ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/10891/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023
у справі № 910/10891/22 (суддя: Щербаков С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа"
про розірвання договору та стягнення 932 050, 00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрон сервіс юкрейн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро.Юа» про розірвання договору поставки № 01-201221 від 20.12.2021 року, що укладений між ТОВ «Дрон сервіс юкрейн» та ТОВ «Квадро.Юа»; стягнення з відповідача на користь позивача авансу у розмірі 466 025, 00 грн та штрафу у сумі 466 025, 00 грн. (разом становить 932 050, 00 грн).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" задоволено; розірвано договір поставки № 01-201221 від 20.12.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" 466 025 грн 00 коп. - попередньої оплати, 466 025 грн 00 коп. - штрафу та 16 461 грн 75 коп. - судового збору.
20.04.2023 Господарським судом міста Києва прийнято додаткове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу (правову) допомогу задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" 50 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ТОВ "Дрон сервіс юкрейн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Квадро.Юа" на користь ТОВ "Дрон сервіс юкрейн" суму витрат, понесених ним на професійну правову (правничу) допомогу під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/10891/22 у розмірі 281074,48 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що додаткове рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права, судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Скаржник зазначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Наголошує, що понесені позивачем витрати є пов`язаними з розглядом справи, фактичними, необхідними, а їх розмір є розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також документально підтвердженим. Підкреслює, що судом першої інстанції не зазначено з яких підстав «гонорар успіху» у справі № 910/10891/22 не відповідає критерію розумності та необхідності, та чому дії представника ТОВ «Дрон сервіс юкрейн» не можуть бути співвіднесеними із досягненням успішного результату у ній.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 26.05.2023 апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22 призначено на 05.06.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У подальшому розгляд справи відкладався.
05.06.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат майже втричі більшу, ніж зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку. Зауважує, що заявлена позивачем сума витрат у розмірі 281074,48 грн. складає майже 30% від суми позовних вимог, що додатково свідчить про неспівмірність таких витрат із ціною позову.
Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2022 між Адвокатом Євценко Романом Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 11/22, відповідно до якого виконавець зобов`язується за дорученням клієнта на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, надавати правничу (правову) допомогу, орієнтовний обсяг якої вказується в додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надану допомогу, розмір гонорару визначається як сукупна вартість виконаних робіт згідно додатку № 2 до цього договору, а також гонорару успіху в розмірі 10% від задоволеної до стягнення рішенням суду суми на користь клієнта. Порядок оплаги якого визначається у додатковій угоді № 1, яка є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, гонорар адвоката за цим договором встановлюється за домовленістю сторін та вказується в додатках та додаткових угодах до договору, яка має конфіденційний характер та є його невід`ємною частиною.
Згідно до п. 3.2. договору, гонорар адвоката за даним договором може змінюватися за погодженням сторін та зазначається у додаткових угодах до даного договору.
Пунктом 3.3. договору визначено, що клієнт, погоджуючись з проведенням інших витрат, платних послуг (проведення експертних досліджень, здійснення в інтересах клієнта інших додаткових дій, що не передбачені умовами Дійсного Договору, тощо), компенсує їх адвокатові, а у разі незгоди клієнта на їх оплату своєчасно повідомляє про це адвоката і погоджується з тим, що відмова в проведенні запропонованих адвокатом заходів може вплинути на результативність виконання функцій представництва клієнта, а також припинення дії договору.
Строки та порядок проведення розрахунків вказується у відповідній додатковій угоді до цього договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 3.4. договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань або досягнення мети договору чи його припинення чи розірвання у спосіб передбачений законодавством (п. 6.1. договору).
Додатком № 1 від 20.08.2022 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 11/22 від 20.08.2022 сторони погодили, що предметом цього договору є надання адвокатом правничої (правової) допомоги у врегулюванні повернення чи стягнення на користь клієнта внесеної передоплати (авансу), штрафних санкцій, збитків, за договором № 01-201221 від 20.12.2021, який було укладено між клієнтом та ТОВ "Квадро.Юа".
У п. 3 додатку № 1 сторони підтверджують та погоджують, що перелік правової допомоги, зазначений у п. 1 додатку до договору є орієнтовний та може змінюватися під час виконання сторонами умов договору.
У п. 4 додатку № 1 зазначено, що остаточний перелік виконаних в межах надання правничої (правової допомоги) зазначається в актах виконаних робіт та фактично проведених адвокатом дій. Сторони можуть укладати додаткові угоди, в якій погоджувати перелік робіт, які виконані адвокатом.
Вартість виконаних робіт визначається згідно додатку № 2 до договору № 11/22 (п. 5 додатку №1).
Додатком № 2 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 11/22 від 20.08.2022 сторони погодили вартість робіт та послуг.
Крім того, 16.03.2023 між Адвокатом Євценко Р.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 11/22 від 20.08.2022, відповідно до якої сторони вирішили погодити гонорарні відносини у відповідності п. 3.1. договору та п. 4 додатку № 1 до договору - визначити розмір гонорару адвоката на підставі акту виконаних робіт за фактично виконані роботи з досудового врегулювання спору та представлення інтересів клієнта в суді першої інстанції, а також плюс гонорар успіху в розмірі 10% від задоволеної до стягнення рішенням суду суми на користь клієнта.
Сторони вирішили погодити строк сплати гонорару клієнтом адвокату протягом 10 днів після фактичного стягнення витрат на правничу (правову) допомогу з відповідача на користь клієнта (п. 2 додаткової угоди № 1).
21.03.2023 між Адвокатом Євценко Р.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" складено та підписано акт виконаних робіт № 1 до договору № 11/22 від 20.08.2022, відповідно до якого адвокатом були надані клієнту наступні юридичні та консультаційні послуги згідно п. 3 договору: усна консультація - 2 год, вартість 1 000, 00 грн; оцінка судової перспективи справи - 1 год, вартість 2 000, 00 грн; складення двох адвокатських запитів - 3 год., вартість 2 000, 00 за кожний; складення претензії до ТОВ "Квадро.Юа" - 5 год, вартість 10 000, 00 грн; складення та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до ТОВ "Квадро.Юа" про стягнення суми попередньої оплати та штрафу за договором поставки № 01-201221 від 20.12.2021 - 7 год, вартість 10 000, 00 грн.; складення та подання до Господарського суду міста Києва заяви про забезпечення позову до ТОВ "Квадро.Юа" - 4 год., вартість 10 000, 00 грн; складення та подання до Господарського суду міста Києва відповіді на відзив у справі № 910/10891/22 - 10 год., вартість 10 000, 00 грн.; складення та подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 року у справі № 910/10891/22 - 5 год., вартість 15 000, 00 грн.; додаткові пояснення (доповнення) до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 року у справі № 910/10891/22 - 4 год., вартість 7 500, 00 грн.; складення та подання до Господарського суду міста Києва відповіді на відзив у справі № 910/10891/22 - 4 год., вартість 10 000, 00 грн.; послуги перекладу заяви свідка у справі № 910/10891/22 з литовської мови на українську мову, зроблені Бюро перекладів «Курсив» для позивача 15.02.2023 року - вартість 4 000, 00 грн; складення та подання до Господарського суду міста Києва у справі № 910/10891/22 пояснень на заперечення - 3 год, вартість 10 000, 00 грн.; участь в судових засіданнях у Господарському суді міста Києва з розгляду справи № 910/10891/22 - 5 судоднів, вартість: 2 судове засідання у Господарському суді міста Києва, з виїздом адвоката Євценка Р.І. до міста Києва - 20 000, 00 кожне; 3 судових засідання, що проведені в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - 10 000, 00 грн кожне, загальна сума: 70 000, 00 грн; складення та подання до Господарського суду міста Києва двох заяв про застосування до ТОВ «Квадро.ЮА» заходів процесуального примусу справі № 910/10891/22 - 2 год, вартість 3 000, 00 грн.; ведення переговорів щодо предмету спору у справі № 910/10891/22 з представниками ТОВ "Квадро.Юа" - 1 год., вартість 3 500, 00 грн; складення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу по справі № 910/10891/22 - 5 год., вартість 5 000, 00 грн; витрати, що пов`язані з відправленням кореспонденції за допомогою поштового зв`язку - 869, 48 грн.
З матеріалів справи вбачається, що адвокатом було виставлено позивачу рахунок на оплату № 11/22-1 від 21.03.2023, згідно якого оплата за надання послуг правової допомоги по справі № 910/10891/22 відповідно до договору № 11/22 про надання правової допомоги від 20.08.2022, додатку № 1 до договору № 11/22 від 20.08.2022 та додатку № 2 до договору № 11/22 від 20.08.2022 становить 187 869, 48 грн; сплата гонорару успіху на підставі додаткової угоди № 1 від 16.03.2023 - 93 205, 00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Водночас, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалось відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватись відповідна норма права.
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Окрім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Судова колегія звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо заявленого розміру попереднього орієнтовного розміру судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.
Так, згідно з частинами першою-третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило б принцип змагальності та завадило б стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, сама по собі обставина зазначення позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми, яка є меншою ніж в заяві про ухвалення додаткового рішення, не є підставою для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо висновків суду в частині відмови у стягненні "гонорару успіху" у розмірі 93 205, 00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
При цьому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
З огляду на це колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума «гонорару успіху» в розмірі 93205,00 грн. не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.
Подібний висновок наведений в постанові Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №915/294/21.
З урахуванням наведеного, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, клопотань, а також часу витраченого у судових засіданнях, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн., а витрати в частині «гонорару успіху», з урахуванням визначеної до стягнення суми 50000,00 грн. на професійну правничу допомогу, а тому не підлягають стягненню, оскільки не відповідають критерію розумності, пропорційності та необхідності.
Таким чином, твердження апелянта про те, що додаткове рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права, судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22 прийняте у відповідності до наявних в матеріалах справи документів, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/10891/22 в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн".
4. Справу № 910/10891/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.10.2023.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 23.10.2023 |
Номер документу | 114304115 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Алданова С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні