Рішення

від 02.10.2023 по справі 907/269/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/269/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району, с. Середнє Ужгородського району

до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство Агропромислова фірма Леанка, смт. Середнє,

Фонд державного майна України, м. Київ

та Державного підприємства ДоброБуд Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

За участю представників:

від позивача - Завада Тарас Романович, адвокат, ордер серія ВС № 1062978 від 13 травня 2022 року

від відповідача - Хранюк Богдан Богданович, виписка з ЄДР

від 3-ї особи відповідача (ДП Агропромислова фірма Леанка) - Педан Сергій Олександрович, в.о. директор

від 3-ї особи відповідача (ФДМ України) - Роман Наталія Василівна, витяг МЮУ

від 3-ї особи відповідача (ДП "ДОБРОБУТ")- не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №907/269/22 призначено на 08.06.2022 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство Агропромислова фірма Леанка (код ЄДРПОУ 00413819 89452, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, селище міського типу Середнє, вул. Шевченка, будинок 6).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2022 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.12.2022 року.

Супровідним листом від 23.01.2023р. №01-16/13/23 у зв`язку з відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Середнє Ужгородського району на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 р. про відмову в забезпеченні позову та на виконання ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2023 №907/269/22 матеріали справи скеровані до Верховного Суду.

Ухвалою суду від 07.02.2023 р. зупинено провадження у справі №907/269/22 до завершення розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційної скарги та повернення матеріалів справи до господарського суду Закарпатської області.

07.04.2023 р. від представника Середнянської селищної ради Ужгородського району надійшло клопотання від 07.04.2023 (вх. №02.3.1-02/2551/23) про поновлення провадження у справі, вказуючи на те, що 03.03.2023 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Матеріали справи скеровано до суду першої інстанції, відповідно підстави, передбачені ст. 227 ГПК України для подальшого зупинення справи №907/269/22, відпали.

Ухвалою суду від 10.04.2023 р. поновлено провадження у справі №907/269/22, розгляд справи по суті призначено на 03 травня 2023 р.

Ухвалою суду від 03.05.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 25.05.2023 року.

23.05.2023 р. позивачем подано суду клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів.

24.05.2023 р. позивачем подано суду додаткові пояснення з приводу клопотання ГУ Держгеокадастру щодо закриття провадження у справі.

Відповідачем до дати розгляду справи, надіслано суду клопотання про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату, через зайнятість представника в іншому судовому процесі у Виноградівському районному суді.

До дати судового засідання представником третьої особи ДП Агропромислова фірма Леанка також надіслано суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив щодо відкладення розгляду справи по суті з усно наведених мотивів..

Інші учасники судового процесу в засідання суду не з`явились.

Ухвалою суду від 25.05.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 15.06.2023 р.

Проте, судове засідання призначене на 15.06.2023 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 14.06.2023 року по 23.06.2023 р. включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/13-к від 13.06.2023 р.

Ухвалою суду від 05.07.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 17.08.2023 р.

У підготовчому засіданні 17.08.2023 р. судом оголошено перерву за згодою сторін відповідно до ст.183 ГПК України до 13.09.2023 р.

Проте, судове засідання призначене на 13.09.2023 р. не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 12.09.2023 р. по 15.09.2023 р. включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/22-к від 12.09.2023 р.

Ухвалою суду від 18.09.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 02.10.2023 р.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі доказами.

Пояснив, що у ДП «Агропромислова фірма «Леанка» наявна заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 809 426, 80 грн., у зв`язку із чим позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом, в якому просив припинити належне ДП «Агропромислова фірма «Леанка» право постійного користування земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні згідно державних актів на право постійного користування землею та передати вказані земельні ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування. У відповідь на вказаний лист відповідачем вказано, що у Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відсутні повноваження на прийняття відповідного наказу, оскільки контроль за сплатою податків та зборів не віднесено до повноважень відповідача, а нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

При цьому, позивач вважає, що в даному випадку наявна передбачена пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підстава для припинення права постійного користування, зокрема систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Водночас, за доводами позивача, за наявності підстав, передбачених пунктом "д" статті 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідач у даній справі за наявності підстави передбаченої пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України повинен був прийняти рішення про припинення права постійного користування. З огляду на це, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати вчинити дії.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород проти позовних вимог заперечує повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що за результатом перевірки складено було Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 07.05.2019 № 385-ДК/386/АП/09/01/-19, яким встановлено, що ДП Агропромислова фірма Леанка на правах державної власності використовувало 1167,3 га землі на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. Право користування землею землею посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000719. Землю у постійне користування надано для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської ради від 05.04.1994. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 15.05.1995.

На час перевірки земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Агропромислова фірма Леанка на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району не використовуються (не обробляються, забур`янені), що призводить до заростання їх однорідним трав`яним покривом та місцями чагарником, не вживаються заходи по підвищенню родючості ґрунтів. Не використання земельних ділянок не відповідає вимогам статей 162, 163 ЗК України, статей 35, 36, 37 Закону України Про охорону земель. Невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення, містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 52 Кодексу України про адміністративне правопорушення - невжиття заходів по боротьбі з бур`янами. За вказані порушення директора ДП Агропромислова фірма Леанка притягнуто до відповідальності за статтею 52 Кодекс України про адміністративне правопорушення, видано припис про усунення порушень.

Таким чином за твердженням Відповідача невжиття заходів по боротьбі з бур`янами, в тому числі невикористанні земельної ділянки, що призвело до її забур`янення не включено до переліку визначеного статтею 141 ЗК України. Порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 ЗК України.

З огляду на це, відповідач стверджує, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України.

Відповідач також стверджує, що прийняття рішення про припинення права постійного користування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом процедура. Таким, що законодавець чітко визначив підстави припинення права постійного користування та порядок дій органу державної влади, який передує прийняттю рішення про припинення права постійного користування.

Крім того зазначає, що для припинення права постійного користування земельними ділянками необхідно: 1) підставу визначену статтею 143 ЗК України; 2) порядок припинення права користування земельними ділянками визначений статтею 144 зазначеного кодексу. Відтак, вважає, що вимога про зобов`язання Головного управління прийняти рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП Агропромислова фірма Леанка не може бути задоволена, так як неможливо виконати визначену законом процедуру, яка передує перед прийняттям даного рішення.

27.06.2022 р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що ЗК України визначає два способи припинення права постійного користування земельною ділянкою: 1) за наявності підстав передбачених статтею 141 ЗК України за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування; 2) за наявності підстав передбачених статтею 143 ЗК України в судовому порядку, якому передує використання процедури визначеної статтею 144 ЗК України, зокрема шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, накладення адміністративного стягнення та видачі землекористувачу припису про усунення виявлених порушень.

З наведеного, як стверджує позивач, випливає, що застосування порядку припинення права користування земельними ділянками, передбаченого частинами першою, другою статті 144 ЗК України (в частині виявлення порушення та надання вказівок для його усунення) до спірних правовідносин є помилковим, оскільки систематична несплата земельного податку не фіксується державним інспектором сільського господарства чи державним інспектором з охорони довкілля, втім саме відповідач, як компетентний орган, який приймає рішення про розпорядження відповідною землею, за наявності передбачених ст. 141 ЗК України підстав уповноважений приймати рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - Державне підприємство Агропромислова фірма Леанка, смт. Середнє проти задоволення позову заперечує та у поданих суду 05.07.2023 р. письмових поясненнях зазначає, що порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельно ділянки, що потягло її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 ЗК України. Вважає, що перелік підстав примусового припинення права постійного користування на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку та є вичерпним. Стверджує також, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області жодними діями (бездіяльністю) не порушує (не порушило) права та законні інтереси Середнянської селищної ради як позивача з відповідним обґрунтуванням позову у даній господарській справі. Будь-якого обґрунтування та підтвердження зазначеного до матеріалів позову не надано. Зазначає також, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних дій (бездіяльності) на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси Позивача. Позивач, на думку третьої особи, не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається лише на порушення інтересу територіальної громади, частиною якої він є, і для якої цей інтерес має значення.

Представником позивача 18.07.2022 р. подано до суду письмові пояснення з приводу пояснень ДП «Агропромислова фірма «Леанка», в яких вказує, що третя особа як землекористувач допустила систематичну несплату земельного податку. Вказані обставини не заперечуються учасникам справи, в тому числі і третьою особою ДП «Агропромислова фірма «Леанка» Отже, з наведеного листа Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.05.2021 року № 7436/6/07-16-13-07 випливає, що в даному випадку наявна передбачена пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підстава для припинення права постійного користування, зокрема систематична несплата земельного податку або орендної плати. Також зазначає, що в даному випадку, третьою особою не враховано, що позов у даній справі пред`явлено не членом територіальної громади, а селищною радою, яка є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. Стверджує також, що несплата земельного та інших податків за земельні ділянки, які перебувають на праві постійного користування третьою особою призводить до недоотримання місцевим бюджетом Середняської територіальної громади значних сум коштів, а у випадку набуття права комунальної власності на відповідні ділянки, селищна рада могла б провести їх передачу в оренду на конкурсній основі, щоб дозволило залучити значні кошти для місцевого бюджету.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м. Київ, заперечує щодо задоволення позову та вважає, що наведені у позовній заяві доводи та аргументи є безпідставними та необґрунтованими, а долучені до матеріалів справи документи є неналежними та недопустимими доказами.

Так у поданих суду 22.08.2022 р. письмових поясненнях звертає увагу на те, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», всі земельні ділянки набули статусу комунальної власності, крім тих, які чітко зазначені у п. 24 Перехідних положень ЗК України, в тому числі і ті, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка».

Окрім цього стверджує, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Визначена позивачем підстава як систематична несплата земельного податку для припинення права постійного користування земельною ділянкою в примусовому порядку, знаходиться поза межами підстав, визначених у статті 143 ЗК України, та є порушенням права ДП «Агропромислова фірма «Леанка» на користування земельною ділянкою, набутим на законних підставах. Виходячи з правового аналізу наведених норм права, слідує, що припинення права користування земельною ділянкою здійснюється у загальному порядку, з підстав, перелік яких наведено у статті 141 Земельного кодексу України та порядком визначеним у статті 144 цього Кодексу, у зв`язку з використанням земельної ділянки з порушенням земельного законодавства. Тому застосування порядку припинення права користування земельними ділянками, передбаченого частинами першою, другою статті 144 ЗК України (в частині виявлення порушення та надання вказівок для його усунення) до спірних правовідносин є помилковим, оскільки систематична несплата земельного податку не фіксується державним інспектором сільського господарства чи державним інспектором з охорони довкілля.

При цьому, зазначає, що за наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини статті 141 ЗК, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

05.09.2022 року від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення з приводу письмових пояснень Фонду державного майна України, в яких представник позивача зауважує, що у позивача, як органу місцевого самоврядування виникли правомірні очікування щодо можливості переходу відповідних земельних ділянок у комунальну власність внаслідок припинення права постійного користування, а тому позивач наділений правом на звернення до суду у даній справі. Стверджує, що застосування порядку припинення права користування земельними ділянками, передбаченого частинами першою, другою статті 144 ЗК України (в частині виявлення порушення та надання вказівок для його усунення) до спірних правовідносин є помилковим, оскільки систематична несплата земельного податку не фіксується державним інспектором сільського господарства чи державним інспектором з охорони довкілля, втім саме відповідач, як компетентний орган, який приймає рішення про розпорядження відповідною землею, за наявності передбачених ст. 141 ЗК України підстав уповноважений приймати рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство ДоброБуд Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород у поданих письмових поясненнях акцентує увагу на листі Середнянської ОТГ вих. №301/01-25 від 02.05.2022 р. (додаток №8 до позову), який не містить додатків отже, жодного підтвердження викладеної в ньому інформації позивачем не надано. Тобто, Середнянською ОТГ проінформовано державний орган про те, що згідно листа ДПС у Закарпатській області від 21.05.2021 р. (річної давності) є заборгованість зі сплати земельного податку і вона має систематичний характер, але доказів цього не надано. Таким чином, вимоги позивача зазначені в листі, вважає є безпідставними та такими, що не могли бути задоволеними державним органом без вчинення додаткових дій щодо з`ясування наявності заборгованості на поточну дату, встановлення даних про систематичність і т.д.

Крім того, представник Державного підприємства ДоброБуд вважає, що в даній справі відсутні будь-які докази порушення прав позивача, а посилання позивача на наявність «правомірного очікування» пов`язано з намаганнями хоч якось обґрунтувати свої безпідставні вимоги.

Також представник Державного підприємства ДоброБуд, зауважує, що суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Такі дії суду виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.

Разом з тим, щодо позовних вимог позивача заперечує та просить відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 02.10.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області», утворено Середнянську територіальну громаду, до складу якої увійшли території колишньої Середнянської, Дубрівської, Ірлявської, Киблярівської, Пацканівської та Худлівської сільської ради.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань (том 1 а.с. 44) Середнянську селищну раду зареєстровано 03.12.2020 року, ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 04349923. Отже Середнянська селищна рада як юридична особа з 03.12.2020 року набула цивільної правоздатності та згідно ст. 91 ЦК України отримала юридичні можливості мати цивільні права та виконувати свої обов`язки, здійснювати свою діяльність відповідно до закону.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000715, такий акт виданий агропромисловій фірмі «Леанка», смт. Середнє, Середнянською селищною Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1660,3 землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000717, такий акт виданий агропромисловій фірмі «Леанка» смт. Середнє, Середнянською селищною Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000718, такий акт виданий агропромисловій фірмі «Леанка» смт. Середнє, Ірлявською сільською Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 № 1.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000719, такий акт виданий агропромисловій фірмі «Леанка» смт. Середнє, Ірлявською сільською Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 № 1.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.05.2021 року № 7436/6/07-16-13-07 Середнянську селищну раду Ужгородського району Закарпатської області проінформовано щодо боргових зобов`язань джерел доходів місцевого бюджету ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819), а саме:

- 11010100 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати) 694 786, 043 грн.;

-13020100 (Рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання водних об`єктів місцевого значення) 811,089 грн.

- 13040200 (Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин) 2398,98 грн.

- 14040000 (Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) 349 174,95 грн.

- 18010500 (Земельний податок з юридичних осіб) 761 662, 29 грн.;

- 19010300 (Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини) 483,2465 грн.

- 21081500 (Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів) 18 625,30 грн.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 3982/5/07-16-13-08-06 від 11.08.2022 року у Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка» наявна заборгованість зі сплати платежу за кодом 18010500 (Земельний податок з юридичних осіб) у розмірі 809 426, 80 грн., яка виникла 30.04.2014 року.

Середнянська селищна рада листом від 07.06.2021 року №1067/01-23 зверталася до ДП «Агропромислова фірма «Леанка» із вимогою сплатити наявні борги до місцевого бюджету. Вказаний лист зареєстровано в ДП «Агропромислова фірма «Леанка» за Вх. № 72 від 09.06.2021 року.

02.05.2022 року Середнянська селищна рада подала до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області лист від 02.05.2022 року за вих. № 301/01-25 який було зареєстровано 02.05.2022 року, в якому Середнянська селищна рада просила:

1. Припинити належне ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

2.Припинити належне ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

3.Припинити належне ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

4.Припинити належне ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

За результатами розгляду наведеного листа, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області надано відмову, що оформлена листом за № 18-7-0.72-1407/2-22 від 06.05.2022 року, яка мотивована тим, що невжиття заходів по боротьбі з бур`янами, в тому числі невикористанні земельної ділянки, що призвело до її забур`янення не включено до переліку визначеного статтею 141 Земельного кодексу України. Порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 Земельного кодексу України. З огляду на це, відповідач дійшов до висновку, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, оформленою листом за № 18-7-0.72-1407/2-22 від 06.05.2022 року, Середнянська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, звернулася до суду в інтересах Середнянської територіальної громади.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження по справі, суд зазначає наступне.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача вказує на те, що наказом Головного управління від 17.10.2022 № 4-сг «Про припинення права постійного користування земельними ділянка та передачу їх у постійне користування» припинено державному підприємству ДП Агропромислова фірма Леанка право постійного користування земельними ділянка згідно додатку, що розташовані на території Середнянської селищної ради Ужгородського району для ведення товарного сільськогосподарського господарства з підставі передбачених пунктом д статті 141 Земельного кодексу України (міститься у матеріалах справи).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2022 № 404 «Про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.10.2022 №4СГ «Про припинення права постійного користування земельними ділянка та передачу їх у постійне користування», яким скасовано повністю наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.10.2022 № 4-сг «Про припинення права постійного користування земельними ділянка та передачу їх у постійне користування».

Таким чином, правові підстави на які здійснено посилання відповідачем, як на підставу для закриття провадження у справі відсутні.

Відтак, клопотання відповідача про закриття провадження по справі, задоволенню не підлягає.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що у ДП «Агропромислова фірма «Леанка» наявна заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 809 426, 80 грн. У зв`язку з чим, за доводами позивача наявна передбачена пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підстава для припинення права постійного користування земельними ділянками підприємства за рішенням компетентного органу виконавчої влади. Таким чином на думку позивача, відповідач у даній справі за наявності визначених обставин повинен був прийняти рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками, що ним зроблено не було.

З огляду на наведене, надаючи оцінку спірним правовідносинам та беручи до уваги доводи та заперечення учасників справи, суд вважає, що для правильного вирішення спору, у даній справі є необхідність встановити обставини наявності, або відсутності підстав передбачених пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України щодо систематичної несплати земельного податку Державним підприємством «Агропромислова фірма «Леанка» щодо земельних ділянок які є предметом спору та наявності, або відсутності протиправної бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За приписами статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У підпункті 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Тобто контроль за сплатою земельного податку віднесено до повноважень податкових органів.

Судом встановлено та сторонами по справі не заперечується, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.05.2021 року № 7436/6/07-16-13-07 Середнянську селищну раду Ужгородського району Закарпатської області проінформовано щодо боргових зобов`язань джерел доходів місцевого бюджету ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819), в тому числі: 18010500 (Земельний податок з юридичних осіб) 761 662, 29 грн..

Окрім цього, судом встановлено, що згідно з листом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 3982/5/07-16-13-08-06 від 11.08.2022 року у Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка» наявна заборгованість зі сплати платежу за кодом 18010500 (Земельний податок з юридичних осіб) у розмірі 809 426, 80 грн., яка виникла 30.04.2014 року.

Таким чином, суд на підставі листів Головного управління ДПС у Закарпатській області № 7436/6/07-16-13-07 від 21.05.2021 року та № 3982/5/07-16-13-08-06 від 11.08.2022 року приходить до висновку, що в даній справі у третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка», наявна заборгованість зі сплати земельного податку перед Середнянською селищною радою у розмірі 809 426, 80 грн., яка виникла 30.04.2014 року.

При цьому, відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Беручи до уваги факт того, що заборгованість зі сплати земельного податку у Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка» перед Середнянською селищною радою у розмірі 809 426, 80 грн. виникла 30.04.2014 року, суд приходить до висновку, що Державним підприємством «Агропромислова фірма «Леанка» допущено систематичну несплату земельного податку.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в даній справі щодо земельних ділянок, які на праві постійного користування належать Державному підприємству «Агропромислова фірма «Леанка» наявні правові підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із систематичною несплатою земельного податку з підстави, передбаченої пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Стаття 143 ЗК України, визначає випадки примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

З положень ст. 143 ЗК України вбачається, що перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку є вичерпним, а систематична несплата земельного податку не включена до цього переліку.

Відповідач у справі у своєму листі за № 18-7-0.72-1407/2-22 від 06.05.2022 року та у відзиві на позовну заяву вказує, що:

- невжиття заходів по боротьбі з бур`янами, в тому числі невикористанні земельної ділянки, що призвело до її забур`янення не включено до переліку визначеного статтею 141 ЗК України.

- порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 ЗК України.

- нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 ЗК України.

З вказаного вбачається, що відповідач по справі ототожнює порядок припинення права постійного користування земельними ділянками з підстав, що визначені статтею 141 та 143 ЗК України і вважає, що застосуванню положень статті 141 ЗК України повинна передувати процедура, що визначена статтею 144 ЗК України, однак нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 ЗК України, а тому у даній справі відсутні підстави для прийняття відповідачем відповідного рішення.

Водночас, відповідно до частин 1-2 статті 144 ЗК України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк.

У разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель або орган державного контролю за охороною навколишнього природного середовища звертається до суду з позовом про: розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту; припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Надаючи оцінку положенням статті 144 ЗК України, суд зазначає, що визначений нею порядок припинення права користування земельними ділянками застосовується виключно до тих земельних ділянок, що використовуються з порушенням земельного законодавства і щодо яких, зокрема, наявні підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку згідно з пунктами «а» та «б» частини 1 статті 143 ЗК України.

При цьому, як вже встановлено судом, щодо земельних ділянок, які на праві постійного користування належать Державному підприємству «Агропромислова фірма «Леанка» наявні правові підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із систематичною несплатою земельного податку з підстави, передбаченої пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України.

З урахуванням системного аналізу змісту статей 141, 143, 149 ЗК, слід дійти висновку, що за наявності підстав, передбачених ст. 141 ЗК, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а за наявності ж підстав передбачених ст. 143 ЗК України, таке припинення відбувається у судовому порядку і передбачає необхідність дотримання процедури, визначеної статтею 144 ЗК України.

Узагальнюючи можна прийти до висновку, що ЗК України визначає два способи припинення права постійного користування земельною ділянкою:

1) за наявності підстав передбачених статтею 141 ЗК України за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування;

2) за наявності підстав передбачених статтею 143 ЗК України в судовому порядку, якому передує використання процедури визначеної статтею 144 ЗК України, зокрема шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, накладення адміністративного стягнення та видачі землекористувачу припису про усунення виявлених порушень.

З наведеного випливає, що застосування порядку припинення права користування земельними ділянками, передбаченого частинами першою, другою статті 144 Земельного кодексу України (в частині виявлення порушення та надання вказівок для його усунення) до спірних правовідносин є помилковим, оскільки систематична несплата земельного податку не фіксується державним інспектором сільського господарства чи державним інспектором з охорони довкілля, втім саме відповідач, як компетентний орган, який приймає рішення про розпорядження відповідною землею, за наявності передбачених ст. 141 ЗК України підстав уповноважений приймати рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

За своїм правовим характером припинення користування земельною ділянкою з підстав систематичної несплати земельного податку або орендної плати, як і з підстав використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини, є примусовим, і відсутність цих підстав у ст. 143 ЗК України, не змінює їх примусового характеру.

У разі припинення права користування земельною ділянкою у зв`язку зі систематичною несплатою орендної плати чи земельного податку, необхідно керуватися тим, що передбачений ст. 144 ЗК України порядок такого припинення на вказані правовідносини не поширюється, оскільки чинним законодавством України не передбачено можливості державним інспекторам сільського господарства чи з охорони довкілля накладати на володільців (користувачів) земельних ділянок адміністративне стягнення у зв`язку з несплатою орендної плати чи земельного податку.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що за наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі № 926/14/20, від 15.12.2021 року у справі № 924/856/20, від 17.04.2018 у справі № 924/689/17.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З огляду на викладене судом встановлено, що починаючи з 27.05.2021 року Середнянська селищна рада набула права власності на всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах Середнянської територіальної громади, згідно з Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 року.

Питання щодо умов і порядку передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність врегульовано приписами статті 117 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішеннях органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 за № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно підпункту 50 пункту 4 цього Положення, Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з пунктами 1 та 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 № 603, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Закарпатської області. Зокрема, згідно підпункту 29 пункту 4 Положення Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до наведених норм законодавства саме відповідач є органом виконавчої влади, який є розпорядником відповідних земельних ділянок, а тому саме Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області уповноважене приймати рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою за наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

Зазначені обставини та юридичні факти визнаються сторонами та учасниками справи, підтверджені належними та допустимими доказами у цій справі.

Згідно з підпунктом а) пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

В контексті цитованої норми ЗК України, суд висновує, що в даній справі у позивача, як органу місцевого самоврядування, наявне «правомірне очікування» щодо передачі відповідних земельних ділянок до комунальної власності, оскільки після припинення права постійного користування державним підприємством щодо відповідних земельних ділянок, відповідні земельні ділянки будуть вважатися землями комунальної власності територіальних громад.

Судом встановлено, що позивач у листі від 02.05.2022 року за вих. № 301/01-25 просив припинити право постійного користування земельними ділянками третьої особи саме з підстав, визначених статтею 141 ЗК України.

При цьому, як вже встановлено, за наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов суб`єкт владних повноважень зобов`язаний вчинити конкретні дії, водночас, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в цій ситуації відповідач був зобов`язаний вчинити лише одну допустиму дію: задовольнити вимоги та припинити право постійного користування земельними ділянками або відмовити в залежності від обставин та підстав для відмови.

Діяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області регулюється Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, що затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333.

Згідно з пунктом 8 Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, що затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Виходячи з наведеного, з урахуванням сукупного аналізу положень статті 141 ЗК України та пункту 8 Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, що затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, суд приходить до висновку, що в даній справі за наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться рішенням Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, яке оформлюється наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17.

Водночас, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Такий правовий висновок висловлений у п. 52 постанови Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №160/6885/19.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено, що порушене Середнянською селищною радою питання у листі від 02.05.2022 року за вих. № 301/01-25 не було вирішене відповідачем у спосіб, що передбачений законодавством, зокрема, шляхом видачі наказу про припинення права постійного користування земельними ділянками або наказу про відмову у задоволенні листа (клопотання) позивача.

При цьому, заперечення відповідача про те, що порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 Земельного кодексу України та те, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України не відповідають нормам ЗК України, оскільки в даному випадку припинення права постійного користування повинно було бути здійсненим саме за рішенням відповідача, як розпорядника земельною ділянкою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у даній справі за наявності підстави передбаченої пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України повинен був прийняти рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками, а тому слід констатувати, що в даній справі відповідач наявна протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішень про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельними ділянками та передачу таких ділянок до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно з інформацією наданою відділом в Ужгородському районі Головного управління відповідно до державної статистичної звітності про площі земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма 6-зем, 2-зем) у постійному користуванні Агропромислова фірма Леанка на території Ірлявської сільської ради станом на 01.01.2016 обліковано 1 153,6510 га, згідно експлікації угідь, в тому числі залишилося:

сільськогосподарські землі: рілля - 479,0900 га, багаторічні насадження - 146,0000 га, сіножаті - 0,9000 га, пасовища - 236,1112 га, під господарськими будівлями і дворами - 9,4530 га, під господарськими шляхами і прогонами - 23,0000 га, землі тимчасової консервації - 30,6000 га;

ліси та лісовкриті площі: лісові землі - 114,0000 га, чагарники - 2,0000 га;

забудовані землі: під гідротехнічними спорудами - 2,0000 га

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом: яри - 9,0000 га, інші - 25,0000 га;

води: під природними водотоками (річками та струмками) - 3,0000 га, під штучними водотоками ( каналами, колекторами, канавами) - 6,0000 га, під ставками - 67,4968 га.

По результатам інвентаризації земель державної власності, на території Ірлявської сільської ради сформовано 31 земельний масив загальною площею 537,2113 га, з присвоєнням їм кадастрових номерів, а саме:

1) 2124882700:10:014:0002-33,3952 га; 2) 2124882700:10:015:0003 - 11,9223 га; 3) 2124882700:10:016:0018-5 ,5672 га; 4) 2124882700:10:016:0016 - 4,4461 га; 5) 2124882700:10:016:0017- 4,6212 га; 6) 2124882700:10:016:0015 - 4,1516 га; 7) 2124882700:10:016:0014 - 5,3615 га; 8) 2124882700:10:017:0003 - 36,7146 га; 9) 2124882700:10:016:0003 - 8,3539 га; 10) 2124882700:10:016:0012 - 6,9746 га; 11) 2124882700:10:016:0001 - 7,8250 га; 12) 2124882700:10:016:0005 -3,0842 га; 13) 2124882700:10:016:0002 - 9,6721 га; 14) 2124882700:10:016:0011 - 16,8178 га; 15) 2124882700:10:016:0013 - 26,6134 га; 16) 2124882700:10:013:0003 - 11,9275 га; 17) 2124882700:10:015:0002- 25,4960 га; 18) 2124882700:10:015:0001; 19) 2124882700:10:017:0001 - 59,3318 га; 20) 2124882700:10:017:0002; 21) 2124882700:10:018:0001 -21,8996 га; 22) 2124882700:10:012:0001; 23) 2124882700:10:014:0001 - 37,8557 га; 24) 2124882700:10:013:0002 25) 2124882700:10:016:0010 - 59,7239 га; 26) 2124882700:10:013:0001; 27) 2124882700:10:016:0009-6,7952 га; 28) 2124882700:10:016:0008-4,5913 га; 29) 2124882700:10:016:0007-5,6718 га; 30) 2124882700:10:016:0006-5,0666 га; 31) 2124882700:10:016:0004 - 4,8039 га.

Додатково здійснено інвентаризацію земель державної власності, а саме земельної ділянки площею 6,5032 га з кадастровим номером 2124882700:10:014:0003.

Так, у зв`язку з продажем майна згідно з договором купівлі-продажу від 29.12.2004 № 2037 ТОВ Полістар, погодженням ДП Агропромислова фірма Леанка, рішенням 3 сесії 5 скликання Ірлявської сільської ради Ужгородського району від 11.08.2006 Про внесення змін рішення 12 сесії 4 скликання від , 17.10.2005 вилучено із земель постійного користування АПФ Леанка 1,1590 га і переведено в землі запасу, та в подальшому надано дозвіл ТОВ Полістар на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення під будівництво цеху пінополістерольних плит площею 1,01590 га, розташованої по вул. Л. Українки, 76 с. Чабанівка Ірлявської сільської ради Ужгородського району.

Після припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 1,1590 га правовстановлюючий документ із змінами (тобто новою площею земельної ділянки) ДП Агропромислова фірма Леанка не виготовлявся.

Крім того, беручи до уваги листи Міністерства аграрної політики та продовольства України, клопотання ДП "Агропромислова фірма Леанка, відповідно до частини третьоії та четвертої статті 142, статей 15-1, 122, 141 Земельного кодексу України за період 2014-2017 років Головним управлінням за клопотаннями ДП Агропромислова фірма Леанка припинено право постійного користування земельними ділянками, які знаходилися у постійному користуванні ДП Агропромислова фірма Леанка на загальну площу 558,0293 га, а саме:

2014 на площу 9,9132 га (наказ Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 29.12.2014 № 2809-сг);

2016 - на площу 176.2994 га (накази Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 22.04.2016 № 1173-сг, від 11.07.2016 № 1890-сг, № 1892-сг, від 27.10.2016 № 3296-сг, від 23.12.2016 № 4004-сг, № 4005-сг, № 4009-сг);

2017 - на площу 371,8167 га (накази Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 07.02.2017 № 694-сг, № 695-сг, № 696-сг, № 697-сг, І № 698-сг, 10.02.2017 № 741-сг, № 742-сг, від 02.03.2017 № 977-сг, № 978-сг, № 979-сг, № 981-сг, № 982-сг, № 983-сг, № 984-сг, № 985-сг, № 986-сг, № 987-сг, № 988-сг, від 20.03.2017 № 1167-сг, № 1168-сг, № 1169-сг, № 1170-сг, № 1171-сг, № 1172-сг, № 1173-сг, від 06.04.2017 № 1343-сг, від 27.06.2017 № 2247-сг).

Відомості до державного земельного кадастру внесено щодо земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Агропромислова фірма Леанка а саме: 2124882700:10:012:0001 - на площу 3,6785 га, 2124882700:10:012:0003 - площею 5.8554 га, 2124882700:10:015:0001 - на площу 7,9847 га, 2124882700:10:015:0002- на площу 25,4960 га, 2124882700:10:015:0003 - на площу 11,9223 га, 2124882700:10:016:0001 - на площу 7,8250 га, 2124882700:10:016:0013 - на площу 26,6134 га, 2124882700:10:016:0105 - площею 3,0000 га, 2124882700:10:016:0106 - 2,5200 га, 2124882700:10:016:0107 - площею - 0,8000 га. 2124882700:10:017:0002 - на площу 1,8935 га (на загальну площу 97,5888 га).

Відомості до державного земельного кадастру не внесено щодо земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Агропромислова фірма Леанка на загальну площу 510,5229 га.

Також, в матеріалах справи технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна, які перебувають на балансі державного підприємства, а саме технічний паспорт на Будівлю контори по вул. Шевченка, 1а с. Ірлява (інвентарна справа №154/09/16), технічний паспорт на Будівлю насосної по вул. Шевченка, 1а с. Ірлява (інвентарна справа №158/09/16), технічний паспорт на Будівлю складу по вул. Шевченка, 1а с. Ірлява (інвентарна справа №157/09/16), технічний паспорт на Будівлю корівника на 60 голів по вул. Шевченка. 1а с. Ірлява (інвентарна справа №155/09/16), технічний паспорт на Будівлю корівника по вул. Шевченка, 1а с. Ірлява (інвентарна справа №154/09/16), технічний паспорт на Будівлю зерноскладу по вул. Шевченка, 1а с. Ірлява (інвентарна справа №153/09/16). Вказані об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2124882700:10:016:0105 (окрім Будівлі насосної по вул. Шевченка, 1а с. Ірлява, яка розташована на земельній, ділянці, межі якої не встановлено (відновлено) в натурі (на місцеворті). Окрім цього наявні технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна, які перебувають на балансі державного підприємства, а саме технічний паспорт на житловий будинок по вул. Мира, 2а с. Андріївка (інвентарна справа № 64/04/16), технічний паспорт на житловий будинок по вул. Мира. 26 с. Андріївка (інвентарна справа № 65/04/16). Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на яких наявні об`єкти нерухомого майна по вул. Миру, 2а ба 26 с. Андріївка не здійснювалося.

За інформацією Ірлявської сільської ради від 11.03.2019 № 55/02-27 на території Ірлявської сільської ради, поруч Андріївського водосховища, знаходяться земельні ділянки, які не використовуються та заростають бур`янами, чагарниками та деревами, чим обмежують вільний доступ мешканців села до водосховища.

Відповідно до Проекту роздержавлення земель та виготовлення державних актів на право постійного користування землею Агропромислової фірми Леанка Ужгородського району Закарпатської області вищезазначені землі є землями сільськогосподарського призначення, які перебуввють у постійному користуванні ДП Агропромислова фірма Леанка площею 2,8 га (контур 534), угіддя - пасовища.

Відповідно до поконтурної відомості земель агрофірми Леанка, що надані в постійне користування на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району, в постійному користуванні ДП Агропромислова фірма Леанка перебуває ставок (водосховище) площею 67,0 га (контур 535), які використовувалися для риборозведення та регулювання паводків. Площа дзеркала водосховища становить 62,0 гектара. Межі водосховища не закріплені межовими знаками відповідного зразка відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376.

На балансі та утриманні ДП Агропромислова фірма Леанка перебуває водозахисна споруда (інвентарна картонка обліку основних засобів водосховища на р. Стара с. Андріївка 67 га, а також інвентарна картонка обліку основних засобів дорога до озера с. Андріївка 500 м додаються до матеріалів перевірки), яка розташована на водосховищі В ході обстеження встановлено, що гідротехнічна споруда знаходиться в технічно-несправному стані. Тіло греблі заросше дрібноліссям, спостерігаються зсуви грунту. Пішохідний підхід до споруди неможливий у зв`язку з руйнуванням мостика. Неможливе регулювання рівнів води шандорами. Водоскидні і водозабірні споруди несправні. Несправний стан водозахисної споруди призводить до підтоплень населених пунктів Андріївка, Чабанівка, Ірлява. Комісією з питань ТЕБ та НС Ужгородської райдержадміністрації неодноразово здійснено обстеження водозахисної споруди на території Ірлявської сільської ради та вирішено балансоутримувачу (АФ Леанка) терміново вжити заходи щодо проведення ремонтних робіт водозахисної споруди, підтримувати водосховище в санітарному стані, не допускати замулювання і забруднення стічними водами, підтримувати в справному вигляді греблі, ремонтувати вузли споруди, кріплення берегів водосховища та очищати чаші водосховища, встановити рейку для визначення горизонту води та шлагбаум на греблі водосховищ акти обстежень додаються до матеріалів перевірки).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що станом на сьогодні із постійного користування ДП «Агропромислова фірма «Леанка» вилучено частину земель, а в актуальному стані в користуванні ДП «Агропромислова фірма «Леанка» перебуває 1205, 2174 га, зокрема 537, 1994 га на території колишньої Ірлявської сільської ради та 668, 018 га на території Середнянської селищної ради.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач по справі був позбавлений можливості здійснювати розпорядження частинами земель, які не перебувають у постійному користуванні ДП «Агропромислова фірма «Леанка».

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області:

- щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5.04.2005 зазначено, що стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Відтак, можна прийти до висновку про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказана правова позиція також відображена в постанові Верховного суду України від 16.04.2015 у справі № 826/4418/14.

Слід зазначити, що зобов`язання прийняти рішення про припинення права постійного користування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявності правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даній справі, повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти рішення про припинення права постійного користування, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження Відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Вказана правова позиція щодо дискреційних повноважень суб`єктів владних повноважень узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 816/591/15-а.

Суди виходять з того, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано всіх умов, необхідних для прийняття рішення, оскільки на момент подання листа, як і на момент звернення до суду наявні правові підстави для припинення права постійного користування земельними ділянками.

Щодо інших аргументів відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Середнянської селищної ради Ужгородського району, с. Середнє Ужгородського району до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню частково.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

4. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) прийняти рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

5. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) прийняти рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від « 29» грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

7. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

8. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) прийняти рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

9. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

10. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) прийняти рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від « 5» квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

11. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 17.10.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі