Постанова

від 30.10.2023 по справі 922/1838/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1838/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

без виклику учасників справи

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження заяву представникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" адвоката Кокорева Е.О.(вх.№12706 від 19.10.2023)

про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/1838/23

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м.Харків (вх.№1568 Х/2 від 03.08.2023)

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.07.2023 у справі №922/1838/23 (повний текст складено 14.07.2023, суддя Жельне С.Ч.)

та за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м.Харків (вх.№1630 Х/2 від 14.08.2023)

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 (повний текст складено 26.07.2023, суддя Жельне С.Ч.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології", м.Харків

до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м. Харків

про стягнення 75837,49 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Системні Технології" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" про стягнення 75 837,49 грн, з яких 49800,00 - борг за актом виконаних робіт від 13.03.2020, 23974,36 грн інфляційні втрати за період з квітня 2020 року по березень 2023 року, 2063,13 грн - 3 % річних за період з 12.04.2020 до 07.05.2023. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №235-04/19 від 11.06.2019.

В подальшому, у відповіді на відзив позивач просив суд першої інстанції, залишити без розгляду вимогу про стягнення річних у сумі 1375,42 грн. Враховуючи п.6.4 договору, на думку позивача стягненню з відповідача підлягає не 3% річних, а 1% річних у розмірі 687,71 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.07.2023 у справі №922/1838/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Завод «Електроважмаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Системні Технології» 49800,00 грн боргу за актом виконаних робіт від 13.03.2020, 23 974,36 грн інфляційних втрат за період з квітня 2020 року по березень 2023 року, 687,71 грн - 1 % річних (з урахуванням викладених позивачем вимог у відповіді на відзив) за період з 12.04.2020 до 07.05.2023 та витрати по сплаті судового збору 2 147,20 грн.

19.07.2023 через систему "Електронний суд" до місцевого господарського суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій ТОВ "Інженерно-Системні Технології" просило суд у відповідності до ст. 244 ГПК України ухвалити додаткове рішення у справі №922/1838/23, яким стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8500,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" про ухвалення додаткового рішення у справі (вх.№18878 від 19.07.2023). Стягнуто з Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» на користь ТОВ "Інженерно-Системні технології» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8500,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції від 14.07.2023 у справі №922/1838/23 частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції частково. Ухвалити нове рішення в оскаржуваній частині, яким задовольнити у повному обсязі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій; врахувати наявність з 24.02.2022 воєнного стану та війни як форс-мажорної обставини при нарахуванні річних та інфляційних; не задовольняти позовні вимоги ТОВ "Інженерно-Системні Технології" щодо стягнення 1% річних у розмірі більше, ніж 68,71 грн та щодо стягнення інфляційного збільшення у розмірі більше, ніж 1044,79 грн; здійснити розподіл витрат зі сплати судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у порядку, встановленому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" не погодилось і з додатковим рішенням господарського суду26.07.2023 у справі №922/1838/23. Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з вимогою про стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 14.07.2023 у справі №922/1838/23 залишено без змін.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" залишено без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/1838/23 залишено без змін.

18.10.2023 (день реєстрації в канцелярії суду 19.10.2023 вх.№12706) через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" адвоката Кокорева Е.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1838/23, в якій заявник просить суд апеляційної інстанції у відповідності до ст.244 ГПК України ухвалити додаткове рішення у справі №922/1838/23, яким стягнути з відповідача судові витрати (витрати на правову (правничу) допомогу адвоката) в апеляційному суді в сумі 2000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №922/1838/23.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" адвоката Кокорева Е.О. про ухвалення додаткового рішення, судова колегія зазначає про таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Із заявою до суду позивач звернувся 18.10.2023, тобто в межах п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

В обгрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення, представником позивача зазначено про наступне.

Для захисту свого порушеного права позивачем укладено договір про надання правової допомоги №0203С2023 від 31.03.2023 з Адвокатським бюро «Кокорев І К». Пунктом 4.1 договору визначено гонорар адвоката, а саме, гонорар за складання документів в ході розгляду справи складає 1000,00 грн за одну годину витраченого на складання документа часу. В ході судового процесу адвокат надав позивачу такі послуги: вивчення апеляційної скарги та складання додаткових пояснень щодо апеляційної скарги (витрачено дві години).

Враховуючи викладене вище, представник ТОВ "Інженерно-Системні Технології" зазначає, що витрати позивача на правову (правничу) допомогу в ході апеляційного розгляду складають 2000,00 грн. Відтак просить суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 244 ГПК України ухвалити додаткове рішення у справі № 922/1838/23, яким стягнути з відповідача судові витрати (витрати на правову (правничу) допомогу адвоката ) в сумі 2000,00 грн.

В обгрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, представником позивача надано наступні докази.

Рахунок-фактура №СФ-000056 від 03.09.2023на загальну суму 2500,00 грн, в якому зазначено, що цей рахунок є актом виконаних робіт; платіжна інструкція №27 на суму 2 500,00 грн

У своїй заяві від 18.10.2023 адвокат вказує, що договір укладений між позивачем та адвокатом надано до суду разом з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, поданим до суду першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що правовідносини між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" та Адвокатським бюро «Кокорев І К» в особі директора Кокорева Е.О. підтверджуються договором №0203С2023 від 31.03.2023 (т.1 а.с.81).

Стосовно витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Східним апеляційним господарським судом встановлено, що позивач вперше звернувся до суду апеляційної інстанції із додатковими поясненнями від 04.09.23 (вх. №10502) на апеляційну скаргу на оскаржуване відповідачем рішення від 14.07.2023 та з додатковими поясненнями від 04.09.2023 (вх. №10503) на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 26.07.2023. Тобто, додаткові пояснення до апеляційних скарг є першими заявами позивача по суті справи при розгляді у суді апеляційної інстанції справи №922/1838/23.

При дослідженні їх змісту, судовою колегією встановлено, що позивачем у додаткових поясненнях не зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судова колегія зазначає, що подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення разом з доказами понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, у суді апеляційної інстанції не можуть бути розглянуті у якості попереднього розрахунку наведених витрат, необхідних для надання правничої допомоги в розумінні вищенаведених вимог ст.ст. 123,126 ГПК України, оскільки вони не подані разом з першою заявою по суті у суді апеляційної інстанції.

Заява представника позивача, яка подана в межах п`ятиденного строку встановленого ч.8 ст.129 ГПК України після ухвалення рішення суду не звільняє його від обов`язку вчасно надати попередній розрахунок наведених витрат з описом робіт (наданих послуг), які він поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

В свою чергу, не зазначення конкретного розрахунку попередньої (орієнтовної) суми судових витрат позбавляє можливості суд в порядку, передбаченому п. 6 ч. 5 ст. 129 ГПК України, перевірити чи сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Поряд з цим відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зазначені положення ст.124 ГПК України забезпечують дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/9784/18.

Разом із цим, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що у вищезгаданій постанові Верховний Суд зазначив, що кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому, за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Як вже зазначалось, судовою колегією встановлено, що позивачем з першою заявою по суті справи у суді апеляційної інстанції не зроблено відповідної заяви про розподіл судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Одночасно, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду бере до уваги правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №340/2823/21 від 07.07.2023, у якій Верховний Суд зробив висновок щодо часових меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

В ухвалі від 07.07.2023 Верховний Суд зазначив, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розгляд справи №922/1838/23 здійснювався в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи.

У зв`язку з тим, що стадія судових дебатів у даному випадку не передбачена, то сторони мають подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат до закінчення розгляду справи.

Така правова позиція узгоджується з висновком викладеним у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.02.2020 у справі N755/9215/15-ц де зазначено, що вимоги щодо строків та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі N 817/1889/17.

На підставі вищевикладеного, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що якщо до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.

Разом із цим, колегія суддів вважає, що станом на момент перегляду справи в суді апеляційної інстанції, позивач мав можливість заявити та вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс або очікує понести у зв`язку із розглядом справи, проте з першою заявою по суті їх не подав.

За наведених підстав судова колегія відмовляє позивачу у відшкодуванні за рахунок відповідача судових витрат на правову допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції на підставі вищенаведених вимог закону.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Системні Технології" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/1838/23 залишити без задоволення.

2. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 30.10.2023

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко