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську, код ЄДРПОУ 36129430, свідоцтво платника ПДВ № 100251961 від 06 листопада 2009 року видано Ленінською МДПІ у м. Луганську.

Згідно з довідкою АА № 291835 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Позивач здійснює такі основні види діяльності: авіаційні регулярні та нерегулярні пасажирські та вантажні перевезення, функціонування інфраструктури авіаційного транспорту, послуги з організації подорожувань.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (ідентифікаційний код 36129430, місцезнаходження: вул. Незалежності, 90а, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500) 24 березня 2023 року змінило найменування юридичної особи (повне та/або скорочене) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес»), як платник податків перебуває на обліку у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 44045187);

Луганська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39892287, місцезнаходження: вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) припинена в результаті її реорганізації 11 травня 2019 року, юридичною особою правонаступником визначено Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445), державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) проведена 14 грудня 2020 року, номер запису 1000741030008085321;

Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (ідентифікаційний код 37991503, місцезнаходження: вул. Науки, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) в процесі припинення не перебуває;

Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (ідентифікаційний код 39594069, місцезнаходження: вул. Армійська, 2, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500) припинена в результаті її реорганізації 10 травня 2019 року, юридичною особою правонаступником визначено Головне управління ДФС у Закарпатській області (ідентифікаційний код 39393632), державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи Головного управління ДПС у Закарпатській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106694, місцезнаходження: вул. Волошина Августина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) проведена 14 грудня 2020 року, номер запису 1000741030008085321.

У період з 08 листопада 2011 року по 17 листопада 2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Даніхно Г. В. на підставі підпункту 7.8.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 200.11 статті 200 ПКУ та п. 5, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 у розмірі 462186,00 грн, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, за наслідками якої складений акт від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430.

Згідно з висновками акта від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430 перевіркою встановлено, що на порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн.

18 листопада 2011 року на підставі висновків зазначено акта Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення № 0000732360, яким ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» за порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 у розмірі 462186,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 231093,00 грн.

Разом з цим, суд установив, що у пункті 2.8 акта від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430 зазначено, що причиною виникнення від`ємного значення у липні 2011 року є надання послуг з пасажирських міжнародних перевезень, які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою «0».

У розділі 3 акта від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430 зазначено, що аналізом податкових декларацій за звітні (податкові) періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від`ємне значення до періоду, у якому заявлене бюджетне відшкодування включно (відповідно до Додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року) встановлено:

- перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено.

- за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

- перевіркою правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено.

В акті від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430 робиться висновок, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 462186,00 грн (у тому числі послуги, отримані від нерезидента на митній території України на суму 96350,00 грн), що наведено у додатку 3 до акта перевірки.

Із урахуванням зазначеного та даних Додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року, з урахуванням довідки у формі висновку камеральної перевірки від 17 жовтня 2011 року № 1823/16/36129430, частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам та/або до Державного бюджету, що не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, складає 462186 грн.

Згідно з довідкою щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах, а саме: липень 2011 року 462186,00 грн.

У розділі 3.1. акта від 17 листопада 2011 року № 828/23-616/36129430 податковим органом з посиланням на дані бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань на рівні ДПА України наведений аналіз стану основних постачальників ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» першого, другого, третього та подальших ланцюгів, у якому зазначаються, що деякі з постачальників другого та третього ланцюгів не знаходяться за юридичною адресою, або є банкрутами, з чого зроблений висновок, що ці контрагенти не виконали свого зобов`язання зі сплати ПДВ до бюджету, і це є підставою не підтвердження Позивачем права на податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 462186 грн.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені Податковим кодексом України, введеним в дію з 01 січня 2011 року Законом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стаття 200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а у разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу це також математична (об`єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Від`ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії віднімання, і в силу дії об`єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Як видно з пункту 2.3 акта перевірки, під час перевірки посадовими особами податкового органу використано такі домкументи: декларації з ПДВ з додатками та уточнюючі розрахунки до них, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, акти виконаних робіт та видаткові накладні, платіжні документи, які засвідчуть факт оплати за отримані товари (послуги), оригінали CMR, установчі та реєстраційні документи, договори, контракти, угоди, оборотно-сальдові відомості за рахунками №№ 311, 312, 361, 362, 631, 632, 685, 681, 371.

Також, використовувалась інформація комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: АРМ пвіставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рвні ДПА України, електронні реєстри податкових накладних.

Під час проведення перевірки податковим органом установлено, що згідно з показниками Додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року, заявлена сума бюджетного відшкодування виникла внаслідок від`ємного значення з ПДВ, яке виникло у травні та червні 2011 року.

При цьому, акт перевірки не містить аналізу первинних документів позивача, складених за наслідками господарських операцій з його контрагентами за період травень червень 2011 року. В акті перевірки не наведено посилань податкового органу на невідповідність поданих до перевірки первинних документів, не наведено мотивів їх невизнання з підстав невідповідності вимогам чинного законоадвства. Фактично податковим органом під час перевірки прийнято надані позивачем первинні документи без зауважень.

Водночас, як видно з акта перервіки висновок про непідтвердження факту зійснення господарських операцій, та обгрунтованості формування від`ємного значення сум ПДВ податковий орган посилається виключно на співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рвіні ДПА України, Офіційні бази даних, в яких міститься відомосоті щодо підприємств, які входять до державного реєстру та листи ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську, відповідно до яких позивач безпідставно заявив бюджетне відшкодування за липень 2011 року, у зв`язку з тим, що в ланцюгах постачання встановлені підприємства банкрути, суб`єкти господарювання, що відсутні за місцезнаходженням, платники, по яким були оформлені акти по взаємовідносинам між підприємствами, які були визнані нікчемними. Також, зазначено, що в системі співсталення наявні розбіжності між податковим кредитом платника та податковим зобов`язанням його контрагентів (якими не задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ).

Тобто, висновок про порушення позивачем вимог норм податкового законодавства послугула інофрмація про недотримання вимог податкової дисципліни контрагентами позивача та іншими суб`єктами господарювання по ланцюгу постачання.

Суд вважає вищевказані висновки податкового органу необгрунтвоаними з огляду на таке.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, у тому числі за податковими зобов`язаннями.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція викладена й у пункті 38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), а саме: «… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Відтак, наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях.

Фіктивність господарських операцій може бути встановлена лише судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання послуг позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 814/937/15, відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту, про що також зазначено у рішенні Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Що стосується посилань податкового органу на відомості інформаційних баз даних в розрізі контрагентів на рвіні ДПА України, як джерела інформації під час проведення перевірки, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом у розумінні статтей 73-76 КАС України.

Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 826/11629/16.

При цьому, суд установив, що сума податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, фактично сплачена ним. Позивач є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах від постачальників таких товарів/послуг.

За таких обставин є необґрунтованою позиція відповідача, що неможливість підтвердження сум бюджетного відшкодування за серпень 2011 року пов`язана із неможливістю встановити період виникнення податкових зобов`язань по всьому ланцюгу постачання, оскільки такий висновок відповідач зробив лише за результатами даних автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту контрагентів на рівні ДПА України і не прийняв заходів для фактичної перевірки таких даних, оскільки результати автоматизованого співставлення слугують лише підставою для планування податковим органом таких перевірок.

Також, судом установлено, що до матеріалів справи, для умов підтвердження права на від`ємне значення з податку на додану вартість, позивачем надано копії первинних документів, які надавлись також і до податкової перевірки.

Так, позивачем надано копію договору про поставку авіаційного палива для заправки повітряних суден від 23 лютого 2009 року № 92, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью системс АМ» зобов`язується поставити на адресу позивача паливо для реактивних двигунів повітряних суден, а позивач зобов`язується оплатити його. Копію договору про організацію харчування пасажирів та членів екіпажу повітряного судна від 14 жовтня 2009 року № 355/49, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью системс АМ» виготовляє та постачає на борт повітряного судна харчування відповідно до замовлень, а позивач як замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар. Також, надано копію договору про аеропортне обслуговування від 01 червня 2011 року № 442.

Матеріали справи містять виписку про аеропортські збори, виписку з прейскуранта цін на паливо, меню та ціни на харчування екіпажу та пасажирів, затверджені представниками Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью системс АМ» і ТОВ «Авіакомпанія ЮТер-Україна».

Позивачем надано копії актів приймання-передачі робіт (послуг) щодо бортового обслуговування харчування екіпажу та пасажирів.

Судом установлено, що оплата товарів та послуг, обумовлених вищенаведеними довогорами, відбувалась в безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень.

За наслідками проведених господарських операцій на адресу позивача виписані податкові накладні.

Також, матеріали справи містять копію договору поставки авіатоплива від 24 листопада 2009 року № 3/09/11/24, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕБО Інтернешнл» зобов`язуєтсья поставити на адресу позивача авіційне паливо, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити його.

Ціна авіаційного палива визначена прейкурантом цін, завтердженим сторонами.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем до суду надано копії рахунків-фактур на поставку палива для реактивних двигуванів відповідно до договору від 24 листопада 2009 року. Оплата товару проведена в безготівковій формі, за наслідками виконання поставки товару на адресу позивача виписані податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Крім того, позивачем до суду надано копію договору від 31 грудня 2009 року № 33/09/67/1, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГСПЕЦСЕРВІС-2» зобов`язуєтсья поставити паливо для реативних двигунів, а позивач зобов`язуєтсья прийняти та оплатити його.

До договору надано копії податкових накладних накладних та копії платіжних доручень, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГСПЕЦСЕРВІС-2» на адресу позивача.

Окрім цього, до матеріалів справи позивачем надано копію договору поставки авіатоплива від 04 вересня 2009 року № 47/3354/2/2133, відповідно до якого постачальник Закрите акціонерне товарситво «Укртатнафта» зобов`язується поставити на адресу позивача авіаційне паливо, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити його.

Виконання договору підтверджується актами приймання-пердачі нафтопродутків. Оплата товару підтверджена платіжними дорученнями, на адресу позивача за наслідками господарських операцій виписані податкові накладні.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 вищевказанеого Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ, сплачених в ціні товару, послуг поставлених на адресу позивача.

Крім того, здійснюючи перевірку, відповідач перевірив, і ця обставина ніким не заперечується, що позивач для здійснення господарської діяльності мав ліцензію серії АВ № 446859 від 30 вересня 2009 року, видану державною авіаційною адміністрацією зі строком дії до 30 вересня 2014 року. Позивач для здійснення господарської діяльності має орендовані приміщення: згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 07 квітня 2011 року № 07.24-2011, укладеного з Дочірнім підприємством «Гарантія-Торг». Більше того, на думку суду, позивач, враховуючи характер його господарської дійяльності, безумовно мав економічно обгрунтовану мету на придбання у його контрагентів відповідні послуги та паливо.

Вказане свідчить, що І відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з його контрагентами та формуванні від`ємного значення з податку на додану вартість.

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0000732360 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 231093,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У пункті 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12 статті 200 ПК України ).

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Наведені положення пунктів 200.12 і 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку № 39.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами а, г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX Перехідні положення ПК України , якими цей підрозділ був доповнений Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок № 26), який, згідно з пунктом 3 постанови, набирає чинності з 01 квітня 2017 року. При цьому, постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті не вчинення контролюючими органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Заявляючи до суду позовну вимогу про стягнення суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету позивач виходив з того, що сама по собі протиправність податкового повідомлення рішення про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість вказує на наяваність підстав для стягнення з Державного бюджету через орган казначейськового обслуговування суми бюджетного відшкодування.

З цього приводу суд зазначає, що як видно з аналзіованих вище положень Податкового кодексу України, можливість проведення списання бюджетного відшкодування безпосередньо залежить від факту набуття нею статусу узгоденої та як наслідок трансформування в бюджетну заборгованість перед платником податку.

Тобто, для умов виникнення права на стягнення суми бюджетного відшкодування мають має бути закінчений процес адміністративного або судового оскарження суми відшкодування, а в інтегровану катру платника податку та в Тимчасовий реєстр заяв має бути внесена інформація про наявність узгодженої заборгованості з бюджетного відшкодування.

За таких обставин, право на стягнення суми бюджетного відшкодування суми відд`ємного значення з ПДВ за рахунок Державного бюджету кореспондує невиконанню уповноваженим органом свого обов`язку з відшкодування сум податку за рахунок Державного бюджету у строк та у порядку, визначеному в ПК України.

У цій справі сума заборогованості залишку ПДВ у розмірі 462286,00 грн за серпень 2011 року станом на час звернення до суду із позовом про її стягнення не набула статусу узгодженої, оскільки податкове повідомлення-рішення про зменшення сум ПДВ також є предметом оскарження у цій справі.

Із листа Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15 червня 2023 року, наданого на запит ГУ ДПС у Луганській області, вбачається, що в інтегрованій картці платника з ПДВ ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експерес» за 2021-2023 роки невідшкодований залишок ПДВ у розмірі 462186,00 грн за серпень 2011 року відсутній. В наданій до ДПС України протягом 2021-2023 років інформації щодо сум ПДВ, які підлягають внесенню до Тимчасового реєстру по Західному регіону, дані стосовно невідшкодованого залишку ПДВ у розміір 462186,00 грн за серпень 2011 року не зазначались.

Аналогічне зазначено Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків і в поясненнях, наданих до суду.

Тобто, встановлені обставини справи свідчать, що станом на час розгляду справи суми залишку ПДВ у розмірі 462286,00 грн не є узгодженою, не внесена до ІКП платника податку та до реєстру Тимчасових заяв як сума узгодженого зобов`язання, у уповновадених органів не виникло обов`язку з перерахунвання вказаної суми на рахунок платника податку, відтак станом на час розгляду справи сума залишу з ПДВ не є бюджетною заборгованістю перед позивачем та не може бути стягнута судом на користь осатннього під час розгляду цієї справи.

При вирішенні цієї справи суд враховує правовий висновок, вислоевлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, згідно з яким констатуючи недієвість існуючих механізмів бюджетного відшкодування, вказала на те, що такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку, та, як наслідок, визнала єдино можливим та належним способом захисту прав платника податків у таких спорах стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.

При цьому суд звертає увагу, що в наведеній адміністративній справі Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання щодо ефективності способу судового захисту у справі, в якій сума бюджетного відшкодування набула статусу узгодженої та не була відшкодована платнику тривалий час без будь-яких поважних причин, з підстав лише відсутності механізму відшкодування сум ПДВ.

Водночас у цій справі стягнення бюджетного відшкодування заявлене позивачем передчасно, до моменту набуття статусу узгодженої суми залишку ПДВ у розмірі 462286,00 грн, а також до виникнення в уповновадених органів обов`язку по відшкодуванню вказаної суми.

Суд зазначає, що у справі № 320/10521/20 Верховний Суд наголосив на необхідності застосування правивих висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 12 лютого 2019 року № 826/7380/15, лише при вирішенні спріних відносин щодо заборгованості з бюджетного відшкодування, що набула статусу узгодженої.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» у цій частині, станом на дату ухвалення цього рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 сервня 2015 року відновлено втрачене провадження в адміністративній справі № 2а-11788/11/1270 в частині, у тому числі були відновлені процесуальні документи, які свідчать про сплату позивачем судового збору в розмірі 2008,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» наявні підстави для часткового відшкодування останньому судового збору урозмірі 1004,00 грн за рахуванок Головного управління ДПС у Луганській області.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (ідентифікаційний код 36129430, місцезнаходження: вул. Незалежності, 90а, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401), Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (ідентифікаційний код 37991503, місцезнаходження: вул. Науки, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400), Державної казначейської служби України (ідентифікаційний код 37567646, місцезнаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Закарпатській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106694, місцезнаходження: вул. Волошина Августина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18 листопада 2011 року № 0000732360 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186,00 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462186,00 грн відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у розмірі 1004,00 грн (одна тисяча чотири гривні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 13 жовтня 2023 року.

Суддя С.В. Кисіль