Постанова

від 18.10.2023 по справі 910/10891/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2023 р. Справа№ 910/10891/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023

у справі № 910/10891/22 (суддя: Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа"

про розірвання договору та стягнення 932 050, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрон сервіс юкрейн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро.Юа» про розірвання договору поставки № 01-201221 від 20.12.2021 року, що укладений між ТОВ «Дрон сервіс юкрейн» та ТОВ «Квадро.Юа»; стягнення з відповідача на користь позивача авансу у розмірі 466 025, 00 грн та штрафу у сумі 466 025, 00 грн. (разом становить 932 050, 00 грн).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" задоволено; розірвано договір поставки № 01-201221 від 20.12.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" 466 025 грн 00 коп. - попередньої оплати, 466 025 грн 00 коп. - штрафу та 16 461 грн 75 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Квадро.Юа" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Дрон сервіс юкрейн» до ТОВ "Квадро.Юа" про стягнення суми попередньої оплати та штрафу за договором поставки відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 залишено без змін.

09.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу, якою заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" суму витрат понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 910/10891/22 у розмірі 245 177,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду на 18.10.2023.

18.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач просить зменшити заявлену позивачем суму витрат до 5000,00 грн. Свої доводи обґрунтовує тим, що замовлення комплексної експертизи документів відбулося за ініціативи позивача поза судовим процесом. Зауважує, що у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача суму, яка майже в п`ять разів більша, ніж зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.2023 просив частково задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та зменшити розмір судових витрат до 5000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання 18.10.2023 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений засобами електронного зв`язку. При цьому, 16.10.2023 представник позивача подав до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, що долучені до матеріалів заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України ).

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2022 між Адвокатом Євценком Р.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 11/22, відповідно до якого виконавець зобов`язується за дорученням клієнта на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, надавати правничу (правову) допомогу, орієнтовний обсяг якої вказується в додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надану допомогу, розмір гонорару визначається як сукупна вартість виконаних робіт згідно додатку № 2 до цього договору, а також гонорар успіху в розмірі 10% від задоволеної до стягнення рішенням суду суми на користь клієнта. Порядок оплати якого визначається у додатковій угоді № 1, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, гонорар адвоката за цим договором встановлюється за домовленістю сторін та вказується в додатках та додаткових угодах до договору, яка має конфіденційний характер та є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 3.2. договору, гонорар адвоката за даним договором може змінюватися за погодженням сторін та зазначається у додаткових угодах до даного договору.

Пунктом 3.3. договору визначено, що клієнт, погоджуючись з проведенням інших витрат, платних послуг (проведення експертних досліджень, здійснення в інтересах клієнта інших додаткових дій, що не передбачені умовами Дійсного Договору, тощо), компенсує їх адвокатові, а у разі незгоди клієнта на їх оплату своєчасно повідомляє про це адвоката і погоджується з тим, що відмова в проведенні запропонованих адвокатом заходів може вплинути на результативність виконання функцій представництва клієнта, а також припинення дії договору.

Строки та порядок проведення розрахунків вказується у відповідній додатковій угоді до цього договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 3.4. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань або досягнення мети договору чи його припинення чи розірвання у спосіб передбачений законодавством (п. 6.1. договору).

Додатковою угодою № 2 від 01.05.2023 до Договору № 11/22 сторони погодили, що виконавець зобов`язується здійснювати представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/10891/22.

06.10.2023 між Адвокатом Євценко Р.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" складено та підписано акт виконаних робіт № 1 до Додаткової угоди № 2 від 01.05.2023 до Договору № 11/22 від 20.08.2022, відповідно до якого адвокатом були надані клієнту наступні юридичні та консультаційні послуги: усна консультація - 2 год, вартість 1 000, 00 грн; оцінка судової перспективи справи - 1 год, вартість 2 000, 00 грн; складення та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Квадро.ЮА» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 - 12 год, вартість 10000,00 грн; складення та подання до Північного апеляційного господарського суду заперечень на клопотання про призначення судової технічної експертизи - 9 год, вартість 10000,00 грн; складення та подання до Північного апеляційного господарського суду заперечень на додаткові пояснення - 5 год, вартість 7500,00 грн; участь в судових засіданнях у Господарському суді міста Києва з розгляду справи № 910/10891/22 - 5 судоднів, вартість 90000,00 грн; складення та подання до Північного апеляційного господарського суду заяви про забезпечення позову - 13 годин, вартість 10000,00 грн; складення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу по справі № 910/10891/22 - 9 годин, варість 10000,00 грн; витрати, що пов`язані з проведенням комплексної експертизи документів та отримання висновку експерта - вартість 11472,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом було виставлено позивачу рахунок на оплату № 11/22-2 від 06.10.2023, згідно якого оплата за надання послуг правової допомоги по справі № 910/10891/22 відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору № 11/22 про надання правової допомоги від 20.08.2022, додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 до Договору № 11/22 від 20.08.2022 та додатку № 2 до Додаткової угоди № 2 до договору № 11/22 від 20.08.2022 становить 245177,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 245177,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме норма права повинна застосовуватися.

Колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги по суті рішення місцевого господарського суду та, відповідно, відзиву на апеляційну скаргу відповідають правовій позиції відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції.

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Судова колегія звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 відмовлено у задоволенні поданої представником позивача заяви про забезпечення позову.

Також, приймаючи постанову від 04.10.2023 у справі № 910/10891/22, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у долученні до матеріалів справи поданого преставником позивача висновку експерта №КСЕ-19/116-23/12031 від 09.08.2023 на стадії апеляційного провадження.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалась Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтримала цей висновок.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо заявленого позивачем розміру попереднього орієнтовного розміру судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.

Так, згідно з частинами першою-третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило б принцип змагальності та завадило б стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, сама по собі обставина зазначення позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми, яка є меншою ніж в заяві про ухвалення додаткового рішення, не є підставою для відмови у стягненні з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, а також обсягу фактично наданої правової допомоги, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на професійну правничу допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про те, що справедливим та співмірним є стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.

В іншій частині вимог заяви слід відмовити, з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/10891/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро.Юа" (вул. Нижньоключова, буд. 14, офіс 1-2, м. Київ, 03056; ідентифікаційний код - 43094301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрон сервіс юкрейн" (Печерський узвіз, буд. 3, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код - 43945879) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Справу № 910/10891/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.10.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак