Ухвала

від 09.10.2023 по справі 922/3466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

09 жовтня 2023 року м. ХарківСправа № 922/3466/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕРПРОМ" (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 1/3, ідентифікаційний код 37660422) про стягнення 393 079,23 грн. за участю представників сторін:

позивача - адвоката Олени Буркової

відповідача - керівника Ковальчук М.М. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕРПРОМ" (відповідач) про стягнення пені у розмірі 324 508,77 грн та штрафу у розмірі 68 570,46 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 5 896,19 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №01-222890-21 від 18.01.2022 в частині строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3466/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04 вересня 2023 року об 11:10. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 04.09.2023 про відкладення підготовчого засідання на 02 жовтня 2023 року о 11:00 год та про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву до 15.09.2023.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 02.10.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2023 о 15:40 год та про відмову у задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву до 16.10.2023.

09.10.2023, тобто після закриття підготовчого провадження у справі, до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№27356), в якому він просить суд зменшити розмір пені та штрафу на 99%, прийняти до розгляду відзив на позовну заяву та врахувати той факт, що відповідач не зміг надати його у встановлений судом строк у зв`язку з відсутністю у штаті спеціалістів в області права та у зв`язку з неможливістю зібрати необхідні документи, сподіваючись на те, що між сторонами буде укладена угода про зміну строку поставки товару відповідно до усної домовленості, згідно якої відповідач направив позивачу листа, на який на цей час відповідачем не отримано відповіді.

Суд зазначає, що за приписами ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 2, ч. 4 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду 07.08.2023 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Датою отримання відповідачем ухвали суду від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі є 14.08.2023, а тому відповідач повинен був подати відзив на позовну заяву у строк не пізніше 29.08.2023.

Проте, відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та подав до суду клопотання (вх.№23463 від 01.09.2023) та продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву до 15.09.2023.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 04.09.2023, відповідно до якої задоволено клопотання відповідача (вх.№23463 від 01.09.2023) та продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 15.09.2023.

Втім відповідач не подав до суду до 15.09.2023 відзив на позовну заяву та вдруге подав до суду клопотання (вх.№ 26516 від 02.10.2023) про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву до 16.10.2023.

Проте в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 02.10.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2023 о 15:40 год та про відмову у задоволенні клопотання відповідача (вх.№ 26516 від 02.10.2023) про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву до 16.10.2023.

Отже, відзив на позовну заяву (вх.№27356 від 09.10.2023) подано відповідачем до суду після закінчення процесуальних строків на його подання. При цьому, зазначені відповідачем обставини щодо поважності причин неподання вказаного відзиву на позовну заяву в підготовчому провадженні у встановлений судом строк не є вагомими підставами для прийняття його до розгляду, ці обставини не є об`єктивно непереборними та не можуть вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу надати суду відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Суд, зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Порядок розгляду справи по суті регламентовано главою 6 ГПК України, частиною першою ст. 207 якої передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Суд також зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

У рішенні у справі "Вержбицький проти Польщі" ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі "Домбо Бехер проти Нідерландів", наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію - включаючи докази - з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище по відношенню до опонента.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "ТОВ Фріда проти України").

Також суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення у справі "Пелевін проти України", у справі "Мушта проти України", у справі "Наталія Михайленко проти України"). Тобто кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідачем не доведено поважність причин, які перешкоджали йому подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, суд залишає вказаний відзив на позовну заяву без розгляду на підставі положень ст. 118 та 207 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 42, 161, 165, 177, 182, 183, 118, 207, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити відзив на позовну заяву (вх.27356 від 09.10.2023) без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 09.10.2023 та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено (підписано) 16.10.2023.

СуддяІ.О. Чистякова