Постанова

від 12.10.2023 по справі 813/1017/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 813/1017/18 пров. № А/857/14528/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І. М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року з питань заміни сторони виконавчого провадження (головуючий суддя Хома О.П., м. Львів) у справі № 813/1017/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі №813/1017/18, яке набрало законної сили 03 липня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Даним рішенням, зокрема, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області поновити ОСОБА_1 та членам його сім`ї довічне право на 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмеження норм споживання та без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї, виконавши для цього всі необхідні дії в межах його повноважень та здійснивши відшкодування витрат з дати призупинення - 07.11.2015 і довічно.

02.07.2023 позивач до Львівського окружного суду подав заяву на підставі ст.52 КАС України про заміну відповідача у виконавчому провадженні та видачу у зв`язку з заміною сторони нового виконавчого листа.

Подану заяву обгрунтовує тим, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України з 01 грудня 2022 року органи Пенсійного фонду здійснюють призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Вважаючи, що повноваження відповідача - Управління праці та соціального захисту населення з надання пільг перейшли до органів Пенсійного фонду, просить замінити сторону відповідача з Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та видати новий виконавчий лист.

Ухвалою з питань заміни сторони виконавчого провадження Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.23 заяву задоволено частково. Замінено боржника у виконавчому листі та у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №813/1017/18 з Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на стадії виконання судового рішення не передбачено заміну сторони у справі, але наявні підстави відповідно до ст.379 КАС України для заміни боржника у виконавчому листі та у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у справі №813/1017/18 у зв`язку з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України стало правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області у справі №813/1017/18.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків, які були предметом судового розгляду, не є процесуальним правонаступництвом в розумінні положень КАС України. Вважає, що покладення певних обов`язків на іншого суб`єкта владних повноважень, до якого перейшли функціональні повноваження у спірних відносинах, можливе лише шляхом пред`явлення нового позову до цього суб`єкта.

Позивач у справі правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі Закон 1404-VIII ) судові рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) у разі вибуття однієї із сторін, з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII, у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Згідно з положеннями статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року у справі №9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, зазначивши, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Як встановлено, Кабінетом Міністрів України 16.09.2022 було прийнято постанову № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» (далі - Постанова № 1041), пунктом 3 якої постановлено Пенсійному фонду України, зокрема, забезпечити з 1 жовтня 2022 року виплату та з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.

Водночас, п. 2 Постанови № 1041 зобов`язано обласні та Київську міську державні адміністрації (військові адміністрації) забезпечити координацію роботи районних державних адміністрацій (військових адміністрацій), органів місцевого самоврядування щодо передачі структурними підрозділами з питань соціального захисту населення органам Пенсійного фонду України згідно з актами приймання-передачі, зокрема, пакетів документів щодо звернень за призначенням житлових субсидій та наданням пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, за якими не прийнято рішення станом на 30 листопада 2022 року - до 1 січня 2023 року.

Згідно п. 3 Постанови № 1041 зобов`язано Пенсійний фонд України продовжувати утримання надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.

Таким чином, вищезазначеною постановою КМУ встановлено факт переходу адміністративної компетенції підрозділів з питань соціального захисту населення щодо призначення житлових субсидій та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу до органів Пенсійного фонду України, тобто публічне правонаступництво.

Отже, з 1 жовтня 2022 року Управління соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації припинило свої повноваження щодо виплати та призначення (з 01.12.2022) житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, тому відповідно не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язаннями, які на нього покладені, в тому числі й зобов`язаннями за судовими рішеннями, оскільки такі повноваження передано для виконання завдань і функцій Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області.

Отже, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від районних державних адміністрацій до органів Пенсійного фонду.

Так, аналогічна позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2020 року справі № 420/5772/18, від 10 жовтня 2020 року № 804/958/17, від 3 грудня 2020 року у справі № 805/2173/16-а.

Наведене спростовує доводи апелянта про те, що в даному випадку перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків не є процесуальним правонаступництвом.

Також колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30 грудня 2020 року у справі № 805/4361/17-а, де зазначено, що для заміни сторони у виконавчому провадженні факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії витягу з акту від 11.01.2023 №1 приймання-передачі справ про одержувачів житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, пакет документів щодо звернення ОСОБА_1 за призначенням житлової субсидії, Управлінням соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації було передано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (а.с. 67).

Дана обставина спростовує доводи апелянта про те, що покладення певних обов`язків на іншого суб`єкта владних повноважень, до якого перейшли функціональні повноваження у спірних відносинах, можливе лише шляхом пред`явлення нового позову до цього суб`єкта.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у справі №813/1017/18 з Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації у Львівській області на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області і вважає, що саме в такий спосіб у спірних правовідносинах може бути забезпечено ефективний захист встановлених судовим рішенням прав позивача на отримання пільг та субсидій.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 813/1017/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар