Рішення

від 25.09.2023 по справі 753/2002/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2002/23

провадження № 2/753/3016/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сірокваши К.А.,

представника позивача - адвоката Драчука І.В.,

представника третьої особи - адвоката Щиглова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про визнання договору позики недійсним,

У С Т А Н О В И В:

06.02.2023 представник позивачки адвокат Драчук І.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив визнати недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстрований номер 93.

На обґрунтування позову зазначає, що цей договір позики ОСОБА_1 не укладала, не підписувала, грошових коштів у позику від ОСОБА_2 не отримувала, особисто з Відповідачем не знайома та жодного разу його не бачила.

Позивачка вважає, що укладання такого договору від її імені, тягне за собою шахрайську схему недобросовісних осіб з метою наживи шляхом заволодіння чужим майном, а тому Договір позики від 11.01.2018 має бути визнано недійсним. Зазначає, що 27.01.2023 вона дізналася, що в проваджені Печерського районного суду м. Києва перебуває справа № 757/128/23-ц за позовом ОСОБА_3 (надалі - Позивач) до неї - ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про відступлення прав вимоги за Договором позики, посвідченим 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 93. В рамках вказаної справи Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.01.2023 задоволено заяву Позивача про забезпечення позову у цій справі та накладено арешт на майно Відповідача, а саме: земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:82:277:0011, площею 0,05 га, реєстраційний номер 2523433180000; земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:82:277:0013, площею 0,05 га, реєстраційний номер 2523359180000; квартиру АДРЕСА_1 ; 99,97% частки у статутному капіталі ТОВ «Експерт проект груп консалтинг» (код ЄДРПОУ 43466554), що становить 3400 000,00 грн. Ознайомившись з матеріалами справи, було отримано копії документів згідно яких заявлено позов про стягнення коштів. Згідно Договору позики нібито укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та посвідченого 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 93, позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позикодавця грошові кошти у розмірі 16 000 000,00 грн у позику. Передачу коштів нібито було здійснено до підписання вказаного договору. Строк повернення позики, а саме - першої частини в сумі 12 000 000,00 грн не пізніше 11.07.2022, а другої частини - в сумі 4 000 000,00 не пізніше 11.07.2023. Однак спірний договір позики ОСОБА_1 ніколи не укладала, підписи на вказаному документі не її, грошових коштів у позику від ОСОБА_2 не отримувала та й взагалі вона особисто не знайома з Відповідачем та жодного разу його не бачила. Про стягнення з неї коштів та арешт її майна дізналася випадково. Досить дивним є факт, що не знайома людина - ОСОБА_2 (про особу та його матеріальний стан не відомо нічого) надає Позивачу безпроцентну позику в розмірі 16 000 000,00 грн, не потребуючи взамін ніяких гарантій, забезпечувального майна, тощо. Розуміючи, що майна у Позичальника може не бути взагалі і повернення такої позики є сумнівним. Потім ця людина безкоштовно відступає своє право вимоги на стягнення коштів у розмірі 6 000 000,00 грн іншій особі - ОСОБА_3 . Цікавим є факт, що п. 8 договору позики, передбачено, що цей договір складено та нотаріально посвідчено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у справах приватного нотаріуса ОСОБА_6 а інший видається Позикодавцю. Тобто екземпляр для Позичальника не передбачався та не видавався взагалі. Тобто Позичальник отримує в позику 16 000 000,00 грн, а екземпляр договору ні, і їй байдуже чи буде в неї борговий документ чи ні. По друге: Екземпляр Договору має бути у Позикодавця який має його пред`явити як доказ отримання коштів для його дослідження в суді та в подальшому проведення експертизи. Іншого способу перевірити укладання та посвідчення спірного договору наразі не вбачається. За попереднім телефонним дзвінком до Київського державного нотаріального архіву та Управління нотаріату Центрального МРУ стороні позивача стало відомо, що нотаріус ОСОБА_6 , яка посвідчувала спірний договір, припинила свою діяльність у зв`язку із смертю, її нотаріальний архів та документи втрачено та пошуком яких займається поліція. Наразі для підтвердження такої інформації були подані відповідні адвокатські запити на які позивач чекає відповіді. Вважає, що договір є сфабрикований під нотаріуса, який помер і архівів якого не знайдено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.02.2023 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.

Ухвалою від 22.02.2023 Дарницький районний суд м. Києва відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 24.03.2023, установив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

24.03.2023 суд відклав підготовче засідання у справі на 25.04.2023, задовольнив клопотання представника позивачки - адвоката Драчука І.В. про витребування доказів, витребував у відповідача - ОСОБА_2 оригінал договору позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 93.

06.04.2023 адвокат Щиглов Є.О., який представляє інтереси ОСОБА_3 , поштою направив до суду клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 як третьої особи, у якому зазначив, що визнання судом недійсним договору позики може прямо вплинути на виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 як новим кредитором за договором про відступлення права вимоги від 06.10.2022, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єременко Л.О. та зареєстрований у реєстрі за № 155, а також на результати розгляду судової справи № 757/128/23-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за цим договором позики, яка знаходиться у провадженні Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою від 25.04.2023 суд задовольнив клопотання адвоката Щиглова Є.О., який представляє інтереси ОСОБА_3 , про залучення до участі у справі третьої особи. Ухвалою від 25.04.2023 суд залучив як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , та у зв`язку з цим відклав підготовче засідання у справі на 24.05.2023.

В підготовчому судовому засіданні 24.05.2023 ухвалою, занесеною до протокола, суд:

- задовольнив клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - адвоката Щиглова Є.О. і долучив до матеріалів справи копію рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 757/128/23 (вступну і резолютивну частини);

- за клопотанням представника позивача - адвоката Драчука І.В. суд долучив до матеріалів справи копію зустрічної позовної заяви, поданої у справі № 757/128/23;

- відмовив в задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - адвоката Щиглова Є.О. про зупинення провадження у справі - до отримання повного тексту рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 757/128/23, оскільки відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи;

- а також про відкладення підготовчого засідання- до отримання повного тексту рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 757/128/23, за його необґрунтованістю;

- відклав розгляд справи до 20.06.20203 для вручення третій особі копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, копії ухвали суду про залучення третьої особи та копії позову з додатками.

Ухвалою від 20.06.2023 суд відмовив як у необгрунтованому в задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - адвоката Щиглова Є.О. про відкладення підготовчого засідання. Задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Драчука І.В. про долучення доказів - копії рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 757/128/23 (повний текст), отримане з Єдиного державного реєстру судових рішень. Закрив підготовче провадження у справі та призначив до судового розгляду по суті на 10.08.2023.

10.08.2023 розгляд справи відкладено на 25.09.2023 у зв`язку з першою неявкою належним чином повідомленого про розгляд справи відповідача в судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.09.2023 представник позивача адвокат Драчук І.В. вимоги, заявлені в позовній заяві, підтримав повністю.

Представник третьої особи - адвокат Щиглов Є.О. просив відмовити в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю. Також просив визнати неналежними докази, а саме - копію технічної документації із землеустрою щодо поділу та оєднання земельних ділянок, долучені до позовної заяви, оскільки вони не пов`язані з предметом доказування, згідно ст 82 ЦПК. Пояснив, що відповідно до п. 9 Договору про відступлення права вимоги за договором позики, посвідченим 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 93 (а.с. 27-28), разом з укладанням цього договору Новому Позикодавцеві на підтвердження дійсності права вимоги передано нотаріально копію Договору позики, що є доказом наявності відповідного права вимоги на момент відступлення. При цьому на оригінальному примірнику Договору позики, який залишається у Первісного Позикодавця, зроблена відмітка про здійснене відступлення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

До позовної заяви позивачем додана незасвідчена копія договору позики, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстрований номер 93, де зазначено, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 16 000 000,00 грн, строком повернення позики, а саме першої частини в сумі 12 000 000,00 грн не пізніше 11.07.2022, а другої частини в сумі 4 000 000,00 грн не пізніше 11.07.2023; у п. 1 зазначено, що передачу коштів було здійснено до підписання цього договору; у п. 8 зазначено, що договір складено та нотаріально посвідчено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6,а інший видається позикодавцю (а. с. 25,26).

Аналогічна незасвідчена копія оспорюваного договору була надана представником третьої особи ОСОБА_3 адвокатом Щигловим Є. О. до заяви про залучення судом ОСОБА_3 як третьої особи до участі у цій справі (від 05.04.2023 вх. № 22442) (а. с. 127-128).

Згідно умов оспорюваного договору нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 для позичальника ОСОБА_1 примірник оригіналу оспорюваного договору не виготовлявся та останній не видавався.

Відповідно до наказу Головного управління юстиції у м. Києві від 19.08.2023 № 537/6 діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 була припинена (а.с. 102).

Згідно відповіді Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.02.2023, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 припинена на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у місті Киеві № 537/6 від 19.08.2019 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6» у зв?язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Вищезазначеним наказом ОСОБА_6 зобов`язано протягом одного місяця з дня одержання копії наказу про припинення нотаріальної діяльності передати до Київського державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 11 березня 2021 року сином приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 - ОСОБА_8 було подано заяву про її смерть. Управлінням нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.03.2021 за вих. № 13855/6-21 направлено лист сину приватного приватного нотаріуса ОСОБА_6 - ОСОБА_8 щодо надання інформації про місцезнаходжения архіву приватного нотаріуса ОСОБА_6 З метою встановлення місцезнаходження архіву приватного нотаріуса ОСОБА_6, 22 березня 2021 року за вих. № 13855/6-21 ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) направлено лик до Головного управліния Національної поліції у Киівській області. 06 грудня 2021 року отримано відповідь від Національної поліції України Головного управління Національної поліції у Киівській області про те, що інформацію щодо перебування архіву на території Київської області не встановлено. Крім того, Управлінням нотаріату ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) надіслало лист від 17 січня 2022 року до Головного управління Національної поліції у місті Киеві з проханням вжити всіх можливих заходів щодо встановлення місцезнаходження архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального окруту ОСОБА_6, що є власністю держави та не був переданий на відповідне зберігання до Киівського державного нотаріального архіву. 21 лютого 2022 року за вх. № 7499/5-22 надійшла відповідь від Головного управління Національної поліції у місті Києві (вих. № 1974/125/56-2022 від 11 лютого 2022 року) та повідомлено, що за адресою, де приватний нотаріус ОСОБА_6 винаймала приміщення та проводила свою діяльність, будь-яких речей після себе не залишила. Проведеними мірами пошуку встановити місцезнаходження документів нотаріального діловодства ОСОБА_6 не виявилось можливим. Станом на сьогодні архів та документи нотаріального діловодства ОСОБА_6 до Київського державного нотаріального архіву не передані (а.с. 102-103).

Отже, станом на час розгляду справи судом архів та документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на зберігання до архіву не передані.

Тому установити факт наявністі чи відсутності примірника оспорюваного договору позики у архіві та документах нотаріального діловодства приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, а також наявності запису за реєстровим № 93 у відповідних реєстрах для реєстрації нотаріальних дій за 2018 рік приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 - з метою встановлення факту підписання та укладення сторонами Договору позики, який оспорюється позивачем, неможливо.

Ухвалою від 24.03.2023 за клопотанням представника позивачки - адвоката Драчука І.В. (яке було обґрунтоване необхідністю дослідження саме оригіналу оспорюваного договору та подальшою можливістю проведення експертизи) суд витребував у відповідача - ОСОБА_2 оригінал договору позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 93. Однак відповідач, будучи належним чином повідомлений про слухання справи, до суду не з'явився, вимоги ухвали суду залишилися ним невиконані.

Представник третьої особи - адвокат Щиглова Є.О. пояснив суду, що відповідно до принципу свободи укладення договору, його довіритель ОСОБА_3 (новий кредитор), укладаючи договір про відступлення права вимоги за оспорюваним жоговором позики, не отримував від первісного кредитора оригінальний примірник догору позики, який зберігався у відповідача у справі - ОСОБА_2 .

Заслухавши представників позивача та третьої особи, вивчивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

Мотиви та норми права, з яких виходить суд.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Поняття договору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення договору на паперовому носії - спеціальному бланку нотаріального документа та підпису на ньому), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначена норма кореспондує частинам другій та третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Укладаючи 06.10.2022 Договір про відступлення права вимоги за Договором позики, посвідченим 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 93, у п. 9 цього Договору його сторони ( ОСОБА_2 - первісний позикодавець та ОСОБА_3 - новий позикодавець) передбачили, що «Разом з укладанням цього Договору новому позикодавцю на підтвердження дійсності права вимоги передано засвідчену нотаріально копію Договору позики, що є доказом наявності відповідного права вимоги намомент відступлення. При цьому на оригінальному примірнику Договору позики, який залишається у первісного позикодавця, зроблена відмітка про здійснене відступлення новому кредитору» (а.с. 129-131).

Тобто, придбавши право вимоги на 12 000 000,00 грн, ОСОБА_3 , діючи відповідно до принципу свободи укладення договору, погодився на передачу йому не оригіналу нотаріально посвідченого екземпляру договору позики від ОСОБА_2 , а його копії, тому не мав можливості надати суду оригінал договору (примірник Позикодавця) для дослідження.

Позивачка зазначає, що договір позики вона не підписувала, а тому умови вказаного договору викладені на користь Відповідача. Підтвердженням відсутності у Позивачки оригінального примірника договору є п. 8 самого договору позики, який передбачає, що цей договір складено та нотаріально посвідчено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у справах приватного нотаріуса ОСОБА_6 а інший видається Позикодавцю. Тобто екземпляр для Позичальника не передбачався взагалі. Єдиним можливим доказом факту укладання договору Позики, є дослідження оригіналу договору який має бути у Позикодавця відповідно до п. 2.10 та п. 3 спірного Договору позики.

Оскільки Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в жодне судове засідання не зявився, на виконання вимог ухвали суду для дослідження судом і призначення експертизи свій примірник договору не надав, враховуючи, що умови Договору позики в частині виготовлення кількості примірників (два - для нотаріуса, і для позикодавця) викладені на користь Відповідача (який є первісним позикодавцем), а також те, що станом на час розгляду справи судом архів та документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на зберігання до Київського державного нотаріального архіву не передані, суд вважає встановленим ту обставину, для доведення якої представник позивачки адвокат Драчук І.В. заявляв клопотання про витребування оригіналу оспорюваного договору позики, а саме - той факт, що позивачка не підписувала цей договір.

Отже, оспорюваний договір позики ОСОБА_1 не підписувала, тому він не відбувся, тобто є неукладеним.

Суд враховує і застосовує при розгляді цієї справи висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19 ), що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність оспорюваного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що договір позики, посвідчений 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 93, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладався, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 не виготовлявся, не посвідчувався та не реєструвався у реєстрі за № 93, тому у задоволенні позовних вимог про визнання його недійсним необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 209, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого 11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстрований номер 93.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , РНОКППП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.10.2023.

Суддя В.М. Маркєлова