Рішення

від 16.10.2023 по справі 922/3629/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3629/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОСТРОЙ-1" , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Військова частина НОМЕР_1 , 2. Харківське квартирно-експлуатаційне управління простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ТЕРМОСТРОЙ-1", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за період травень 2022, серпень 2022 та з жовтня 2022 по лютий 2023 за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №14323 у сумі 46.934,96грн; пеню за період з 16.06.2022 по 30.05.2023 у сумі 16.013,16 грн; 3% річних за період з 16.06.2022 по 30.05.2023 у сумі 1.110,64 грн, індекс інфляції в сумі 3.319,60 грн, а також судові витрати.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості спожитої електричної енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №14323.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 з урахуванням малозначності справи №922/3629/23 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 залучено до участі у справі №922/3629/23 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військову частину НОМЕР_1 , Харківське квартирно-експлуатаційне управління.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Про розгляд справи позивач, відповідач та треті особи були належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися на адресу суд з відміткою про отримання, а також від 3-ї особи Харківське квартирно-експлуатаційне управління повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з позначкою пошти "Адресат відсутній за вказаною адресою", у відповідності до приписів п.5. ч.6 ст. 242 ГПК України особа вважається належним чином повідомленою.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

На підставі заяви-приєднання від 01.01.2019 ТОВ "ТЕРМОСТРОЙ-1" приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції №2. Відповідним додатком до заяви ТОВ "ТЕРМОСТРОЙ-1" надано інформацію щодо об`єктів споживача.

Згідно з умовами укладеного між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) та ТОВ "ТЕРМОСТРОЙ-1" (споживач) Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №14323 (далі - Договір), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Оплата рахунку постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції (пункти 5.1., 5.10. Договору).

Додатковою угодою від 01.03.2019 №1 до Договору сторони домовилися здійснювати електронний документообіг між постачальником та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів.

Умовами комерційної пропозиції №2 (Додаток №2 до Договору) встановлено, зокрема, ціну на електричну енергію, спосіб оплати, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати, тощо.

01.12.2020 Комерційна пропозиція №2 була змінена на Комерційну пропозицію №1Р. 01.01.2023 Комерційна пропозиція №1Р була змінена на Комерційну пропозицію №1/23Р.

Відповідачем у період травень 2022, серпень 2022, жовтень 2022 - лютий 2023 була спожита електрична енергія в загальній кількості 21.720,00 кВт*год, про що свідчить витяг з реєстру фактичних обсягів електроенергії по споживачам електропостачальника ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ", наданий оператором системи розподілу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО".

На виконання умов Договору позивачем були виставлені відповідачеві рахунки за електричну енергію, а також сформовані акти приймання-передачі електричної енергії за травень 2022, серпень 2022, жовтень 2022 - лютий 2023, котрі були надіслані через систему електронного документообігу.

Загальна вартість спожитої відповідачем на підставі Договору електричної енергії за травень 2022, серпень 2022, жовтень 2022 - лютий 2023 відповідно до виставлених рахунків становить 97.511,71 грн.

Як зазначає позивач заборгованість відповідача за спожиту на підставі Договору електричну енергію з урахуванням наявної переплати (127,92 грн) та здійсненої часткової оплати в сумі 50.448,83 грн станом на 19.06.2023 становить 46.934,96 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Відповідач відзив на позов не надав. Втім, у поданій заяві про залучення до участі у справі третіх осіб зазначив, що ним 19.06.2023 була частково оплачена спожита електрична енергія на суму 50.448,83 грн за грудень 2020, січень та лютий 2023 року. Крім того останнім зазначено, що після повномасштабного вторгнення російської федерації підприємство припинило свою діяльність та директор перебуває в Збройних силах України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу (пункт 14 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії"). Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до такого договору встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, відповідачем у період травень 2022, серпень 2022, жовтень 2022 - лютий 2023 була спожита електрична енергія в загальній кількості 21.720,00 кВт*год на загальну суму 97.511,71 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Аргументи відповідача щодо укладення між ТОВ "ТЕРМОСТРОЙ-1", та 3-ми особами Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії, судом не досліджуються, оскільки вказаний договір не є предметом розгляду даної справи. При цьому, споживачем за спірним Договором є саме ТОВ "ТЕРМОСТРОЙ-1", обов`язком якого є забезпечення своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії. Крім того, щодо посилань представника на те, що директор перебуває в Збройних силах України, суд зазначає, що оскільки у даному випадку, директор як фізична особа не є стороною у цій справі №922/3629/23, а стороною у справі є саме Відповідач ТОВ "ТЕРМОСТРОЙ-1", який є юридичною особою, тому, зважаючи на наведені норми права, вказане виключає застосування пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України, яким чітко та безумовно визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. (Постанова Верховного суду від 01.11.2022 року №926/1794/21).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами пунктів 5 Комерційної пропозиції №1Р від 01.12.2020 та №1/23Р від 01.01.2023 (Додатки №2 до Договору) встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути сплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.

Відповідач частково погасив заборгованість за спожиту на підставі Договору електричну енергію в сумі 50.448,83 грн. Також у відповідача була наявна переплата станом на 01.05.2022 у сумі 127,92 грн. Станом на 19.06.2023 залишок заборгованості за Договором складав 46.934,96 грн. Дана обставина відповідачем не заперечується.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 46.934,96 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію в сумі 46.934,96 грн.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 16.013,16 грн; 3% річних у сумі 1.110,64 грн та індекс інфляції в сумі 3.319,60 грн.

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві частково обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Частиною третьої статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачено нарахування пені за порушення строків оплати електричної енергії. Так, згідно з пунктом 7 Комерційної пропозиції №9 у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, постачальник проводить за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за кожен день прострочки.

Разом із тим нарахування пені за період з 16.06.2022 по 30.04.2023 здійснено позивачем з порушенням актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України з 24.02.2022, потім продовжено строк його дії по теперішній час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332.

Підпунктом 16 пункту 1 вказаної постанови (в редакції від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

В даній справі спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до цих спірних правовідносин.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22.

Отже, враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені за період з 16.06.2022 по 30.04.2023 в сумі 16.013,16 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві 3% річних та індексу інфляції.

Перевіркою доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості 3% річних на загальну суму 1.110,64 грн та індексу інфляції в розмірі 3.319,60 грн судом встановлено, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично вірно.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.046,12 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (637,88 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОСТРОЙ-1" (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Новопокровка, вул. ім. Вішталя Володимира, буд. 1-К, код ЄДРПОУ 34758061) на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, код ЄДРПОУ 42206328)

- заборгованість за спожиту електричну енергію за період травень 2022, серпень 2022 та з жовтня 2022 по лютий 2023 за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №14323 у сумі 46.934,96грн;

- 3% річних у сумі 1.110,64 грн;

- індекс інфляції в сумі 3.319,60 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.046,12 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "16" жовтня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля