Постанова

від 04.10.2023 по справі 344/6853/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 344/6853/21

провадження № 61-5216св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями в особі Міністерства оборони України, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2021 року у складі судді Мелещенко Л. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 травня 2022 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України (далі - ЗСУ) та членів їх сімей жилими приміщеннями в особі Міністерства оборони України, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, про визнання незаконними та скасування рішення і наказу, зобов`язання прийняти рішення про поновлення на квартирному обліку, погодження розподілу квартири.

Позов обґрунтований тим, що вона є дружиною померлого військовослужбовця полковника запасу ОСОБА_2 , який проходив військову службу в період з 03 серпня 1976 року до 28 жовтня 2002 року у різних військових частинах на різних посадах.

Вислуга років у ЗСУ полковника ОСОБА_2 становила календарна - 26 років 2 місяці, у пільговому обчисленні - 26 років 8 місяців.

Наказом Міністерства оборони України від 08 жовтня 2002 року № 570 ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67 підпункту «Б» (за станом здоров`я) із залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.

14 травня 1999 року ОСОБА_2 як військовослужбовець, який потребував поліпшення житлових умов, разом із дружиною ОСОБА_1 , сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 на підставі рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 з 03 березня 1995 року взятий на квартирний облік у загальну чергу під № 103.

Після звільнення у запас ОСОБА_2 разом із сім`єю у такому ж складі з 08 жовтня 2002 року взятий на позачерговий квартирний облік під № 27 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, тому 14 червня 2019 року вона подала заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про внесення змін до облікової справи у зв`язку зі смертю чоловіка.

27 червня 2019 року наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 № 275 було внесено зміни до облікової справи полковника запасу ОСОБА_2 .

Вона з дітьми, як члени сім`ї, що перебували на обліку разом з військовослужбовцем, який помер, залишилися на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 до отримання житла для постійного проживання.

Станом на 01 січня 2020 року вона та інші члени сім`ї з 03 березня 1995 року перебували на квартирному обліку у загальній черзі під № 23 та з 08 жовтня 2002 року - на позачерговому квартирному обліку під № 2.

У жовтні 2020 року об`єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянула погодження списків розподілу житлової площі (придбаної Міністерством оборони України згідно з конкурсними пропозиціями в м. Івано-Франківську), підготовлених квартирно-експлуатаційною частиною та погоджених гарнізонною житловою комісією, і прийняла рішення, яким погодила їй, як дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 , яка перебуває у черзі відповідно до списків розподілу жилої площі для постійного проживання у Івано-Франківському гарнізон, розподіл двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 36,0 кв. м, загальною площею 71,7 кв. м (далі - квартира).

Наказом від 28 жовтня 2020 року військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 № 314 погоджено їй розподіл квартири, як дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 та надано квартиру у позачерговому порядку зі зняттям зі квартирного обліку.

01 грудня 2020 року начальник Івано-Франківського гарнізону затвердив список для надання житлової площі для постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей житловими приміщеннями розглянула цей список та облікову справу померлого військовослужбовця запасу полковника ОСОБА_2 . За результатами розгляду комісія прийняла рішення «на доопрацювання», вказавши зауваження - «Пропонується відновити право на перебування на обліку в Івано-Франківському гарнізоні. Звільнився з військової служби у Хмельницькому гарнізоні».

25 січня 2021 року Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району повідомила ІНФОРМАЦІЯ_6 про пропозицію скасувати рішення об`єднаній житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , пункт 3 протоколу від 26 жовтня 2020 року № 20 про розподіл квартири дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та організувати заходи щодо перерозподілу квартири серед черговиків Івано-Франківського гарнізону.

16 квітня 2021 року об`єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняла рішення, яким скасувала своє попереднє рішення від 26 жовтня 2020 року щодо погодження розподілу квартири дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та зняла її та членів її сім`ї у кількості 3 осіб з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку із припиненням полковником ОСОБА_2 трудових відносин з військовою частиною НОМЕР_2 (13 квітня 2001 року переведений до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) через неправомірні дії посадових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

20 квітня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_7 наказом військового комісара скасував рішення об`єднаної житлової комісії, оформлене протоколом від 26 жовтня 2020 року № 20, щодо погодження розподілу квартири ОСОБА_1 , дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 , та зняв її та членів її сім`ї з квартирного обліку.

Полковник ОСОБА_2 не припиняв трудових відносин з військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки ніколи не перебував з цією військовою частиною у трудових відносинах. На квартирному обліку вона постійно перебувала разом зі своїм чоловіком.

У період з 30 серпня 1999 року по 30 травня 2003 року вона працювала бухгалтером-ревізором у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , за місцем служби чоловіка.

Хоча 13 квітня 2001 року ОСОБА_2 і був переведений до військової частини НОМЕР_4 , м. Хмельницький, проте він та/або їхня сім`я у повному складі не виїжджали на постійне проживання у м. Хмельницький, місцем їхнього проживання залишилося м. Івано-Франківськ. За новим місцем служби у м. Хмельницькому її чоловік ОСОБА_2 на квартирному обліку не перебував, одноосібно користувався гуртожитком.

Законних підстав зняти з обліку її чоловіка у зв`язку із переведенням у військову частину НОМЕР_4 у АДРЕСА_2 не було.

Просила визнати незаконним та скасувати рішення об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16 квітня 2021 року № 2 щодо скасування пункту 3 рішення об`єднаної житлової комісії, оформленого протоколом від 26 жовтня 2020 року № 20, щодо погодження розподілу їй, як дружині померлого ОСОБА_2 , квартири та зняття її та членів сім`ї з квартирного обліку; визнати незаконним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20 квітня 2021 року № 150 «Про затвердження рішення об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16 квітня 2021 року № 2» щодо скасування пункту 3 рішення об`єднаної житлової комісії, оформленого протоколом від 26 жовтня 2020 року № 20, щодо погодження розподілу їй, як дружині померлого ОСОБА_2 , квартири та зняття її та членів сім`ї з квартирного обліку; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 прийняти рішення, якими поновити її та членів сім`ї на квартирному обліку з 03 березня 1995 року у загальну чергу під № 23 та з 08 жовтня 2002 року на позачерговому квартирному обліку під АДРЕСА_4 та погодити їй розподіл квартири.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2021 року, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 травня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського ОТЦК та СП від 16 квітня 2021 року № 2 про скасування пункту 3 рішення об`єднаної житлової комісії, оформленого протоколом від 26 жовтня 2020 року № 20, щодо погодження розподілу двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 ОСОБА_1 та зняття її та членів її сім`ї з квартирного обліку.

Визнано незаконним та скасовано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20 квітня 2021 року № 150 «Про затвердження рішення об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16 квітня 2021 року № 2» про скасування пункту 3 рішення об`єднаної житлової комісії, оформленого протоколом від 26 жовтня 2020 року № 20, щодо погодження розподілу двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 ОСОБА_1 та зняття її та членів її сім`ї з квартирного обліку. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнено з ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 3 000,00 грн і судовий збір - 1 362,00 грн.

Задовольнивши позов частково, суди виходили з того, що рішення об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 оформлене протоколом засідання від 16 квітня 2021 року № 2 є незаконним, оскільки при його прийнятті застосовано нормативно-правовий акт, який втратив чинність. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, який є чинним на час виникнення спірних правовідносин та не передбачає обов`язкового зняття з квартирного обліку при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, зазначив, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, і ці помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

У частині відмови в іншій частині позову суд першої інстанції врахував, що питання про поставлення на квартирний облік, погодження розподілу житлових приміщень приймається об`єднаними житловими комісіями, тому дійшов висновку, що немає підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, про які просить позивачка.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2022 року Івано-Франківський ОТЦК та СП звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 травня 2022 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16.

Суди помилково вважали, що при прийнятті рішення об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 оформлене протоколом засідання від 16 квітня 2021 року № 2 застосовано Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20, яке втратило чинність, оскільки воно було чинне на час переміщення полковника ОСОБА_2 у 2001 році в іншу військову частину.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані рішення є законними та такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У 2007 році відповідач вже вчиняв спроби зняти з квартирного обліку чоловіка позивачки з аналогічної підстави, проте за результатами протесту військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону полковника ОСОБА_2 та членів його сім`ї поновлено на обліку.

Висновки у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, сформульовані у неподібних правовідносинах.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку

Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Полковник запасу ОСОБА_2 проходив військову службу в період з 03 серпня 1976 року до 28 жовтня 2002 року у різних військових частинах на різних посадах.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу 04 червня 1983 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб.

Відповідно до витягу з протоколу від 14 травня 1999 року № 6 засідання житлової комісії військовослужбовця частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 поставлено в чергу на отримання (покращення) житла: з 03 березня 1995 року в загальну чергу під № 103, з 08 травня 2002 року в пільгову (позачергову, першочергову) під № 27 як звільненого в запас. Склад сім`ї з 4 осіб: дружина ОСОБА_1 , 1958 року народження, син ОСОБА_6 , 1984 року народження, донька ОСОБА_7 , 1988 року народження.

Наказом Міністерства оборони України від 08 жовтня 2002 року № 570, ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67 підпункту «Б» (за станом здоров`я) із залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.

Згідно з копією свідоцтва про смерть від 30 травня 2019 року, серія НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення змін у квартирну справу у зв`язку із смертю чоловіка полковника запасу ОСОБА_2 .

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27 червня 2019 року № 275 внесено зміни до облікової справи полковника запасу ОСОБА_2 на підставі пункту 20 розділу VІ Інструкції (наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380) та свідоцтва про смерть від 30 травня 2019 року, серія НОМЕР_6 .

Згідно з витягом з протоколу засідання об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 жовтня 2020 року № 20 погоджено розподіл квартири дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , відповідно до списків розподілу житлової площі для постійного проживання в Івано-Франківському гарнізоні у м. Івано-Франківськ та надано квартиру позачергово зі зняттям з квартирного обліку.

28 жовтня 2020 року наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 № 314 погоджено розподіл квартири дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , відповідно до списків розподілу житлової площі для постійного проживання в Івано-Франківському гарнізоні у м. Івано-Франківську.

Протоколом засідання комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 10 грудня 2020 року № 156, затвердженим головою комісії, розглянуто пропозиції начальника Івано-Франківського гарнізону полковника ОСОБА_8 щодо розподілу 9 квартир за адресою: АДРЕСА_5 , згідно з якими ОСОБА_1 як дружині померлого військовослужбовця полковника запасу не погоджено розподіл квартири АДРЕСА_6 та рекомендовано на доопрацювання.

Начальник Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району у листі від 25 січня 2021 року, адресованому начальнику Івано-Франківського гарнізону, ІНФОРМАЦІЯ_6 , об`єднаній житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 запропонував скасувати рішення об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , пункт 3 протоколу від 26 жовтня 2020 року № 20 про розподіл квартири дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та переглянути правомірність перебування на квартирному обліку в Івано-Франківському гарнізоні.

Відповідно до витягу з протоколу засідання об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16 квітня 2021 року № 2 скасовано пункт 3 рішення об`єднаної житлової комісії, оформленого протоколом від 26 жовтня 2020 року № 20, щодо погодження розподілу квартири дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та зняла її та членів її сім`ї у кількості 3 осіб з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, при ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв`язку із припиненням полковником ОСОБА_2 трудових відносин з військовою частиною НОМЕР_2 (13 квітня 2001 року переведений до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) через неправомірні дії посадових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20 квітня 2021 року № 150 скасовано пункт 3 рішення об`єднаної житлової комісії, оформленого протоколом № 20 від 26 жовтня 2020 року, щодо погодження розподілу квартири дружині померлого полковника запасу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та знято її та членів сім`ї з квартирного обліку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № № 29458/04 і 29465/0, пункт 24).

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 712/9272/17, провадження № 14-345цс19).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

Якщо порушенням своїх прав особа вважає наслідки, спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав чи обов`язків, то такі відносини мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією особою її майнових чи особистих немайнових інтересів, тому визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 27-28 постанови від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, провадження № 14-32цс22, зазначила, що до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справах № 368/561/19 і № 712/5476/19, від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19, від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15).

Військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів (пункт 50 постанови Великої ПалатиВерховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, провадження № 14-32цс22 ).

У цій справі позивачка звернулась з позовом про визнання незаконними та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 і наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 , зобов`язання прийняти рішення про поновлення на квартирному обліку, погодження розподілу квартири.

Підставою для звернення з цим позовом стало те, що, як стверджує позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_7 прийняв незаконні рішення про скасування розподілу квартири та зняття її як члена сім`ї померлого військовослужбовця і членів її сім`ї у кількості 3 осіб з квартирного обліку, які потребують поліпшення житлових умов при ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв`язку із припиненням полковником ОСОБА_2 трудових відносин з військовою частиною НОМЕР_2 ( з 13 квітня 2001 року переведений до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), з огляду на неправомірні дії посадових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (абзаци перший, третій пункту 1 статті 12 Закону).

Згідно з абзацом другим пункту 9 статті 12 Закону (в редакції на час смерті ОСОБА_2 ) у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на підставах, зазначених у абзаці першому цієї частини, яка відповідно до законодавства мала право на першочергове (позачергове) одержання житла, її сім`я зберігає право на одержання житла в тому самому порядку.

Для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини) (пункт 1 розділу ІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 (далі - Інструкція № 380).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 380 житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу ІІ Інструкції № 380 рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.

Отже, у спірних правовідносинах згідно з Інструкцією № 380 відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачкою соціальних гарантій щодо забезпечення жилим приміщенням з урахуванням її особливого статусу, визначеного Законом, тобто як члена сім`ї особи, яка проходила публічну службу, різновидом якої є служба військова.

Оскільки вимоги позивачки стосуються незаконних рішень відповідача щодо реалізації її права на житло, гарантоване Законом, тому спір її як члена сім`ї військовослужбовця з ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо реалізації цього права потрібно розглядати за правилами тієї юрисдикції, яка вирішує спори щодо проходження публічної служби (аналогічно як і спори, пов`язані з реалізацією інших соціальних гарантій (пільг), визначених для військовослужбовців).

Із урахуванням викладеного спір позивачки з відповідачем є публічно-правовим, отже, належить до юрисдикції адміністративного суду.

Подібні правові висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, провадження № 14-32цс22.

З огляду на вказане Верховний Суд дійшов висновку, що спір у цій справі помилково розглянутий загальними судами першої та апеляційної інстанцій у порядку цивільного судочинства, водночас такий спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Оскільки порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги, Верховний Суд не оцінює доводи касаційної скарги Івано-Франківського ОТЦК та СП.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За результатами касаційного розгляду ухвалені у справі судові рішення необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухваливши рішення про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуІвано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 травня 2022 року скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко