Постанова

від 12.10.2023 по справі 915/1493/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/1493/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

секретарі судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Євтушенко Г.І. директор;

від третьої особи: Євтушенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2023 про зупинення провадження у справі

у справі №915/1493/21

за позовом Акціонерного товариства ,,ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК

до: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КАРС ЛТД

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Євтушенко Ігор Іванович

про: вилучення та передачу в управління нерухомого майна (предмета іпотеки) та зобов`язання вчинити дії,-

головуючий суддя Мавродієва М.В.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 12.10.2023 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року Акціонерне товариство (далі - АТ) «Перший український міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд:

1) вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю /далі по тексту ТОВ/ «Карс ЛТД» та передати АТ «Перший український міжнародний банк» в управління нерухоме майно, розташоване у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м, реєстраційний номер майна: 21397104), яке належить на праві приватної власності ТОВ «Карс ЛТД» та передане в іпотеку на підставі іпотечного договору на період до його реалізації, надавши право АТ «Перший український міжнародний банк» здійснювати дії, пов`язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, у тому числі договори оренди, суборенди, отримання платежів за користування нежитловою будівлею, а також укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження (охорони). Отриманий прибуток внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, звертати в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Карс ЛТД» за кредитним договором №05-407/08 від 07.08.2008;

2) зобов`язати ТОВ «Карс ЛТД» на період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна (майна третіх осіб) предмет іпотеки: нерухоме майно, розташоване у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м) та утриматися від будь-яких дій (в тому числі із залученням третіх осіб) щодо перешкоджання АТ «Перший український міжнародний банк» в управлінні предметом іпотеки;

3) надати право АТ «Перший український міжнародний банк» на обладнання предмету іпотеки: нерухомого майна, розташованого у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м) новими охоронними пристроями, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами;

4) надати АТ «Перший український міжнародний банк» право на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки - нерухомого майна, розташованого у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м);

5) закріпити за АТ «Перший український міжнародний банк» права управителя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна, розташованого у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м), а саме: вільного доступу (у тому числі шляхом примусового проникнення/входу) представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до нерухомого майна, що передано в управління; інші права, необхідні для здійснення належного управління майном.

В обґрунтування позовних вимог Банк вказує на наступне:

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" 1261000,0 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 273049,69 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 252198,94 грн заборгованості за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД", що знаходиться в іпотеці у ПАТ "ПУМБ" за договором іпотеки від 07.08.2008, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за №2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ.А-5, загальною площею 175,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, просп.Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах;

- до теперішнього часу таке рішення суду не виконано, предмет іпотеки не реалізовано, оскільки слідчим по ВВС УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Коновальчуком С.С. 19.08.2010 на предмет іпотеки накладено арешт та передано його на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_1 ; предмет іпотеки було арештовано слідчим при розслідуванні кримінальної справи по відношенню до ОСОБА_2 , який є власником та директором ТОВ «Карс ЛТД»;

- на даний час кримінальна справа №1-335/11 (н/п 1-/490/3/18) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.1 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.366, ч.2 ст.366 КК України перебуває на розгляді у Центральному районному суді м.Миколаєва;

- 30.11.2017 AT «ПУМБ» було подано до Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання про скасування арешту слідчого, накладеного на предмет іпотеки, однак, на даний час клопотання не розглянуто. Розгляд клопотання можливе лише під час розгляду справи при винесенні вироку обвинуваченому, або при винесені ухвали про закриття справи;

- станом на 01.10.2021 заборгованість ТОВ «Карс ЛТД» перед AT «ПУМБ» непогашена та продовжує збільшуватись;

- на дату направлення позову у банку відсутня можливість звернути стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із арештом, накладеним в рамках кримінального провадження;

- предмет іпотеки не застрахований у встановленому законодавством та іпотечним договором порядку. При цьому, існує ризик його знищення, пошкодження, псування чи погіршення його стану, а також використання третіми особами, що може негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором, яким забезпечено виконання грошових зобов`язань у великому розмірі;

- основним завданням інституту передачі іпотечного майна в управління є надання іпотекодержателю права на отримання продукції, плодів і доходів від управління іпотечним майном, які, в свою чергу, направляються на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора, тобто права повного користування предметом іпотеки.

Під час розгляду справи відповідач - ТОВ "Карс ЛТД" звернулось до суду з клопотаннями, в яких просило суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №1-335/11.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" про зупинення провадження у справі задоволено; провадження у справі №915/1493/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №1-335/11.

Такий висновок суду мотивований тим, що на даний час спірне майно постановою від 19.08.2010 арештоване та відповідно до протоколу про накладення арешту на майно передане на відповідальне зберігання особі визначеній слідчим, а саме - гр. ОСОБА_1 .

Чинність зазначеної постанови слідчого підтверджена ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.06.2023 у кримінальній справі №1-335/11, в якій зазначено, що враховуючи не прийняття у кримінальній справі №08420033 кінцевого рішення, постанова про арешт майна продовжує свою дію до цього часу.

Таким чином, прийняття господарським судом рішення до отримання вироку суду у кримінальній справі та визначення долі арештованого майна, за наявності процесуального рішення слідчого, винесеного в межах його дискреційних повноважень, призведе до конфлікту між двома процесуальними документами та може розцінюватись як втручання у юрисдикцію іншого органу, а тому на думку суду першої інстанції, наявні правові підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №1-335/11.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, АТ «ПУМБ» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Заявник апеляційної інстанції зазначає, що 08.12.2009 Господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення по справі №3/222/09 за позовом AT «ПУМБ» до ТОВ «Карс ЛТД», яким звернуто стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог позивача, як іпотекодержателя, у загальному розмірі 1786248,63 грн. Рішення було прийнято у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за кредитним договором.

Таким чином, всі обставини щодо наявності заборгованості за кредитним договором та права позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки вже встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, а отже не підлягають доказуванню у відповідності зі ст.75 ГПК України

09.09.2010 постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №15/61/10 задоволено апеляційну скаргу позивача. Скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010 у справі №51/61/10. Відмовлено у задоволенні позову ТОВ ВКФ «Дока-Миколаїв» до ТОВ «Карс ЛТД» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень пі церії, що знаходяться за адресою: пр.-т Миру, 22/2 в м. Миколаїв, укладений між ТОВ ВКФ «Дока-Миколаїв» до ТОВ «Карс ЛТД».

Таким чином, всі обставини щодо наявності права власності відповідача на нежитлові приміщення піцерії, що знаходяться за адресою: пр.-т Миру, 22/2 в м. Миколаїв вже встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, а отже не підлягає доказуванню у відповідності зі ст.. 75 ГПК України.

Апелянт звертає увагу, що відповідач, жодних чітких обґрунтувань та жодних доказів беззаперечної взаємопов`язаності спорів не навів, а також не зазначив, які обставини можуть бути встановлені у кримінальній справі №1-335/11, яка розглядається у Центральному районному суді м. Миколаєва, та не можуть бути встановлені в межах розгляду справи №915/1493/21.

Скаржник також вказує, що суд також в ухвалі не зазначив, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається Центральним районним судом м. Миколаєва та чим обумовлюється неможливість розгляду зазначеної справи.

Крім того, апелянт зазначає, що судом не з`ясовано повно та всебічно обставини справи. Суд, однобоко погодився із аргументами відповідача, які не підтверджені жодними доказами та встановленими юридичними фактами та обставинами, а аргументи позивача, які обґрунтовані вже встановленими обставинами, фактами та дослідженими доказами, просто відхилив без пояснень, вказавши на відсутність преюдиційного характеру рішення у справі №3/222/09. При цьому не згадав про рішення у справі №15/61/10, що також має преюдиційний характер.

Апелянт також вважає, що необґрунтоване зупинення судом провадження у справі №915/1493/21 призводить до затягування розгляду справи та порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права позивача на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства ,,ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2023 про зупинення провадження у справі №915/1493/21; призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства ,,ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на 12 жовтня 2023 року о 14:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Карс ЛТД» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін, з підстав її обґрунтованості та законності.

25.09.2023 Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Карс ЛТД» надійшло клопотання про залучення додаткових документів.

У судовому засідання 12.10.2023 представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги

Представник позивача в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційної скарги до провадження.

Оскільки вказаний учасник судового процесу в судове засідання 12.10.2023 року не з`явився, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.273 ГПК України закінчується, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за його відсутністю.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" за такими вимогами:

1) вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" та передати Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" в управління нерухоме майно: нерухоме майно, розташоване у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м, реєстраційний номер майна: 21397104), яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД", та передане в іпотеку на підставі іпотечного договору на період до його реалізації, надавши право Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" здійснювати дії, пов`язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, у тому числі договори оренди, суборенди, отримання платежів за користування нежитловою будівлею, а також укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження (охорони). Отриманий прибуток внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, звертати в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" за кредитним договором №05-407/08 від 07.08.2008;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" на період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна (майна третіх осіб) предмет іпотеки: нерухоме майно, розташоване у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м) та утриматися від будь-яких дій (в тому числі із залученням третіх осіб) щодо перешкоджання Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" в управлінні предметом іпотеки;

3) надати право Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" на обладнання предмету іпотеки: нерухомого майна, розташованого у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м) новими охоронними пристроями, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами;

4) надати Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" право на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки - нерухомого майно, розташованого у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м);

5) закріпити за Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" права управителя щодо предмета іпотеки - нерухомого майно, розташованого у місті Миколаїв, пр.Миру, буд.22/2, реєстраційний номер майна: 21397104 (приміщення піцерії літ.А-5 загальною площею 175,9 кв.м), а саме: вільного доступу (у тому числі шляхом примусового проникнення/входу) представників управителя та інших осіб визначених управителем до нерухомого майна, що передано в управління; інші права необхідні для здійснення належного управління майном.

В обґрунтування позовних вимог Банк вказує на наступне:

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" 1261000,0 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 273049,69 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 252198,94 грн заборгованості за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД", що знаходиться в іпотеці у ПАТ "ПУМБ" за договором іпотеки від 07.08.2008, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за №2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ.А-5, загальною площею 175,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, просп.Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах;

- до теперішнього часу таке рішення суду не виконано, предмет іпотеки не реалізовано, оскільки слідчим по ВВС УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Коновальчуком С.С. 19.08.2010 на предмет іпотеки накладено арешт та передано його на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_1 ; предмет іпотеки було арештовано слідчим при розслідуванні кримінальної справи по відношенню до ОСОБА_2 , який є власником та директором ТОВ «Карс ЛТД»;

- на даний час кримінальна справа №1-335/11 (н/п 1-/490/3/18) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.1 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.366, ч.2 ст.366 КК України перебуває на розгляді у Центральному районному суді м.Миколаєва;

- 30.11.2017 AT «ПУМБ» було подано до Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання про скасування арешту слідчого, накладеного на предмет іпотеки, однак, на даний час клопотання не розглянуто. Розгляд клопотання можливе лише під час розгляду справи при винесенні вироку обвинуваченому, або при винесені ухвали про закриття справи;

- станом на 01.10.2021 заборгованість ТОВ «Карс ЛТД» перед AT «ПУМБ» непогашена та продовжує збільшуватись;

- на дату направлення позову у банку відсутня можливість звернути стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із арештом, накладеним в рамках кримінального провадження;

- предмет іпотеки не застрахований у встановленому законодавством та іпотечним договором порядку. При цьому, існує ризик його знищення, пошкодження, псування чи погіршення його стану, а також використання третіми особами, що може негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором, яким забезпечено виконання грошових зобов`язань у великому розмірі;

- основним завданням інституту передачі іпотечного майна в управління є надання іпотекодержателю права на отримання продукції, плодів і доходів від управління іпотечним майном, які, в свою чергу, направляються на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора, тобто права повного користування предметом іпотеки.

Під час розгляду справи відповідач - ТОВ "Карс ЛТД" звернулось до суду з клопотаннями, в яких просило суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №1-335/11.

В обґрунтування таких клопотань ТОВ "Карс ЛТД" зазначає наступне:

- позивач не виконав умови кредитного договору, грошові кошти у розмірі 1261000,0 грн відповідачу не надав, його розрахункові документи не сплатив. А в наслідок шахрайських дій, перевищення службового положення, грубого порушення законів України, положень та інструкцій Національного банку України, АТ «ПУМБ», заступником керуючого Миколаївської філії АТ «ПУМБ» громадянином ОСОБА_3 та його працівниками, грошовими коштами цього банку, які нібито були кредитними коштами, заволоділи третя особа громадянин ОСОБА_4 у злочинній змові з ОСОБА_3 з перекладанням відповідальності за виконання кредитного договору на відповідача та поручителя;

- реалізація предмету іпотеки за примусовим стягненням неможлива, у зв`язку з накладенням арешту на предмет іпотеки та передачу його на відповідальне зберігання ОСОБА_1 слідчим ВВС відділу УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Коновальчуком С.С.

Зазначене кримінальне провадження було ініційоване саме позивачем та, на даний час, кримінальна справа №1-335/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 (директора ТОВ «Карс ЛТД») у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України - заволодіння майном (кредитними коштами) АТ «ПУМБ» шляхом зловживання службовим становищем розглядається Центральним районним судом м.Миколаєва;

- відповідач зазначає, що судовими рішеннями Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.06.2023 по справі №915/1493/21 та Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 по справі №3/222/09 його заяви про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі №3/222/09 залишились не розглянутими з підстав пропуску процесуального строку та у зв`язку з відсутністю належного доказу - вироку суду по кримінальній справі №1-335/11, який має встановити обставини отримання кредиту ТОВ «Карс ЛТД».

Обґрунтовуючи неможливість об`єктивно вирішити питання про вилучення та передачу в управління нерухомого майна (предмету іпотеки) та зобов`язання вчинити дії, відповідач наголошує на тому, що тільки Центральний районний суд м.Миколаєва, при розгляді кримінальної справи №1-335/11 може встановити дійсні обставини укладання (підписання уповноваженою особою) кредитного та іпотечного договорів, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, обставини видачі кредиту чи безпідставно списаних коштів. Саме вирок Центрального районного суду м.Миколаєва у кримінальній справі №1-335/11 буде основним доказом, що підтвердить чи спростує наявність вини відповідача в порушенні зобов`язань по кредитному договору.

Відповідач стверджує, що обставини, якими обґрунтовується позов АТ «ПУМБ», взаємопов`язані з обставинами, які розглядаються у кримінальній справі №1-335/11. Вирок суду має довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення його позовних вимог через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за його позовом. У такому випадку встановлені кримінальним судом обставини у вироку тягнуть за собою відмову у позові повністю.

Відповідач вважає, що зібрані докази у справі,яка наразі перебуває на розгляді господарського суду, через свою недостатність, не дозволяють об`єктивно встановити та оцінити всі обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс ЛТД" про зупинення провадження у справі задоволено; провадження у справі №915/1493/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №1-335/11.

Задовольняючи дане клопотання та зупиняючи провадження у справі місцевий суд зазначив, що на даний час спірне майно постановою від 19.08.2010 арештоване та відповідно до протоколу про накладення арешту на майно передане на відповідальне зберігання особі визначеній слідчим, а саме - гр. ОСОБА_1 .

Чинність зазначеної постанови слідчого підтверджена ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.06.2023 у кримінальній справі №1-335/11, в якій зазначено, що враховуючи не прийняття у кримінальній справі №08420033 кінцевого рішення, постанова про арешт майна продовжує свою дію до цього часу.

Таким чином, прийняття господарським судом рішення до отримання вироку суду у кримінальній справі та визначення долі арештованого майна, за наявності процесуального рішення слідчого, винесеного в межах його дискреційних повноважень, призведе до конфлікту між двома процесуальними документами та може розцінюватись як втручання у юрисдикцію іншого органу, а тому на думку суду першої інстанції, наявні правові підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №1-335/11.

Суд апеляційної інстанції вважає правомірними висновки суду першої інстанції, щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №1-335/11, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судова колегія зазначає, що пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Слід відмітити, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У кримінальному провадженні арешт майна згідно зі ч.2 ст.131 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Це означає, що він застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Поняття «арешт майна» є законодавчо закріпленим і наводиться у ч.1 ст.170 КПК України. Відповідно до вказаної норми арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Редакція Кримінального процесуального кодексу України, що діяла станом на 2010 рік передбачала застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна шляхом винесення постанови слідчого, який на власний розсуд обирав міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації.

Владні повноваження слідчого виявляються у тому, що його постанови, винесені відповідно до закону, в кримінальній справі, що перебуває у його провадженні, є обов`язковими до виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ч.5 ст.114 КПК України).

Сутність накладення арешту на нерухоме майно полягала та полягає в накладенні заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. При цьому арешт майна у кримінальному провадженні виступає гарантією збереження речових доказів, можливої спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також забезпечення цивільного позову, оскільки його завданням є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку.

Як вірно встановлено господарським судом, на даний час спірне майно постановою від 19.08.2010 арештоване та відповідно до протоколу про накладення арешту на майно передане на відповідальне зберігання особі визначеній слідчим, а саме - гр.Євтушенко І.І. (т.1 а.с.100, 101).

Чинність зазначеної постанови слідчого підтверджена ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.06.2023 у кримінальній справі №1-335/11, в якій зазначено, що враховуючи не прийняття у кримінальній справі №08420033 кінцевого рішення, постанова про арешт майна продовжує свою дію до цього часу.

Інститут управління майном у цивільному (господарському) праві є спеціальним строковим речовим правом на чуже майно, яке виникає, зокрема, на підставі судового рішення. Тобто, отримавши судове рішення про передачу нерухомого майна в управління, певна особа фактично стає титульним володільцем цього майна та набуває право на його використання та розпорядження (в окремих випадках).

Таким чином, прийняття господарським судом рішення до отримання вироку суду у кримінальній справі та визначення долі арештованого майна, за наявності процесуального рішення слідчого, винесеного в межах його дискреційних повноважень, призведе до конфлікту між двома процесуальними документами та може розцінюватись як втручання у юрисдикцію іншого органу.

Щодо посилання апелянта на рішення у справі №3/222/09 слід зазначити наступне.

Дійсно, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акту. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.

Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Життєвий факт набуває ознак юридичного внаслідок юридичної кваліфікації, правозастосування. Таким чином, юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації.

Аналогічний висновок щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №914/554/19.

Обставини справи - це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності (статті 77-80 ЦПК України) суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Від встановлення судом обставин справи слід відрізняти правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин, у тому числі оціночні, наприклад про дотримання розумного строку, про те, чи мала сторона знати про певні обставини, чи є причина поважною, чи перевищує розмір неустойки розмір збитків та чи є таке перевищення значним тощо. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц (провадження №14-429цс19, пункт 43) зазначила, зокрема, що відповідатиме обставинам справи зменшення розміру відповідальності відповідача до оцінки майнових втрат позивачки, та здійснила таку оцінку.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому, питання надання тим чи іншим обставинам преюдиціального значення вирішується судом при прийнятті судового рішення, тобто у нарадчій кімнаті за результатами розгляду даної справи.

Таким чином, посилання позивача на преюдиційний характер рішення у справі №3/222/09 є передчасним.

Стосовно заперечень позивача з приводу незаконної, на його думку, передачі відповідачем предмету іпотеки у користування фізичній особі підприємцю Євтушенко І.І., слід зазначити, що спірне майно арештоване та передано на відповідальне зберігання фізичній особі Євтушенко І.І. на підставі постанови та протоколу слідчого по ВВС УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Коновальчука С.С. від 19.08.2010, а не в оренду (користування) як зазначає позивач. Тому питання належного виконання гр. ОСОБА_1 постанови про арешт майна належить до дискреційних повноважень слідчого у межах кримінальної справи.

При цьому, якщо обмеження прав позивача щодо спірного нерухомого майна відбулися в порядку кримінального судочинства, оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано у порядку іншого, зокрема господарського судочинства, оскільки саме Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника висновків суду не спростовують, ґрунтуються на помилковому довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права, а тому до уваги апеляційним судом не приймаються.

Посилання скаржника на те, що зупинення провадження у справі №915/1493/21 призводить до порушення прав позивача на розумні строки розгляду справи судом колегія суддів визнає безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж "розумного строку" цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити "розумним", не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з тим Конвенція в першу чергу гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання "розумного строку", що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epiletka Gevmata та інші проти Греції). Справедливість провадження завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Миролюбов та інші проти Латвії).

Відтак, з огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, оскільки в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Враховуючи встановлені у справі обставини, приймаючи до уваги забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, колегія суддів, враховуючи приписи п. 2 ч. 5 ст. 13 ГПК України, приходить до висновку, що зупинення провадження у даній справі не порушує прав позивача на розумні строки розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин Південно-західний апеляційний господарський суд вважає оскаржувану ухвалу такою, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 280 ГПК України, для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2023 у даній справі відсутні. Доводи викладені в апеляційній скарзі правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства ,,ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Акціонерного товариства ,,ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК.

Керуючись статтями ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.08.2023 року по справі № 915/1493/21 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „16 жовтня 2023 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя А.І. Ярош