ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 615/242/23 (1-кс/615/236/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1175/23 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
представника
власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021222070000023 від 25.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт шляхом заборони володіння, користування, розпорядження, відчуження будь-яким особам на тимчасово вилучене 19.07.2023 в ході обшуку за місцем здійснення ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» господарської діяльності за адресою: вул. Руставелі, 15, м. Харків, яке належить на праві приватної власності ТОВ фірма «АЯКС-С», а саме: 1) акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №9752 від 31.10.2020 на 2 арк.; 2) видаткова накладна №1552101 від 31.01.2021 на 1 арк.; 3) видаткова накладна №1552102 від 28.02.2021 на 1 арк.; 4) видаткова накладна №1552104 від 30.04.2021 на 1 арк.; 5) видаткова накладна №1552109 від 30.09.2021 на 1 арк.; 6) видаткова накладна №1552112 від 31.10.2021 на 1 арк.; 7) видаткова накладна №1552201 від 31.01.2022 на 1 арк.; 8) видаткова накладна № 1552202 від 28.02.2022 на 1 арк.; 9) акт №8 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.02.2022 на 1 арк.; 10) акт № 7 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2022 на 1 арк.; 11) акт №99 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.12.2021 на 1 арк.; 12) акт №68 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2021 на 1 арк.; 13) акт №79 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2021 на 1 арк.; 14) акт №82 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 25.11.2021 на 1 арк.; 15) акт №88 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2021 на 1 арк.; 16) акт №84 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2021 на 1 арк.; 17) супровідний лист «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 18) акт №94 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.12.2021 на 1 арк.; 19) супровідний лист «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» про вартість інсталяційних робіт на 2 арк.; 20) акт №102 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2021 на 1 арк.; 21) акт №91 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.12.2021 на 1 арк.; 22) акт №105 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2021 на 1 арк.; 23) акт №104 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2021 на 1 арк.; 24) видаткова накладна №1552112 від 31.12.2021 на 1 арк.; 25) акт №103 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2021 на 1 арк.; 26) акт №80 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2021 на 1 арк.; 27) акт №89 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2021 на 1 арк.; 28) акт №100 здачі-приймання робіт (надання послуг) на 2 арк.; 29) акт №85 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2021 на 1 арк.; 30) акт №101 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2021 на 1 арк.; 31) видаткова накладна №1552201 від 31.01.2022 на 1 арк.; 32) акт №75 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2021 на 1 арк.; 33) акт №75 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2021 на 1 арк.; 34) акт надання послуг «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 35) протокол загальних зборів учасників ТОВ фірма «АЯКС-С» на 3 арк.; 36) протокол загальних зборів учасників ТОВ фірма «АЯКС-С» на 3 арк.; 37) доповнення до протоколу учасників ТОВ фірма «АЯКС-С» на 2 арк.; 38) протокол №«-» загальних зборів учасників ТОВ фірма «АЯКС-С» на 2 арк.; 39) протокол №«-» загальних зборів учасників ТОВ фірма «АЯКС-С» на 2 арк.; 40) довіреність від 19.02.2013 від ОСОБА_6 на 1 арк.; 41) акт №«-» здачі-приймання робіт (на-дання послуг) від 25.11.2019 на 1 арк.; 42) акт №«-» здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.12.2019 на 1 арк.; 43) акт № «-» здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.12.2019 на 1 арк.; 44) видаткова накладна №РН-04 від 25.11.2019 на 1 арк.; 45) супровідний лист №4 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 46) супровідний лист №2 від 25.01.2017 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 47) супровідний лист №1 від 20.01.2017 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 48) супровідний лист №15-10/16 від 28.10.2016 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 49) супровідний лист №6 від 03.04.2017 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 4 арк.; 50) супровідний лист №7 від 04.04.2017 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 51) супровідний лист №13 від 15.06.2017 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 4 арк.; 52) супровідний лист ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» №16 від 04.07.2017, №18 від 19.07.2017, №20 від 28.09.2017, №21 від 11.10.2017, №22 від 11.10.2017, №25 від 09.11.2017, №27 від 23.11.2017, №28 від 28.12.2017, №4 від 11.01.2018, № 5 від 11.01.2018, № 6 від 01.01.2018, №7 від 05.02.2018, №8 від 07.02.2018, №10 від 15.02.2018, №11 від 23.02.2018, №15 від 23.03.2018, №24 від 13.09.2018, № 26 від 24.10.2018, №4 від 01.07.2019, №2 від 19.02.2019; 53) супровідний лист TОB «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» без дати на 1 арк.; 54) договір №2-01/2022 про надання послуг доступу до глобальної мережі Інтернет на 7 арк.; 55) заява від 17.01.2022 ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 56) додаткова угода «-» до договору №STUP 911055 від 14.09.2018 на 1 арк.; 57) додаткова угода «-» до договору №STUP 911091 від 05.10.2018 на 1 арк.; 58) супровідний лист від 25.10.2021 про вартість інсталяційних робіт «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» на 1 арк.; 59) договір №155 про надання телекомунікаційних послуг постійного доступу до Інтернету від 28.09.2020 на 4 арк.; 60) договір №01- 01/2021 про надання послуг доступу до глобальної мережі Інтернет від 03.02.2021 на 7 арк.; 61) договір №2-01/2021 про надання послуг доступу до глобальної мережі Інтернет від 04.01.2021 на 7 арк.; 62) замовлення на послуги №37 до договору до телекомунікаційної мережі №108042013 від 08.04.2013 на 2 арк.; 63) супровідний лист про щомісячну вартість послуг доступу до Інтернету на 1 арк.; 64) договір №01-01/2020 про надання послуг доступу до глобальної мережі Інтернет від 29.01.2020 на 7 арк.; 65) акт №0217/1 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2017 на 2 арк.; 66) акт №0617/1 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2017, №0817/2 від 31.08.2017, №0817/1 від 31.08.2017, №1017/1 від 30.10.2017, №1117/1 від 29.11.2017, №1117/2 від 30.11.2017, №1217/2 від 29.12.2017, №1217/1 від 29.12.2017, №1218/1 від 29.12.2018 - кожен на 2 арк.
Місцем зберігання визначити Відділення поліції №1 Богодухівського РВП ГУ НП у Харківській області, вул. Паркова, 22, м. Валки Харківської області.
На зазначену ухвалу слідчого судді представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 .
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що оскаржувана ухвала винесена внаслідок неповноти та однобічності судового розгляду, з істотним порушенням норм процесуального права. Посилався на практику застосування рішень ЄСПЛ. Вважав, що слідчий незаконно прсив накласти арешт на значну кількість документів, які були складені в період з лютого 2017 року по жовтень 2022 року, та вочевидь не мають відношення до дій, які мали місце в період з 01.10.2019 року по 11.12.2019 рік. Посилається на порушення слідчим чинного законодавства під час ухвалення постанови про визнання речовими доказами. Вважає, що протокол обшуку від 19.07.2023 року не відповідає вимогам КПК України.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42021222070000023 від 25.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
20.07.2021 року слідчий звернувся до слідчого судді Валківського районного суду Харківської області з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони володіння, користування, розпорядження, відчуження будь-яким особам, вилученого 19.07.2023 року в ході проведення обшуку за місцем здійснення ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» своєї господарської діяльності за адресою: вул. Руставелі, буд. 15, м. Харків, яке належить на праві приватної власності ТОВ фірма «АЯКС-С».
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що ці речі та предмети є тимчасово вилученим майном та можуть бути використані як доказ у цьому провадженні, у зв`язку з чим виникла необхідність в накладанні арешту на зазначене в клопотанні майно.
Порд з цим, в суді першої інстанції прокурор підтримуючи це клопотання зазначав, що директор ТОВ «Телнет Сервіс» ОСОБА_6 підозрюється у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненим у великих розмірах. На підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності, під час якої ОСОБА_9 надав дозвіл на залучення до виконання робіт субпідрядні організації, не повідомивши замовника - державну установу. Під час обшуку приймали участь о/у СБУ, яких залучено проведення слідчих та розшукових дій за дорученням прокурора, що відповідає вимогам ст. 41 КПК України. Зазначені в ухвалі слідчого судді документи ОСОБА_6 не видав, але відкрив приміщення, де відбувався обшук.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що вищевказане майно, має значення для забезпечення кримінального провадження, оскільки є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, а також вказав, що прокурор довів наявність підстав вважати, що зазначене майно має значення для досудового розгляду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Відомості клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, ознакам речового доказу і обставини провадження стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, в тому числі, для проведення експертних досліджень. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчуження, зіпсування, до закінчення досудового розслідування.
На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав щодо арешту мана, яке було вилучене 19.07.2023 року в ході обшуку за адресою: м. Харків, вул. Рутавелі, 15, враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції прокурор пояснив, що документи вилучені за більш ширший період, оскільки субпідрядники залучались неодноразово і раніше. Оригінали документів ТОВ «Телнет Сервіс» з підписом ОСОБА_6 підтверджують здійснення господарської діяльності та можуть бути зразками для почеркознавчої експертизи, як і його підписи, як директора ТОВ фірма «АЯКС-С». Поряд з цим прокурор також пояснив, що зазначена в клопотання слідчого фраза «біологічні зразки» є технічною опискою та не впливає на зміст клопотання, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими та суд апеляційної інстанції не бере їх до уваги.
Крім того, з відомостей матеріалів цього провадження вбачається, що ОСОБА_6 29 червня 2023 року було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
Поряд з цим, відповідно до відомостей ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 14 липня 2023 року, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» господарської діяльності за адресою: м. Харків, вул. Руставелі, 15. Також в цій ухвалі зазначено особу, яка саме і здійснювала обшук, що підтверджується відомостями протоколу обшуку від 19.07.2023 року.
Отже враховуючи наведене колегія суддів не вбачає порушень чинного законодавства з боку працівників поліції під час проведення обшуку, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими.
Поряд з цим, відповідно до відомостей постанови про визнання речовими доказами від 19.07.2023 року (арк. 16) вбачається, що вилучені у ході проведення обшуку за місцем здійснення ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» своєї господарської діяльності за адресою: вул. Руставелі, буд. 15, м. Харків, яке належить на праві власності ТОВ фірма «АЯКС-С» документи визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області.
Колегія суддів дійшла висновку, що в мотивувальній частині цієї постанови наведені підстави визнання цих документів речовими доказами, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими.
Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.
Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна без обмеження права користування власником майна не надано та колегією суддів не встановлено.
Крім цього, істотних порушень норм КПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.
Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, а його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту, згідно положень ст. 174 КПК України.
За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2023 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 17.10.2023 |
Номер документу | 114180605 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Харківський апеляційний суд
Шабельніков С. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні