Ухвала

від 16.10.2023 по справі 920/1116/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

16.10.2023м. СумиСправа № 920/1116/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву керівника Окружної прокуратури міста Суми № 51-7560ВИХ-23 від 09.10.2023 (вх. №3880 від 09.10.2023) про забезпечення позову в справі № 920/1116/23

в інтересах держави в особі позивачів:

1) Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, 8А, м. Суми, 40000 код ЄДРПОУ: 45068823),

2) Управління освіти і науки Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, Суми, 40035 Код ЄДРПОУ 02147894)

до відповідача: Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 23823253)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальна установа Сумська гімназія №1 м. Суми Сумської області (вул. Засумська, 3, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ: 14014262),

про визнання незаконним та скасування рішення

без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі позивачів, у якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради №4105-МР від 09.08.2023 «Про вилучення з оперативного управління Комунальної установи Сумської гімназії № 1 нежитлові приміщення, розташовані по вул. Засумській, 3 в м. Суми»; стягнути з Сумської міської ради кошти, витрачені на сплату судового збору у сумі 2 684 грн. на наступні банківські реквізити: розрахунковий рахунок Сумської обласної прокуратури №UА598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891.

09.10.2023 до суду прокурором подано заяву про забезпечення позову в справі № 920/1116/23, у якій заявник просить суд заборонити Сумській міській раді та її структурним підрозділам, в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти дії щодо вилучення/передачі з оперативного управління Комунальної установі Сумської гімназії № 1 нежитлові приміщення, що розташовані в підвальному приміщенні, загальною площею 97,4 кв. м. (приміщення №№ 19, 20), що розташовані за адресою: вул. Засумська, 3, м. Суми.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що на адресу Окружної прокуратури м. Суми 03.10.2023 надійшло колективне звернення батьків та учнів Комунальної установи Сумська гімназія №1 м. Суми Сумської області, в якому повідомлено, що 29.09.2023 на адресу закладу освіти надійшов лист від Управління комунального майна Сумської міської ради, в якому ставиться питання про передачу цьому Управлінню спірних приміщень №№ 19,20, що розташовані за адресою: вул. Засумська, 3, м. Суми.

Заявник вказує, що вказані приміщення є необхідними для проведення в них навчальних зайнять та використовуються Комунальною установою Сумською гімназією №1 м. Суми Сумської області, тому вилучення їх у закладу призведе до погіршення умов навчання учнів гімназії. Пропонує питання зустрічного забезпечення вирішити на розсуд суду, при цьому вважає, що застосування заходів забезпечення позову не завдають відповідачеві збитків.

Прокурор зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

В силу положень частини першої статті 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

У той же час, у заяві прокурора міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому відсутнє достатнє обґрунтування та докази необхідності забезпечення позову.

Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до потенційного порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на конкретні дії, а не наміри, відповідача, що свідчать про порушення прав позивачів, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, забезпечення позову допускається у двох випадках:

-якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

-якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому суд звертає увагу сторін, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, якщо позивач звертається до суду з немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав або інтересів позивача, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова об`єднаної палати КГС У складі ВС від 16.08.2028 у справі № 910/1040/18).

Однак, саме на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, посилається у заяві про забезпечення позову у даній справі прокурор.

Таким чином, відповідно до імперативних положень чинного господарського процесуального законодавства суд при розгляді такої заяви прокурора, з огляду на визначений ним суб`єктний склад сторін справи, повинен встановити, чи невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів - Управління комунального майна Сумської міської ради та Управління освіти і науки Сумської міської ради, за захистом яких звернувся прокурор до суду.

При цьому як на підставу забезпечення позову прокурор посилається на зміст листа Управління комунального майна Сумської міської ради (позивача) до Комунальної установи Сумської гімназії №1 м. Суми Сумської області (третьої особи без самостійних вимог на боці позивача) від 29.09.2023 № 803/10.01-14, відповідно до якого на виконання оскаржуваного в даній справі рішення Сумської міської ради (відповідача) гімназії надсилається для підписання акти приймання-передачі нежитлових приміщень та Додаткова угода № 1 до Договору про передачу відповідного майна.

Тобто, фактично саме позивач у вказаному листі просить третю особу вчинити дії з виконання рішення відповідача, яке в особі такого позивача оскаржується прокурором й про визнання якого незаконним просить останній. Щодо ймовірного порушення такими діями прав другого позивача прокурором у заяві не наведено жодного обґрунтування.

Враховуючи викладене прокурором не доведено, яким чином невжиття судом заходів забезпечення позову може за зазначених ним у заяві обставин істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів - Управління комунального майна Сумської міської ради та Управління освіти і науки Сумської міської ради, а не третьої особи чи іншого невизначеного кола осіб, що не є учасниками судового провадження.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп-/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі статті 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника у зв`язку із відмовою у її задоволенні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви керівника Окружної прокуратури міста Суми № 51-7560ВИХ-23 від 09.10.2023 (вх. №3880 від 09.10.2023) про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 16 жовтня 2023 року.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

4. Надіслати копію ухвали учасникам справи.

СуддяЮ.А. Джепа