Ухвала

від 04.10.2023 по справі 910/10891/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/10891/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрон сервіс юкрейн» про забезпечення позову

у справі № 910/10891/22 (суддя: Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрон сервіс юкрейн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро.Юа»

про розірвання договору та стягнення 932 050, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрон сервіс юкрейн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро.Юа» про розірвання договору поставки № 01-201221 від 20.12.2021 року, що укладений між ТОВ «Дрон сервіс юкрейн» та ТОВ «Квадро.Юа»; стягнення з відповідача на користь позивача авансу у розмірі 466 025, 00 грн та штрафу у сумі 466 025, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 01-201221 від 20.12.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" задоволено; розірвано договір поставки № 01-201221 від 20.12.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" 466 025 грн 00 коп. - попередньої оплати, 466 025 грн 00 коп. - штрафу та 16 461 грн 75 коп. - судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем не виконано умов договору в часині поставки товару. Вказав на те, що посилання відповідача на укладення договору в іншій редакції, ніж надана позивачем, не підтверджено належними та допустимими доказами. Зауважив, що відповідачем не надано суду належних та вірогідних доказів в розумінні ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" товару за договором № 01-201221 від 20.12.2021 у строки, передбачені п. 2.4. договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Квадро.Юа" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Дрон сервіс юкрейн» до ТОВ "Квадро.Юа" про стягнення суми попередньої оплати та штрафу за договором поставки відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що сторони домовились про постачання товару не на тих умовах, на які посилається позивач у своєму позові. Вказане, на переконання скаржника, підтверджується листуванням у месенджері, в рамках якого відповідач надіслав позивачу проект договору поставки саме в тій редакції, на яку посилається відповідач. Наголошує, що у відповідача ще не наступив обов`язок щодо поставки відповідного товару, оскільки позивач не сплатив його повну вартість. Підкреслює, що позивач здійснив підміну перших сторінок договору, оскільки узгоджена сторонами редакція договору була укладена шляхом підписання лише останньої його сторінки.

Також скаржником подано клопотання про призначення судової технічної експертизи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 апеляційна скарга у справі № 910/10891/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 призначено на 05.06.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, а також висловити доводи та міркування з приводу заявленого клопотання про призначення судової технічної експертизи, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

04.10.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Квадро.Юа» у розмірі ціни позову 932050,00 грн., які знаходяться на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.

Заява обгрунтована тим, що відповідач на даний час ухиляється від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023, всіляко затягує апеляційний розгляд справи, у тому числі подачею клопотання про призначення судової технічної експертизи, а тому позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрон сервіс юкрейн» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18).

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України).

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21).

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Положеннями частини третьої статті 13, частин першої та третьої статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведені процесуальні положення, судова колегія зауважує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Разом з тим, позивач не навів мотивів, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, які б підтверджували наведені у заяві про забезпечення позову обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову у справі, і зокрема, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

При цьому, доводи щодо потенційної можливості настання в майбутньому негативних наслідків, з посиланням на невизнання відповідачем вимог позивача, а також нібито свідоме ухилення від відповідальності, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі з посиланням на докази, які б свідчили про вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, у разі задоволення позовних вимог, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрон сервіс юкрейн» про забезпечення позову у справі № 910/10891/22.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 17.10.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак