Постанова

від 05.10.2023 по справі 463/5124/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/5124/21 Головуючий у 1 інстанції: Стрепка Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/3222/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м.Львів

Справа 463/5124/21

Провадження № 22ц/811/3222/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

прокурора Мацюри Я.Р.,

Талах А.В., Ванцури Л.Г., Маркович А.М.

розглянув справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова, ухвалене у м.Львові 17 листопада 2022 року у складі судді Стрепка Н.Л., у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , з участю третіх осіб: Виконавчого комітету Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П.Т., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії; за об`єднаним позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права на об`єкт самочинного будівництва, припинення права власності,-

встановив:

6 травня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , з участю третіх осіб: Виконавчого комітету Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П.Т., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позову посилються на те, що вони є власниками квартир АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 , а також нежитлових приміщень (гаражів) за адресою: АДРЕСА_3 . Житловий будинок за вказаною адресою є багатоквартирним та складається з 6-ти квартир, побудований у 1932 році, перебуває на балансі ЛКП «Господар», розташований на земельній ділянці, яка належить Львівській міській раді та віднесена до земель комунальної власності. Вказують, що власником квартири АДРЕСА_4 у цьому будинку є ОСОБА_1 . У листопаді 2019 року ОСОБА_1 на частині прибудинкової території, якою користувались всі співвласники квартир, без оформлення дозвільних документів, розпочав незаконну реконструкцію своєї квартири, тобто самочинне будівництво житлового будинку з надбудовою другого поверху, без необхідних дозволів та без набуття у користування чи у власність земельної ділянки. Звертають увагу, що дана прибудова обмежує доступ (заїзд) ОСОБА_4 до дверей гаража, що належить їй на праві приватної власності. Внаслідок незаконної прибудови у квартирі ОСОБА_5 почали тріскати стіни. Окрім цього, після здійснення надбудови відповідачем, порушується видимість з вікон мешканців квартир, та обмежується потрапляння сонячних променів. Надбудова здійснена ОСОБА_1 шляхом приєднання до зовнішньої стіни квартири ОСОБА_5 , без санітарних та протипожежних відступів для обслуговування її квартири. Після здійснення прибудови між стіною її квартири та стіною надбудови порушено будівельні норми та протипожежні вимоги. У зимовий період у даному місці між стіною її квартири та стіною надбудови може скупчуватись сніг і це може призвести до промокання стіни у її квартирі. Звертають увагу на те, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 та реєстраційної справи квартири АДРЕСА_4 загальна площа даної квартири, з урахуванням актів біжучих змін, станом на 2013 рік становила 85,5 кв.м. Після даного періоду в справах відсутні будь-які дозвільні документи, чи документи про зміни площі квартири, на підставі яких могла б бути збільшена загальна площа квартири. Водночас, як вбачається з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 жовтня 2019 року, станом на сьогоднішній день загальна площа квартири відповідача становить 146,7 кв.м. Таким чином, під час проведення незаконної реконструкції квартири її загальна площа збільшилась на 61,2 кв.м. Вказують, що відповідачем незаконно захоплено підвал, що перебуває у спільному користуванні всіх співвласників будинку, відповідачем у підвалі встановлено без жодних дозволів опалення для його квартири, що становить небезпеку для мешканців будинку, таким обмежено доступ до підвального приміщення. Просять позов задовольнити.

31 травня 2021 року керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові звернувся з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права на об`єкт самочинного будівництва. Позов мотивує тим, що Галицькою окружною прокуратурою міста Львова встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 , згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно 16 листопада 2005 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна 8223717). Дана квартира складалася з трьох житлових кімнат та кухні. Комора в підвалі 3,0 кв.м. Загальна площа квартири - 84,4 кв.м, житлова - 35,4 кв.м. 30 жовтня 2019 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяком П.Т. проведено державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна вищевказаної квартири та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 30 жовтня 2019 року державний реєстратор вніс зміни до відомостей державного реєстру, внаслідок чого на даний час за вказаною адресою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 146,7 кв.м, житлова площа - 98,7 кв.м, гараж площею 76,6 кв.м. Просить скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинити право власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво - квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 146,7 кв.м, житловою площею - 98,7 кв.м, відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: комору в підвалі площею 3 кв.м, гараж - 76,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 156746746101) зі змінами, внесеними на підставі рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, індексний номер рішення 49439895; судові витрати стягнути з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 17 листопада 2022 року задоволено позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та позов керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 . Скасовано рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П.Т. індексний номер 49439895 від 30 жовтня 2019 року, про державну реєстрацію змін до права власності на квартиру АДРЕСА_5 , номер запису про право власності: 156746101 від 30 жовтня 2019 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинено право власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво - квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 156746746101), в редакції змін, внесених на підставі рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, індексний номер рішення 49439895, а саме: загальна площа - 146,7 кв.м, житлова площа - 98,7 кв.м, відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: комора в підвалі - 3 кв.м, гараж площа 76,6 кв.м. Зобов`язано ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_4 та гараж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 до попереднього стану, а саме: до розмірів, зазначених у реєстраційній справі квартири АДРЕСА_5 та інвентаризаційній справі на будинок. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 . Вважають рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Звертають увагу на відсутність з сторони ОСОБА_1 порушення прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як власників квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 . Зазначають, що рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Львівської області Тузяка П.Т. прийнято у зв`язку із зміною технічних характеристик об`єкта нерухомого майна, на підставі довідки та технічного паспорта, виготовленого у 2019 році після проведення інвентаризації. Вказують, що при розгляді справи судом першої інстанції не було встановлено наявність перешкод у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належним їм майном, що спричинені саме будівництвом, яке здійснив ОСОБА_1 , шляхом надбудови мансардного поверху над належною йому квартирою. Щодо позову керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, зазначають, що такий подано за відсутності передбачених підстав для здійснення представництва інтересів держави, тобто позов подано суб`єктом, який не наділений належним обсягом цивільної дієздатності щодо захисту інтересів держави в сфері реєстрації речових прав та їх обтяжень, що є підставою для залишення позовної вимоги без розгляду. Просять скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а позов керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишити без розгляду, та вирішити питання судових витрат щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрат на правничу допомогу.

10 лютого 2023 року від представника ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - адвоката Маркович А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення. Автор відзиву просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

13 березня 2023 року від керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законного рішення. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

В судовому засіданні Відповідач і його представник підтримали апеляційну скаргу, просять таку задовольнити, посилаючись на наведені у ній доводи.

Прокурор, позивачі та їх представник заперечили про и доводів апеляційної скарги, вважають, що така до задоволення не підлягає.

Позивачі додатково пояснили, що вони також мали намір провести добудови до своїх квартир, що пропонували зробити разом із відповідачем, але він без їх відома провів добудову самостійно.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, оглянувши матеріали інвентаризаційної та реєстраційної справ, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживають в будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 - у квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 - у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 - у квартирі АДРЕСА_4 .

З інвентаризаційної справи № 493 вбачається, що вказаний будинок побудований у 1930 році. Первинно він був одноповерховим із мезоніном та складався із двох квартир (відомості станом на 1950 та 1960 роки).

Відповідно до генерального плану (схеми) станом на 19 березня 1947 року присадибна ділянка становила 4253,4, під житловою забудовою - 163. Станом на 20 лютого 1960 року ці відомості не змінилися. Відомості про передачу земельної ділянки у власність чи користування відсутні. Сторони ствердили, що не оформили землекористування.

Станом на 1970 рік в інвентаризаційній справі наявні відомості, що будинок є трьохповерховим та складається із 6 квартир. З робочого абрису від 12 грудня 1971 року вбачається наявність тамбура (а), прибудови (а-1) і господарських споруд під літерами Б,Б-1,Б-2,Б-3, Б-4 і Г.

Квартира № 2 знаходиться на першому поверсі, квартира АДРЕСА_1 знаходиться на другому поверсі будинку - над квартирою АДРЕСА_4 , квартира АДРЕСА_2 - на третьому поверсі. У квартиру АДРЕСА_4 обладнаний окремий вхід з вулиці.

З інвентаризаційної справи, зокрема, звернення Житлово-експлуатаційної дільниці №508 м.Львова № 147 від 19 липня 1984 року до МБТІ вбачається, що під час капітального ремонту будинку АДРЕСА_6 в 1969 році до квартири АДРЕСА_4 прибудована веранда, яку не внесено до поверхового плану. У зв`язку з цим житлово-експлуатаційна установа просила внести зміни у поверховий план будинку.

В біжучих змінах станом на 1986 рік зазначено про самочинно збудовані приміщення 1-7 та 1-8, які відносяться до квартири АДРЕСА_3 .

Випискою із протоколу засідання міжвідомчої комісії при Червоноармійському райвиконкомі № 18 від 3 вересня 1986 року стверджується, що за заявою ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ) комісія визнала технічно можливою перебудову існуючої веранди із збільшенням розмірів до 8,30х3,00м із розміщенням в ній приміщення для встановлення АГВ площею 5,3, коридора площею 3,8 кв.м, кладової площею 7,9 кв.м.

Цією комісією постановлено дозволити капітальний ремонт сараю в існуючих розмірах 3,5х4,5м ОСОБА_6 , що стверджується випискою із протоколу № 8 від 1 квітня 1987 року.

Згідно наявного в інвентаризаційній справі акту біжучих змін квартири АДРЕСА_4 станом на 10 січня 1993 року на основі рішення побудовано прибудову 8,30х3,0м.

У плані присадибної ділянки АДРЕСА_3 від 4 лютого 1998 року зазначено, що земельна ділянка загальною площею 2452 кв.м зареєстрована на підставі рішення виконкому Львівської міської ради № 1595 від 26 жовтня 1953 року, по фактичному користуванню - 1694,6 кв.м. У цьому плані зазначена будівля під літерою Б (спірний гараж); відмітка, що така є самочинною, відсутня.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено. Будинок перебуває на балансі ЛКП «Господар».

Відомості про приватизацію земельної ділянки, на якій розташований будинок, відсутні. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Будинок розміщено на земельній ділянці загальною площею 1694,6 кв.м, з яких 141 кв.м - двір та 1225,4 кв.м - город. Окрім основного житлового будинку, позначеного на планах літерою А-3, з прибудовами, до будинковолодіння входять також гаражі під літерами Б, Г, Д та інші господарські споруди.

ОСОБА_4 є співвласником квартири АДРЕСА_2 у цьому будинку на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_8 від 21 липня 1994 року, а також витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6641047 від 23 липня 2013 року та № 18781997 від 10 березня 2014 року. Вона є власником гаража площею 16,8 кв.м, що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26291211 від 2 вересня 2014 року та № 26293312 від 2 вересня 2014 року.

ОСОБА_5 проживає у квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку та є співвласником такої відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № ЛО6168 від 10 жовтня 1996 року.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 .

Згідно з реєстраційною справою на вказану квартиру первинно право власності на 1/5 частку вказаної квартири разом з іншими особами відповідачем набуто на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 31 березня 1994 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 5294244 від 3 листопада 2004 року. Площа квартири на той час становила 85,5 кв.м, квартира складалась з трьох житлових кімнат та кухні, а також до такої відносилась комора в підвалі площею 3 кв.м.

З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29211911 від 4 березня 2011 року вбачається, що в результаті переобмірів та встановлення каміну загальна площа квартири змінилась з 85,5 кв.м на 84,4 кв.м, склад квартири залишився без змін.

17 вересня 2013 року, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 9522038, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на інші 4/5 частки квартири АДРЕСА_5 відповідно до договору дарування від 17 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гавриловою В.А.

Згідно з п. 3 розділу 1 договору відповідно до правовстановлюючих документів на квартиру та технічного паспорта, виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 21 березня 1994 року, квартира, 4/5 частки якої даруються за договором, має загальну площу 85,5 кв.м, житлова площа становить 35,9 кв.м. Квартира складається з трьох житлових кімнат, кухні, ванної, вбиральні, коридору, кладової, веранди. До квартири належить комора в підвалі площею 3,0 кв.м. Квартира розташована на першому поверсі трьохповерхового цегляного будинку, матеріал зовнішніх стін - цегла, матеріал перекриття - дерево. А у пункті 2 розділу II такого сторони договору засвідчили, що у квартирі немає самовільних переобладнань, а також що зміст ст. 376 ЦК України щодо правових наслідків самочинного будівництва їм роз`яснено. В пункті 3 сторони засвідчили, що характеристики нерухомого майна (вказаної квартири) повністю відповідають наведеним у технічному паспорті на вказану квартиру від 21 березня 1994 року.

З інформації зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 252278935 від 12 квітня 2021 року вбачається, що30 жовтня 2019 року державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяком П.Т., на підставі рішення індексний номер 49439895 від 30 жовтня 2019 року, здійснено державну реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна 156746746101, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_9 . Зокрема загальну площу квартири з 85,5 кв.м, з яких житлова площа - 35,9 к.в.м, змінено на загальну площу 146,7 кв.м, з яких житлова - 98,7 кв.м, видалено комору в підвалі площею 3 кв.м та додано гараж загальною площею 76,6 кв.м. До наявних раніше документів, що є підставою для державної реєстрації, реєстратором додано довідку Серії на номер б/н, видану 28 жовтня 2019 року ТОВ «Галбудпроект».

Це також стверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 186908537 та № 186908386 від 30 жовтня 2019 року.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 5 цього Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 18 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 цієї статті перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25 грудня 2015 року визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Суд першої інстанції посилається на п. 77 цієї постанови, яка передбачає, що особливості державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті здійснення нового будівництва чи реконструкції, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до ст. 331 ЦК України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому ст. 332 цього Кодексу, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.

При цьому відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку, є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт.

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 1-2 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406 такими є роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. А також заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється, а також ч. 8 ст. 39 цього Закону забороняється експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію.

Судом встановлено, що підставою рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П.Т., індексний номер 49439895 від 30 жовтня 2019 року, щодо здійснення державної реєстрації змін до права власності на об`єкт нерухомого майна 156746746101, а саме: належну відповідачу квартиру, окрім правовстановлюючих документів, що вже були відображені раніше в реєстрі, стала довідка ТОВ «Галбудпроект» від 28 жовтня 2019 року та технічний паспорт.

З довідки вбачається, що згідно з матеріалами технічної інвентаризації станом на 28 жовтня 2019 року загальна площа квартири АДРЕСА_5 в результаті перепланування, переобмірів та уточнення всіх площ змінилася та становить 146,7 кв. м, житлова площа - 98,7 кв.м. При цьому в довідці також зазначено, що до цієї квартири належить гараж загальною площею 76,6 кв.м.

Суд посилається на те, що жодних первісних правовстановлюючих документів, на підставі яких до здійснення вказаної реєстрації змін до права власності ОСОБА_1 належав би гараж, матеріали реєстраційної справи не містять, такі не надавались відповідачем державному реєстратору.

З матеріалів інвентаризаційної справи та долучених сторонами фото вбачається, що гараж, позначений на плані літерою Б, є окремо стоячою будівлею, а не примикає до квартири, а відтак такий є окремим об`єктом нерухомого майна, реєстрація права власності на нього має здійснюватися окремо.

З акту позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за № 723-пп від 23 грудня 2019 року, складеного за результатами проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_9 », що здійснювалася головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Мельником О.П. в період з 11 грудня 2019 року по 23 грудня 2019 року, вбачається, що в ході даної перевірки виявлено порушення вимог містобудівного законодавства, а саме встановлено, що на вказаному об`єкті проведено будівельні роботи щодо реконструкції квартири: на рівні другого поверху виконано надбудову існуючої квартири з втручанням в несучі конструкції стін, на час перевірки роботи розпочато та не завершено. При цьому даним актом встановлено, що реконструкцію існуючої квартири з втручанням в несучу конструкцію стін проведена без розробленої проектної документації та без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт.

23 грудня 2019 року Інспекцією видано ОСОБА_1 припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зобов`язано останнього зупинити виконання вищевказаних самочинних робіт, до моменту усунення порушень щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно чинного законодавства.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-4527/179 від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, у зв`язку з порушенням ним п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466. Дана постанова відповідачем не оскаржувалась та штраф, визначений такою, ним сплачено.

Інспекцію також здійснено повторну перевірку. Актом позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за № 65-пп від 13 лютого 2020 року, складеним за результатами проведення перевірки на вказаному вище об`єкті будівництва в період з 31 січня 2020 року до 13 лютого 2020 року, встановлено, що на об`єкті будівництва проведено будівельні роботи щодо реконструкції квартири на рівні влаштування покрівлі даху. На час перевірки будівельні роботи не проводились, на окремо збудованій будівлі (гараж) будівельні роботи також не проводились, ознаки їх виконання були відсутні. Інспекцією було встановлено, що вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 не було виконано - за фактом проведених робіт виконано покрівлю даху, оздоблення фасаду будинку. Водночас під час перевірки ОСОБА_1 було надано технічний паспорт на квартиру, а також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №27-а від 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, у зв`язку з невиконанням ним вказаного припису. Дану постанову відповідач також не оскаржував та сплатив штраф.

Відповідач визнав, що не розробляв проектної документації для здійснення реконструкції квартири, не подавав у встановленому порядку повідомлення про початок будівельних робіт, а також не подавав декларації про завершення будівельних робіт, відтак даний об`єкт після проведення реконструкції не приймався в експлуатацію. Це підтверджується також відповіддю Інспекції ДАБК у м. Львові № 0006-вих-4420 від 22 січня 2022 року. Інспекцією не реєструвались/не надавались документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_9 .

З відповіді Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради № 2401-вих-8249 від 5 лютого 2021 року вбачається, що станом на час надання такої містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, будівельний паспорт забудови земельної ділянки чи вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 не надавалися.

Факт того, що відповідачем здійснено саме реконструкцію, а не переобладнання квартири, що відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, не потребувала б отримання таких документів та відповідного подальшого прийняття в експлуатацію, підтверджується вказаними вище актами позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за № 723-пп від 23 грудня 2019 року та за № 65-пп від 13 лютого 2020 року, а також фотодоказами, з яких вбачається, що відповідачем на місці раніше існуючої покрівлі прибудови до квартири фактично було вибудовано ще один поверх на рівні другого поверху основного будинку, в якому облаштовано в тому числі віконні пройоми, а покрівлю такого влаштовано на рівні третього поверху будинку, а на місці наявної раніше веранди фактично зведено ще одну двохповерхову прибудову до вже наявної, в якій на другому поверсі теж зроблено віконні пройоми, а також балкони з двох боків.

З матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 вбачається, що останні відомості щодо площі квартири АДРЕСА_4 у такому відображені у акті біжучих змін від 27 грудня 2010 року, згідно з яким площа такої становила 84,4 кв.м, з яких 35,4 кв.м - житлова площа. Жодних даних щодо подальшої зміни площі/складу квартири АДРЕСА_4 та підстав таких, як і відомостей щодо підстав здійснення відповідачем реконструкції гаража, матеріали інвентаризаційної справи не містять.

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_5 від 21 березня 1994 року, якому мали відповідати характеристики вказаної квартири в тому числі і станом на 17 вересня 2013 року, під час отримання ОСОБА_7 у дар 4/5 часток такої, квартира складалась з трьох житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, кладової, веранди та службового приміщення. Загальна площа квартири становила 85,5 кв.м., а житлова - 35,9 кв., кладова - 1,8 кв.м. При цьому площа веранди становила 5,9 кв.м та така виступала вбік від добудови на 1,65 м, а приміщення квартири знаходились лише на рівні 1-го поверху будинку.

Відповідно до технічного паспорта на вказану квартиру від 28 жовтня 2019 року, виготовленого ТОВ «Галбудпроект», який було надано відповідачем представнику Інспекції ДАБІ м. Львова під час здійснення позапланової перевірки 13 лютого 2020 року, квартира складається вже з підвалу зі сходами, коридору, комори, вітальні, кухні, трьох житлових кімнат, санвузла та сходів на 1-му поверсі, а також коридору, двох житлових кімнат, санвузла та двох балконів у мансарді. Площа приміщень підвалу - 13,4 кв.м, на 1-му поверсі - 95,0 кв.м, в мансарді: 38,3 кв.м, загальна площа квартири - 146,7 кв.м, з яких житлова площа становить 98,7 кв.м. Окрім того, відповідно до даного технічного паспорта, до квартири віднесено також будівлю гаража, який складається безпосередньо з гаража на 1-м поверсі площею 36,9 кв.м, а також майстерні в мансарді площею 39,7 кв.м, всього площа гаража становить 76,6 кв.м.

Згідно із вказаним вище технічним паспортом площа квартири збільшилась, на місці наявної раніше веранди збудовано ще одну капітальну добудову до вже існуючої раніше, яка виступає в бік від такої вже на 3 м. При цьому на даних прибудовах зведено мансардний поверх, який відповідає другому поверху основного будинку. Окрім того до квартири з невідомих підстав віднесено гараж, який теж значно збільшився у порівнянні з розмірами, зазначеними у плані земельної ділянки станом на 4 лютого 1998 року. Зокрема згідно із даними інвентаризаційної справи такий був розміром лише 6 м на 6,3 м, тобто його площа становила 37,8 кв.м, однак відповідно до технічного паспорта загальний розмір першого поверху гаража становить 6,33 м на 7,05 м, до такого зверху надбудовано мансарду та з його правого боку прибудовано сходи, розміри яких в плані не зазначено.

В період з 31 січня 2020 року по 13 лютого 2020 року Інспекцією ДАБК у м. Львові встановлено, що перший поверх та підвал квартири АДРЕСА_5 за своїми розмірами та параметрами відповідає технічному паспорту на вказану квартиру, який виготовлений ТОВ «Галбудпроект» 28 жовтня 2019 року.

На замовлення відповідача було виготовлено ще один технічний паспорт. Так за даними технічного паспорта на квартиру від 21 вересня 2021 року, виготовленого ФОП ОСОБА_8 , квартира складається з підвалу площею 12,3 кв.м; коридора-сходової клітки, двох санвузолів, вітальні, коридора, двох житлових кімнат, гардеробу та кухні на 1-му поверсі, площа яких становить 94,5 кв.м; коридору-сходової клітки, санвузла, двох житлових кімнат та двох балконів у мансарді площею 39,3 кв.м; а також двох антресолей площею 1,8 кв.м та 1,6 кв.м. Загальна площа квартири згідно з даним техпаспортом становить 149,5 кв.м. При цьому у даному техпаспорті на відміну від попереднього також відображено наявність сходів на вході у нову добудову розміром 2,10 м на 3 м.

У цьому техпаспорті гараж під літерою Б-1 також віднесено до квартири, зокрема такий складається з гаражу на 1-му поверсі площею 36,6 кв.м, а також приміщень у мансарді: коридора, санвузла, майстерні та балкону площею 39,7 кв.м, загальна площа гаража становить 76,3 кв.м. На плані гаража також відображено наявність справа такого сходів з першого поверху до мансарди.

Технічний паспорт містить примітку ФОП ОСОБА_8 про те, що самочинно влаштовано: вікно в приміщенні підвалу номер 1/12,3 кв.м; погріб площею -5,1 кв.м під приміщенням коридору № 2-4/5, 9 кв.м; влаштовані вікна в несучих стінах приміщення мансарди № 2-12/17,2 кв.м та № 2-14/12,9 кв.м; влаштовані антресолі в об`ємі приміщення мансарди № 2-16/1,8 кв.м та № 2-17/1,6 кв.м; влаштовані двері та вікно в несучих стінах приміщення гаража під індексним номером 1/36,6 кв.м; на рівні поверху мансарди будівлі гаражу влаштовано балкон площею в основі забудови 4,7 кв.м. Загальна площа квартири змінилася з 146,7 кв.м на 149,5 кв.м, житлова - з 98,7 кв.м на 86,4 кв.м за рахунок проведеного обстеження, переобмірів, функціонального перепланування та влаштування антресолей. Квартира складається з 5-ти житлових кімнат та кухні. Загальна площа гаража змінилась з 76,6 кв.м на 76,3 кв.м за рахунок переобмірів, уточнення площ, функціонального перепланування перегородок в мансарді, дорахування площі балкону. Площа комори в підвалі змінилась з 3,0 кв.м на 3,7 кв.м за рахунок переобмірів та уточнення.

Відповідно до п. 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питання житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2002 року, переобладнання, перебудови, перепланування жилих і нежилих у жилих будинках приміщень також дозволяється лише після одержання відповідного дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. При цьому до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків, а перепланування, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно із ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» реконструкція житлового будинку - це перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо, у зв`язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників. Прибудова - це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку. Надбудова - це вид реконструкції, при якій збільшується площа житлового будинку шляхом улаштування над його верхнім поверхом одного або декількох додаткових поверхів.

У рішенні зазначено, що внаслідок проведених ОСОБА_1 будівельних робіт відбулась зміна кількості приміщень квартири АДРЕСА_4 , а саме було створено нові приміщення, що прилягають до зовнішніх стін будинку, в тому числі до вже наявної раніше добудови, а також було збільшено площу квартири шляхом улаштування над першим поверхом добудов до такої ще одного мансардного поверху, відтак відповідачем було здійснено саме реконструкцію належної йому квартири шляхом прибудови та надбудови, а не переобладнання та перепланування такої.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 18 цього Закону одним з обов`язкових етапів державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Суд посилається на те, що при винесенні державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяком П.Т. 30 жовтня 2019 року рішення, індексний номер 49439895, про здійснення державної реєстрації змін об`єкта нерухомого майна 156746746101, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_9 , належної відповідачу, ним всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було належним чином перевірено документи, надані відповідачем на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, а, відтак, таке рішення підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 здійснено реконструкцію належної йому квартири АДРЕСА_5 , а також гаража під літерою Б на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності та не надавалась йому у користування, без жодних дозвільних документів на здійснення будівельних робіт а також без затверджених проектів, тобто такі в силу наведених вище положень є самочинним будівництвом.

Відповідно до ст. 376 ЦК України якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, таке майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно із ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією ДАБІ м. Львова 23 грудня 2019 року винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зобов`язано ОСОБА_1 зупинити виконання вищевказаних самочинних робіт, до моменту усунення порушень щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно чинного законодавства. Вимоги даного припису відповідачем виконано не було, що зафіксовано актом позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Інспекції ДАБК у м. Львові за № 65-пп від 13 лютого 2020 року, однак з відповідним позовом інспекція не зверталась, оскільки відповідачем було представлено витяг про державну реєстрацію права власності.

Власником земельної ділянки, на якій без належного дозволу відповідачем було здійснено будівництво, є територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради, в інтересах якої в тому числі прокурором було подано об`єднаний у даній справі позов про припинення права власності відповідача на самочинне будівництво, а фактичними користувачами такої як прибудинкової території є інші власники квартир у багатоквартирному будинку, в тому числі і позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які вважають, що проведеним будівництвом порушуються їх права.

Здійснена відповідачем прибудова до квартири АДРЕСА_4 своїм мансардним поверхом примикає до зовнішньої стіни будинку, яка є в тому числі стіною квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_5 , а дах такої примикає до зовнішньої стіни, що є також стіною квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає позивач ОСОБА_4 . Позивачі вважають, що оскільки відповідачем було здійснено будівництво без належної проектної документації та відтак без дотримання відповідних будівельних норм, відтак таке може мати негативні наслідки та призвести до руйнування вказаної стіни будинку.

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільним майном такого є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Частиною 1 ст. 5 Закону визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників, однак згідно з ч. 2 даної статті реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Згідно із ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Інші власники квартир у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 дозволу на здійснення реконструкції належної йому квартири не надавали.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки зовнішня стіна будинку, до якої відповідачем було здійснено прибудову, є несуче-огороджувальною конструкцією такого, а відтак - спільним майном мешканців вказаного багатоквартирному будинку, тому здійснення відповідачем такої добудови за відсутності згоди інших власників квартир в будинку безумовно порушує права останніх.

Внаслідок здійсненої реконструкції відповідачем було фактично незаконно захоплено частину прибудинкової території, а саме: частину двору внаслідок здійснення нової добудови на місці раніше існуючої веранди, а також частини городу при перебудові раніше існуючого гаража, що з врахуванням наведеного вище також порушує права інших власників квартир даного багатоквартирного житлового будинку, в тому числі і ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_4 посилається на те, що внаслідок здійсненої ОСОБА_1 незаконної реконструкції, а саме: збудованими ним сходами, перекрито можливість заїзду до належного їй гаража, а також інших сусідських гаражів.

З плану земельної ділянки вбачається, що справа від будинку з боку квартири відповідача під кутом до основного будинку та наявних до нього добудов знаходяться сарай під літерою В та два гаражі під літерами Г та Д, а перед будинком навпроти добудови до квартири відповідача - гараж під ОСОБА_9 . З технічних паспортів на належну відповідачу квартиру вбачається, що після здійснення останнім реконструкції такої добудова до квартири наблизилась до наявних гаражів, в тому числі гаража позивача, більше ніж на метр, окрім того, до такої прибудовано сходи, які знаходяться на траєкторії заїзду до гаражів, а ширина такого заїзду звузилась у зв`язку із збільшення внаслідок реконструкції гаража під літерою Б.

Заїзд є значно утрудненим та потребує високих навиків водіння, оскільки транспортний засіб буде пошкоджено об наявні сходи.

Суд прийшов до висновку, що примикання покрівлі квартири АДРЕСА_4 після здійсненої реконструкції знаходиться на рівні квартири АДРЕСА_2 , а не АДРЕСА_1 . Позивачі вказують, що тріщина на фасаді будинку та у стінах квартири ОСОБА_5 виникли внаслідок самовільного знесення відповідачем несучої стіни будинку. Зазначене порушує права позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в тому числі право на вільне користування належним їм майном.

Самочинне будівництво було здійснено на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Львова.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не вимагається.

Є встановленим, що надбудова здійснена позивачем над тамбуром, який добудований до основного будинку без втручання у його несучі конструкції, зокрема, стіни.

Відповідно до п.1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію до таких робіт належать зокрема і роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Відповідно до технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_5 , проведеної ТОВ «Галбудпроект», в результаті перепланування, переобмірів та уточнення всіх площ загальна площа цієї квартири становить 146,7 кв.м.

Відповідно до ч.2 п.58. постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об`єкт може бути поданий технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації (крім випадків реконструкції об`єкта нерухомого майна).

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Права на земельну ділянку, призначену для обслуговування будинку, не зареєстровані.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

З наданих ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» відомостей вбачається, що приміщень спільного користування у прибудові під літерою А-1 та а, тобто прибудовах, що перебувають у власності ОСОБА_1 немає.

Відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мотивували порушення своїх прав та інтересів, як власників квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 тим, що зведена надбудова на рівні другого поверху обмежує доступ (заїзд) ОСОБА_4 до гаража, що належить їй на праві приватної власності; внаслідок незаконної прибудови до стіни ОСОБА_5 в її квартирі почали тріскати стіни; порушується видимість з вікон мешканців квартир та потрапляння сонячних променів; прибудова здійснена шляхом приєднання до зовнішньої стіни квартири ОСОБА_5 , не залишено жодних санітарних та протипожежних відступів для обслуговування її квартири; після здійснення прибудови між стіною її квартири та стіною надбудови порушено будівельні норми та протипожежні вимоги, у зимовий період у даному місці між стіною її квартири та стіною надбудови може скупчуватись сніг і це може призвести до промокання стіни у її квартирі.

Наведені доводи позивачів спростовані висновком будівельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2021 року вбачається, що втручання в несучі стіни будинку (літ. А-3) в тому числі такі, що могли спричинити негативні наслідки, тобто тріщини у стінах квартири АДРЕСА_1 , у місці примикання покрівлі квартири АДРЕСА_5 відсутні.У відповідності до вимог, встановлених нормами чинного законодавства до нормативної тривалості інсоляції, конфігурація даху квартири АДРЕСА_5 , не впливає на порушення тривалості інсоляції в квартирах багатоквартирного житлового будинку, зокрема і квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Втручання в приміщення загального користування: номер І, площею 9,7 кв.м (сходова клітка); номер III, площею 11,1 кв.м (сходова клітка); номер IV, площею 11,1 кв.м (сходова клітка); номер V, площею 11,1 кв.м (сходова клітка), що розташовані у багатоквартирному житловому будинку, який знаходиться на АДРЕСА_3 , внаслідок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4 відсутні. Квартира АДРЕСА_5 відповідає вимогам діючих державних будівельних норм. Проведена реконструкція квартири АДРЕСА_5 , не порушує протипожежні, санітарні вимоги, тощо. Безперешкодний заїзд в гараж під літ. «Г» на час проведення експертизи, автомобілями типу «ВАЗ», «Москвич», тобто автомобілями під технічні параметри яких був збудований вище зазначений гараж, можливий.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачі висновки судово-будівельної експертизи належними та допустимими доказами не спростували. У наданих суду пояснення доводи позивачів обґрунтовувалися тим, що вони теж мали намір провести добудову до своїх квартир, що з ними не погодив ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно із ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Верховний Суд у постановах прийнятих за результатом розгляду справ у порядку касаційного провадження, сформував ряд висновків, щодо наявності чи відсутності порушеного права, як обов`язкової умови реалізації права особи на звернення до суду, зокрема: «Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення» (висновок сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16); «Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.» (висновок, сформований у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2020 року у справі №910/7164/19); «Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору» (висновок сформований у постанові КГС ВС від 21 січня 2021 року у справі №802/2474/17-а); «Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту» (висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а).

Особа, яка звертається до суду з позовом, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені та при задоволенні позову будуть захищені та відновлені. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2017 року (справа №354/612/13-ц) та від 11 серпня 2020 року (справа № 296/5460/17) зазначено, що зі змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Заналізу зазначених норм щодо порядку оскарження дій державного реєстратора та норм які регулюють відносини стосовно самочинного будівництва, вбачається, що оскаржити дії державного реєстратора чи вимагати знесення самочинного будівництва має право особа, права та інтереси якої порушено. Верховний Суд неодноразово приходив до висновку, що знесення самочинного об`єкта нерухомого майна відповідно до ст.376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Така позиція відображена, зокрема, у постановах від 19 квітня 2017 року (справа №354/612/13-ц), від 6 вересня 2017 року (справа №642/7110/15-ц), від 17 травня 2021 року (справа №296/1033/18).

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не довели які саме їх права чи інтереси порушені ОСОБА_1 та прийняттям оскарженого рішення державним реєстратором, не надали належних та допустимих доказів на підтвердження такого порушення при його наявності.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку визначених законом. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру». Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи, якщо таке представництво належно обґрунтоване.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, або такий суб`єкт відсутній.

У даномувипадку прокурорзвернувся досуду звимогою скасуватив Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнодержавну реєстраціюта припинитиправо власності ОСОБА_1 на самочиннебудівництво зпосиланням нате,що суб`єктамивладних повноважень,до компетенціїяких належатьповноваження іззахисту інтересівдержави,є Львівськаміська радата Інспекціядержавного архітектурно-будівельногоконтролю ум.Львові,а оскількивказані органине зверталисьдо судуіз заявоюпро скасуванняправа власностіта державноїреєстрації,то самепрокурор звертаєтьсядо судуз вказанимпозовом вінтересах Львівськоїміської територіальноїгромади вособі міськоїради таІнспекції ДАБКу м.Львовідля задоволення суспільної потреби у відновлені законності щодо забезпечення дотримання вимог законодавства, зокрема у сфері містобудівної діяльності.

Перелік та межі повноважень Львівської міської ради, а також її виконавчого органу - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові у сфері містобудівної діяльності визначені у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до ст. 38 цього Закону у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно - будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Отже Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, як виконавчий орган Львівської міської ради, з метою захисту інтересів держави може звертатись до суду виключно з однією вимогою - про знесення самочинно збудованого об`єкта, повноваженнями на звернення до суду про скасування права власності чи скасування реєстрації права власності вказаний орган не наділений. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у поясненнях по суті справи поданих 16 вересня 2022 року, зазначила, що поданий керівником Галицької окружної прокуратури міста Львова позов в частині позовних вимог не належать до повноважень Інспекції.

Прокурор звернувся з вимогою, яка належить до сфери державної реєстрації речових прав та їх обтяжень.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до ст.37 цього Закону рішення дії або бездіяльність у сфері державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України це міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Отже органом владних повноважень, до компетенції якого належить реалізація державної політики, а відповідно і захист інтересів держави, у сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, є Міністерство юстиції України, а не Львівська міська рада чи Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у м.Львові.

Відповідно до п.1 ч.І ст.2 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав.

Рішення судумає бутивиконуваним.Однією ізвимог позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є зобов`язаннявідповідача привести самовільно реконструйовануквартриру №2та гараж,що знаходятьсяза адресою: АДРЕСА_3 , до попереднього стану, а саме: до розмірів, зазначених у реєстраційній справі квартири АДРЕСА_5 та інвентаризаційної справи на будинок. Така вимога судом першої інстанції задоволена. Однак, суд не сформулював та не конкретизував у резолютивній частині рішення до якого саме попереднього стану належить привести квартиру відповідача.

Відповідно дост.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Доводи позивачів щодо порушення їх прав внаслідок здійснення реконструкції квартири та гаража відповідачем ґрунтуються на їх поясненнях, не підтверджені жодними доказами, але разом з тим, спростовані належними та допустимими доказами, зокрема,- висновком експертизи, на заперечення якого докази не надані.

Отже, встановивши, що позивачі не довели наявності у них порушеного права (інтересу), а також за відсутності доказів про порушення прав та інтересів органів, у інтересах яких подано позов прокурором, колегія суддів прийшла до висновку, що у задоволенні позовів належить відмовити з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивачів.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Борисов проти України», яке набуло статусу остаточного 31 березня 2023 року, констатував порушення державою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки встановив, що не забезпечено справедливого балансу між захистом майна заявника та вимогою загального інтересу.

Керуючись: ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2022 року скасувати та прийнятим нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П.Т. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 , номер запису про право власності: 156746101 від 30 жовтня 2019 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; зобов`язання ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_5 , до попереднього стану, а саме: до розмірів, зазначених у реєстраційній справі квартири АДРЕСА_5 , та інвентаризаційної справи на будинок.

Відмовити у задоволенні позову Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації та припинення права власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво - квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 146,7 кв.м, житловою площею 98,7 кв.м, відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: комора в підвалі площею 3 кв.м, гараж площею 76,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 156746746101) зі змінами, внесеними на підставі рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, індексний номер рішення 49439895.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2023 року.

Головуючий

Судді