Рішення

від 03.10.2023 по справі 910/6412/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2023Справа № 910/6412/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ ФАРМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників:

від позивача: Карасьов О.С.

від відповідача: Маленко О.М.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 890, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. від 25.07.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом та відповідачем було допущено порушення законодавства України та умов договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019, що стало підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6412/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.06.2023, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича.

06.06.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича, а саме копію договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 року з додатками; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання за договором фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 року; засвідчену лізингодавцем копію рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення за договором фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 року.

У підготовчому засіданні 06.06.2023 суд відклав розгляд справи на 27.06.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ ФАРМ" про витребування доказів задоволено, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича належним чином завірені копії та оригінали для огляду в судовому засіданні: договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 року з додатками; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання за договором фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 року; засвідчену лізингодавцем копію рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення за договором фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 року.

19.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

21.06.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

26.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 26.06.2023 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання на 18.07.2023.

12.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 18.07.2023 суд відклав підготовче засідання на 30.08.2023.

21.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

30.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло повідомлення про судові витрати.

У судовому засіданні 30.08.2023 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/6412/23 до судового розгляду по суті на 19.09.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник третьої особи в судове засідання 19.09.2023 не з`явився. Про розгляд справи по суті третя особа були належним чином повідомлена.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2023 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 19.09.2023 оголошено про відкладення розгляду справи по суті на 03.10.2023.

У судове засідання 03.10.2023 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи по суті третя особа були належним чином повідомлена.

У судовому засіданні 03.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

За доводами позивача, 25.07.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. було вчинено виконавчий напис № 890 про повернення об`єктів фінансового лізингу за договором про фінансовий лізинг № 89-02166 від 02 вересня 2019 року через несплату ТОВ «Агросвіт фарм» на користь ТОВ «Сканія Кредит Україна» лізингових платежів з 01 січня 2022 року по 25 травня 2022 року. Виконавчий напис вчинений на підставі ст. 18 Цивільного кодексу України, частини 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

У позовній заяві позивач посилався на те, що договір про фінансовий лізинг № 89-02166 від 02 вересня 2019 року не було посвідчено нотаріально, тому вчинення виконавчого напису за цим пунктом є прямим порушенням підпункту 3.2 пункту 3 Глави 16 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив оригінал договору та те, чи дійсно відповідач направляв копію рахунку, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення. Водночас, позивач зазначає, що відповідач жодних документів, повідомлень, в тому числі засвідчену лізингодавцем копію рахунку з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення не направляв, а тому правових підстав для видачі виконавчого напису не було.

Крім того, позивач посилається на те, що безспірність вимоги відповідача до позивача документально не підтверджується, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису такі документи оцінив формально, не звернувши на такі обставини належної уваги, чим не виконав вказівки зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Позиція відповідача

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що починаючи з січня 2022 року позивач перестав сплачувати лізингові платежі, тобто, на момент вчинення виконавчого напису прострочення позивача складало вже більше 6 (шести) місяців. Відповідач повідомляє, що відповідно до п. 22.1.2 договору надсилалися листи щодо прострочених грошових зобов`язань на електронну адресу позивача. Зокрема, лист вих. №1 від 12.01.2022 про заборгованість позивача в сумі 2 736,92 євро за лізинговими платежами та 23 147,86 грн по відшкодуванню за сплачені відповідачем штрафи, пов`язаних із порушенням позивачем Правил дорожнього руху; лист від 27.04.2022 щодо невиконання позивачем домовленостей, закріплених в т.з. протоколі зустрічі представників позивача та відповідача від 10.02.2022 щодо погашення існуючої заборгованості.

Відповідач стверджує, що 10.06.2022 направив позивачу повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019, в якому зазначена адреса позивача, яка відповідає адресі, вказаній в п.22.12 договору, а саме: 08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок, вул. Київська, буд. 5/4, ТОВ «Агросвітфарм», що підтверджується поштовим описом від 10.06.2022 та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0101046620047.

За доводами відповідача, останній направляв також вказане повідомлення про відмову на електронну адресу позивача «аgrosvit2018@ukr.net» згідно п. 22.1.2 договору.

Також відповідач зазначив, що безспірність заборгованості позивача перед відповідачем підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2023 у справі №911/1421/22, в свою чергу, підтверджують факт відсутності порушеного права позивача за цим позовом у зв`язку з вчиненим виконавчим написом, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Позиція третьої особи

Третя особа письмових пояснень у порядку ст. 168 ГПК України щодо позову або відзиву не надала.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ ФАРМ" (надалі - лізингоодрежувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець, відповідач) укладений договір фінансового лізингу №89-02166 (надалі - договір), відповідно до умов якого лізингодавець зобов`язується за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця ТОВ «Сканія Україна», обраного лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором.

За умовами п. 1.2. договору при цьому зобов`язання лізингодавця перед лізингоодержувачем за цим договором виникають за умовами, що лізингоодержувач виконав наступні дії, які за формою та змістом є задовільними та достатніми для лізингодавця Такими діями є: а) сплата лізингоодержувачем на умовах та в строки, визначені цим договором, авансового платежу у розмірі, зазначеному у Додатку № 1; б) підписання договору поруки № SА-2166 від ОСОБА_1 ; в) інші документи та дії, які лізингодавець може обґрунтовано вимагати.

За змістом п. 2.1. договору ціна кожного транспортного засобу, що входять до предмету лізингу, та загальна вартість предмету лізингу зазначаються у «Базових умовах лізингу», доданих до цього договору в якості Додатку №1,

Ціна кожного транспортного засобу, що входять до предмету лізингу, та загальна вартість предмету лізингу оцінені в українських гривнях (UAH), з еквівалентом такої суми Євро (EUR), за яку лізингодавцем здійснюється придбання предмету лізингу у продавця (постачальника) та яка зазначається в Додатку № 1 до цього договору (п. 2.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу за цим договором встановлюється у «Базових умовах лізингу». Дія строку лізингу починається з дати передачі/поставки та закінчується в останню дату платежу, визначену відповідно до цього договору та «Графіку платежів», який додається до цього договору в якості Додатку № 2. Строк лізингу закінчується також у випадку розірвання цього договору відповідно до положень статті 13 договору (п. 3.2. договору).

У Базових умовах лізингу, які є Додатком №1 до договору, сторонами погоджено предмет лізингу: 1) напівпричеп-самоскид/opper semi-trailer WIELTON, модель NW3, у кількості - 1, ціна за одиницю 1 298 655,12 грн, в т.ч ПДВ 216 442,52 грн, грошовий еквівалент ціни за одиницю у Євро 46 800,00, в т.ч. ПДВ 7 800,00 грн; 2) сідельний тягач/ truck SCANIA G440 F4х2NA, у кількості - 1, ціна за одиницю 2 344 793,96 грн, в т.ч ПДВ 390 798,99 грн, грошовий еквівалент ціни за одиницю у Євро 84 500,00, в т.ч. ПДВ 14 083,33 грн.

В Додатку №1 до договору наведено загальну вартість предмету лізингу, яка становила 3 643 449,08 грн (еквівалент у євро 131 300,00).

Згідно п. 6.1. договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених цим договором та Графіком платежів (Додаток №2), а саме:

6.1.1. Періодичні лізингові платежі: Періодичні (щомісячні) Лізингові платежі складаються з а) суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу; б) винагороди лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) інші комісії у складі лізингового платежу у межах цього договору.

6.2.1. Додаткові лізингові платежі, до складу яких входять: а) витрати лізингодавця, якщо лізингодавець сплачує будь який штраф, пеню чи інший платіж пов`язаний з використанням предмету лізингу, що накладено з вини лізингоодержувача (такі витрати лізингодавець зобов`язаний підтвердити документально); б) оплата надання лізингодавцем лізингоодержувачу інших послуг, пов`язаних з фінансовим лізингом та виконанням цього договору, що були надані лізингодавцем; в) оплата за надання лізингодавцем лізингоодержувачу реструктуризації в розмірі, що вказаний в Додатку №5 до даного договору у тому випадку коли, лізингодавець надасть свою згоду на таку реструктуризацію.

Лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові та або інші платежі у гривнях за курсом перерахунку, встановленим Національним банком України (НБУ) на дати платежів визначені з урахуванням положень цього договору, на рахунок лізингодавця ТОВ «Сканія Кредіт Україна», Столичне шосе, 100, м. Київ, 03026, код ЄДРПОУ 33052443, р/р НОМЕР_1 . ПАТ СІТІБAHK, МФО 300534 або на будь-які інші рахунки, які лізингодавець вважає відповідними та про які письмово повідомляє лізингоодержувача. Датою виконання платежу вважається дата надходження коштів перерахованих лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця зазначений у пункті 6.8. договору (п. 6.8., п. 6.9. договору).

У період з 11.10.2019 та 22.02.2021 між лізингодавцем та лізингоодержувачем підписувались додаткові угоди, якими вносились зміни до додатку № 2 "Графік платежів".

Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів, що є додатком № 2 до договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 22.02.2021, лізингоодержувач зобов`язався сплачувати лізингові платежі до 30.09.2023 у загальному розмірі 3 455 422,14 грн, за відповідним Графіком.

Відповідач передав позивачу предмет лізингу відповідно до договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 11.10.2019.

У пункті 13.1.1 договору сторони погодили, що обставини, перелічені в цьому пункті, вважатимуться випадками невиконання зобов`язань з боку лізингоодержувача, зокрема лізингоодержувач не сплатив повністю або частково лізинговий платіж, або будь-який інший платіж за цим договором, і прострочення платежу становить більш ніж 30 (тридцять) календарних днів з дати платежу.

В будь-який час після настання випадку невиконання лізингодавець на власний розсуд може (разом чи окремо): а) направивши письмове повідомлення лізингоодержувачу, вимагати усунення порушення протягом строку, визначеного лізингодавцем в такому повідомленні; б) негайного вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача; У випадку, якщо у лізингодавця є фізичний доступ до предмету лізингу, лізингодавець має право вилучити предмет лізингу самостійно, письмово повідомивши про це Лізингоодержувача. Лізингоодержувач не повинен жодним чином перешкоджати такому вилученню предмету лізингу. У разі такого вилучення уповноваженими особами лізингодавця складається відповідний акт; в) використовувати будь-які і всі інші наявні в таких обставинах засоби захисту лізингодавцем своїх прав, передбачені законодавством, що може бути застосоване; г) при настанні будь-якого з випадків невиконання, передбачених пунктами 13.1.2. - 13.1.12., а також в інших випадках, передбачених договором, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової виплати всіх лізингових платежів, що залишилися відповідно до Графіку платежів, а також будь-яких інших платежів, що мають бути сплачені за цим договором. Зазначені тут платежі мають бути сплачені лізингоодержувачем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання ним відповідного письмового повідомлення від лізингодавця, після чого право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача (п. 13.2. договору).

Відповідно до п. 13.3. договору у випадках, передбачених пунктами 13.1.1., 13.1.12., 14.2.2., а також у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язання, передбаченого підпунктом г) пункту 13.2., лізингодавець має право відмовитись від цього договору, надіславши лізингоодержувачу відповідне письмове повідомлення («Повідомлення про припинення»). З моменту одержання лізингоодержувачем повідомлення про припинення цей договір вважається розірваним.

25.05.2022 відповідач направив позивачу лист-вимогу, в якому просив протягом десяти банківських днів з дати отримання листа погасити існуючу заборгованість за лізинговими платежами в сумі 13 684,60 євро, що еквівалентно 428 926 грн станом на 25 травня 2022 року. Також повідомлено про наявність заборгованості щодо штрафів за порушення ПДР транспортними засобами, що входять до предмету договору лізингу в сумі 23 147,86 грн, строк прострочення понад 100 календарних днів.

10.06.2022 відповідач направив позивачу повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 та повернення предмета лізингу в строк до 16.06.2022.

25.07.2022 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Легкобитом С.О. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №890 про повернення майна від лізингоодержувача - ТОВ «Агросвіт фарм» на користь лізингодавця - ТОВ «Сканія Кредит Україна», а саме:

1) WIELTON, модель NW3, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ НАПІВПРИЧІП - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ Н/ПР - САМОСКИД - Е, рік випуску 2019, колір СІРИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , зареєстрований ТСЦ 8046, від 10.10.2019 року;

2) SCANIA, модель G440, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ - Е, рік випуску 2019, колір БІЛИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , зареєстрований ТСЦ 8046, від 10.10.2019 року.

Об`єкти фінансового лізингу були передані в користування лізингоодержувача, на умовах договору про фінансовий лізинг № 89-02166 від 02 вересня 2019 року, за несплачені лізингові платежі та лізингову винагороду в період, з 01 січня 2022 року по 25 травня 2022 року, розмір яких станом на 25 травня 2022 року складав: 428 926,00 грн.

Вказаний виконавчий напис був пред`явлений до примусового виконання.

На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Легкобита С.О. від 25.07.2022 державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіром Артемом Дмитровичем 02.08.2022 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_9.

04.08.2022 державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіром Артемом Дмитровичем винесено постанова про закінчення виконавчого провадження, з якої вбачається, що згідно акта державного виконавця від 04.08.2022 рішення виконано в повному обсязі та повернуто відповідачу транспортні засоби передані лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Легкобитом С.О. було порушено підпункт 3.5 пункту 3 пункту 3 Глави 16 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, оскільки нотаріус повинен був перевірити оригінал договору та те, чи дійсно відповідач направляв належним чином засвідчену копію рахунку, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

За доводами позивач зазначених дій відповідач не вчинив, документів, які б підтвердили направлення повідомлення позивачу не надавав, оскільки на адресу позивача таких документів не надходило.

Позивач зазначає, що відповідачем не дотримано п. 13.3. договору та жодних документів, повідомлень, засвідчену копію рахунку з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення не направляв, а тому правові підстави для видачі виконавчого напису відсутні.

Окрім того, позивач посилається на те, що безспірність вимоги відповідача до позивача документально не підтверджується, а приватний нотаріус під час вчинення виконавчого напису такі документи оцінив формально, не звернувши на такі обставини належного уваги, чим не виконано вказівки зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою кабінету Міністрів від 29.06.99 № 1172.

З огляду на вище наведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ ФАРМ" звернулося до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 890, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. від 25.07.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 50 Закону України "Про нотаріат", право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб`єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам ГПК. Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Отже, боржник, який має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Близьких за змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25 жовтня 2022 року у cправі № 910/7013/20.

Таким чином, при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (ч. 1 ст. 292 ГК України).

За змістом частин 2 та 3 статті 292 Господарського кодексу України залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Судом встановлено, що між 02.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСВІТ ФАРМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА" був укладений договір фінансового лізингу №89-02166, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався за заявкою позивача придбати у власність у продавця ТОВ «Сканія Україна», обраного лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та передати їх у користування позивачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а позивач зобов`язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором.

Спірні правовідносини між сторонами у справі, які виникли з договору фінансового лізингу, регулюються спеціальним законом - Законом України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До складу лізингових платежів включаються:

1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу;

3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

За приписами ч. 4 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:

1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;

2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Повернення предмета договору фінансового лізингу за виконавчим написом нотаріуса здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вчинення виконавчого напису про витребування предмета договору фінансового лізингу здійснюється нотаріусом відповідно до вимог та в порядку, встановлених главою 14 Закону України "Про нотаріат".

Відповідно до п. 13.2. договору в будь-який час після настання випадку невиконання лізингодавець на власний розсуд може (разом чи окремо): а) направивши письмове повідомлення лізингоодержувачу, вимагати усунення порушення протягом строку, визначеного лізингодавцем в такому повідомленні; б) негайного вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача; У випадку, якщо у лізингодавця є фізичний доступ до предмету лізингу, лізингодавець має право вилучити предмет лізингу самостійно, письмово повідомивши про це Лізингоодержувача. Лізингоодержувач не повинен жодним чином перешкоджати такому вилученню предмету лізингу. У разі такого вилучення уповноваженими особами лізингодавця складається відповідний акт; в) використовувати будь-які і всі інші наявні в таких обставинах засоби захисту лізингодавцем своїх прав, передбачені законодавством, що може бути застосоване; г) при настанні будь-якого з випадків невиконання, передбачених пунктами 13.1.2. - 13.1.12., а також в інших випадках, передбачених договором, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової виплати всіх лізингових платежів, що залишилися відповідно до Графіку платежів, а також будь-яких інших платежів, що мають бути сплачені за цим договором. Зазначені тут платежі мають бути сплачені лізингоодержувачем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання ним відповідного письмового повідомлення від лізингодавця, після чого право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача.

Відповідно до п. 13.3. договору у випадках, передбачених пунктами 13.1.1., 13.1.12., 14.2.2., а також у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язання, передбаченого підпунктом г) пункту 13.2., лізингодавець має право відмовитись від цього договору, надіславши лізингоодержувачу відповідне письмове повідомлення («Повідомлення про припинення»). З моменту одержання лізингоодержувачем повідомлення про припинення цей договір вважається розірваним.

Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається (ч. 5 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Отже, суть спірного питання полягає, зокрема у доведеності/недоведеності реалізації відповідачем як лізингодавцем свого права на відмову від договору лізингу з урахуванням отримання/неотримання позивачем повідомлення, рахунку та сплати лізингових платежів.

На підтвердження повідомлення позивача про наявну заборгованість за договором лізингу, відповідач надав лист вих.№1 від 12.01.2022 про сплату у строк до 19.01.2022 заборгованості за лізинговими платежами в сумі 2 736,82 євро та заборгованості щодо штрафів за порушення ПДР в сумі 23 147,86 грн, а також лист від 27.04.2022 про повідомлення щодо можливості виконання взятих на себе зобов`язань за договором фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019.

На підтвердження направлення вказаних листів на електронну адресу позивача, відповідач надав роздруківку з електронної пошти про відправлення листів 28.04.2022.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом-вимогою від 25.05.2022, в якому просив протягом десяти банківських днів з дати отримання листа погасити існуючу заборгованість за лізинговими платежами в сумі 13 684,60 євро, що еквівалентно 428 926 грн станом на 25 травня 2022 року, та заборгованості щодо штрафів за порушення ПДР в сумі 23 147,86 грн.

Докази направлення позивачу листа-вимоги від 25.05.2022 в матеріалах справи відсутні, факт направлення зазначеної вимоги також заперечується позивачем.

Також в матеріалах справи міститься повідомлення ТОВ "СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА" від 10.06.2022 про відмову від договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 та повернення предмета лізингу в строк до 16.06.2022.

Водночас, позивач заперечив факт отримання повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу.

На підтвердження направлення позивачу повідомлення від 10.06.2022 про відмову від договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 та повернення предмета лізингу відповідач надав роздруківку з електронної скриньки про відправлення повідомлення 10.06.2022, копію опису від 10.06.2022, рекомендоване повідомлення про вручення відправлення № 0101046620047.

Пунктом 22.1. договору сторони погодили, що будь-яка інформація, прохання, вимога або інше повідомлення, що повинне бути надане або зроблене за даним договором лізингу, буде надсилатися:

22.1.2. якщо направляється лізингоодоржувачу: ТОВ "АГРОСВІТ ФАРМ", вул. Київська, буд. 5/4, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, Київська обл., 08472, Україна, Телефон/факс: НОМЕР_8 E -mail: Agrosvit2018@ukr.net.

За умовами п. 22.2., п. 22.3. договору будь-яке повідомлення, що повинні бути надано або зроблено згідно даного договору, має бути зроблено в письмовій формі та передається по факсу, з кур`єром або поштою за виключенням тих випадків та засобів зв`язку, які прямо обумовленні у певних положеннях цього договору.

Будь-яке повідомлення, крім виключень згідно положень пункту 22.2. договору, вважається безумовно отриманими:

22.3.1. якщо відправлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення - у дату, зазначену в повідомленні про вручення;

22.3.2. якщо доставлено посильним за адресою, зазначеною в договорі, і вручено особисто представникові сторони під розписку - у день фактичного вручення;

22.3.3. якщо відправлено факсимільним зв`язком - у день такої відправки за умови, якщо відправка відбулася до 16 години 00 хвилин за київським часом; якщо відправка відбулася після 16.00 - на наступний день. Час і дата відправки підтверджуються звітом факсимільного апарату (transmission report).

Надані до матеріалів справи відповідачем роздруківки з електронної скриньки про відправлення на електронну адресу позивача аgrosvit2018@ukr.net повідомлення 10.06.2022 не є належним доказом направлення позивачу повідомлення від 10.06.2022 про відмову від договору, оскільки із наданої роздруківки електронної скриньки не можливо встановити зміст направленого листа та/або прикріплених вкладень (файлів, тощо), що унеможливлює дійти висновку про отримання позивачем саме того повідомлення від 10.06.2022, копія якого наявна в матеріалах справи.

Більш того, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем на виконання вимог ухвали суду надано до матеріалів справи документи, на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис. Однак, зазначений доказ направлення на електронну адресу позивача повідомлення про відмову від договору відсутній в документах, на підставі яких приватним нотаріусом було вчинено спірний виконавчий напис.

Також судом встановлено, що відповідно до копії опису вкладення від 10.06.2022 міститься наступний запис: "Опис: Повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу 89-02166 від 02.09.2019. 10.06.2022 підпис", містить відправлення № 0101046620047 та поштовий штемпель "Укрпошта" від 09.06.2022. Така форма опису вкладення не відповідає вимогам п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, не містить інформацію про отримувача, адресу, відсутня розрахункова квитанція, а отже не приймається судом як належний та допустимий доказ направлення позивачу повідомлення.

Щодо рекомендованого повідомлення про вручення відправлення № 0101046620047, суд відзначає, що відповідно до рекомендованого повідомлення не зазначено дати вручення листа адресату, відомості про одержувача та чи є особа, яка проставила підпис, представником ТОВ "АГРОСВІТ ФАРМ".

З огляду на викладене, з наданих відповідачем доказів на підтвердження направлення позивачу повідомлення від 10.06.2022 про відмову від договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 не можливо встановити факт направлення, дату вручення та отримання позивачем повідомлення про відмову від договору.

У зв`язку з цим, обставини щодо належного отримання позивачем повідомлення відповідача про відмову від договору фінансового лізингу є недоведеними.

Крім того, судом встановлено, що до Господарського суду Київської області звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканія кредіт Україна", зокрема до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт фарм" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019: лізингові платежі на суму 679087,08 гривень (за період з 01.01.2022 по 21.06.2022), неустойку за ч. 2 ст. 785 ЦК України - 297309,81 гривень (за період з 21.06.2022 по 04.08.2022), пеню - 83584,22 гривень (з 01.03.2022 по 17.08.2022), штрафи згідно договору - 1631692,13 гривень, відшкодування витрат згідно п. 13.4, 13.5 договору - 421435,00 гривень, додаткові лізингові платежі згідно п. 6.1.2. договору - 23147,86 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2023 у справі № 911/1421/22 позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт фарм" та поручителя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія кредіт Україна" 679087,08 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу № 89-02166 від 02.09.2019, 70254,93 грн. пені та 23147,86 грн. відшкодування інших додаткових лізингових платежів згідно п.6.1.2 договору.

Так, докази направлення позивачу повідомлення від 10.06.2022 про відмову від договору фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 (копія опису від 10.06.2022, рекомендоване повідомлення про вручення відправлення № 0101046620047) вже були предметом дослідження під час розгляду справи № 911/1421/22, за результатами якого Господарським судом Київської області встановлено, що опис вкладення не відповідає вимогам п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку. Також судом у справі № 911/1421/22 було встановлено, що відправлення № 0101046620047 було прийняте 10.06.2022, в той же час, з цієї роздруківки вбачається, що відправлення було вручене особисто у відділенні 08482 у м. Переяслав, Україна, при цьому адресою для кореспонденції відповідача згідно п. 22.1.2 договору є село Світанок, будинок 5/4, вул. Київська. Отже, Господарським судом Київської області у справі № 911/1421/22 критично оцінено надані суперечливі докази направлення та отримання ТОВ "Агросвіт фарм" повідомлення про відмову від договору та зазначено, що не може встановити дійсність факту направлення та отримання відповідачем такого письмового повідомлення чи взагалі стверджувати про обізнаність відповідача до моменту вилучення майна чи пред`явлення цього позову про наявність такого повідомлення.

Поряд з тим, у рішенні від 10.03.2023 у справі № 911/1421/22 Господарський суд Київської області дійшов висновків, що фактичне розірвання договору відбулось 04.08.2022, коли виконавцем було повернуто позивачу транспортні засоби передані за договором фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, а також рішенні Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60, від 22.11.2007 встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2023 у справі № 911/1421/22 встановлено факт розірвання договору - 04.08.2022, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню при розгляді даної справи.

Як встановлено судом вище, відповідно до п. 13.3. договору, саме з моменту одержання лізингоодержувачем повідомлення про припинення цей договір вважається розірваним.

Отже, чинне законодавство та умови договору пов`язують можливість одностороннього розірвання договору фінансового лізингу саме з фактичним повідомленням лізингоодержувача про припинення такого договору. В іншому ж випадку, лізингоодержувач не є обізнаним про необхідність повернення предмета лізингу лізингодавцю.

Враховуючи викладені обставини, станом на момент звернення відповідача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису (25.07.2022) договір фінансового лізингу №89-02166 від 02.09.2019 не припинив свою дію.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі - Порядок).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Умови вчинення виконавчих написів визначені ст. 88 Закону України «Про нотаріат», згідно з якою нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (надалі - Перелік).

Пунктом 8 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису за договором лізингу, який передбачає у безспірному порядку повернення об`єкта лізингу, подаються:

а) оригінал договору лізингу;

б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Відповідно до п. 13.6.4. договору лізингодавець має право відмовитися від цього договору та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно положень договору та Додатку №32 частково або у повному обсязі та прострочення сплати (повністю або частково) становить більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.07.2022 приватний нотаріус Київського нотаріального округу Легкобит С.О. вчинив виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 890 про повернення майна від лізингоодержувача - ТОВ «Агросвіт фарм» на користь лізингодавця - ТОВ «Сканія Кредит Україна», а саме:

1) WIELTON, модель NW3, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ НАПІВПРИЧІП - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ Н/ПР - САМОСКИД - Е, рік випуску 2019, колір СІРИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , зареєстрований ТСЦ 8046, від 10.10.2019 року;

2) SCANIA, модель G440, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ - Е, рік випуску 2019, колір БІЛИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , зареєстрований ТСЦ 8046, від 10.10.2019 року.

Згідно змісту спірного виконавчого напису об`єкт фінансового лізингу був переданий в користування лізингоодержувача, на умовах договору про фінансовий лізинг № 89-02166 від 02 вересня 2019 року, за несплачені лізингові платежі та лізингову винагороду в період, з 01 січня 2022 року по 25 травня 2022 року, розмір яких станом на 25 травня 2022 року складав: 428 926,00 грн.

Як встановлено судом, відповідач, звертаючись 25.07.2022 до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, додав до останньої: довідку АТ «СІТІБАНК» вих. « 220665/0401-1 від 22.07.2022, оригінал договору фінансового лізингу № 89-02166 від 02 вересня 2019 року, копію листа-вимоги від 25.05.2022, копію повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу № 89-02166 від 02 вересня 2019 року, довідку про стан заборгованості станом на 25.07.2022, копію повідомлення про вручення поштового відправлення № 0101046620047, копію опису вкладення від 10.06.2022.

Як встановлено судом вище, матеріалами справи не підтверджено направлення та вручення позивачу листа-вимоги від 25.05.2022 та повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу № 89-02166 від 02.09.2019.

Відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо подання усіх документів, які підтверджують безспірність вимог, як вимагає пункт 8 Переліку, не надано таких доказів до матеріалів справи, зокрема засвідчену лізингодавцем копію рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Більш того, доказів вручення такого рахунку позивачу в матеріалах справи відсутні.

З вищезазначеного вбачається, що відповідачем нотаріусу не було надано всіх документів, які б підтверджували наявність безспірної заборгованості.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що вчиняючи спірний виконавчий напис, приватний нотаріус, в порушення вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку, не переконався у тому, чи наявна заборгованість на момент вчинення нотаріального напису, чи відповідають документи, подані відповідачем в обґрунтування наявності заборгованості, вимогам, зазначеним у Переліку (тобто чи свідчать такі документи про наявність заборгованості та розірвання договору саме на момент вчинення спірного напису нотаріуса).

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 виклав правову позицію, відповідно до якої безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Неподання відповідачем зазначених вище документів виключало можливість підтвердження нотаріусом безспірності заборгованості позивача.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що спірний виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на момент звернення ТОВ "СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА" до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, заборгованість позивача за договором фінансового лізингу не була безспірна за відсутності направлення та отриманням позивачем повідомлення про відмову від договору та виставленого відповідачем рахунку на оплату за чинним договором.

Таким чином, оскільки відповідачем не було виконано, а нотаріусом не дотримано вимог пункту 8 Переліку щодо подання всіх документів на підтвердження безспірної заборгованості позивача, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Отже, судом визнаються обґрунтованими доводи позивача з приводу неналежної перевірки нотаріусом: направлення рахунку на оплату позивачу, повідомлення про відмову від договору та факт розірвання договору, повідомлення лізингоодержувача про розмір заборгованості.

Заперечення відповідача щодо надання нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості спростовуються встановленими судом обставинами.

Крім того, суд зазначає, що аналіз ч. 4 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" та умов п. 13.6.4. договору дає підстави для висновку, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача відмовившись при цьому від договору лізингу. Поряд з тим, відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Таким чином, відмова від договору лізингу повинна передувати у часі реалізації лізингодавцем (відповідачем) права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача (позивача) у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд зазначає, що приватний нотаріус не встановив чи припинено дію договору фінансового лізингу та не переконався у тому, що на момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису відповідач має право вимагати від позивача повернення предмета лізингу.

З огляду на викладене, судом встановлено протиправність передачі предмета лізингу лізингодавцю шляхом вилучення його у лізингоодержувача, а тому виконавчий напис, вчинений 25.07.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. за №890, є таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, позивач посилається на наявність форс-мажорних обставини, відтак прострочення сплати лізингових платежів відбулося у зв`язку з обставинами непереборної сили.

Так, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 введено воєнний стан.

Згідно п. 18.1. договору передбачено, що сторони звільняються від визначеної цим Договором та/або чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення умов Договору, якщо доведуть, що таке порушення сталося внаслідок дї/ форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим Договором порядку. Під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміють обставини непереборної сили, які визначені у цьому договорі як підстава для звільнення від відповідальності за порушення Договору. Під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього характеру, які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності -відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру, лиха' біологічного та техногенного походження, також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади, інші законні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання цього Договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню. Настання обставин непереборної сипи засвідчується шляхом надання Стороною відповідних довідок, виданих ТПП України або іншими компетентними органами, до відання яких належить видача таких довідок.

Сторона, яка у зв`язку з перерахованими у пункті 18.1. обставинами буде не в змозі виконати свої зобов`язання, повинна письмово за допомогою поштового зв`язку повідомити іншій Стороні про настання таких обставин, із зазначенням очікуваного терміну дії та припинення цих обставин. Таке повідомлення має бути надіслане протягом 10 (десяти) днів з моменту виникнення таких обставин (п. 18.3. договору).

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Однак, судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Крім того, позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про неспроможність виконати зобов`язання щодо сплати лізингових платежів у визначений умовами договору строк, тобто протягом 10 (десяти) днів з моменту виникнення таких обставин.

Водночас, враховуючи встановлені вище судом обставини, підстави для настання форс-мажорних обставин не впливають на висновки суду щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач належними та достатніми доказами не спростував.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вище наведене, з огляду на обставини встановлені судом та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за № 890, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. від 25.07.2022.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 890, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. 25.07.2022 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНІЯ КРЕДІТ УКРАЇНА» (03026, місто Київ, Столичне шосе, будинок 100, ідентифікаційний код 33052443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» (08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Світанок, вулиця Київська, будинок 5/4, ідентифікаційний код 39217460) судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.10.2023.

Суддя О.В. Гулевець