Рішення

від 04.10.2023 по справі 136/1518/20

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1518/20

провадження № 2/136/395/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берестівка" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача Пейчева С.Д.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), через представника звернулася до суду з позовом до ТОВ "Берестівка" (далі - відповідач), у якому просила:

- усунути перешкоди у користуванні належною позивачу земельною ділянкою площею 4,0234 га, з кад. № 0522283600:07:000:0133, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукашівської сільської ради Вінницької області, згідно державного акту на право власності на землю серії ВН№066076 від 08.12.2004, шляхом повернення даної земельної ділянки;

- скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 25.10.2011 до договору оренди землі від 14.07.2008, укладену між сторонами, державну реєстрацію якої проведено 15.06.2012 за №052220004002833.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Позивач є власником вищевказаної земельної ділянки, відносно якої 14.07.2008 позивач уклала з відповідачем договір оренди за №38 строком на 10 років без чіткого визначення дати його закінчення, а 11.09.2008 вищевказаний договір був зареєстрований в Липовецькому відділі ВФ ДП «Центр ДЗК» за №040883600524. 12.11.2019 по закінченню строку дії даного договору, враховуючи дату його реєстрації та відсутність пропозиції від відповідача про його поновлення, позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення їй земельної ділянки, нащо їй було повідомлено про існування нібито укладеної між сторонами додаткової угоди від 25.10.2011 до договору оренди землі, згідно якої строк дії договору оренди 20 років і діє до 31.12.2028. Така додаткова угода до договору оренди землі від 25.10.2011 була зареєстрована 15.06.2012 за №052220004002833. Проте, ознайомившись із додатковою угодою до договору оренди землі позивач дізналась, що хоч і вона була укладена від її імені, але підписана невідомою їй особою, а тому її зміст не відповідає внутрішній волі позивача. Оскільки позивач стверджує, що спірну додаткову угоду до договору оренди землі вона не підписувала та з її умовами не погоджується, а тому спірний договір не є укладеним і державна реєстрацію додаткової угоди є незаконною.

Ухвалою суду від 15.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано докази.

Ухвалою суду від 16.04.2021 забезпечено участь у судовому засідання представника відповідача у режимі відеоконференці.

Відповідач подала до суду відзив, який обґрунтовує наступними обставинами.

Відповідач підтверджує, укладення 14.07.2008 з позивачем договору оренди за №38 строком на 10 років, який надалі згідно додаткової угоди від 25.10.2011 було продовжено на 20 років і діє до 31.12.2028, а також збільшено орендну плату, яку позивач справно отримувала і не могла не знати, що отримувала кошти на підставі договірних відносин з відповідачем продовжених згідно спірної додаткової угоди. На спростування аргументів позивача щодо подання нею заяви 12.11.2019 про повернення їй земельної ділянки, відповідач не заперечує таке звернення, однак вказує, що воно відбулося після спливу одного року коли б мала закінчитися оренда за первинним договором. Крім того, представник відповідача у своєму відзиві поставили позивачу питання: Коли і ким їй було видано оригінал договору про внесення змін від 25.10.2011 до договору оренди землі №38 від 14.07.2008? Чи наявна у відповідача перед позивачем заборгованість за користування її земельною ділянко з 2011 по 2020 і чи самостійно була нею отримана орендна плата? Коли позивач дізналася про продовження строку оренди до 2028 року? Чи відомо, що ОСОБА_3 передавала в оренду земельну ділянку позивача і в її інтересах отримувала орендну плату? Представник відповідача надала суду копії заяв ОСОБА_3 від 2018 та 2020 про отримання від відповідача орендної замість своєї дочки позивача. Представник відповідача вважає дії позивача недобросовісними, а позовні вимоги необґрунтованими.

Ухвалами суду від 27.04.2021 та 15.06.2021 забезпечено участь у судовому засідання представника відповідача у режимі відеоконференці.

Позивач відповіді на відзив не подала, однак письмово відповідаючи на поставлені представником питання вказала, що не пам`ятає ким було їй видано оригінал договору про внесення змін від 25.10.2011 до договору оренди землі №38 від 14.07.2008. Позивач вказала, що у неї немає заборгованості за орендною платою від відповідача з 2011 по 2020 роки, яку позивач намагалася отримувати самостійно, але чи отримували за неї інші особи, вказала, що не пам`ятає. Позивач дізналася про продовження строку оренди її земельної ділянки після 12.11.2019 коли їй і було надано оригінал додаткової угоди від 25.10.2011. Насамкінець позивач відповіла, що ОСОБА_3 є її рідною матір`ю, яка також передавала її земельну ділянку відповідачу в оренду, доручень про отримання в інтересах позивача орендної плати, остання ОСОБА_3 не давала. Орендну плату за 2018 та 2019 позивач отримувала.

Ухвалою суду від 14.07.2021, на задоволення клопотання представника відповідача відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків позивачем в розрізі податкового агента відповідача за період з 2008 по 2013 роки.

Ухвалою суду від 19.07.2021 на задоволення клопотання представника позивача, призначено судово-почеркознавчу експертизу проведення якої доручити експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України, яким на вирішення поставлено відповідні питання, а на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 03.09.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.10.2021 витребувано порівняльні зразки підписів позивача.

Ухвалою суду від 27.01.2022 долучено до матеріалів справи експериментальні зразки підписів позивача та направлено матеріали справи до експертної установи, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 21.02.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.05.2022 визначено запитання на які слід відповісти експертам та уточнено порівняльні зразки підписів у справі, зупинено провадження.

Ухвалою суду від 05.09.2023, у зв`язку з надходженням висновку судово-почеркознавчої експертизи, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.11.2022 забезпечено участь у судовому засідання представника відповідача у режимі відеоконференці.

Представник відповідача подала до суду письмові пояснення, де вона з огляду на висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України, вказуючи на те, що не підтверджено власноручних підписів позивача не тільки в договорі оренди, але й у спірній додатковій угоді, припускає, що позивач умисно приховує той факт, що основний договір оренди землі, всупереч її висловам у позовній заяві, підписувала замість неї інша особа. Натомість оскільки позивач після спливу 1 року з моменту закінчення строку основного договору, звернулася до відповідача про повернення земельної ділянки, але останній, в силу відсутності вчасних заперечень орендодавця, правомірно продовжував користуватися земельною ділянкою на автоматично продовжений строк. Разом з тим, як підтверджено відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків наявні суми виплачених доходів та утримання податків позивачем в розрізі податкового агента відповідача.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.06.2023 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що за висновками експерта встановлено, що підпис в оскаржуваній додатковій угоді виконано не позивачем, а іншою особою, тому позивач умови спірної додаткової угоди не погоджувала і відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою незаконно. Представник відповідача заперечила, щодо задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у письмові пояснення, де вона з огляду на висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України, вказуючи на те, що не підтверджено власноручних підписів позивача не тільки в договорі оренди, але й у спірній додатковій угоді, припускає, що позивач умисно приховує той факт, що основний договір оренди землі, всупереч її висловам у позовній заяві, замість неї підписувала інша особа.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН№066076 від 08.12.2004 позивачу надано у власність земельну ділянку площею 4,0234 га, з кад. №0522283600:07:000:0133, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукашівської сільської ради Вінницької області. 14.07.2008 позивач уклала з відповідачем договір оренди землі за №38 строком на 10 років, а 11.09.2008 вищевказаний договір був зареєстрований в Липовецькому відділі ВФ ДП «Центр ДЗК» за №040883600524. Попри те, що позивач у позовній заяві чітко визнала укладення з відповідачем вищевказаного договору оренди, однак, як стверджує позивач, 12.11.2019 по закінченню строку дії договору, в ході її намагань повернути з використання орендарем її земельної ділянки, вона дізналася про продовження строку оренди її земельної ділянки та їй було надано оригінал додаткової угоди від 25.10.2011, згідно якої строк дії договору оренди 20 років і діє до 31.12.2028. Така додаткова угода до договору оренди землі від 25.10.2011 була зареєстрована 15.06.2012 за №052220004002833. Позивач стверджує, що спірну додаткову угоду до договору оренди землі вона не підписувала та з її умовами не погоджується. Судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено відповідні питання, на які у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-22/7099-ПЧ від 10.08.2022 надано відповіді про те, що "Підписи в графі «Орендодавець» у Договорі про внесення змін до Договору оренди землі №38 від 14.07.2008, що був укладений 25.10.2011 між сторонами, в графі «Орендодавець» у Договорі про внесення змін до Договору оренди землі №38 від 14.07.2008, що було укладено 25.10.2011, виконані не позивачем, а іншою особою. Підписи від імені позивача у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі № 38 від 14.07.2008, виконані не позивачем, а іншою особою. Вирішити інші запитання не представлялося за можливим.

Суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як визначено ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

В силу вимог ч.ч. 1-3 та ч.ч. 5-6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як визначено в ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону було визначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.ч. 2-3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Судом було встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, площею 4,0234 га, з кад. №0522283600:07:000:0133, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукашівської сільської ради Вінницької області.

Судом було встановлено, що сторони не заперечували факт укладення 14.07.2008 договору оренди землі за №38 строком на 10 років, а 11.09.2008 вищевказаний договір був зареєстрований в Липовецькому відділі ВФ ДП «Центр ДЗК» за №040883600524.

Однак, позивач заперечує, що підпис в графі «Орендодавець» у Договорі про внесення змін до Договору оренди землі №38 від 14.07.2008, що був укладений 25.10.2011 між ТОВ «Берестівка» та ОСОБА_1 , державну реєстрацію якої проведено 15.06.2012 у відділі Держкомзему у Липовецькому районі за №052220004002833, був саме її підписом, оскільки вона його не підписувала, а його умови не відповідають її вільному волевиявленню.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (визначені в ст. 82 ЦПК). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

За ініціативи позивача судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу підписів у спірному договорі з порівняннями з первинним договором, який не оспорюється і у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-22/7099-ПЧ від 10.08.2022 надано відповіді про те, що "Підписи в графі «Орендодавець» у Договорі про внесення змін до Договору оренди землі №38 від 14.07.2008, що був укладений 25.10.2011 між ТОВ «Берестівка» та ОСОБА_1 , державну реєстрацію якої проведено 15.06.2012 у відділі Держкомзему у Липовецькому районі за №052220004002833 (а.с. 9); в графі «Орендодавець» у Договорі про внесення змін до Договору оренди землі №38 від 14.07.2008, що було укладено 25.10.2011 між ТОВ «Берестівка» та ОСОБА_1 , державну реєстрацію якої проведено 15.06.2012 у відділі Держкомзему у Липовецькому районі за №052220004002833 (а.с. 34) та в графі «Орендодавець» у Договорі про внесення змін до Договору оренди землі № 38 від 14.07.2008, що було укладено 25.10.2011 між ТОВ «Берестівка» та ОСОБА_1 , державну реєстрацію якої проведено 15.06.2012 у відділі Держкомзему у Липовецькому районі за №052220004002833 (а.с. 86), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі № 38 від 14.07.2008 (а.с. 7); від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі № 38 від 14.07.2008 (а.с. 44) та від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі № 38 від 14.07.2008 (а.с. 85), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вирішити запитання: «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі № 38 від 14.07.2008 (а.с. 7, 44, 85) у графі «Орендодавець» та підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у Договорі про внесення змін до Договору оренди землі № 38 від 14.07.2008, що було укладено 25.10.2011 між ТОВ «Берестівка» та ОСОБА_1 , державну реєстрацію якої проведено 15.06.2012 у відділі Держкомзему у Липовецькому районі за №052220004002833 (а.с. 9, 34, 86) - однією і тією ж особою?» не представляється можливим у зв`язку з тим, що встановлені співпадаючі ознаки хоча й чисельні, однак в більшості своїй відносяться до числа ознак, які часто зустрічаються в почерках багатьох осіб. Тому вказані ознаки в своїй сукупності не можуть індивідуалізувати почерк певної особи і бути підставою для позитивного висновку. Що ж стосується розбіжних ознак то з`ясувати їх походження (чи вони є результатом варіаційного підпису особи, що не проявилась у наданих документах або викликані іншими причинами) експерт не зміг".

Разом з тим, відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. За загальним правилом, висновок експерта є одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судового експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється в сукупності з іншими доказами, зібраними у справі, відповідно до внутрішніх переконань, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Попри те, що у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-22/7099-ПЧ від 10.08.2022 надано вичерпні та зрозумілі відповіді на питання щодо не підтвердження авторства підписів у графі "Орендодавець" у Договорі оренди землі №38 від 14.07.2008 та Договорі про внесення змін до такого договору від 25.10.2011, і підстав для призначення додаткової експертизи, за правом суду не було, так як і не було ініціатив у сторін про призначення нової експертизи, однак суд вбачає, що надані експертом відповіді на поставлені судом питання за своєю суттю виявилися такими, що суперечать доводам позивача, яка стверджувала у позовній заяві та у письмових відповідях на запитання відповідача про те, що вона все ж таки укладала з останнім договір оренди землі №38 від 14.07.2008.

Крім того, у матеріалах справи наявний акт про передачу та прийом земельної ділянки позивача в оренду від 14.07.2008 де наявні підписи під графами про те, що позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв у користування земельну ділянку і такий акт складений у присутності землевпорядника Лукашівської сільської ради.

Натомість у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-22/7099-ПЧ від 10.08.2022 надано відповідь про те, що підписи від імені позивача у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі № 38 від 14.07.2008, виконані іншою особою.

Отже, такий висновок експерта викликає сумніви у його правильності. Разом з тим, суд не використав право на призначення ним повторної експертизи, оскільки з огляду на те, що справа розглядається з 15.10.2020, враховуючи ще й відсутність відповідних ініціатив сторін, це було б порушенням такої засади цивільного судочинства як розумні строки розгляду справи судом.

З огляду на вищевказані обставини, суд відхиляє в якості доказу висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-22/7099-ПЧ від 10.08.2022 оскільки всупереч такому висновку він спростовується: зазначеними позивачем у позовній заяві обставинами щодо підписання договору оренди землі № 38 від 14.07.2008; змістом письмових відповідей позивача на поставленні відповідачем питання, де позивач не вказує, що вона не підписувала основний договір; актом про передачу та прийом земельної ділянки позивача в оренду від 14.07.2008 який сторони підписали у присутності землевпорядника Лукашівської сільської ради.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

За таких обставин, попри не підтвердження експертом авторства підписів позивача у графі "Орендодавець" у Договорі від 25.10.2011 про внесення змін до Договору оренди землі №38 від 14.07.2008, на переконання суду такий висновок позбавлений достовірності, а посилання сторони позивача на результати його дослідження, за відсутності інших доказів, неспроможні слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини у цій справі.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги: усунути перешкоди у користуванні належною позивачу земельною ділянкою площею 4,0234 га, з кад. № 0522283600:07:000:0133 шляхом повернення даної земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 25.10.2011 до договору оренди землі від 14.07.2008, укладену між сторонами, державну реєстрацію якої проведено 15.06.2012 за №052220004002833, не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд, вирішуючи питання про судові витрати зі сплати судового збору та витрат на залучення експерта керується главою 8 ЦПК України.

З огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати позивача на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берестівка" (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 10, с. Берестівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 35494613) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 13.10.2023.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО