Постанова

від 04.10.2023 по справі 904/9067/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/9067/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Тарасюк О.Л. (в залі суду); Жежель С.С. (в залі суду);

від відповідача: Гінінгер А.А., адвокат (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Южкокс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 (повне рішення складено 03.05.2023, суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/9067/17

за позовом Кам`янської міської ради, м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Южкокс", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки, в сумі 2991059,42грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Кам`янська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Южкокс" на свою користь 2 991 059,42 грн збитків у вигляді безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.07.2021).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі №904/9067/17 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2022 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі №904/9067/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021, справу №904/9067/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі №904/9067/17 позов задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Южкокс" на користь Кам`янської міської ради Дніпропетровської області збитки, завдані використанням земельної ділянки в розмірі 2 991 357,35 грн., судовий збір у розмірі 44 870,37 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Южкокс", в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі №904/9067/17 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд першої інстанції прийшов до хибних висновків в частині анулювання акту на право постійного користування №І-ДП № 002497 від 20.10.1995;

- в матеріалах справи наявний витяг №НВ-9900897432021 від 08.07.2021 з Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки кадастровий номер 1210400000:03:030:0191. За змістом витягу спірна земельна ділянка зареєстрована 26.05.2017, тобто після закінчення спірного періоду (31.12.2016).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст.79-1 ЗК України).

За змістом п.1 ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (станом на дату виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Станом на дату виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено іншого права користування (спірна земельна ділянка не призначена для сільського господарства чи забудови, що виключає можливість укладення договорів емфітевзису чи суперфіцію), ніж право оренди.

Пунктом 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав повністю залежить від дій органу місцевого самоврядування (Позивача). З урахуванням факту, що спірна земельна ділянка сформована Позивачем вже після закінчення спірного періоду, наведене свідчить про відсутність підстав для стягнення коштів з Товариства за спірний період;

- суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини декларування та сплати плати за землю, не визначив в якій саме формі декларувалась та сплачувалась плата за землю (орендна плата чи земельний податок), а тому дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності в частині вимог за період з 01.01.2014 по 18.10.2014 в сумі 588 467,82 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що всі доводи Відповідача викладені в апеляційній скарзі не спростовують тих обставин, які були встановлені судом першої інстанції, відсутнє обґрунтоване посилання на те, які ж саме норми матеріального та/або процесуального права були порушені судом при винесені рішення від 01.05.2023, а тому вважає, що апеляційна скарга є не обґрунтованою, а обставини, на які посилається скаржник, є недоведеними, відтак і відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу від 22.05.2023 для розгляду справи визначено суддю-доповідача Орєшкіну Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.05.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/9067/17 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

В той же час, 26.05.2023 матеріали справи №904/9067/17 надійшли до суду апеляційної інстанції з другим примірником апеляційної скарги відповідача.

30.05.2023 суддями Орєшкіною Е.В., Кощеєвим І.М., Чус О.В. подано заяву про самовідвід у справі №904/9067/17, яка задоволена ухвалою суду від 30.05.2023; справу передано для визначення складу суду в порядку ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 (суддя доповідач Іванов О.Г.), апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (53839,07 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

07.06.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 01.06.2023 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №4500014638 від 07.06.2023 про сплату 53839,07 грн судового збору.

Ухвалою від 09.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/9067/17; розгляд справи призначено на 12.07.2023.

Через відпустку судді Березкіної О.В. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 12.07.2023, не відбулось.

20.07.2023 суддю Антоніка С.Г. звільнено з посади рішенням Вищої ради правосуддя у зв`язку з поданням заяви про відставку.

При цьому, до закінчення строку розгляду апеляційної скарги залишилось менше 14 днів, що згідно Засад використання автоматизованої системи діловодства Центрального апеляційного господарського суду надає право на зміну складу суду.

27.07.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/9067/17 у зв`язку з відпусткою судді Березкіної О.В. та відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023, справу №904/9067/17 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Мороз В.Ф.

На підставі викладеного, апеляційна скарга відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі №904/9067/17 була прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.

29.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/9067/17 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023, справу №904/9067/17 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф.

У судовому засіданні 04.10.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 11.10.1995 № 313 Баглійському коксохімічному заводу видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДП № 002497, який 20.10.1995 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 89. За цим Державним актом Баглійському коксохімічному заводу передано у постійне користування для виробничих цілей, підсобного господарства, дитячих закладів землю в межах згідно з планом землекористування площею 170, 7594 га (перелік з підплощами, визначений у пункті 2.1. рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 11.10.1995 № 313).

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 12.12.2000 № 506, зокрема, вилучено із користування Відкритого акціонерного товариству "Баглійкокс" (далі - ВАТ "Баглійкокс") земельну ділянку площею 1,0279 га за адресою вул. Уральська, 1, надану рішенням виконкому міськради від 08.07.1999 № 190 Товариству з обмеженою відповідальністю Променергія; вирішено вважати таким, що частково втратило чинність рішення виконкому міської ради від 11.10.1995 № 313; залишено в користуванні ВАТ "Баглійкокс" земельну ділянку площею 153,7566 га для виробничих цілей. Зазначені відомості містяться в змінах у землекористуванні до Державного акту серії І-ДП № 002497.

Відповідно до абзацу 2 графи 14 пункту 65 додатка до рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.02.2005 № 490-17/IV частково втратив чинність абзац 2 пункту 3.1 рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 12.12.2000 № 506 та залишено в користуванні ВАТ "Баглійкокс" земельну ділянку площею 153,5552 га для виробничих цілей.

Згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 № 531-18/IV за клопотанням відкритого акціонерного товариства Баглійкокс від 15.10.2004 № 20-114 визнано таким, що втратив чинність абзац 2 графи 14 пункту 65 додатка до рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.02.2005 № 490-17/IV та анульовано Державний акт № 89. Таким чином, як вважає позивач, за клопотанням ВАТ "Баглійкокс" від 15.10.2004 № 20-114 був анульований Державний акт №89, проведено вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування відповідача, за його згодою; вилучені у відповідача земельні ділянки, надані йому в користування на умовах оренди строком на 10 років, що підтверджується додатком до рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 № 531-18/IV та укладеним між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки загальною площею 120,3794 га від 26.01.2006.

На підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 № 531-18/ІV, рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 № 569-19/ІV, рішення Дніпродзержинської міської ради від 31.08.2005 №581-19/ ІV та рішення Дніпродзержинської міської ради від 10.11.2005 № 615-20/ ІV в оренду ВАТ Баглійкокс (код ЄДРПОУ 05393079) була передана земельна ділянка загальною площею 120,3794 га. за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. ім.В.В.Щербицького, 1, та укладений між позивачем та відповідачем Договір оренди земельної ділянки від 26.01.2006 (державна реєстрація № 02915 від 07.02.2006).

Відкрите акціонерне товариство Баглійкокс звернулось до позивача з клопотанням від 18.05.2005 № 20-34, на підставі якого було прийнято Рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 № 569-19/IV "Про набуття юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території відкритого акціонерного товариства Баглійкокс у тому числі виділено земельну ділянку, загальною площею 12,8819 га за адресою: вул. Щербицького, 1Л (нині вул. В. Чорновола, 1Л) - для розміщення адміністративно-побутового корпусу ОПУФМК, затверджено право користування цією земельною ділянкою та зобов`язано землекористувачів протягом 60-ти днів з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди земельної ділянки.

Відповідач звернувся до позивача з клопотанням від 13.07.2017 вх.№ 21888 з проханням надати в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 12,8820 га з кадастровим номером 1210400000:03:030:0191 розташовану за адресою: вул. В`ячеслава Чорновола,1Л, а також просив визнати таким, що втратив чинність, абз.1 п.6 рішення міської ради від 24.06.2005 за № 569-19/ІV стосовно ділянки 12,8819 га за адресою: вул.Щербицького,1Л - для розміщення адміністративно-побутового корпусу ОПУФМК (план земельної ділянки № 80) та припинити право користування зазначеною земельною ділянкою.

Рішенням Кам`янської міської ради від 29.09.2017 № 796-19/VII (пункт 14.2.1.) надано ПАТ "ЄВРАЗ ЮЖКОКС" на умовах оренди строком до 30.09.2027 земельну ділянку за адресою: вул. В`ячеслава Чорновола,1Л, м. Кам`янське, Дніпропетровської області загальною площею 12,8820 га для розміщення будівлі адміністративного корпусу та дамби відстійника, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:03:030:0191, КВЦПЗ 11.02, обмеження у використанні земельної ділянки: санітарно охоронна зона навколо об`єкта 12,8820 га; визнано таким, що втратив чинність, абзац 1 пункту 6 рішення міської ради від 24.06.2005 № 569-19/IV; припинено право користування земельною ділянкою.

25.03.2016 спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 12,8819 га за адресою: вул. Щербицького, 1Л, та встановлено, що на ній розміщена будівля адміністративного комплексу, яка згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності ВАТ "Баглійкокс" на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.12.2005; з цього часу, як зазначає позивач, ПАТ "ЄВРАЗ Баглійкокс" користувалося земельною ділянкою без оформлення договору оренди, що не відповідає вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та стало підставою для нарахування недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 2 991 357,35 грн, про що був складений акт від 06.12.2016 визначення розміру збитків, заподіяних міській раді за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, та прийнято рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25.01.2017 № 11 "Про затвердження акту визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок м. Кам`янське".

Відповідачем збитки в сумі 2 991 357, 35 грн не сплачено, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із відмови користувача від права постійного користування земельною ділянкою в розумінні статті 141 ЗК України; користуванням відповідачем у період з 01.01.2014 по 31.12.2016 спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави; несплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, чим фактично останній збільшив свої доходи, а позивач при цьому втратив належне йому майно (кошти).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних мотивів.

Предметом доказування у даній справі є факт неправомірного користування земельною ділянкою площею 12, 8819 га з кадастровим номером 1210400000:03:030:0191 за адресою м. Дніпродзержинськ (наразі - м. Кам`янське), вул. В.В. Щербицького (наразі - В`ячеслава Чорновола), буд. 1Л, правомірність нарахування збитків в сумі 2 991 059, 42 грн.

Так, предмет регулювання глави 83 ЦК України - відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Частинами першою та другою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що відповідач на праві власності володіє нерухомим майном будівлею адміністративного комплексу за адресою: м. Кам`янське, вул. В`ячеслава Чорновола, 1Л та відповідно фактично користуються земельною ділянкою під розміщення вказаного адміністративного комплексу, проте, жодних документів на землекористування не оформлено, орендна плата за користування земельною ділянкою не сплачуються, у зв`язку з чим Кам`янській міській раді завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до частин 3, 4 статті 142 цього Кодексу припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Розглянувши клопотання Баглійського коксохімічного заводу від 01.06.1995, було прийнято рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів Дніпропетровської облради від 11.10.1995 №313 Про падання земельних ділянок у користування, яким затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок, що знаходяться в користуванні Баглійського коксохімічного заводу та закріплено за останнім, земельну ділянку площею 170,7594 га в постійне користування (п. 2.1 рішення).

На підставі вищезазначеного рішення було видано державний акт на право постійного користування землею - 20 жовтня 1995 року (І-ДП №002497). Цей акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 89.

В подальшому, розглянувши клопотання відкритого акціонерного товариства Баглійкокс від 15.10.2004 № 20-114, рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 № 531-18/ІV анульовано державний акт № 89.

Тобто, рішенням міської ради, за клопотанням відповідача, з 29.04.2005 анульований держаний акт №89.

Разом з цим, за рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 № 531-18/ІV надано по матеріалам проектів відведення земельних ділянок та закріплено по матеріалам інвентаризації за ВАТ Баглійкокс земельні ділянки по вул. Щербицького, 1, вул. Тельмана, 1а, вул. Тельмана, 2, вул. Тельмана, 2а, Щербицького, 13а, Щербицького, 6, Щербицького, 1а, вул. Народна, вул. Тельмана, 10-4, вул. Фізкультурна, 7а, пров. 3-й Баглійський, 29-2, вул. Східна, 10, вул. Тельмана, 14-3, вул. Фізкультура, 10, вул. Щербицького, 48 на умовах оренди строком на 10 років.

На підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 № 531-18/ІV, рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 № 569-19/ІV, рішення Дніпродзержинської міської ради від 31.08.2005 №581-19/ІV та рішення Дніпродзержинської міської ради від 10.11.2005 № 615-20/ІV в оренду ВАТ Баглійкокс (код ЄДРПОУ 05393079) була передана земельна ділянка загальною площею 120,3794 га. за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. ім. В.В.Щербицького, 1 та укладений між позивачем та відповідачем Договір оренди земельної ділянки від 26.01.2006 (державна реєстрація № 02915 від 07.02.2006).

В самому договорі оренди земельної ділянки від 26.01.2006 однією із підстав для укладання відповідного договору оренди земельної ділянки слугувало рішення, а саме № 531-18/ІV від 29.04.2005, щодо анулювання акту постійного користування. Це є прямим підтвердженням про обізнаність відповідача про анулювання акту постійного користування та відсутність прав у відповідача на постійне користування земельними ділянками ще з 2005 року та те що відповідач користується земельними ділянками загальною площею 120,3794 га за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. ім. В.В.Щербицького, 1, на умовах оренди, які є складовою державного акту №89, відповідно до якого відповідач зазначав про те, що є користувачем земельних ділянок на підставі акту постійного користування.

З додатку до договору оренди земельної ділянки кадастровий план по вул. ім. В.В. Щербицького, 1, вбачається, що загальна площа земельної ділянки складала -134,0876 га. в тому числі: 12,8819 га вул. ім. В.В. Щербицького, 1-Л., а договір оренди земельної ділянки від 26.01.2006 було укладено лише на користування земельною ділянкою площею 120,3794 га по вул. Щербицького, 1.

Тому, Відкрите акціонерне товариство Баглійкокс звернулось до ради з клопотанням від 18.05.2005 № 20-34, на підставі якого прийнято Рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 № 569-19/IV за яким виділено на території відкритого акціонерного товариства Баглійкокс земельні ділянки, загальною площею 32,7286 га, в тому числі: 12,8819 га за адресою: вул. Щербицького, 1Л - для розміщення адміністративно-побутового корпусу ОПУФМК, затверджено право користування цією земельною ділянкою та зобов`язано землекористувачів протягом 60-ти днів з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, за клопотанням відповідача були вилучені земельні ділянки з постійного користування відповідача та надані йому в користування на умовах оренди строком 10 років, що також підтверджує анулювання державного акту № 89 на право постійного користування землею.

Про факт анулювання державного акту на право постійного користування землею площею 170,7594 га серії І-ДП № 002497 повідомлено листом від 10.10.2016 № 99-425-99.3-2013/2-16 відділ Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Тобто, право постійного користування відповідача на земельні ділянки, у тому числі на земельну ділянку площею 12,8819 га за адресою: вул. Щербицького, 1Л, припинилося у зв`язку з поданням ним заяви від 15.10.2004 № 20-114, на підставі якої рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 № 531-18/IV Державний акт №89 анульовано, проведено вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування.

Отже, має місце відмова користувача від права постійного користування земельною ділянкою в розумінні статті 141 ЗК України.

Саме дії скаржника стали підставою для скасування державного акту постійного користування. Тож суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, щодо обставини по анулюванню державного акту та жодних ототожнень щодо скасування рішення на підставі якого видавався державний акт та анулювання самого державного акту, судом першої інстанції здійснено не було.

Судом першої інстанції досліджені всі факти, щодо відмови відповідача від акту постійного користування для подальшого оформлення договору оренди, що відповідачем здійснено не було.

Також суд дослідив усі докази, які підтверджували, що Відповідач був обізнаний про існування рішення 2005 року, яким було анульовано Акт постійного користування, оскільки відповідач на підставі цього Рішення укладав договори оренди земельних ділянок, які, в свою чергу, були раніше складовими цього акту постійного користування.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виданий Баглійському коксохімічному заводу Державний акт серії І-ДП № 002497 від 20.10.1995 не є чинним, набуте відповідачем право постійного користування земельною ділянкою припинено і доводи апеляційної скарги про передчасність висновку про припинення права постійного користування відхиляються.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.05.2016 № 56094725 ВАТ «Баглійкокс», код ЄДРПОУ 05393079 є власником нерухомого майна: будівля адміністративного комплексу за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Щербицького В.В., 1Л на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.12.2005.

Розглянувши клопотання відкритого акціонерного товариства «Баглійкокс» від 18.05.2005 № 20-34, відповідно до п.6 Рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 №569-19/IV виділено на території відкритого акціонерного товариства «Баглійкокс» земельні ділянки, загальною площею 32,7286 га, в тому числі:12,8819 га за адресою: вул. Щербицького, 1Л - для розміщення адміністративно- побутового корпусу ОПУФМК.

Відповідно до п.2 Рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 №569-19/IV рада вирішила надати (закріпити) юридичним та фізичним особам земельні ділянки, укласти договори оренди земельних ділянок та затвердити право користування земельними ділянками та відповідно до п.п. 9.1 п.9 цього рішення зобов`язано землекористувачів протягом 60-десяти днів з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди земельної ділянки.

Відповідачем не заперечується та обставина, що останній, будучи власником нерухомого майна - будівлі адміністративного комплексу використовує земельну ділянку, площею 12,8819 га, за зазначеною адресою без укладення договору оренди (права користування), не сплачуючи власнику землі орендні платежі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Такі правові вимоги кореспондуються у ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, якою передбачено що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст.14.1.125. Податкового кодексу України).

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (ст.14.1.136. Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. (ст.288.4.Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. (ст.288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України).

Як встановлено судом, відповідач у спірний період користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди.

Оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

А тому, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладених у постановах Верховного суду від 17.02.2021 у справі № 686/12328/18, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц,від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17,від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18,а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15,від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Посилання скаржника стосовно несформованості спірної земельної ділянки спростовуються наступним.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст.79-1 ЗК України).

Спірна земельна ділянка, яка є предметом розгляду цієї справи є сформованим об`єктом цивільних прав, що підтверджується: -витягами з нормативно грошової оцінки земель за 2014, 2018 роки; -наявним кадастровим номером земельної ділянки (1210400000:03:030:0191) -визначення меж земельної ділянки на кадастровому плані; -сформованість земельної ділянки також підтверджується, самостійним визначенням її в податкових деклараціях, які відповідач подає до податкового органу, де зазначена площа (12,8819га) земельної ділянки, якою користується відповідач.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 686/12328/18 «... Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА 1 лише 10 серпня 2018 року уклав з Хмельницькою міською радо договір оренди землі, а до 28 березня 2018 року земельна ділянка не була сформована і їй не було присвоєно земельного кадастрового номеру, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки безспірно встановлено, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів на право користування землею, не сплачуючи необхідні платежі до місцевого бюджету...».

Відповідно до частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду земель", для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Згідно ч. 1-2 статті 15, частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Частинами 1, 2 статті 20, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду земель" передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Рішенням Кам`янської міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ із застосуванням базової вартості 1 кв.м. в розмірі 199 грн.64 коп., яке введено в дію з 01.01.2014.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Подібні правові висновки викладені в пункті 48 постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, в пункті 7.30 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та в пункті 6.11 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Згідно з розрахунком недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою, здійснений згідно до витягу № 72 від 28.01.2014 та витягу від 28.02.2018 №382 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої у м. Кам`янське, вулиця Вячеслава Чорновола (в минулому - Щербицького), 1Л (кадастровий номер 1210400000:03:030:0191), відповідно до якого розмір недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ПРАТ ЮЖКОКС за період 01.01.2014 по 31.12.2014 складає 740 657,77 грн.; за період 01.01.2015 по 31.12.2015 складає 924 949,30 грн; за період 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 1 325 452,35 грн. Загальний розмір збитків за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року складає 2 991 059,42 грн.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що підлягає стягненню у сумі 2 991 059,42 грн.

Щодо строку позовної давності.

Згідно правової позиції Верховного Суду по справі № 924/1263/19, викладеної у постанові від 11.01.2022 року: «Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахованих за період з 01.06.2014 по 01.12.2016, суд першої інстанції виходив з того, що факт сплати ФОП Антонюком С.О. орендної плати упродовж 2014 -2016 рр. підтверджується листами Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 23.12.2016, від 28.10.2019 та не заперечується самим Підприємцем з посиланням на долучені ним до справи первинні платіжні документи, як наслідок, суд дійшов правильного висновку, що сплата відповідних коштів є тими діями відповідача, які (дії) в розумінні частини 1 статті 264 ЦК України свідчать про визнання боржником свого боргу, що, в свою чергу, зумовлює переривання перебігу позовної давності щодо зазначених позовних вимог.

Такий висновок судів попередніх інстанцій узгоджується з викладеним у пункті 162 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15 висновком, згідно з яким до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій...»

Оскільки Відповідачем сплачувались платежі у вигляді податку на землю за земельну ділянку, тому у відповідності до вище приведених позицій Верховного Суду, відповідач тим самим визнав наявність боргу перед Позивачем - Кам`янською міською радою, про що свідчать відповідні декларації щодо податкового зобов`язання по земельному податку, квитанція №2 та лист від 18.07.2016 № 11188/9/04-03-12-03-19 Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким повідомлено що задеклароване податкове зобов`язання по земельному податку на 2014-2016 роки сплачено ПРАТ «Євраз Южкокс» (код ЄДРПОУ 05393079) у повному обсязі.

За таких обставин доводи скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи та не спростовують висновків суду про задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Южкокс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі №904/9067/17 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі №904/9067/17 залишити без змін.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Южкокс" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2023.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз