Постанова

від 23.01.2024 по справі 922/3466/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3466/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попков Д.О. суддів Стойка О.В., Радіонова О.О. секретар судового засідання Лутаєва К.В. за участю представників: від позивача Буркова О.М. на підставі довіреності №21/12-16 від 21.12.2023;від відповідача Коваль О.Ю. на підставі посвідчення №1615 від 10.12.2008; Радигін Є.С. на підставі довіреності від 30.08.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №970 від 27.05.2011; Ковальчук М.М. директор, паспорт громадянина АС010457;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київна рішення господарського суду Харківської області ухвалене 23.10.2023 (повний текст підписано 01.11.2023) у справі №922/3466/23 (суддя Чистякова І.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕРПРОМ", м. Харківпро стягнення 393079,23 грн.

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕРПРОМ" (далі - Відповідач) про стягнення пені у розмірі 324508,77грн. та штрафу у розмірі 68570,46грн.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 5896,19грн.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 було відкрито провадження у справі №922/3466/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 (повний текст підписано 01.11.2023) у справі №922/3466/23 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕРПРОМ", м. Харків про стягнення 393079,23грн.- задоволено частково.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведенням матеріалами справи факту порушення Відповідачем прав Позивача внаслідок несвоєчасної поставки товару. Своєю чергою у Позивача виникло право на нарахування до стягнення з Відповідача пені у розмірі 324508,77грн та штрафу у розмірі 68570,46грн на підставі п. 7.3. Договору.

Водночас, судом першої інстанції прийнято до уваги обставини, які перешкоджали Відповідачу виконати умови Договору з поставки спірного товару у строк по 31.07.2022, зокрема, у зв`язку з веденням на території України воєнного стану з 24.02.2022, про що Відповідачем було належним чином повідомлено Позивача листами № 607 та 607/1 від 31.05.2022, на які посилається сам Позивач у позові та з урахуванням яких було укладено Додаткову угоду №2 від 16.06.2023 до договору про перенесення та встановлення нового строку поставки товару по 31.07.2022 включно. Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесення Позивачем збитків у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором, суд першої інстанції задовольнив клопотання Відповідача та зменшив суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача (324508,77грн) на 80%, що дорівнює 64901,75грн. та зменшив суму штрафу, який підлягає стягненню з Відповідача (68570,46грн) на 80%, що дорівнює 13714,09 грн.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",м. Київ, не погодившись з ухваленим рішенням суду, звернулось з апеляційної скаргою на означене рішення суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі № 922/3466/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 259607,02грн., 54856,37грн. штрафу та ухвалити у цій частині нове рішення, про стягнення з ТОВ «Інтерпром» на користь НЕК «Укренерго» 259607,02грн. пені, 54 856,37грн. штрафу. Рішення в частині стягнення 64901,75грн. пені, 13714,09грн. штрафу залишити без змін.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. Суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Наголошує на незрозумілість врахування місцевим судом того, що порушення умов Договору відбулось протягом запровадження в Україні режиму військового стану, строк поставки 31.07.2022 (аванс сплачений 20.01.2022 на суму195 915,60 грн.), товар поставлено 16.03.2023 на суму 239 400,00 грн., отже 1,5 року позивач не міг використовувати у своїй діяльності преси гідравлічні, тим паче поставлена партія товару лише частково, а три комплектів пресів на суму 740178,00грн. не поставлені до теперішнього часу.

6.2. Суд першої інстанції при вирішенні питання про зменшення неустойки мав дотримуватися принципу розумності та справедливості та при дослідженні характеру обставин як виняткових чи ускладнюючих виконання, мав керуватися не тільки формальними підставами (доводами відповідача про скрутне фінансове становище, воєнний стан, місцезнаходженням боржника), а й досліджувати добросовісність Позивача та наявність у нього прагнення до отримання товару для використанні у свої діяльності при відновленні енергосистеми. Також суд мав враховувати і інші обставини, зокрема, той факт, що при прийнятті рішення зменшено розмір заявленої до стягнення неустойки на 80%, відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки на 314463,39 грн. що майже в 3 (три) рази менше заявлених до стягнення сум коштів.

6.3. НЕК «Укренерго» є державним стратегічним підприємством від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. Крім того, в умовах воєнного стану НЕК «Укренерго» несе значні витрати на відновлювальний ремонт пошкоджених електричних мереж, електропідстанцій та інших об`єктів енергетичної інфраструктури в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних атак з боку російської федерації. Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки на 80%, місцевий суд повинен був виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

6.4. Викладена правова позиція у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку посилається суд першої інстанції, щодо права суду зменшувати розмір неустойки, штрафу, процентів річних, нарахованих відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (за грошове зобов`язання), у даному випадку не може бути застосована до негрошового зобов`язання Відповідача.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕРПРОМ" в межах визначеного апеляційним судом строку в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України було подано відзив (сформований в системі «Електронний суд» 09.12.2023) на апеляційну скаргу, просить відмовити Позивачу у апеляційних вимогах у повному обсязі та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

8. У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач проти її задоволення заперечує, зазначає, що:

8.1. Замість відмови від договору, що було би повністю законно Відповідач зробив великі зусилля та знайшов можливість поставки необхідного обладнання в Китайській Народній Республіці, про що було належним чином повідомлено Позивача і цей факт не потребує доказування, але поставка з КНР була ускладнена у зв`язку зі зміною умов логістики (усі порти в України, у тому числі порт м. Одеса, який взагалі використовувався для отримання товарів з Китаю було заблоковано і товари з Китаю неможливо було доставити до України взагалі), відповідно невиконання зобов`язань Відповідачем договору безумовно є наслідком дії непереборної сили, про що Відповідач належним чином повідомив Позивача листами № 607 та 607/1 від 31.05.2022, та які надані до суду й на які Позивач посилається у позові;

8.2. До цього часу Позивач не оплатив остаточну суму за договором, не зважаючи на те, що Відповідач не одноразово, як у усній так і письмовій формі нагадував Позивачу про виконання умов договору в частині оплати. Враховуючи тільки на цей факт, з вини Позивача, який узяв на себе зобов`язання за договором робити своєчасну оплату за товар, Відповідач не може своєчасно поставити товар на остаточну суму у розмірі 740178,00грн., що майже складає 80% від суми за договором. Але не зважаючи на цей важливий факт, це не заважає Позивачу нараховувати на не отриману Відповідачем суму за договором неустойку у вигляді пені та штрафу;

8.3. Відповідач не має грошової заборгованості перед Позивачем, не зробив Позивачу будь-яких збитків за договором, навпаки неустойка, яку хоче отримати Позивач від Відповідача занадто велика, перевищує усі отримані Відповідачем від Позивача гроші за договором та складає майже одну третину усієї суми за договором, яку Відповідач мусив би отримати, у разі якщо би сам Позивач належним чином виконував умови договору в частині оплати. Натомість у договорі відповідальність за не своєчасну оплату Позивача Відповідачу явно занижена та явно не збалансована з тими вимогами, які він ставить перед Відповідачем.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Радіонова О.О.

10. Ухвалою від 27.11.2023 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/3466/23, а ухвалою від 13.12.2023, після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 (повний текст підписано 01.11.2023) на 22 січня 2024 р. о 09:00 з повідомленням учасників справи.

11. Враховуючи викладене в п.п.9, 10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Радіонова О.О. відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

12. 17.01.2024 через Електронний суд (документи сформовані 16.01.2024) від Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній просить прийняти до розгляду додаткові документи.

13. Також, 17.01.2024 від Відповідача надійшло клопотання про залучення доказів, посилаючись на те що Відповідач не мав можливості подати долучені до цього Клопотання докази до суду першої інстанції у строки встановлені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та до суду апеляційної інстанції разом з Відзивом на апеляційну скаргу.

14. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання за допомогою засобів відеофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

15. У судовому засідання 22.01.2024 уповноважений представник Позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з тих підстав що в ній зазначені та підтвердив факт постачання після поставлення оскаржуваного судового рішення обладання з боку Відповідача.

Уповноважені представники Відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві.

16. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Своєю чергою, надані Відповідачем додаткові документи залишаються судом апеляційної інстанції без розгляду, з огляду на наступне:

17.1. Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

17.2. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

17.3. Втім, наведені Відповідачем причини (а.с.121 т.1) не подання таких документів до суду першої інстанції, фактично полягають у відсутності відповідних обставин на момент постановлення оскаржуваного рішення, а отже - вони не можуть впливати на оцінку законності і обгрунтованості такого рішення.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

18. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 18.01.2022 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕРПРОМ" (далі - Постачальник) було укладено договір поставки № 01-222890-21 (далі - Договір - а.с.27-32 т.1).

18.1. Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в Додатку 1 до Договору (далі - товар), а ПОКУПЕЦЬ зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його на умовах Договору.

18.2. Згідно з п. 1.2. Договору предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 42630000-1 Металообробні верстати Преси гідравлічні електромонтажні в комплекті.

18.3. Відповідно до п. 1.3. Договору найменування, асортимент, одиниця вимірювання, характеристики товару, інші вимоги до товару, документів тощо визначаються згідно з Додатком 1 до Договору та іншими умовами Договору відповідно.

18.4. Згідно з п. 2.4. Договору ціна товару (з усіма витратами пов`язаними з поставкою (передачею) товару) визначена в Додатку 1 до Договору.

18.5. Відповідно до п. 2.5. Договору ціна Договору становить 816 315,00 грн. (вісімсот шістнадцять тисяч триста п`ятнадцять гривень 00 копійок), крім того ПДВ - 163 263,00 грн (сто шістдесят три тисячі двісті шістдесят три гривні 00 копійок), всього з ПДВ - 979 578,00 грн. (дев`ятсот сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят вісім гривень 00 копійок).

18.6. Відповідно до п. 3.3 Договору покупець здійснює оплату на наступних умовах:

- аванс не більше 20% від загальної вартості товару протягом 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку (після набрання Договором чинності).

- подальша оплата здійснюється за умови прийняття Одержувачем (уповноваженим представником Покупця) товару на всю суму авансового платежу протягом 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами видаткової накладної та за наданим Постачальником рахунком (після підписання Одержувачем (уповноваженим представником Покупця) видаткової накладної).

18.7. Згідно з п.п. 3.8.1. п.3.8. Договору сторони домовились, що після оплата за даним договором здійснюється Покупцем лише за умови підписання Покупцем видаткової накладної про приймання товару.

18.8. Умовами п. 4.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний поставити Товар Одержувачу(ам) (уповноваженому представнику Покупця) з дати укладення договору по 31.12.2021 включно, за адресою (місцем) поставки товару згідно з Додатком 1 до Договору на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами «Інкотермс» (редакція 2010 року).

18.9. Відповідно до п. 4.11. Договору датою поставки (передачі) Товару визнається дата підписання ПОКУПЦЕМ видаткової накладної. З дати підписання видаткової накладної ПОКУПЦЕМ (уповноваженим представником ПОКУПЦЯ) до ПОКУПЦЯ переходить право власності, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару.

18.10. Згідно з п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.

18.11. За приписами п. 7.3 Договору за порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник повинен додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

18.12. Відповідно до п. 7.11. Договору за прострочення виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ зобов`язань за Договором нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

18.13. Згідно з п. 11.1 Договору, у редакції Додаткової угоди № 2 від 16.06.2022, Договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.08.2022, а в частині гарантійних зобов`язань-до повного виконання (щодо кожної одиниці Товару).

19. Одержувачами товару за цим Договором є ВП «Будівництво і ремонт» та Північне територіальне управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі НЕК «Укренерго» згідно з Додатком 1 до Договору.

20. Згідно Специфікації (Додаток №1 до Договору - а.с.33-34 т.1)Ввідповідач зобов`язався поставити позивачу товар на загальну суму 979578,00 грн: Прес гідравлічний електромонтажний ПГа-100 з маслостанцією гідравлічною СНГ-700 АВ та комплектом матриць на суму 239400,00грн. з ПДВ (без ПДВ 199 500,00 грн), Прес гідравлічний електромонтажний ПН-100 з маслостанцією гідравлічною та комплектом матриць в кількості 3 комплектів на загальну суму 740 178,00 грн з ПДВ (616 815,00 грн без ПДВ).

21. Додатковою угодою № 1 від 18.01.2022 (а.с.35 т.1) до Договору, з урахуванням листа Відповідача від 30.12.2021 № 598, строк поставки товару був перенесений по 31.05.2022 включно (а.с. 35 т.1).

22. Додатковою угодою № 2 від 16.06.2022 (а.с.36 т.1) до Договору строк поставки товару був перенесений та встановлений новий строк поставки по 31.07.2022 включно, з урахуванням листів постачальника від 31.05.2022 № 607, 607/1 (а.с.43-46 т.1).

23. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рахунку Відповідача №16 від 18.01.2023 Позивач здійснив оплату авансу у розмірі 195915,60грн. платіжним дорученням № 4018 від 20.01.2022.

24. 16.03.2023 Відповідач поставив товар лише частково (Прес гідравлічний електромонтажний ПГа-100 з маслостанцією гідравлічною СНГ-700 AB та комплектом матриць) на суму 239 400,00 грн з ПДВ (без ПДВ 199 500,00 грн), що підтверджується видатковою накладною № 41 від 16.03.2023, тобто з простроченням на 227 днів (а.с. 42 т.1).

25. Згідно рахунку відповідача №63 від 10.05.2023 позивач здійснив доплату зазначеного товару на суму 43484,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією №АУIП-2422 від 26.05.2023., тоді як доказів оплати рахунку №16 від 18.01.2022 за поставлене обладання у сумі 195915,6грн. (а.с.41 т.1) матеріали справи не містять.

26. За порушення строку поставки обумовленого у Договорі товару Позивачем нарахована до стягнення з Відповідача пеня у розмірі 324508,77грн. та штраф у розмірі 68570,46грн. на підставі п. 7.3. Договору.

27. Відповідач у перебігу розгляду справи також звертався до Позивача з повідомленням вих. № 678 від 13.09.2023 (а.с.129-130 т.1) про виникненні логістичні проблеми з поставкою товару, наголошував на затримку та взагалі на ускладнення з поставкою необхідного товару, намагались дійти згоди, пропонували укласти мирову угоду, якою продовжити строк для укладення договору. Крім того, Відповідачем також виствлявся рахунок №219 від 08.09.2023 (а.с.131-132 т.1) на суму 740178грн.

28. Апеляційним судом встановлено, що оскільки постачальником обладнання Відповідачу за Договором, у тому числі були і підприємства РФ (а.с.156 т.1), Відповідач був змушений налагоджувати інші канали постачання, на підтвердження цього були надані контракт №UA 27/01.22 від 27.01.2022 з Китаєм (а.с.158-176 т.1), додатки до контрактів, листи від 26.05.2023 та специфікації.

29. Також, Відповідачем були надані накладні в яких містяться відомості, щодо поставлених товарів, де було зазначено банк, через який здійснювалась оплата, а саме АТ "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.171 т.1).

АТ «Райффазен Банк Аваль» в односторонньому порядку припинив надання Відповідачу фінансових послуг овердрафт в розмірі 300000,00грн., заморозив на валютному рахунку 400000,00 грн. по курсу на березень 2022 р., Відповідач звертався до керівництва банку щодо отримання інформації про стан заблокованих коштів (а.с.157 т.1), через що для акумулювання необхідних коштів для виконання зобов`язань перед Позивачм із залученням інших виробників та логістичних каналів Відповідач уклав договори про надання його засновником поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (а.с.177-180 т.1), за якими була надана позика (а.с.181-182 т.1).

30. З матеріалів справи вбачається, що представник Відповідача у судових дебатах, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18, просив суд зменшити розмір пені та штрафу, мотивуючи тим, що загальний розмір нарахованих Позивачем санкцій становить майже 400000грн., що є значною сумою, яка може вплинути не тільки на загальний стан платоспроможності Відповідача, а і на можливість виконання господарських зобов`язань, які є предметом позову (а.с.233-242 т.1).

31. Відносно означених обставин місцевий суд розглянув спірні правовідносини в контексті приписів Господарського та Цивільного кодексів України.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

32. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

33. Суть апеляційного перегляду полягає у перевірці обґрунтованості реалізації судом першої інстанції дискреційного повноваження зі зменшення стягуваної неустойки на 80%, опосередкованого (реалізація) оскаржуваним рішенням, у світлі аргументів Апелянта, які зводяться до такого: неврахування судом інтересів Позивача, який тривалий час не міг використовувати у своїй діяльності авансоване обладнання, залишок якого не поставлений досі (1); розмір застосованого зменшення не відповідає принципам розумності і справедливості та не враховує характер здійснюваних НЕК «Укренерго» функцій у енергосистемі (2); неврахування судом стратегічного характеру НЕК «Укренерго», яке через військові події та масовані обстріли зазнало значних збитків, тоді як застосоване зменшення неустойки може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності (3); Відповідач має нести ризики господарської діяльності, зумовлені неналежним виконанням зобов`язання (4); нерелевантність посилань місцевого суду на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (5).

34. Зважаючи на межі апеляційного перегляду та вимоги Скаржника колегія апеляційного суду відмічає, що сторонами не оспорюються встановлені місцевим судом обставини укладання договору поставки №01-222890-21 від 18.01.2022, у межах якого Позивачем (Покупець) мало було здійснене авансування частини передбаченого до закупівлі обладнання у розмірі 20%, тоді як Відповідач (Постачальником) здійснено постачання із прострочення (з урахуванням узгодженого провадження) визначених строків тільки цього авансованого обладнання, а решта не поставлена й досі. Саме прострочення поставки частини обладнання та не поставка решти і зумовило висування вимог Позивачем про стягнення неустойки, із підставами та сумою нарахування якої погодився місцевий суд, але застосував зменшення стягуваного розміру.

Наразі, апеляційний суд не вбачає підстав для виходу за межі апеляційних вимог та ревізії означених обставин і належності правової кваліфікації спірних правовідносин, відмічаючи, що Відповідач і у суді першої інстанції, і у відзиві на апеляційну скаргу вказував, що сума нарахованих Позивачем пені і штрафу формально відповідає умовам договору.

35. Як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні та вказує Апелянт, розглядувані в апеляційному проваджені питання оцінюваного апеляційним судом зменшення стягуваної неустойки регламентовано приписами ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

35.1. Положення ст.233 Господарського кодексу України обумовлює виникнення у господарського суду право зменшити штрафні санкції із встановлення їх надмірно великого розміру у порівнянні із збитками кредитора та передбачає необхідність врахування: ступеню виконання зобов`язань боржником (а); майновий стан сторін, як беруть участь у зобов`язанні (б); не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (в). При цьому, ч.2 цієї норми передбачає можливість суду у разі, якщо порушення зобов`язань не завдало збитків іншим учасником господарських відносин, з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій врахування інтересів кредитора чи інших обставин у цьому випадку зменшення законодавець безпосередньо не вимагає.

35.2. Натомість, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України узалежнює можливість зменшення судом розміру неустойки від значного перевищення розміру збитків (а), та за наявності інших обставин, які мають істотне значення(б).

35.3. Наведені норми за їх структурою містять різні умови (за ступенем їх визначеності та конкретизації), які співпадають у принаймні, двох аспектах: значущість факту завдання збитків порушенням зобов`язання боржником та розмір таких збитків (1); відсутність конкретної формули (алгоритму) визначення проценту зменшення стягуваних сум судом (2).

35.4. Апеляційний суд зазначає, що заявлені Позивачем у межах цієї справи пеня у сумі 324508,77грн. та штраф у розмірі 68570,46грн. підпадають під визначення штрафних санкції у розумінні ст.230 Господарського кодексу України та неустойки у розумінні ст.549 Цивільного кодексу України, а тому застосовними є як положення, вказані у п.35.1., так і у п.35.2. цієї постанови.

36. Наразі, доводи Апелянта не спростовують принципової можливості застосування судом дискреційного повноваження зі зменшення неустойки, а фактично опосередковують незгоду із розміром відсотку зменшення, адже:

- ані специфіка статусу сторони Покупця (у світлі принципу рівності сторін відносин ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України), згадувана у аргументах (2) і (3) Апелянта, приведені у п.33 цієї постанови,

- ані принципи відповідальності та несення ризиків власної господарської діяльності, на які вказує Скаржника у аргументах (3) і (4), приведених у п.1 цієї постанови,

не визначені за змістом наведених положень ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України у якості обставин, які унеможливлюють реалізацію судом дискреційного повноваження зі зменшення стягуваних штрафних санкцій.

37. Вимагаючи скасування переглядуваного рішення в оскаржуваній частині та ухвалення нового про повне задоволення позовних вимог, Апелянт має довести наявність визначених для цього ст.277 Господарського процесуального кодексу України підстав, що у світлі викладеного у п.35.3 цієї постанови не може полягати лише у суб`єктивному ставленні до розміру застосованого судом проценту зменшення, який опосередковує передбачений ст.15 Господарського процесуального кодексу України принцип пропорційності.

37.1. З матеріалів справи не вбачається жодних відомостей про розмір завданих Позивачеві (або інших учасникам господарських відносин) збитків саме унаслідок допущеного Відповідачем порушення його зобов`язань з поставки обладнання за договором - посилання Апелянта про завдану шкоду унаслідок масових обстрілів, про які зазначено тільки на етапі апеляційного перегляду, можуть опосередковано свідчити лише про майновий стан, але безпосередньо не мають причинного зв`язку із розглядуваним порушенням з боку Постачальника, на що слушно наголошується у відзиві на апеляційну скаргу.

37.2. У світлі принципу змагальності (ст.13 Господарського процесуального кодексу України) та розподілу обов`язків з надання доказів (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України) саме Позивач мав надати суду відомості щодо спричинених порушенням Відповідача негативних майнових наслідків або інших істотних обставин для балансування інтересів сторін у питанні обсягу зменшення неустойки Відповідач про свої наміри домогтися такого зменшення заздалегідь повідомив Позивача, надіславши документи в обґрунтуванні своєї позиції (а.с. 197,198 т.1) та у судовому засіданні 09.10.2023 зазначивши про таку позицію.

37.3. Неналежна реалізація Позивачем процесуальних прав з висловлювання обґрунтованих заперечень проти доводів Відповідача щодо зменшення неустойки не створює стверджувану Апелянтом неповноту врахування судом певних обставин, адже ті докази, що були представлені Позивачем, враховані в оскаржуваному рішенні.

38. Стосовно обґрунтованості визначеного місцевим судом зменшення стягуваної неустойки до 20% від заявленої суми, колегія апеляційного суду, нагадуючи Скаржникові, що законодавець ніяк не визначає конкретної інструкції для встановлення розміру такого відсотку (п.35.3. цієї постанови), зазначає таке:

38.1. Розмір визначеної до стягнення неустойки (20%) відповідає обсягу проавансованого і оплаченого Позивачем та виконаного (хоча і з запізненням) обсягу постачання обладнання Відповідачем та є співмірним і загальною ціною закупівлі за договором у цілому.

38.2. Стягнення усієї заявленої суми штрафних санкцій перетворило б фактично здійснене Відповідачем постачання обладнання на суму 239400грн. не тільки у «безоплатну», але й вочевидь збиткову операцію, при тому, що відносно постачання решти обладнання на суму 740178грн. (яке також використовується як база для нарахування стягуваних штрафних санкцій) матеріали справи не містять доказів здійснення Покупцем оплати у відповідності до п.3.3. договору поставки. Так, апеляційний суд не розглядає і не вирішує у межах цієї справи питання наявності чи відсутності факту прострочення оплати означеної частини обладнання (адже за умовами п.4.1. договору із урахуванням його подальших змін кінцевий строк належного постачання не узалежнений від цього платежу як від попередньої оплати), проте означені обставини майнового обігу між сторонами дозволяють визначатися із балансуванням їх інтересів:

- неодноразовим продовження строку поставки обладнання Покупцем демонструє зацікавленість у фактичному виконанні зобов`язань з поставки принаймні доказів реалізації намірів розірвати договір (та існування таких намірів взагалі) матеріали справи не містять;

- Позивач не поніс витрат з оплати непоставленої Відповідачем частини обладнання, тоді як останній залишається боржником з обов`язку з поставки, майнові параметри (вартість, країна походження) якої були визначені в умовах (економічної доцільності) станом на 18.01.2022, які за загально відомими у розумінні ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставинами змінилися після 24.02.2023 для Постачальника на значно складніші (з точки зору логістики та умов використання фінансових ресурсів відносинах з нерезидентами);

- збереження власних коштів з оплати непоставленої частини обладнання та права вимоги поставки такого обладнання (що вбачається з нарахованих штрафних санкцій) перетворює заявлену неустойку Позивачем у разі стягнення усієї суми з Відповідача у надмірний тягар, який спотворить її правову природу, на що слушно із посиланням на рішення Касаційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказує Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу.

38.3. Колегія суддів відхиляє аргумент (5) Скаржника щодо нерелевантності застосованої місцевим судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, адже, як правильно зазначає Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 69-75 т.2), означена правова позиція містить універсальні підходи щодо дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності при вирішенні питання про стягнення неустойки (у тому числі, щодо її зменшення судом для дотримання вимог співмірності). Означені підходи є застосовними до ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України безвідносно до характеру допущеного боржником порушення договірного обов`язку (грошового чи «натурального» як у розглядуваному випадку).

39. Відносно відображення у застосованому місцевим судом проценту зменшення врахування х інших значущих обставин:

39.1. Колегія суддів відмічає, що положення п.3 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, на відміну від приписів ч.8 ст.167 цього Кодексу, не обмежує Відповідача у праві подавати клопотання чи висловлювати свої міркування або надавати пояснення відносно вирішуваних судом аспектів наявності/відсутності підстав для зменшення стягуваної неустойки певним строком, що, власне, підтверджується і фактом врахування відповідного клопотання, яке висловлене Відповідачем у судових дебатах (а.с. 233-236 т.1).

39.2. Первісно позицію із наведенням обґрунтування та представлення підтверджуючих доказів щодо наявності підстав для зменшення стягуваної неустойки Відповідачем сформульовано у документі під назвою «відзив по справі», поданому 09.10.2023 (а.с. 152-198 т.1):

- відносно встановленого в ухвалі від 07.08.2023 (а.с.70-73 т.1) про відкриття провадження у справі строку для подання відзиву суд протокольною ухвалою (а.с. 104 зворотна сторона т.1) відмовив у клопотанні Відповідача про надання додаткового часу для подачі відзиву (а.с. 98 т.1), але з власної ініціативи продовжив такий строк у порядку ст.119 Господарського процесуального кодексу України до 15.09.2023;

- 02.10.2023 Відповідачем було подане клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву до 16.10.2023 (а.с. 128 т.1) вмотивоване ініційованими переговорами щодо врегулювання спору (а.с. 129-132 т.2), яке було вирішено протокольною ухвалою 02.10.2023 з закриттям підготовчого засідання (а.с. 134-137 т.1) відмовою;

- відзив (а.с. 152-155 т.1) також за своїм змістом п.1 прохальної частини містив обґрунтування необхідності його прийняття, через неможливість своєчасно зібрати необхідні документи та невизначеність реакції Позивача на ініційовані пропозиції щодо врегулювання спору. Вказаний відзив ухвалою від 09.10.2023 (а.с. 105-108 т.1) залишено без розгляду з мотивів, зокрема згадуваних вище протокольних ухвал щодо продовження процесуального строку для подання відзиву до 15.09.2023 та про закриття підготовчого засідання.

39.3. Колегія апеляційного суду відмічає, що приписи ст.119 та ст.ст. 177,181,182 і 185 Господарського процесуального кодексу України не передбаченість можливості оформлення певних процесуальних дій або за підсумками підготовчого провадження (про закриття підготовчого засідання) протокольними ухвалами такі ухвали мають відповідати вимогам ст.234 цього Кодексу.

39.4. Недотримання судом визначених у п.39.3 цієї постанови вимог у сукупності із безпідставним ототожненням змісту поданого Відповідачем документу як тільки відзиву (без врахування оформлення у такий спосіб клопотання про зменшення неустойки) зумовило правову невизначеність довкола доведення Відповідачем істотних обставин, що мають значення для оцінки його клопотання про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій - залишення відзиву без розгляду, до якого було додано відповідні документи, виявляється передчасним.

39.5. Зі змісту означених документів (а.с. 156-196 т.1), які також були доведені до відома Позивача, вбачається вжиття Відповідачем послідовних дій, спрямованих, попри істотні і незалежні від Постачальника ускладнення, зумовлені військовими подіями та регуляторними діями держави, на забезпечення виконання договірних зобов`язань поставки обладнання перед Позивачем. Викладене дозволяє констатувати добросовісну поведінку боржника в умовах допущеного прострочення обов`язку з поставки, яка узгоджується із домовленостями сторін щодо продовження строку такої поставки (а.с. 35,36 т.1), та спрямована на мінімізацію у існуючих умовах і наявних можливостей Постачальника негативні наслідки для Покупця.

39.6. Оскільки вказані у п.39.5 цієї постанови міркування фактично враховані у застосованому місцевим судом проценті зменшення стягуваної неустойки, остільки висловлені у п.39.3 і 39.4 цієї постанови зауваження не вплинули на правильність вирішення досліджуваного у апеляційному провадженні питання.

40. За таких обставин колегія апеляційного суду дійшла висновку про відхилення наведених у п.33 цієї постанови аргументів Скаржника та необхідність відмови у задоволені апеляційної скарги і залишення оскаржуваного рішення без змін.

41. Такий результат апеляційного перегляду за змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України зумовлює віднесення на рахунок апелянта судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Будь-яких інших судових витрат (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України) сторонами згідно вимог ч.ч. 1,2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України своєчасно до розподілу не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 129, 269-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 (повний текст підписано 01.11.2023) у справі №922/3466/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 (повний текст підписано 01.11.2023) у справі №922/3466/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",м. Київ.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2024.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова