Постанова

від 17.10.2023 по справі 922/1838/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1838/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

без виклику учасників справи

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м.Харків (вх.№1630 Х/2 від 14.08.2023)

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 (повний текст складено 26.07.2023, суддя Жельне С.Ч.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології", м.Харків

до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м. Харків

про стягнення коштів 75837,49 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Системні Технології" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" про стягнення 75 837,49 грн, з яких 49800,00 - борг за актом виконаних робіт від 13.03.2020, 23974,36 грн інфляційні втрати за період з квітня 2020 року по березень 2023 року, 2063,13 грн - 3 % річних за період з 12.04.2020 до 07.05.2023. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №235-04/19 від 11.06.2019.

В подальшому, у відповіді на відзив позивач просив суд першої інстанції, залишити без розгляду вимогу про стягнення річних у сумі 1375,42 грн. Враховуючи п.6.4 договору, на думку позивача стягненню з відповідача підлягає не 3% річних, а 1% річних у розмірі 687,71 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.07.2023 у справі №922/1838/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Завод «Електроважмаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Системні Технології» 49800,00 грн боргу за актом виконаних робіт від 13.03.2020, 23 974,36 грн інфляційних втрат за період з квітня 2020 року по березень 2023 року, 687,71 грн - 1 % річних (з урахуванням викладених позивачем вимог у відповіді на відзив) за період з 12.04.2020 до 07.05.2023 та витрати по сплаті судового збору 2 147,20 грн.

19.07.2023 через систему "Електронний суд" до місцевого господарського суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій ТОВ "Інженерно-Системні Технології" просило суд у відповідності до ст. 244 ГПК України ухвалити додаткове рішення у справі №922/1838/23, яким стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8500,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" про ухвалення додаткового рішення у справі (вх.№18878 від 19.07.2023). Стягнуто з Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» на користь ТОВ "Інженерно-Системні технології» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8500,00 грн.

При винесені додаткового оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що докази надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката є співмірними із складністю справи і співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 500,00 грн.

Не погоджуючись із додатковим рішенням господарського суду відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з вимогою про стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн.

Апелянт вважає, що суд виніс додаткове рішення, яким допустив неспіврозмірне задоволення вимог щодо відшкодування судових витрат у вигляді витрат на оплату послуг адвоката, чим порушив ч.4 ст.126 ГПК.

Відповідач зазначає, що позивачем не було надано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, проте в акті приймання-передачі наданих послуг від 18.07.2023 зазначено, що в рамках судової справи №922/1838/23 були проведені такі роботи (надані такі послуги):

-складання позовної заяви 1 шт (6000,00 грн);

-складання відповіді на відзив 2 год (2000,00 грн);

-складання клопотання про ухвалення додаткового судового рішення 0,5 год (500,00 грн.);

Загальна вартість робіт (послуг) 8500,00 грн.

Разом з тим, даний акт приймання-передачі наданих послуг від 18.07.2023 згідно наданого примірника відповідачу, не підписаний жодною стороною, а тому не може мати будь-які правові наслідки та не є допустимим доказом.

На підставі вищевикладеного, апелянт вважає, що зазначений акт приймання-передачі наданих послуг є недопустимим доказом, адже не відповідає вимогам ч.1 ст.77 ГПК, оскільки не може підтверджувати факт надання та оплати послуг.

Як наслідок, на думку відповідача, судом першої інстанції не застосовані вищезазначені норми матеріального права та порушено норму процесуального права (ч.1 ст.77 ГПК), а також допущено неправильне дослідження та оцінка доказів.

Разом із цим, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позовна заява у справі №922/1838/23 є типовою для господарських правовідносинах, складання якої не займає багато часу. Апелянт ствержує, що справа не є складною для досвідченого правника. Ціна позову є невеликою, вирішення справи не впливає на репутацію сторони, публічного інтересу до справи немає. Обсяг наданих адвокатом послуг у будь-якому випадку не міг бути великим, тому на думку відповідача, ціна 6000,00 грн за складання позову є завищеною та нерозумною.

На підставі вищевикладеного, апелянт зважаючи на воєнний стан та важку економічну ситуацію в державі, вважає гонорар за складання документів у ході розгляду справи 1000,00 грн завищеним та нерозумним.

Як наслідок, апелянт вважає, що судові витрати стягненні додатковим рішенням суду від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 з відповідача у розмірі 8 500, 00 грн є неспівмірними зі складністю справи.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2023 для розгляду справи №922/1838/23 визначено колегію суддів у складі: Лакіза В.В. (головуючий суддя-доповідач), суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23, поставлено здійснювати розгляд справи №922/1838/23 в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи.

04.09.2023 через підситему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. У своїх поясненнях представник позивача вважає твердження відповідача, що наведені в апеляційній скарзі на додаткове рішення, безпідставними.

Позивач вважає твердження відповідача про відсутність детального опису робіт, виконаних адвокатом, безпідставними, оскільки заява про ухвалення додаткового рішення містить саме детальний опис робіт із зазначенням договірних підстав для нарахування певних сум, а саме, фіксованої суми за подання позову та із зазначенням часу, витраченого на складання інших документів, та вартості відповідних робіт.

На думку представника позивача, твердження відповідача про те, що договір між адвокатом і позивачем та акт виконаних робіт не підписано сторонами, не відповідає дійсності. Зазначені документи підписано електронними цифровими підписами і оригінали цих цифрових документів з накладеними на них цифровими підписами подано до суду (надіслано суду на адресу inbox@hr.arbitr.gov.ua 18.07.2023 22:18), вхідна кореспонденція зареєстрована в Електронному суді 19.07.2023.

У своїй заяві від 04.09.2023 позивач зазначає, що розмір гонорару заявлений ним при розгляді справи у суді першої інстанції, є розумним, відповідає розцінкам, установленим у договорі з клієнтом, фактично витраченому часу на вивчення документів у справі, на здійснення розрахунку інфляційних та річних за декілька періодів (який суд визнав правильним та безпомилковим), на складання позову, є співмірним з розміром позовних вимог та складністю справи.

При цьому позивач звертає увагу, що гонорар у розмірі 1000,00 грн відповідає кваліфікації адвоката, який має спеціальність юриста та економіста, статус адвоката (стаж понад 4 роки) і аудитора (номер реєстрації в реєстрі аудиторів 102119), працює в галузі економіки та права понад 20 років.

Позивач вважає вимоги відповідача викладені в апеляційній скарзі від 26.07.2023 безпідставними.

На підставі вищевикладеного, просить суд додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 залишити без змін.

У зв`язку з відпусткою судді Плахова О.В. який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1838/23. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2023 розгляд справи №922/2523/22 передано наступному складу суду: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І.,суддя Здоровко Л.М.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України та додаткових пояснень на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.03.2023 між позивачем та Адвокатським бюро «Кокорев І К» в особі директора Кокорева Едуарда Олександровича укладено договір про надання правової допомоги №0203С2023 (далі- Договір)

За умовами п.1.1.1 Договору Виконавець приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта в суді у справах за позовом до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», АТ «Завод «Електроважмаш» про стягнення заборгованості за надані Клієнтом послуги.

Пунктом 4.1 Договору визначено гонорар адвоката. Гонорар за складання позовної заяви складає 6000,00 грн. Гонорар за складання документів в ході розгляду справи 1000,00 грн за одну годину витраченого на складання документа часу.

На виконання умов договору між сторонами підписано акт виконаних робіт від 18.07.2023. У вказаному акті детально зазначено найменування послуг, які були надані адвокатом на загальну суму 8 500,00 грн, а саме: складання позовної заяви - 1 шт 6 000,00 грн; складання відповіді на відзив - 2 год 2 000,00 грн; складання клопотання про ухвалення додаткового судового рішення - 0,5 год 500,00 грн. Акт підписано без зауважень та заперечень.

Керуючись положеннями п.3 ч.1 ст. 244, 123 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст.26, ч.3 ст.27, ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність» судом першої інстанції встановлено, що позивач, відповідно до положень ст.124 Господарського процесуального кодексу України, надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його позові, а надані суду докази свідчать про існування договірних відносин між позивачем та Адвокатським бюро «Кокорев І К».

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським бюро «Кокорев І К» професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1838/23 та стягнув з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8500,00 грн.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є додаткова постанова суду першої інстанції, якою з відповідача на користь позивача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції в сумі 8 500,000 грн та з розміром яких відповідач не погоджується, оскільки вважає такий розмір неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

За приписами статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З наведеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" (надалі - клієнт) та Адвокатським бюро «Кокорев І К» в особі директора Кокорева Е.О. (надалі - виконавець) на момент розгляду справи місцевим господарським судом підтверджуються договором №0203С2023 від 31.03.2023 (надалі договір, т.1 а.с.81), відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується надати правову допомогу, виконавець приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта у справах за позовом до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», АТ «Завод Електроважмаш» про стягнення заборгованості за надані клієнтом послуги (пункт 1.1. та пункт 1.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2 договору, клієнт доручає виконавцю вивчити та скласти необхідні документи для звернення до суду та необхідні документи в ході розгляду судових справ; - представництво прав та інтересів клієнта в суді, вчинення від імені клієнта усіх процесуальних дій, які може вчиняти сам клієнт окрім дій, які відповідно до законодавства повинен вчинити сам клієнт; - у разі необхідності складати заяви, скарги та інші процесуальні документи для звернення до суду першої інстанції, апеляційних та касаційних судових інстанцій.

Відповідно до умов п.4.1 договору гонорар виконавця складає, за складання позовної заяви 6000,00 грн, за складання документів (претензій, клопотань, апеляційних і касаційних скарг, відповідей на позов тощо) 1000,00 грн, за одну годину витраченого на складання документу часу. В час на складання документів також включається час вивчення матеріалів наданих клієнтом, за ознайомлення з матеріалами судової справи 1000,00 грн, за кожне призначене судове засідання 1500,00 грн.

Сплата гонорару здійснюється на підставі рахунків, які видає виконавець клієнту в рамках даного договору (п.4.2. договору)

Клієнт відшкодовує фактичні витрати, які поніс виконавець в зв`язку з виконанням цього договору, зокрема, витрати по сплаті судового збору (п. 4.3. договору).

Факт надання адвокатських послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000010 від 18.07.2023 (т.1 а.с.82), відповідно до якого виконавцем Адвокатським бюро «Кокорев І К» були проведені такі робити (надані послуги) згідно умов договору №0203С2023 від 31.03.2023 в межах судової справи №922/1838/23, а саме: складання позовної заяви (однієї) 6 000,00 грн, складання відповіді на відзив (2 год) 2 000,00 грн, складання клопотання про ухвалення додаткового судового рішення (0,5 год) 500,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) складає 8 500,00 грн, сторони претензій одна до одної не мають.

Крім того, на виконання умов вищевказаного договору Адвокатським бюро «Кокорев І К» виставлено ТОВ «Інженерно-Системні Технології» рахунки-фактури на оплату адвокатських послуг згідно умов договору №0203С2023 від 31.03.2023, рахунок-фактура №СФ-000027 від 31.03.2023 на суму 6 000,00 грн, рахунок-фактура №СФ-000040 від 09.06.2023 на суму 2000,00 грн, рахунок-фактура №СФ-000045 від 18.07.2023 на суму 500,00 грн (т.1 а.с.83-84).

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Інженерно-Системні Технології» сплачено 6000,00 грн за отриману правову допомогу, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №486 від 31.03.2023 на суму 4 000,00 грн та №1 від 13.06.2023 на суму 2 000,00 грн (т.1 а.с.85).

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Матеріалами справи встановлено, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем клопотань чи заперечень з приводу заявлених позивачем судових витрат не надходило.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, звертає увагу, що судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Даний перелік не є вичерпним.

Визначальною є позиція Великої Палати у справі № 910/12876/19 від 01.06.2021, в рамках якої касаційний суд при стягненні витрат на правову допомогу, звернув увагу на перелік необхідних документів які слугують доказами на підтвердження реальності таких витрат. Такими доказами ВП ВС у вищезгаданій постанові визначила (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення).

Як вже зазначалось вище, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду наступні докази: договір про надання правової допомоги №0203С2023 від 31.03.2023, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000010 від 18.07.2023, рахунки фактури, платіжні інструкції.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу. Оскільки, на його думку, позивачем не було надано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, проте в акті приймання-передачі наданих послуг від 18.07.2023 зазначено, які саме правові послуги надавались Адвокатським бюро «Кокорев І К». Апелянт стверджує, що ціна 6000,00 грн за складання позову та гонорар за складання процесуальних документів у ході розгляду справи у розмірі 1000,00 грн є завищеними та нерозумними, зважаючи на воєнний стан.

Разом із цим, апелянт зазначає, що акт приймання-передачі наданих послуг від 18.07.2023 згідно наданого примірника відповідачу, не підписаний жодною стороною. А тому не може мати будь-які правові наслідки та не є допустимим доказом. При цьому, посилаючись на вимоги ч.2 ст. 207, п.2 ч.1 ст.208, ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України, зазначає, що наданий акт приймання-передачі наданих послуг є недопустимим доказом, адже не відповідає вимогам ч.1 ст.77 ГПК, оскільки не може підтверджувати факт надання та оплати послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що наданий позивачем договір №0203С2023 від 31.03.2023 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000010 від 18.07.2023 підписаний електронним цифровим підписом уповноваженими представниками сторін, Кокоровем Е.О з боку Адвокатського бюро «Кокорев І К» та Поваляєвою А.В. зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології", про що свідчить наявний матеріалах справи протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т.1 а.с.88).

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Отже, електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд.

Отже, за наведених обставин, доводи апелянта про порушення позивачем вимог до письмової форми правочину, є безпідставними оскільки спростовуються матеріалами справи.

Твердження апелянта, що факт не надання позивачем детального опису робіт є підставою для відмови у стягненні на його користь витрат на правову допомогу, також відхиляються судовою колегією, з урахуванням правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. У своїй постанові від 16.11.2022 ВП ВС висловилася стосовно наявності або відсутності у справі детального опису робіт і зазначила, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21).

У вищезгаданій постанові Великою Палатою Верховного Суду також зазначено, що ч. 3 ст.126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного в ч. 4 вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Надані представником позивача адвокатські послуги детально описані в поданому ним акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000010 від 18.07.2023, документальне підтвердження яких наявне в матеріалах справи.

Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, є достатнім доказом підтвердження виконаних адвокатом робіт/наданих послуг.

Судова колегія, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 також зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Верховний Суд звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Судова колегія, проаналізувавши описані в поданому представником позивача акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000010 від 18.07.2023 послуги вважає, що відображена в них інформація про характер виконаних адвокатським бюро робіт відповідає документам і інформації, що містяться в матеріалах даної справи. Зокрема, матеріали справи містять позовну заяву, відповідь на відзив, клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто, доводи апелянта про те, що ціна наданих адвокатських послуг є завищеною відхиляються судовою колегією.

Досліджуючи докази на підтвердження витрат на правову допомогу, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що у справі містяться копії платіжних інструкцій №486 від 31.03.2023 та №1 від 13.06.2023, на загальну суму 6 000,00 грн, в той час як акт підписано на суму 8 500,00 грн. При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду, бере до уваги, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

Тобто, надані представником позивачем докази є достатніми для відшкодування їх на користь позивача.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 14.07.2023 у справі №922/1838/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Завод «Електроважмаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Системні Технології» 49800,00 грн боргу за актом виконаних робіт від 13.03.2020, 23 974,36 грн інфляційних втрат за період з квітня 2020 року по березень 2023 року, 687,71 грн - 1 % річних (з урахуванням викладених позивачем вимог у відповіді на відзив) за період з 12.04.2020 до 07.05.2023 та витрати по сплаті судового збору 2 147,20 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 14.07.2023 у справі №922/1838/23 залишено без змін.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога згідно умов укладеного договору, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, а також враховуючи, що спір у даній справі виник з вини відповідача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 500,00 грн є повністю співмірними, відповідають складності справи, витраченим адвокатським бюро часом та не є завищеними щодо іншої сторони спору.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 слід залишити без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.10.2023

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко