Вирок

від 17.10.2023 по справі 456/563/20

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/563/20

Провадження № 1-кп/456/46/2023

ВИРОК

іменем України

17 жовтня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пукеничі Стрийського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 ст. 15, частиною 5 ст. 191, частиною 3 ст. 191 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_8 ,

встановив:

В січні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 22.01.2018, працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за січень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 1 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за січень 2018 року» від 22.01.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 4 400 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 4400 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 968 гривень, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 5 368 гривень.

Крім цього, в лютому 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 26.02.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за лютий 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 2 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за лютий 2018 року» від 26.02.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 4 400 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 4400 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 968 гривень, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 5 368 гривень.

Крім цього, в березні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 23.03.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за березень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 4 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за березень 2018 року» від 23.03.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 4 400 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 4400 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 968 гривень, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 5 368 гривень.

Крім цього, в квітні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 23.04.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за квітень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 5 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за квітень 2018 року» від 23.04.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 4 400 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 4400 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 968 гривень, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 5 368 гривень.

Крім цього, в квітні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 23.04.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за квітень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 6 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за квітень 2018 року» від 23.04.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 4 400 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 4400 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 968 гривень, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 5 368 гривень.

Крім цього, в травні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 25.05.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за травень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 7 «1 Іро преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за травень 2018 року» від 25.05.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 5 435 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 5435 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 195 гривень 70 копійок, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 6 630 гривень 70 копійок.

Крім цього, в червні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 22.06.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за червень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 8 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за червень 2018 року» від 22.06.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 6 700 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 6700 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 174 гривні, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 8 174 гривень.

Крім цього, в липні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 24.07.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за липень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 9 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за липень 2018 року» від 24.07.2018 завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 90 %, що становить 6 030 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 6030 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 326 гривень 60 копійок, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 7 356 гривень 60 копійок.

Крім цього, в липні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 24.07.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання та встановлення надбавок за липень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 10 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за липень 2018 року» від 24,07.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо надбавки собі за інтенсивність праці в розмірі 90 %, що становить 6 030 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 6030 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 326 гривень 60 копійок, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 7 356 гривень 60 копійок.

Крім цього, в серпні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 27.08.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за серпень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 11 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за серпень 2018 року» від 27.08.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 6 700 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 6700 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 474 гривні, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 8 174 гривні.

Крім цього, у вересні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 24.09.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за вересень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційниц документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 12 «Про-дпреміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за вересень 2018 року» від 24.09.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в сумі 6 600 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 6600 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 452 гривні, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 8 052 гривні.

Крім цього, у вересні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 24.09.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за вересень 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 13 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за вересень 2018 року» від 24.09.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 6 700 гривень. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 6700 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 474 гривні, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 8 174 гривні.

Крім цього, в листопаді 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, у голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Лисятицької сільської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 27.11.2018 працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, знаходячись в приміщенні Лисятицької сільської ради, розташованому за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, площа 40-річчя Перемоги, 4, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за листопад 2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний Документ Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради №15 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за листопад 2018 року» від 27.11.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100%, що становить 7 278 гривень 64 копійки. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаного Наказу незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премію в сумі 7 278 гривень 64 копійки та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 1 601 гривню 30 копійок, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 8 879 гривень 94 копійки.

Дії ОСОБА_5 по вищенаведеному обвинуваченні органами досудового розслідування кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 191 КК України.

Відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_5 , передбачена:

частиною 2 статті 191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем;

частиною 3 статті 191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно.

Крім цього, ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що він, будучи сільським головою Лисятицької сільської ради, достовірно знаючи, що депутатами Лисятицької сільської ради під час розгляду на ХІVсесії VII-го демократичного скликання Лисятицької сільської ради, яка відбулась 06.10.2017, відмовлено у прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_9 , в жовтні 2017 року більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, реалізовуючи свій злочинний умисел сільський голова Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи погрози звільнення з роботи, надав незаконну вказівку секретарю даної сільської ради ОСОБА_10 , виготовити на комп`ютерній техніці сільської ради, друкований примірник офіційного документа - рішення №342 від 06.10.2017 ХІVсесії VII-го демократичного скликання Лисятицької сільської ради в якому були викладені недостовірні відомості «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Лисятицької сільської ради ОСОБА_9 » та скріпив цей документ гербовою печаткою Лисятицької сільської ради. Усвідомлюючи, що підроблений документ дає право на безоплатну передачу земельної ділянки, яка перебувала у власності територіальної громади, в жовтні 2017 року більш точної дати слідством не встановлено, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_9 передав останньому, в приміщенні Лисятицької сільської ради, через секретаря ради ОСОБА_10 , вказане підроблене рішення для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її у безоплатну власність. ОСОБА_9 , отримавши рішення №342 від 06.10.2017, не будучи обізнаним про те, що воно є підробленим надав вказане рішення в листопаді 2017 ФОП « ОСОБА_11 », для виготовлення проекту землеустрою. Однак, дізнавшись що воно є підробленим, ОСОБА_9 відмовився від вчинення подальших дій по виготовленню документації щодо безоплатного отримання в приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,8069 га, ринковою вартістю на час вчинення злочину 617279,00 гривень, що є особливо великим розміром. Отже, ОСОБА_5 не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як незакінчений замах на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_5 органами досудового розслідування було пред`явлено обвинувачення по вищенаведених обставинах і за ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до Ухвали судового засідання від 11.09.2023 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження в цій частині закрито.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_5 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінальних правопорушень по пред`явлених йому обвинуваченнях не визнав, суду пояснив, що з 2015 по 2019 роки працював на посаді голови Лисятицької сільської ради. Рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_12 підготувала секретар сільської ради Брікнер та дала йому на підпис. Заяви ОСОБА_12 були проголосовані на сесії. У 2022 році питання по цих земельних ділянках розглянуто повторно і сільська рада надала цю земельну ділянку у власність ОСОБА_12 . Є два рішення однією датою на 0,98 га. Рішення №342 він підписав і поставив печатку, так як не було заперечень від будь кого. З ОСОБА_12 у нього не було жодної домовленості щодо сприяння йому в отриманні земельної ділянки та щодо майбутньої дії по передачі даної земельної ділянки у власність. За виділення земельної ділянки у розмірі 0,98 га голосували депутати. З оцінкою землі не згідний, тому що оцінка землі по Львівській області становить приблизно 22 тис. грн. Є два рішення №342 з різним текстом, з різними розмірами земельної ділянки. Рішення сесії про преміювання не внесено у протокол. Секретар не вписала, а він не звернув уваги, так як був не досвідчений. У грудні 2017 року це питання було вирішено сесією позитивно, за преміювання на 2018 рік. Накази на преміювання готували бухгалтери ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а він підписував та ставив печатку. У попередні роки, з 2015 по 2017, були рішення щодо його преміювання. У 2017 році конфлікту з депутатами у нього небуло. У 2019 році його незаконно зняли з посади. Цивільний позов не визнає, так як не вважає, що премію нараховано незаконно. Бухгалтерія нараховувала, депутати його за це не звинувачували.

На підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 ст. 191 КК України, стороною обвинувачення зібрано та надано суду письмові докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:

повідомлення начальника Управління СБУ у Львівській області від 22.02.2019 про те, що в діях ОСОБА_5 , які полягали у підробленні рішень сесій, містяться ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України, у зв`язку з наведеним начальнику Стрийського ВП ГУНП у Львівській області направлено матеріали для прийняття рішення у відповідності ст.ст.214, 216 КПК України (Т.2 а.к.п.87-88);

рапорт оперуповноваженого Стрийського МРВ УСБУ від 22.02.2019 про виявлене кримінальне правопорушення (Т.2 а.к.п.89-90);

лист в.о. сільського голови ОСОБА_10 від 11.03.2019 № 55, про надання оригіналів документів Лисятицької сільської ради (Т.2 а.к.п. 138);

оригінал та копію рішення Лисятицької сільської ради від 06.10.2017 №342 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_9 на території Лисятицької сільської ради орієнтовною площею 0,8069 га для ведення особистого селянського господарства (Т.2 а.к.п. 175, 96);

оригінал та копію рішення Лисятицької сільської ради від 06.10.2017 №342 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_9 на території Лисятицької сільської ради орієнтовною площею 0,73 га для ведення особистого селянського господарства (Т.2 а.к.п. 176, 97);

оригінал та копію бланку поіменного голосування до рішення Лисятицької сільської ради від 06.10.2017 №342» Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зем. Д-еи гр. ОСОБА_9 , підписаного головою та членами лічильної комісії, відповідно до якого всі присутні на сесії 12 депутатів проголосували «проти» (Т.2 а.к.п. 177, 98);

оригінал списку присутніх депутатів Лисятицької сільської ради на ХІV сесії від 06.10.2017, згідно якого на сесії були присутні 12 депутатів (Т.2 а.к.п. 178);

оригінал та копію рішення Лисятицької сільської ради від 16.05.2018 №535 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_15 на території Лисятицької сільської ради орієнтовною площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства (Т.2 а.к.п. 153, 99);

копію рішення Лисятицької сільської виборчої комісії від 26.10.2015 №1, підписаного головою виборчої комісії, згідно якого визнано повноваження Лисятицького сільського голови ОСОБА_5 (Т.2 а.к.п. 179);

висновок експерта №6/156 від 20.03.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_5 в рішенні №535 від 16.05.2018, в рішенні №536 від 16.05.2018, в рішенні №537 від 16.05.2018, в рішенні №342 від 06.10.2017 ( земельна ділянка площею 0,8069 га), - виконані ОСОБА_5 . Підпис від імені ОСОБА_5 в рішенні №342 від 06.10.2017 ( земельна ділянка площею 0,73 га), - виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою (Т.2 а.к.п.193-196);

висновок експерта №6/183 від 09.04.2019 за результатами проведення судової технічної експертизи документів, відповідно до якого п`ять відбитків гербової печатки Лисятицької сільської ради Стрийського р-ну Львівської обл., які наявні на п`ятьох рішеннях Лисятицької сільської ради Стрийськогорайону Львівськоїобласті №535від 16.05.2018,№536від 16.05.2018,№537від 16.05.201819-їсесії VIIдемократичного скликання,№342від 06.10.2017,№342від 06.10.2017(зрукописним номером)14-їсесії VIIдемократичного скликання нанесенігербовою печаткою Лисятицької сільської ради Стрийського р-ну Львівської обл., зразки відбитків якої надані для порівняльного дослідження (Т.2 а.к.п.199-203);

висновок експерта №2083-2086 від 16.05.2019 за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки площею 0,8069га (відповідно до викопіювання земельної ділянки, наданого Лисятицькою сільською радою) в с.Луги, Стрийського району Львівської області станом на 06.10.2017 року могла становити 666 015,0 грн. (шістсот шістдесят шість тисяч п`ятнадцять гривень), а на момент проведення експертизи складає 651 249,0грн. (шістсот п`ятдесят одна тисяча двісті сорок дев`ять гривень). Ринкова вартість земельної ділянки площею 0,60га (відповідно до викопіювання земельної ділянки, наданого Лисятицькою сільською радою) в с.Лисятичі, Стрийського району Львівської області станом на 16.05.2018 року могла становити 484080,0 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі вісімдесят гривень), а на момент проведення експертизи складає 484260,0грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі двісті шістдесят гривень) (Т.2 а.к.п. 205-215);

висновок експерта №3481 від 18.07.2019 за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки площею 0,8069га (відповідно до викопіювання земельної ділянки, наданого Лисятицькою сільською радою) в с.Луги, Стрийського району Львівської області станом на 06.10.2017 року могла становити - 617279,0 грн. (шістсот сімнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень), а на момент проведення експертизи складає 718222,0грн. (сімсот вісімнадцять тисяч двісті двадцять дві гривні) (Т.2 а.к.п. 217-223);

висновок експерта №6/670 від 29.10.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_5 в рішенні №342 від 06.10.2017 (земельна ділянка площею 0,73 га), - виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою. Вирішити питання про те, ким виконаний підпис від імені ОСОБА_5 в рішенні №342 від 06.10.2017 (земельна ділянка площею 0,73 га), - ОСОБА_16 , чи іншою особою, не виявилось можливим (Т.2 а.к.п.226-229);

рапорти слідчої СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області від 27.12.2019 відповідно до яких в діях ОСОБА_5 наявні всі підстави для вчинення службового підроблення, а саме внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а також для вчинення незакінченого замаху на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України (Т.2 а.к.п.233-235);

постанову прокурора Стрийської місцевої прокуратури від 27.12.2019, згідно якої матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за №12019140130000251 від 27.02.2019, №12019140130001532 від 27.12.2019, №12019140130001533 від 27.12.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України та №12019140130001534 від 27.12.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний реєстраційний номер №12019140130000251 від 27.02.2019, про що внесено відповідні відомості в ЄРДР (Т.2 а.к.п.236-241);

Крім цього у судовому засіданні допитано представника потерпілого та свідків, які надали наступні показання:

показання представника потерпілого ОСОБА_7 за змістом яких, йому нічого не відомо по обставинах обвинувачення ОСОБА_5 , щодо призначення обвинуваченому покарання покликається на розсуд суду. Цивільний позов підтримує повністю.

показання свідка ОСОБА_10 (з 01.03.2001 по 19.11.2020 працювала секретарем сільської ради), за змістом яких ОСОБА_12 звернулася з заявою про виділення їй земельної ділянки для будівництва будинку та для ведення сільського господарства. На сесії ради було прийнято рішення про виділення 0,25 сотих для будівництва, а для ведення с/г депутати не проголосували. Обвинувачений сказав їй підготувати проект рішення, вона намагалася його переконати, що це не правильно. Вона підготувала проект рішення, його забрав голова, підписав та поставив печатку, та видав ОСОБА_17 . Зазвичай протокол сесії веде вона. Порядок денний формує голова. Земельна комісія не розглядала цю заяву. Вона була присутня на всіх сесіях, які вів ОСОБА_18 , та всі питання порядку денного заносилися в протокол. Рішення про преміювання були в 2015, 2016, 2017 та в 2019 роках. На 2018 рік рішення про преміювання відсутні. На сесії не пригадує чи обговорювали дане питання, однак в протоколі цього питання не було зафіксовано.

показання свідка ОСОБА_19 , за змістом яких її син ОСОБА_20 написав заяву в сільську раду щоб отримати земельну ділянку площею 0,40 га. Їй рішення видала секретар с/ради, одне на 0,25 га для будівництва, а інше на 0,80 га для ведення сільського господарства. За це вона не повинна була давати нічого голові сільської ради. Готові рішення були в секретаря і їй видала їх Брікнер.

показання свідка ОСОБА_21 (голова земельної комісії, депутат сільської ради з 2017 року), за змістом яких ОСОБА_12 у жовтні 2017 року подав заяву на видачу 0,90 га земельної ділянки. На сесії обговорили дану заяву та проголосували за видачу 0,25 га для ОЖБ. За видачу земельної ділянки для ОСГ депутати не проголосували. Щодо преміювання, то пригадує, що таке було в 2016 році. В 2017 та 2018 роках він не голосував за премії. Рішення про преміювання голосували напевне на рік.

показання свідка ОСОБА_22 (член земельної комісії), за змістом яких у 2017 році по питанні ОСОБА_12 було два засідання сесії, на першій надали 0,25 га, а на другій близько 1 га. На сесію було винесено питання про надання ділянки для ОСГ, проголосували «за» щоб дати більше близько 0,80 га. В кінці року голосували за бюджет. В 2016 році на 2017 точно затверджували премії. Чи проголосували на наступний 2018 рік він не пригадує.

показання свідка ОСОБА_23 за змістом яких він був депутатом ради, однак не був членом земельної комісії. Сологуб подав заяву про виділення йому 0,90 га земельної ділянки, однак йому видали 0,25 га. Чи видали ще пізніше 0,80 га не пам`ятає. Проголосувала 14 депутатів, хтось виступав і говорив, що в оренду то завелика частка землі. Протокол вела секретар, однак за рішення про виділення 0,80 га йому не відомо. Щодо надання премій то депутати голосували за 2015 чи 2016 рік, а пізніше не голосували.

показання свідка ОСОБА_9 , надані за участі адвоката ОСОБА_24 , за змістом яких він надав довіреність на маму про приватизацію земельної ділянки в користування на 12 років. Заяву подав особисто на видачу 0,83 га. Рішенням сесії йому надали 0,25 га під забудову, а решту для ОСГ, розмір не пригадує. Вони писали дві заяви в різні періоди. У 2017 році звертався із заявою на 0,83 га для ОСГ. Рішення №342 йому принесла мама, вона також займалася приватизацією. Право власності оформив у 2019 році. Він отримав ділянки 0,80 га та 0,25 га та два державні акти на землю.

показання свідка ОСОБА_25 (спеціаліст по субсидії, з 2017 року депутат), за змістом яких на сесії в 2017 році вони надали ОСОБА_12 дозвіл на одну земельну ділянку у власність і на ще одну в оренду для ведення ОСГ. У власність видали 0,25 га для будівництва. Пізніше ще раз виносилося питання на сесію надали дозвіл на передачу ділянки, однак не пригадую чи у власність чи в оренду. Щодо преміювання то такі питання розглядалися на сесії і премії надавали, однак одного року через брак коштів премії не затвердили, можливо це був 2018 рік.

показання свідка ОСОБА_26 (депутат сільської ради), за змістом яких за виділення земельної ділянки ОСОБА_12 голосував у 2017 році, а за передачу у власність не пригадує. На першому році головування ОСОБА_5 на серії прийняли рішення про його преміювання, і на наступних здається теж голосували за це.

показання свідка ОСОБА_27 (депутат сільської ради, голова бюджетної комісії, брат обвинуваченого), за змістом яких по заяві ОСОБА_12 проголосували за передачу 0,80 га виключно для ОСГ. Бюджет приймали в кінці року і голосували за преміювання сільського голови. У грудні 2017 року всі голосували за премії на 2018 рік.

показання свідка ОСОБА_28 (депутат сільської ради, член бюджетної комісії), за змістом яких у 2017 році був членом бюджетної комісії, вони обговорювали бюджет та голосували. В перший рік проголосували за премію в 100%, інші роки не знає чи було голосування. На 2018 рік не пригадує чи була премія голові. Щодо виділення земельних ділянок, то ОСОБА_12 за заявою виділили 0,25 га, за виділення 0,80 га він не голосував.

показання свідка ОСОБА_29 (з 06.11.2018 по 11.03.2021 головний бухгалтер), за змістом яких з обвинуваченим у неї були добрі відносини, разом працювали протягом трьох місяців. Премії нараховувала в листопаді 2018 в розмірі 100% згідно рішення сесії сільської ради, яке надавала їй секретар. В грудні обвинувачений перебував у відпустці тому йому було нараховано лише відпускні та оклад за відпрацьовані дні. На посаді до неї працювала ОСОБА_13 . У січні 2019 було рішення сільської ради про недовіру голові с\Ради ОСОБА_5

показання свідка ОСОБА_30 (у 2017 2018 роках бухгалтер-касир Лисятицької сільської ради), за змістом яких вона вела облік основних засобів, касу та табель обліку робочого часу. З приводу прийняття рішення нічого не знає і на сесії не була.

показання свідка ОСОБА_31 (у 2017 році депутат Лисятицької сільської ради), за змістом яких була заява ОСОБА_12 про виділення земельної ділянки, скільки він хотів землі не пам`ятає, але точно дали менше. Чи був присутній на сесії не пригадує. Щодо премії Блискуну він не пригадує деталей за 2018, однак точно голосували за 2017 рік.

показання свідка ОСОБА_32 (депутат Лисятицької сільської ради з 2015 по 2020 роки, член бюджетної комісії), за змістом яких на сесії голосували за надання земельної ділянки ОСОБА_12 , однак не пам`ятає якою площею. Голові сільської ради премії видавалися на підставі рішення сесії, як правило голосували в грудні щороку. Чи було голосування в 2017 році на 2018 рік не пригадує.

показання свідка ОСОБА_33 (головний бухгалтер Лисятицької сільської ради у 2018 р.), за змістом яких премії сільському голові нараховувалися на підставі рішення сесії, а працівникам за розпорядженням голови сільської ради. На сесії, де приймали бюджет була, чому за 2018 рік немає рішення їй не відомо, оскільки за це рішення голосували. Голова сільської ради видавав накази на преміювання працівників, не пригадує відсоткових ставок, однак було і 100%. Були готові бланки наказів на премії, а голова самостійно видавав і працівникам і собі. Сесія прийняла рішення про преміювання голови в розмірі 100%. Між секретарем та головою були погані стосунки, одного разу вона чула, як секретар Брікнер у кабінеті кричала, що ОСОБА_5 її вдарив. Всі рішення зберігалися в Брікнер.

показання свідка ОСОБА_34 (депутат Лисятицької сільської ради, член земельної комісії), за змістом яких на сесії голосували за надання земельної ділянки ОСОБА_12 , однак деталі не пам`ятає. За заяву ОСОБА_12 не знає нічого.

показання свідка ОСОБА_35 (депутат Лисятицької сільської ради), за змістом яких він чув, що була заява від ОСОБА_12 про виділення земельної ділянки. Пригадує, що голосували за виділення меншої площі ніж була в заяві, приблизно за 0,30-0,40 га. Чи сам він голосував не пам`ятає. При вирішенні питання преміювання за 2017-2018 роки не був присутній на сесії. Пригадує, що преміювання один раз було, за решту випадків не пам`ятає.

показання свідка ОСОБА_36 (депутат Лисятицької сільської ради, член земельної комісії), за змістом яких ОСОБА_12 на земельній комісії не був, було звернення його мами про виділення 1 га земельної ділянки. Вирішили надати 0,25 га, але чому, не пам`ятає. За 1 га не було голосування. Сологуб приходила додому, говорила чому не надали 1 га землі. Про прийняття бюджету та преміювання не пам`ятає, однак щодо небажання преміювати Блискуна такого на сесії не було, щоб були колись проти надання йому премії;

показання свідка ОСОБА_16 (з 15.12.2017 по 2018 роки працював землеупорядником в Лисятицькій сільській раді), за змістом яких заяви про виділення земельних ділянок приймала та реєструвала секретар сільської ради. По ОСОБА_12 проект рішення не готував. Від нього була заява про виділення земельної ділянки 0.25 га для обслуговування житлового будинку та 0.73 га для ведення особистого селянського господарства. Чи вівся протокол земельною комісією, не пам`ятає. Блискун не давав йому злочинних вказівок.

Також судом досліджено письмові докази, надані стороною захисту, а саме:

копію рішення 39-ї сесії 7-го демократичного скликання Лисятицької сільської ради від 18.02.2020 №1048, підписаного в.о. сільського голови ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,8068 га, кадастровий номер 4625383600:03:003:0108, за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с.Луги на території Лисятицької сільської ради (Т.1 а.к.п. 86);

копію листа-відповіді № 50 від 04.02.2019, наданого в.о. сільського голови ОСОБА_10 на адвокатський запит, відповідно до якого інформації щодо скасування рішення 14-ї сесії Лисятицької сільської ради від 06.10.2017 №342 у виконкомі на даний час немає. Дана ділянка станом на цей час є комунальною власністю Лисятицької сільської ради. Земельна ділянка з кадастровим номером 4625383600:03:003:0108 є комунальною власністю Лисятицької сільської ради згідно витягу з Державного земельного кадастру (Т.1 а.к.п. 87);

копію довідки Лисятицької сільської ради № 790 від 05.06.2019, підписаної в.о. сільського голови ОСОБА_10 , відповідно до якої рішення 14-ї сесії Лисятицької сільської ради від 06.10.2017 №338 є чинним на даний час (Т.1 а.к.п. 88);

копію листа-відповідівід 29.01.2020 наданого Стрийським відділом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на адвокатський запит, відповідно до якого інформація про відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_9 з кадастровим номером 4625383600:03:003:0108 відсутня в державному земельному кадастрі (Т.1 а.к.п. 89);

копію заяви ОСОБА_9 від серпня 2017 про надання в користування з правом подальшої приватизації земельної ділянки розміром 0,98 га (Т.1 а.к.п. 90);

копію заяви ОСОБА_9 від 14.08.2017, зареєстровану в сільській раді 14.08.2017 за №120, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,8069 га (Т.1 а.к.п. 91);

копію заяви ОСОБА_9 від 26.07.2019 про передачу земельної ділянки у безоплатну власність, кадастровий номер 4625383600:03:003:0108, площею 0,8068 га, для ведення особистого селянського господарства (Т.1 а.к.п. 92).

копію титульного листа проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_9 , кадастровий номер земельної ділянки 4625383600:03:003:0108;

копію заяви ОСОБА_9 від 17.02.2020 про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,80068 га;

копію рішення 40-ї сесії 7-го демократичного скликання Лисятицької сільської ради від 18.03.2020 №1116, підписаного в.о. сільського голови ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4625383600:03:003:0108 з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,8069 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с.Луги на території Лисятицької сільської ради.

Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого, надавши оцінку дослідженим у судовому засіданні письмовим доказам та показанням свідків, щодо пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, приходить до наступного висновку:

За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідност.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Суд звертає увагу на неодноразове звернення ЄСПЛ у своїх рішеннях на його прецедентну практику щодо питання оцінки доказів, згідно з якою при такій оцінці ЄСПЛ керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Кобець проти України»).

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21.10.2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої, при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 (п. 18,19), суд при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріпленого у ч.1ст.62 Конституції Українипринципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції,обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбаченого пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам, які надані стороною обвинувачення, суд зауважує, що такі є недостатніми і не доводять поза розумним сумнівом, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 15, частиною 5 ст. 191 КК України (незакінчений замах на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах).

Органи досудового розслідування кваліфіккували наступні дії ОСОБА_5 за частиною 3 ст. 15, частиною 5 ст. 191 КК України, а саме, що він перебуваючи на посаді голови Лисятицької сільської ради достовірно знаючи, що депутатами Лисятицької сільської ради під час розгляду на ХІVсесії VII-го демократичного скликання Лисятицької сільської ради, яка відбулась 06.10.2017, відмовлено у прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її у безоплатну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 орієнтованою площою 0,8069 Га, в жовтні 2017 року більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, вирішив, використовуючи своє службове становище, шляхоом підроблення офіційного документу, вчинити дії спрямовані на розтрату земельної ділянки площею 0,8069 Га в інтересах третьої особи ОСОБА_37 .. Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи погрози звільнення з роботи, надав незаконну вказівку секретарю даної сільської ради ОСОБА_10 , виготовити на комп`ютерній техніці сільської ради, друкований примірник офіційного документа - рішення №342 від 06.10.2017 ХІVсесії VII-го демократичного скликання Лисятицької сільської ради, в якому були викладені недостовірні відомості «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Лисятицької сільської ради ОСОБА_9 ». Отримавши того ж дня друкований примірник цього рішення, ОСОБА_5 поставив на ньому власноручний підпис від імені сільського голови Лисятицької сільської ради та скріпив цей документ гербовою печаткою Лисятицької сільської ради. В подальшому усвідомлюючи, що підроблений документ дає право на передбачену ст.ст. 12, 116, 118 Земельного кодексу України процедуру, щодо безоплатної передачі земельної ділянки, яка перебувала у власності територіальної громади, в жовтні 2017 року більш точної дати слідством не встановлено, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_9 передав останньому, в приміщенні Лисятицької сільської ради, через секретаря ради ОСОБА_10 , підроблене рішення для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її у безоплатну власність. ОСОБА_9 отримавши рішення №342 від 06.10.2017, не будучи обізнаним про те, що воно є підробленим надав вказане рішення в листопаді 2017 ФОП « ОСОБА_11 », для виготовлення проекту землеустрою. Однак, дізнавшись що воно є підробленим, ОСОБА_9 відмовився від вчинення подальших дій по виготовленню документації щодо безоплатного отримання в приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,8069 га, ринковою вартістю на час вчинення злочину 617279,00 гривень, що є особливо великим розміром. Тому, ОСОБА_5 не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Таким чином дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як незакінчений замах на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 ст. 191 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК україни підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

Верховний Суд неодноразово наголошував,що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі№472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтеюОсобливої частиниКК.

Склад злочину - цесукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов`язково складається з наступних елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.

Об`єкт злочину. Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст.191 КК України є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.

Предметом цього злочину є лише таке чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто те, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. Отже, вчиняючи злочин, передбачений ст. 191 КК, винна особа використовує наявні у неї правомочності (повноваження) щодо зазначеного вище предмета. Саме ця ознака передусім відрізняє аналізований злочин від інших посягань на власність (зокрема, крадіжки), при вчиненні яких винний або зовсім не має відношення до майна, або має лише доступ до нього за характером роботи, або йому доручено охороняти це майно, або воно передане йому для використання у процесі виробництва.

Об`єктивнасторона. З об`єктивної сторони злочин, передбаченийст.191КК України виявляється у привласненні чужого майна, що було ввірене особі чи перебувало в її віданні; розтраті такого майна зазначеною особою; привласненні, розтрату чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Суб`єкт. Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем може бути лише службова особа, якій майно було ввірене чи у віданні якої воно перебувало.

Суб`єктивна сторона. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прямий умисел має місце, коли особа усвідомлює, що здійснює розтрату чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні, передбачає настання негативних наслідків і бажає їх настання.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі№ 700/361/17 зазначено, що чітке відображення обставин кримінального правопорушення, зокрема з обов`язковим встановленням як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони злочину, має суттєве значення для аргументації висновку суду про доведеність винуватості особи у вчиненому злочині, адже ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і його мета.

ВС наголосив, що з об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 ККУ, що інкримінований особі як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачає незаконне, безповоротне та безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало у його віданні, шляхом використання наданих повноважень всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим завданням та цілям, для розв`язання і досягнення яких на особу покладено виконання функцій службової особи. Злочин вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна з володіння власника. Протиправне витрачення чужого майна з відшкодуванням його вартості не містить ознак злочину, передбаченого ст.191 КК у формі розтрати і за наявності підстав, може бути підставою для притягнення особи за інше службове правопорушення. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Змістом умислу винної особи є усвідомлення нею суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання. Мотивом є спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна з метою особистого збагачення або з метою збагачення інших осіб. Метою є збільшення власних майнових фондів чи фондів третіх осіб унаслідок протиправного обернення винним ввіреного йому майна на власну користь або користь інших осіб.

Розтрата- це незаконне безоплатне відчуження, витрачання, використання (споживання, продаж, дарування, обмін, передача іншим особам тощо) винним чужого майна, що на законних підставах було йому ввірене чи перебувало в його віданні.

В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Діяння може кваліфікуватися як розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Розтрата відрізняється від привласнення передусім тим, що при розтраті майно відчужується і витрачається одразу, воно не перебуває певний час у незаконному володінні винного, тоді як привласнення передбачає наявність певного проміжку часу, протягом якого винний незаконно володіє майном, розпоряджається ним як власник. Більше того, у разі привласнення майно перебуває у винної особи або в інших осіб під її контролем і може бути повернуто власникові, тоді як при розтраті майно вже використано (витрачено), через це може йтися лише про відшкодування завданих збитків.

Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті на момент пред`явлення вимоги про повернення ввірене майно у винного відсутнє.

Відповідно до Постанови ВСУ від 28.02.2019 у справі № 456/1181/15-к обов`язковими суб`єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Процедура передачі земельної ділянки у власність передбачена статтею 118 Земельного кодексу України - порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (у редакції на час інкримінованих обвинуваченому дій).

Стаття 118порядок безоплатноїприватизації земельнихділянок громадянами.

1. Громадянин, зацікавлений у приватизаціїземельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву довідповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядуваннящодо приватизаціїземельних ділянокприймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

3. Громадяни - працівники державних та комунальнихсільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власністьземельних ділянок, які перебувають упостійному користуванніцих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земельдо відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.

4. Відповіднийорган місцевого самоврядуванняабо орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

5. Передачаземельних діляноку власність громадянам - працівникам державних та комунальнихсільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державноїабокомунальної власностідля веденняфермерського господарства, веденняособистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межахнормбезоплатної приватизації, подають клопотання довідповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи усільському господарствіабо наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району,заяваподається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

7.Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексурозглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земельадміністративно-територіальних одиниць,проектів землеустроющодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадянсуб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади абоорган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленомустаттею 186цього Кодексу.

9.Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексуу двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно іззаконом- після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердженняпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

11. У разі відмови органу виконавчої влади чиоргану місцевого самоврядуванняу передачіземельної ділянкиу власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується всудовому порядку.

Повноваженняв галузіземельних відносинна території сіл, селищ, міст щодо розпорядження землямитериторіальних громад, передачаземельних ділянок комунальної власностіу власність громадян таюридичних осіб.

У відповідності до ст.12 Земельного кодексу України, (у редакції на час інкримінованих обвинуваченому дій), до повноваженьсільських, селищних, міських раду галузіземельних відносинна території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землямитериторіальних громад; передачаземельних ділянок комунальної власностіу власність громадян таюридичних осібвідповідно доцього Кодексу; наданняземельних діляноку користування ізземель комунальної власностівідповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянокіз земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потребвідповіднихтериторіальних громадсіл, селищ, міст; організаціяземлеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням таохороною земелькомунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами іюридичними особамиу разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та змінамеж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і змінимеж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузіземельних відносинвідповідно до закону.

До повноваженьвиконавчих органівсільських,селищних,міських раду галузіземельних відносинна територіїсіл,селищ,міст належать: надання відомостейз Державногоземельного кадаструвідповідно дозакону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 ст. 122 Земельного кодексу України (у редакції на час інкримінованих обвинуваченому дій) сільські, селищні, міські ради наділені повноваженнями передаватиземельні ділянкиу власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної та міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать питання щодо підготовки та винесення на розгляд ради пропозицій щодо вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальної громади, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель, реєстрація суб`єктів права власності на землю, реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі, видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Повноваження сільського, селищного, міського голови.

Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції на час інкримінованих обвинуваченому дій) регламентовано повноваження сільського, селищного, міського голови, а саме:

1.Повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно доЗакону України"Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно дочастин першоїтадругої статті 79цього Закону.

2. У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно доЗакону України"Про військово-цивільні адміністрації" абоЗакону України"Про правовий режим воєнного стану". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

3. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбаченихстаттею 79цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Не пізніш як на п`ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті сільського, селищного, міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови.

Таке клопотання розглядається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев`яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень відповідного сільського, селищного, міського голови.

4. Сільський, селищний, міський голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержанняКонституціїта законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 21 Закону України "Про культуру";

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

11 - 1 ) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

11 - 2 ) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

17) веде особистий прийом громадян;

18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань;

18 - 1 ) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановленіЗаконом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

5. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

6. При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

7. Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов`язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Аналіз вищезазначених норм ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України та ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» свідчить про те, що питання щодо розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є предметом відання - повноваженнями виключно територіальних громад, тобто місцевих рад (сільських, селищних, міських). Розгляд таких питань по суті та прийняття відповідний рішень проводиться виключно колегіально на засіданнях сесій відповідних рад.

І відповідно аналізом норм ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції на час інкримінованих обвинуваченому дій) встановлено, що до повноважень сільського, селищного, міського голови, не належатьвирішення питань,що стосуютьсярозпорядження землямитериторіальних громад,передача земельнихділянок комунальноївласності увласність громадян.Також головасільської радине вправіі ненаділений повноваженнямиприймати,(виносити)Рішення відімені сільської ради.

Отже, до повноважень сільського голови обвинуваченого ОСОБА_5 під час виконання ним своїх службових обов`язків не входило прийняття Рішення, щодо розпорядження землями територіальних громад Лисятицької сільської ради та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян, в тому числі і ОСОБА_9 .

Покликання сторони обвинувачення в обвинувальному акті на норми ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які визначають повноваження голови сільської ради та норми п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які визначають повноваження сільської ради, підтверджують вищенаведений висновок суду про те, що обвинувачений ОСОБА_5 не наділений тими повноваженнями у порушенні яких він обвинувачується і вказують на те, що такими повноваженнями відповідно до закону наділений виключно колегіальний орган Лисятицька сільська рада.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як незакінчений замах на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 ст. 191 КК України.

Сторона обвинувачення такими діями відповідно до обвинувачення вважає:

-що обвинувачений займаючи посаду голови сільської ради, використовуючи своє службове становище, шляхом підроблення офіційного документу, вчинив дії на розтрату земельної ділянки площею 0,8069 в інтересах ОСОБА_9 ;

-реалізовуючи свій злочинний умисел, зловживаючи своїм службовим становищем, надав незаконну вказівку секретарю ради ОСОБА_10 виготовити на комп`ютерній техніці друкований примірник рішення № 342 від 06.10.2017;

-отримавши друкований примірник рішення № 342 від 06.10.2017 ОСОБА_5 поставив на ньому власноручний підпис та скріпив цей документ гербовою печаткою сільської ради;

-після цього передав підроблене рішення ОСОБА_9 , який дізнавшись, що таке рішення підроблене відмовився від подальших дій щодо безоплатного отримання в приватну власність земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що сторона обвинувачення в своєму обвинуваченні не вказує і не навела жодної норми матеріального права (чи назву закону), яку порушив обвинувачений ОСОБА_5 , якою він керувався і був зобов`язаний керуватися під час виконання свої службових обов`язків, вчиняючи кримінальне правопорушення. Особа, яка займає перну посаду і є службовою особою, має певні права і обов`язки, наділена певними службовими повноваженнями. Такі службові повноваження службової особи пердбачені у відповідних нормах Закону та підзаконних нормативних Актах, тому для визначення того чи зловживала службова особа своїми службовими повноваженнями сторона обвинувачення зобов`язана вказати на ті норми, які порушив обвинувачений, а також чи дії в яких особа обвинувачується входять до його службових повноважень, та якими повноваженнями обвинувачений зловживав. У іншому випадку, якщо особа не наділена певними повноваженнями у яких його звинувачують, тоді така особа і такими повноваженнями зловживати не може.

Таким чином судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 в силу своїх службових повноважень, будучи головою сільської ради, не був наділений повноваженнями здійснювати вирішення питання, щодо розпорядження землями територіальної громади Лисятицької сільської ради та передачі земельної ділянки комунальної власності у власність громадян, а саме ОСОБА_9 . Тобто, він не був тією особою, якій в силу його службових повноважень земельна ділянка були йому ввірена чи передувала в його віданні і він міг у законний спосіб нею розпоряжатися. Питання щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, передача земельної ділянки комунальної власності у власність ОСОБА_9 відповідно до закону віднесено до відання - повноваження виключноколегіального органу територіальної громади, тобто до Лесятицької сільської ради. Тільки Лесятицька сільська рада наділена правом розпорядження чи надання у власність громадянам земельних діланок, як орган місцевого самоврядування, шляхом прийняття колегіального Рішення на сесії сільської ради.

Діяння може кваліфікуватися як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем лише у тому разі, коли йогопредметом виступаємайно,яке буловвірене винномучи булов йоговіданні,тобто вонознаходилось управомірному володіннівинного,який бувнаділений правомочністюпо розпорядженню,управлінню,доставці абозберіганню такогомайна,тощо, в силу своїх службових обов`язків.

Завданням кримінального провадження відповідност.2КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Підставою кримінальної відповідальності відповідно з ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - цесукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов`язково складається з наступних елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.

Таким чином, виходячи із змісту підстав кримінальної відповідальності, якою є діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, а саме об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, судом встановлено, що в діях ОСОБА_5 відсутній складкримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки він будучи головою сільської ради, в силу своїх повноважень не був тією особою, якій землі комунальної власності Лисятицької сільської ради були ввірені чи були в його віданні, тобто вони не знаходились у його правомірному володінні і він не бувтією особою,якийбув наділенийповноваженнями порозпорядженню,управлінню,доставці абозберіганню такогомайна,тощо, в силу своїх службових повноважень.

В діях ОСОБА_5 відсутня об`єктивна сторона злочин, передбаченийч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце тоді, коли винна особа розтратила майно, що було їй ввірене чи перебувало у її віданні.

Враховуючи вищенаведеніобставини судомвстановлено,що вдіянні обвинуваченогоОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 ст. 15, частиною 5 ст. 191 КК України.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі№ 700/361/17 зазначено, протиправне витрачення чужого майна з відшкодуванням його вартості не містить ознак злочину, передбаченого ст.191 КК у формі розтрати і за наявності підстав, може бути підставою для притягнення особи за інше службове правопорушення.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_5 органами досудового розслідування було пред`явлено обвинувачення по вищенаведених обставинах і за ч.1 ст.366 КК України. Відповідно до Ухвали судового засідання від 11.09.2023 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження в цій частині закрито.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини по пред`явленому обвинуваченні, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до обґрунтованого висновку, що вдіянні обвинуваченогоОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 ст. 15, частиною 5 ст. 191 КК України, а тому його слід визнати невинуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення та виправдати.

Обвинувачення за ч. 3 ст. 191 КК України:

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 , своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 191 КК України, його винуватість у скоєні злочинів, повністю підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема судом досліджені письмові докази, які підтверджують вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а саме:

повідомлення про направлення звернення в.о. голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_10 від 10.10.2019, щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, для прийняття рішення по суті (Т.3 а.к.п.2-4);

заяву в.о. сільського голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_10 від 10.10.2019 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.364 КК України, в якій зазначено, що ОСОБА_5 своїми незаконними діями заподіяв сільській громаді збитки на суму 172 570 грн, а тому просить внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування (Т.3 а.к.п.5);

протокол ХVІІ-ї сесії Лисятицької сільської ради від 20.12.2017, підписаного ОСОБА_5 , відповідно до якого питання преміювання сільського голови не вирішувалось (Т.3 а.к.п.6-13)та доданідо протоколурішенняЛисятицькоїсільської ради від20.12.2017,підписані ОСОБА_5 ,в якихтакож відсутнівідомості пропреміювання сільськогоголови (Т.3 а.к.п.18-52),однак уп.10рішення№417 від 20.12.2017 «Про сільський бюджет Лисятицької сільської ради на 2018 рік» зазначено: установити, що у 2018 році фактичні видатки на заробітну плату, враховуючи видатки та премії та інші види заохочень чи винагород, здійснюються в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах доходів і видатків (Т.3 а.к.п.14-17);

протокол ІІ-ї сесії Лисятицької сільської ради від 23.12.2015, підписаний ОСОБА_5 , відповідно до п.11 якого вирішувалось питання про встановлення надбавок та преміювання сільського голови, про що прийнято відповідне рішення, за яке проголосували одноголосно (Т.3 а.к.п.53-63)та доданедо протоколурішеннямЛисятицької сільської ради №18 від 23.12.2015, підписане ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п.64);

протокол ІХ-ї сесії Лисятицької сільської ради від 15.12.2016, підписаний ОСОБА_5 , відповідно до п.8 якого вирішувалось питання про встановлення надбавок та преміювання сільського голови, про що прийнято відповідне рішення, за яке проголосували одноголосно (Т.3 а.к.п.65-72)та доданедо протоколурішенняЛисятицької сільської ради №195 від 15.12.2016, підписане ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п.73);

копію протоколу ХХVІІ-ї сесії Лисятицької сільської ради від 20.12.2018, відповідно до п.5 якого вирішувалось питання про встановлення надбавок та преміювання сільського голови, про що прийнято відповідне рішення, за яке проголосували одноголосно (Т.3 а.к.п.74-81)та доданудо протоколукопію рішенняЛисятицької сільської ради №713 від 20.12.2018, підписаного ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п.82);

листв.о. сільського голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_10 від 18.11.2019 № 312 про надання копії протоколу та копії рішення сільської ради від 29.01.2016, а також копії положення про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради (Т.3 а.к.п.83);

копію протоколу ІІІ-ї сесії Лисятицької сільської ради від 29.01.2016, відповідно до п.4 якого вирішувалось питання про затвердження Положення про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради, про що прийнято відповідне рішення №53, за яке проголосували одноголосно (Т.3 а.к.п.84-88)та доданудо протоколукопію рішенняЛисятицької сільської ради №53 від 29.01.2016, підписаного ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п.89);

копію Положення пропреміювання працівниківапарату Лисятицькоїсільської ради, затвердженогорішеннямЛисятицької сільської ради №53 від 29.01.2016, відповідно до п.1.9. якого видатки на преміювання передбачаються в кошторисі сільської ради на відповідний рік. Відповідно до п.2.1. Положення, преміювання працівників проводиться: сільському голові на підставі рішення ІІ-ї сесії сільської ради (Т.3 а.к.п.53-64);рештупрацівникам (згідноп.1Положення) напідставі наказусільського голови. Згідно п.2.6. Положення, розмір щомісячної премії в залежності від наявних коштів, окремо взятому працівникові може дорівнювати: середньомісячній зарплаті; посадовому окладу; 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100 відсоткам від середньомісячної зарплати чи посадового окладу. У п.2.10. Положення зазначено, що розрахунок премій, що належить до виплати, документальне оформлення розрахунків, правильність та своєчасність виплат проводиться головним бухгалтером сільської ради. Підставою для нарахування та виплати премій є наказ сільського голови. Відповідно до п.3.3. Положення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань сільському голові надається за його заявою та рішенням сесії сільської ради в розмірі, що не перевищує розмір середньомісячної заробітної плати (Т.3 а.к.п.90-92);

повідомленняв.о. сільського голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_10 від 21.10.2019 №285, відповідно до якого в протоколі ХVІІ-ї сесії VІІ-го демократичного скликання від 20.12.2017 рішення сесії про преміювання ОСОБА_5 на 2018 рік відсутнє (Т.3 а.к.п.93);

повідомленняв.о. сільського голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_10 від 14.01.2020 №15, згідно якого з грудня 2017 року по січень 2019 р. грошові кошти у вигляді заробітної плати та премій сільському голові ОСОБА_5 нараховані та виплачені в повному обсязі, заборгованості немає (Т.3 а.к.п.94);

супровідний листв.о. сільського голови Лисятицької сільської ради ОСОБА_10 від 06.04.2020 №123, відповідно до якого надано слідчому оригінали документів Лисятицької сільської ради, що стосуються нарахування заробітної плати, премій сільському голові ОСОБА_5 та працівникам Лисятицької сільської ради (Т.3 а.к.п.95);

накази Лисятицької сільської ради про преміювання працівників апарату сільської ради №15 від 27.11.2018, №13 від 24.09.2018, №11 від 27.08.2018, №8 від 22.06.2018, №7 від 25.05.2018, №5 від 23.04.2018, №4 від 23.03.2018, №2 від 26.02.2018, № 1 від 22.01.2018, підписані ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_5 нараховано премію в розмірі 100%, а згідно наказу №6 від 23.04.2018 - надбавку за інтенсивність в розмірі 100% (Т.3 а.к.п.98, 100, 102, 105-109, 111-112);

накази Лисятицької сільської ради про преміювання працівників апарату сільської ради №10 від 24.07.2018 та №9 від 24.07.2018, підписані ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_5 нараховано премію в розмірі 90% та надбавку за інтенсивність в розмірі 90% (Т.3 а.к.п.103-104);

наказ Лисятицької сільської ради про преміювання працівників апарату сільської ради №12 від 24.09.2018, підписаний ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 нараховано премію в розмірі 6600 грн. до Дня Незалежності (Т.3 а.к.п.101);

відповідно до наказів Лисятицької сільської ради про преміювання працівників апарату сільської ради №16 (без дати), № 14 від 26.10.2018, підписаних ОСОБА_5 , ОСОБА_5 премію не нараховано (Т.3 а.к.п. 97, 99);

відомості про нарахування зарплати за 2018 рік, підписані ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_5 та іншим працівникам нараховано зарплату та премії згідно перечислених вище наказів (Т.3 а.к.п. 115-126);

відомості про нарахування коштів (заробітна плата та аванси, аванс на відрядження) на карткові рахунки співробітників за 2018 рік (Т.3 а.к.п. 128-167);

копію розпорядження Лисятицького сільського голови № 30 від 30.11.2018 про відпустку Лисятицького сільського голови, відповідно до якого ОСОБА_5 надано щорічну основну відпустку на 30 календарних днів з 03.12.2018 до 03.01.2019 з виплатою на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Обов`язки сільського голови покладено на секретаря сільської ради ОСОБА_10 (Т.3 а.к.п.168);

висновок експерта №10/7/260 від 23.04.2020 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи від імені Лисятицького сільського голови ОСОБА_38 у наказах №1-16 «Про преміювання працівників апарату сільської ради в період з січня по грудень 2018 року» - виконані ОСОБА_5 . Підписи від імені Лисятицького сільського голови ОСОБА_5 у «Відомостях про нарахування зарплати працівникам Лисятицької сільської ради» в період з січня по грудень 2018 року - виконані ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п.184-188);

висновок експерта №10/7/282 від 28.04.2020 за результатами проведення судової технічної експертизи документів, відповідно до якого відтиски печатки у наказах №1-16 «Про преміювання працівників апарату сільської ради в період з січня по грудень 2018 року» - нанесені круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради ЗКПО 04373666, зразки якої представлені для порівняльного дослідження. Відтиски печатки у «Відомостях про нарахування зарплати працівникам Лисятицької сільської ради» в період з січня по грудень 2018 року - нанесені круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради ЗКПО 04373666, зразки якої представлені для порівняльного дослідження (Т.3 а.к.п.209-213);

лист слідчого від 13.05.2020 № 5106/59/7/20, адресований начальнику Західного офісу Держаудитслужби, про залучення спеціаліста для участі в проведенні слідчої дії огляду документів (Т.3 а.к.п.215);

протокол оглядудокументів від15.05.2020,за участюпровідного державногофінансового інспекторавідділу взаємодіїз правоохороннимиорганами Західногоофісу Держаудитслужби ОСОБА_39 ,та довідкуспеціаліста від15.05.2020,відповідно дояких предметомогляду єматеріали кримінального провадженнявнесеного доЄРДР №12019140130001261від 19.10.2019,а саме:рішення,протоколи,розпорядження,накази Лисятицької сільськоїради тасільського головиза 2015-2019роки.В протоколіогляду тав довідціспеціалістом зазначено,що основноюумовою дляпреміювання головисільської радиє прийняттявідповідного рішеннясесією Лисятицькоїсільської радиСтрийського району Львівської області. Відповідно до інформації Лисятицької сільської ради від 14.01.2020 №15 з грудня 2017 року по січень 2019 року грошові кошти у вигляді заробітної плати та премій сільському голові ОСОБА_5 нараховані та виплачені в повному обсязі, заборгованості немає. У протоколі XVIІ-ї сесії VІІ-го демократичного скликання Лисятицької сільської ради від 20.12.2017 відсутнє рішення щодо видатків на оплату праці сільського голови на 2018 рік в частині надбавки за інтенсивність праці та матеріальної допомоги. У матеріалах справи наявна інформація Лисятицької сільської ради від 21.10.2019 №285, в якій вказано, що в протоколі XVII-ї сесії VІІ-го демократичного скликання від 20.12.2017 року рішення сесії про преміювання ОСОБА_5 на 2018 рік відсутнє. Виходячи з наведеного, у межах наданих документів, сільській раді завдано матеріальну шкоду (збитки) внаслідок зайво проведених у 2018 році видатків в загальній сумі 108 195,54 грн на оплату праці голові Лисятицької сільської ради ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п.216-217, 218-222);

висновок експерта №17/20 від 26.05.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого в обсязі наданих документів, документально підтверджується довідка спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби України від 15.05.2020, в частині завдання Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області матеріальної шкоди (збитки) внаслідок зайво проведених у 2018 році видатків в загальній сумі 108 195,50 грн (сто вісім тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 50 коп.) на оплату праці голові сільської ради ОСОБА_5 , а саме: в частині зайво нарахованої премії (щомісячної та одноразової (з нагоди професійних свят, ювілейних, державних дат та інших подій), матеріальної допомоги і надбавки за інтенсивність праці за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 88 684,84 грн (вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 84 коп.) та нараховано ЄСВ на суму 19 510,66 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот десять гривень 66 коп.), у зв`язку з відсутністю рішення сесій на них (Т.3 а.к.п.224а-236);

постанову слідчого про зміну кваліфікації від 15.06.2020, відповідно до якої кримінальне провадження №12019140130001261 від 19.10.2019 перекваліфіковано із суспільно небезпечного діяння ч.2 ст.191 КК України на суспільно небезпечне діяння ч.3 ст.191 КК України (Т.3 а.к.п.237-238);

рапорти слідчого від 15.06.2020 про те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України (Т.4 а.к.п.1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34);

постанову прокурора від 15.06.2020 про об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження, відповідно до якої матеріали кримінальних проваджень за ознаками вчинень кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 КК України об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний реєстраційний номер №12019140130001261 від 19.10.2019, про що внесено відомості в ЄРДР (Т.4 а.к.п.37-48);

ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.04.2020, якою слідчому надано тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме інформацію про рух коштів та всіх операцій за рахунком № НОМЕР_1 АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» за період часу з 01.01.2018 по 31.12.2018, а також документів, які стали підставою для відкриття такого карткового рахунку. На підставі ухвали до матеріалів кримінального провадження долучено копію паспорта, ідентифікаційного коду, банківської карти, заяви ОСОБА_5 , а також історію по картковому рахунку за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 (Т.4 а.к.п.60-68);

повідомлення про підозру від 16.06.2020, відповідно до якого в діях ОСОБА_5 наявні всі підстави для обґрунтованої підозри його у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України (Т.4 а.к.п. 69-84).

Також судом допитано представника потерпілого та свідків (показання на а.с. 15-17 вироку), а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_41 .

Також судом досліджено дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме:

копію паспорта серії НОМЕР_2 , відповідно до якої ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в с.Пукеничі Стрийського району Львівської області (Т.4 а.к.п. 85);

копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_5 22.01.2020, вид пенсії за віком (Т.4 а.к.п. 86);

довідку про склад сім`ї №618 від 01.06.2020, відповідно до якої ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_42 , 1960 р.н. та дочкою ОСОБА_43 , 1995 р.н. (Т.4 а.к.п. 87);

характеристику № 619 від 01.06.2020, видану в.о. Лисятицького сільського голови ОСОБА_44 , відповідно до якої ОСОБА_5 за час роботи зарекомендував себе з негативної сторони (Т.4 а.к.п. 88);

згідно довідки від 13.05.2020, виданої КНП «Стрийська ЦРЛ», ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Т.4 а.к.п. 89);

згідно відповідей на запити УІАЗ від 10.04.2019 та 07.05.2020, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (Т.4 а.к.п. 90, 91);

копію протоколу І-ї сесії VІІ-го демократичного скликання Лисятицької

сільської ради від06.11.2015,копію рішення№1від 06.11.2015,прийнятого навказаній сесії,копію протоколуЛисятицької сільськоївиборчої комісіїпро підсумкиголосування виборівЛисятицького сільськогоголови,копію рішення№1від 26.10.2015Лисятицької сільськоївиборчої комісії, копіювідомостей проЛисятицького сільськогоголову,відповідно до яких визнано повноваження Лисятицького сільського голови ОСОБА_5 (Т.4 а.к.п. 92-100, 106);

копію рішення №2 від 26.10.2015 Лисятицької сільської виборчої комісії

про визнання повноважень депутатів Лисятицької сільської ради, обраних 25.10.2015 та перелік вказаних в рішенні депутатів (Т.4 а.к.п. 101-105);

копії рішень №2, №3 від 06.11.2015 Лисятицької сільської ради, згідно яких секретарем сільської ради обрано депутата від виборчого округу №1 ОСОБА_10 та доручено їй здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету сільської ради, а також копії протоколів №1, №2 від 06.11.2015 засідання лічильної комісії Лисятицької сільської ради (Т.4 а.к.п. 107-110);

копію рішення №4 від 06.11.2015 Лисятицької сільської ради, згідно якого ОСОБА_45 обрано заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (Т.4 а.к.п. 111);

копії рішень №5, №6 від 06.11.2015 Лисятицької сільської ради, відповідно до яких утворено постійні комісії ради та виконавчий комітет (Т.4 а.к.п. 112, 113);

копію рішення №7 від 06.11.2015 Лисятицької сільської ради, згідно якого ОСОБА_5 присвоєно 9 ранг, що відноситься до 4-ї категорії класифікації посад органів місцевого самоврядування (Т.4 а.к.п. 114);

копію присяги посадової особи органу місцевого самоврядування, прийнятої ОСОБА_5 06.11.2015 (Т.4 а.к.п. 115);

рішення №920 від 29.08.2019 Лисятицької сільської ради, підписане в.о. сільського голови ОСОБА_44 , відповідно до якого достроково припинено повноваження Лисятицького сільського голови ОСОБА_5 та звільнено його з 29.08.2019 (Т.4 а.к.п. 116).

Суд враховує витяги з ЄРДР від 27.02.2019, 27.12.2019, 19.10.2019, 15.06.2020 про кримінальні правопорушення (Т.2 а.к.п.86, 230-232, 242-245; Т.3 а.к.п.1, 239; Т.4 а.к.п.2-3, 5-6, 8-9, 11-12, 14-15, 17-18, 20-21, 23-24, 26-27, 29-30, 32-33, 35-36, 49-59), як докази законності отриманих та досліджених в судовому засіданні доказів.

Вищенаведені докази встановлюють наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та пілдлягають доказуванню.

Так, показання свідків є послідовними та логічними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом вищенаведеними доказами. Дані показання отримані судом в судовому засіданні за присутності обвинуваченого та його захисника.

Досліджені вищенаведеними письмові докази вказують на фактичні дані і отримані в порядку, передбаченому КПК України.

Вказані докази є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України.

Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Оцінюючи в сукупності здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він діяв правомірно, оскільки така його позиція не узгоджуються з безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами і не відповідає дійсним обставинам кримінального провадження.

Аналізуючи пред`явлене обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно), суд приходить до наступного висновку.

Органи досудового розслідування дії обвинуваченого по всіх вказаних епізодах кваліфікували за ч. 3 ст. 191 КК України враховуючи кваліфікуючу ознаку «повторно» виходячи з того, що ОСОБА_5 перед тим було пред`явлене обвинувачення за ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України, враховуючи події, які мали місце в жовтні 2017.

Однак, як уже встановлено судом, в діях обвинуваченого ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України і за вказаним обвинуваченням його слід виправдати.

Відповідно до першого епізоду обвинувачення за ч. 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання за січень2018 року не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, власноручно підписав та видав офіційний документ - Наказ сільського голови Лисятицької сільської ради № 1 «Про преміювання працівників апарату Лисятицької сільської ради за січень 2018 року» від 22.01.2018, завіривши його круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до якого безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання в розмірі 100 %, що становить 4 400 гривень, в результаті чого йому незаконно нараховано та в подальшому виплачено премію в сумі 4400 гривень та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів в сумі 968 гривень, чим спричинено збитки Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 5 368 гривень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

Повторністю кримінальних правопорушень відповідно до ст. 32 КК України визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд доходить обґрунтованого переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового слідства за частиною 3 ст. 191 КК України (що стосується незаконного преміювання обвинуваченого ОСОБА_5 у січні 2018 року, тобто по першому епізоду кримінального провадження №12019140130001261), кваліфіковано неправильно, оскільки стороною обвинуваченняне доведеноналежними, допустимими та достовірними доказами,що вдіяннях обвинуваченогоОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 ст. 15, частиною 5 ст. 191 КК України у жовтні 2017 року, тому, в даному випадку немає повторності кримінального правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 по вказаному епізоду що мав місце у січні 2018 з частини 3 ст. 191 КК України, виключивши кваліфікуючу ознаку «повторно», на частину 2 ст.191 КК України а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Всі інші епізоди, що стосуються обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.191 КК України, органом досудового слідства кваліфіковано правильно.

Аналізуючи наявність складу злочинів, передбачених частиною 2 ст. 191 та частиною 3 ст. 191 КК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст.191 КК України є відносини власності.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191, може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191); 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовимстановищем (ч. 2 ст. 191).

Діяння може кваліфікуватися як привласнення лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності. Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.

Заволодіння чужим майном, вчинене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, утворює склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Суб`єктом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191) може бути лише службова особа.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Обвинувачений ОСОБА_5 станом на час вчинення правопорушення займав посаду сільського голови Лисятицької сільської ради, тому він відноситься до даної категорії осіб і є суб`єктом даних злочинів.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Кваліфікуючими обставинами заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення повторно (ч. 3 ст. 191).

Повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

У постанові судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14.11.2013 у справі № 5-30 кс13 викладено правову позицію за змістом якої визначальною ознакою, яка виокремлює (відмежовує) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем від інших форм посягання на чужу власність, полягає у тому, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи (осіб) відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища.

Відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 42 Звкону України «Про місцеве самоврядування в Україні», голова сільської ради є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Крім того Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 за № 268 «Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших», визначено умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування. Конкретизація умов праці посадових осіб місцевого самоврядування має бути врегульована затвердженим кожним органом місцевого самоврядування відповідним положенням. Отже, як вбачається із абзацу другого пункту 6 постанови № 268, що преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, в межах затвердження видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймаються відповідною радою.

Положення про преміювання є складовою частиною діючої системи оплати праці органу місцевого самоврядування, і як правило затверджується як додаток до колективного договору.

Згідно з нормами Постанови №268 премія працівникам виплачується в межах фонду заробітної плати,а в положення про преміювання може бути сформовано право працівника на отримання премії залежно від фінансових можливостей цього органу.

Оскільки премії не належать до складових основної заробітної плати, а є додатковою виплатою, виплата їх є необов`язковою.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , в період часу з січня по листопад 2018 року, працюючи на посаді сільського голови Лисятицької сільської ради, будучи службовою особою, яка наділена правом підпису офіційних документів сільської ради, з метою власного збагачення та отримання коштів у більшому розмірі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 рішення про преміювання сільському голові приймається відповідною радою, достовірно знаючи, що Лисятицькою сільською радою рішення про його преміювання голови сільської ради на 2018 рік не приймалось, умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, у власних інтересах, в силу своїх повноважень відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 42 Звкону України «Про місцеве самоврядування в Україні», власноручно підписав та видав офіційні документи - Накази сільського голови Лисятицької сільської ради про преміювання, завіривши їх круглою гербовою печаткою Лисятицької сільської ради, до яких безпідставно вніс відомості щодо свого особистого преміювання.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі вищевказаних Наказів незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премії та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів, чим заподіяно матеріальну шкоду Лисятицькій сільській раді Стрийського району Львівської області на загальну суму 89 637 гривень 84 копійки, яка не відшкодована.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд вважає доведеним:

факт заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою - ОСОБА_5 своїм службовим становищем, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК України.

факт повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою - ОСОБА_5 своїм службовим становищем, тобто вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 191 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлені.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином (частина 2 ст.191 КК України) та тяжким злочином (частина 3 ст. 191 КК України).

Обвинувачений ОСОБА_5 посередньо характеризується за місцем роботи, є особою, яка раніше не судима, пенсіонер.

Крім цього, суд враховує думку представника потерпілого, який покарання просить призначити на розсуд суду.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі відсутність встановлених судом обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 2 ст. 191, частини 3 ст. 191 КК України, з врахуванням вимог ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Призначення обвинуваченому такого виду покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішення цивільного позову:

Прокурор в інтересах держави в особі Стрийської міської ради (правонаступника Лисятицької сільської ради) заявив позовні вимоги до відповідача обвинуваченого ОСОБА_5 і просить стягнути 89 637 грн 84 копійки шкоди, завданої вчиненими кримінальними правопорушеннями (Т.1 а.к.п.119-135).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень заподіяна шкода територіальній громаді в особі Стрийської міської ради, а отже порушуються економічні інтереси держави, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 62 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 на підставі наказів сільського голови незаконно нараховано та в подальшому виплачено (шляхом зачислення коштів на картковий рахунок в банку) премії та здійснено при цьому відрахування єдиного соціального внеску до загальнодержавних цільових фондів, чим спричинено збитки Стрийській міській раді (правонаступнику Лисятицькій сільській раді) Стрийського району Львівської області на загальну суму 89 637 гривень 84 копійки.

На день пред`явлення позову ОСОБА_5 не відшкодував збитки, заподіяні незаконним заволодінням грошовими коштами місцевого бюджету в розмірі 89 637 гривень 84 копійки.

Згідно ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також, згідно ч.1 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування відшкодовується за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. За приписами ст.24 цього Закону, матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями сільських голів, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом. Сільські ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Згідно п.3 ч.1 ст.134 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі-шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадку, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом, а право прокурора звернутись в суд з позовом на захист інтересів держави передбачено ст.128 КПК України та ч.З ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, згідно ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позову кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, зокрема, через сільські ради. Також, відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами, матеріальною і фінансовою основою місцевого і самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності І територіальних громад. Крім цього, згідно ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може 1 бути позивачем у судах загальної юрисдикції.

Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень заподіяна шкода, а отже порушуються економічні інтереси держави, оскільки відповідно до ч.1 ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Оскільки органом місцевого самоврядування не вжито жодних заходів, в тому числі претензійно- позовного характеру, щодо стягнення до місцевого бюджету 89 637 гривень 84 копійки шкоди, завданої вчиненими ОСОБА_5 кримінальними правопорушеннями, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом місцевого самоврядування.

Вказане, відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Лисятицьку сільську раду про намір звернутися до суду з вказаним цивільним позовом.

Постановою заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури прокурором у кримінальному провадженні №12019140130001261 призначено прокурора Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_6 . Відповідно до п.7 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 позовна заява у кримінальному провадженні подається прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у ньому, з урахуванням вимог пункту 12 частини другої статті 36, частини третьої статті 128 КПК України.

Прокурор позов підтримав повністю, покликаючись на викладені в ньому обставини.

Відповідач обвинувачений ОСОБА_5 проти позову заперечив, пояснивши суду, що оскільки він не вчиняв кримінальних правопорушень, відповідно жодної шкоди він не заподіяв. Накази про преміювання себе як голови сільської ради виносив законно.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми закону, що визначають підстави відшкодування заподіяної шкоди, вимоги ст. ст. 127-129 КПК України, досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що позовні вимги про відшкодування шкоди підлягають до задоволення в межах заподіяної шкоди в сумі 89637 грн 84 копійки.

Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів, що стосуються обвинувачення ОСОБА_5 за частиною 2 ст.191 та частиною 3 ст.191 КК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України ( довідки про витрати на проведення експертиз №10/7/260 від 23.04.2020, №10/7/282 від 28.04.2020, №17/20 від 26.05.2020 (Т.3 а.к.п. 183, 208, 224).

Заходи забезпечення кримінального провадження відповідно до ухвали слідчого судді від 06.02.2020 (Т.2 а.к.п. 255-257) слід скасувати.

З огляду на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому відсутні підстави для вирішення даного питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 15, частиною 5 ст. 191 КК України, та виправдати його на підставі пункту 2 частини 1статті 284, абзацу 2 частини 1 статті 373 КПК України,у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 191 та частиною 3 ст. 191 КК України і призначити йому покарання:

за частиною2ст.191 КК України у видіпозбавлення воліна строк1(один)рік з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк три роки;

зачастиною 3 ст. 191 КК України у видіпозбавлення воліна строк3(три)роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк три роки.

Відповідно до частини 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у видіпозбавлення воліна строк3(три)роки,3(три)місяці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк три роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Стрийської міської ради завдану матеріальну шкоду у розмірі 89 637 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 84 копійки.

Речові докази (постанови про визнання речових доказів від 11.03.2019 (Т.2 а.к.п. 180-181) та від 16.06.2020 (Т.3 а.к.п. 214), а саме:

протоколи Лисятицької сільської ради Стрийського району Львівської області, 19-ї сесії VІІ демократичного скликання; протокол XVII-їсесії VII-годемократичного скликанняЛисятицької сільської ради від 20.12.2017; внутрішні відомості про нарахування заробітної плати за 2018 рік; накази про преміювання за 2018 рік; відомості нарахування коштів (заробітна плата та аванси на карткові рахунки співробітників) за 2018 рік; особову справу ОСОБА_5 повернути Стрийській міській раді;

рішення №342від 06.10.2017Лисятицької сільськоїради Стрийськогорайону Львівськоїобласті,14-їсесії VІІдемократичного скликання; рішення №535, №536, №537 від 16.05.2018 Лисятицької сільської ради Стрийського району Львівської області, 19-ї сесії VІІ демократичного скликання; заяви, що стали підставою для винесення вказаних рішень; - залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 4 576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн. 60 копійок.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2020 (на земельну ділянку площею 0,25 Га, кадастровий номер 4625383600:04:002:0022, житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та наступні транспортні засоби: ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_4 , 1978 року випуску, ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_5 , 2004 року випуску, ГАЗ 33021 д.н.з. НОМЕР_6 , 2003 року випуску (Т.2 а.к.п.255-257) скасувати.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрала законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3