Постанова

від 13.10.2023 по справі 752/15285/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №752/15285/20

провадження № 61-11953св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каса народної допомоги», державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованова Галина Миколаївна,

третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каса народної допомоги» на постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 рокуу складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Каса народної допомоги» (далі - ТОВ «Каса народної допомоги»), державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороза Д. О., державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Г. М., третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про час, місце та дату судового засідання, повторно в судове засідання не з`явилася, заяв про відкладення чи розгляд справи за її відсутності не подала.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у судове засідання, яке повинно було відбутися 18 жовтня 2022 року, представник позивача прибув;

19 грудня 2022 року судове засідання не відбулося з не залежних від сторін причин, при цьому представник позивача ОСОБА_2 був присутнім

у Голосіївському районному суді м. Києва, і лише у судове засідання, призначене на 31 березня 2023 року, представник позивача, належним чином повідомлений, вперше не прибув. За таких обставин, апеляційний суд зробив висновок про те, що суд першої інстанції не мав підстав застосовувати пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

09 серпня 2023 року ТОВ «Каса народної допомоги» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права щодо застосування частини п?ятої статті 223 та частини третьої статті 257 ЦПК України. Суд не врахував висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 08 липня 2021 року у справі № 675/1538/19, від

19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19 та від 26 квітня 2021 року у справі

№ 675/1561/19. Заявник указує, що позивач належним чином повідомлявся про судові засідання, призначені на 18 жовтня 2022 року, 19 грудня 2022 року та

31 березня 2023 року, проте ані позивач, ані представник позивача в судові засідання на вказані дати не з?явилися, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності позивача та/або його представника не подавали.

Доводи інших учасників справи

10 жовтня 2023 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду відзив, у якому просить постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року скасувати, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від

31 березня 2023 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду м. Києва.

02 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 17 січня 2022 року.

У період з 17 січня 2022 року до 18 жовтня 2022 року розгляд справи неодноразово відкладався.

ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи на 18 жовтня 2022 року

о 16:00 год, що підтверджується зворотнім повідомленням (т. 2, а. с. 38).

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, 18 жовтня

2022 року судове засідання за допомого звукозаписувального технічного запису не здійснювалось у зв?язку з неявкою у судове засідання всіх осіб (т. 2, а. с. 41).

Представник позивача ОСОБА_2 повідомлений про розгляд справи, призначеної на 19 грудня 2022 року о 14:00 год, про що свідчить його особистий підпис на розписці (т. 2, а. с. 62).

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, справу

19 грудня 2022 року було знято з розгляду у зв?язку з відсутністю електропостачання. Повідомлено, що судове засідання відкладено на 31 березня 2023 року (т. 2, а. с. 106).

Таким чином, розгляд справи 19 грудня 2022 року не відбувся з не залежних від сторін причин.

Судову повістку про розгляд справи 31 березня 2023 року ОСОБА_3 отримала, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення (т. 2, а. с. 126).

31 березня 2023 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Підставою для залишення позовної заяви без розгляду стало те, що позивачка

18 жовтня 2022 року і 31 березня 2023 року не з`явилася в судове засідання, хоча була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Згідно з копією журналу обліку відвідувачів Голосіївського районного суду

м. Києва 18 жовтня 2022 року о 15:21 год та 19 грудня 2022 року о 13:45 год

ОСОБА_2 прибув до приміщення Голосіївського районного суду

м. Києва (т. 2, а. с. 194-199).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова суд апеляційної інстанції зазначеним вимогам закону відповідає.

Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачає користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Апеляційний суд встановивши, що у судове засідання, яка повинно було відбутися 18 жовтня 2022 року, представник позивача прибув; 19 грудня 2022 року судове засідання не відбулося з не залежних від сторін причин, при цьому представник позивача ОСОБА_2 був присутнім у Голосіївському районному суді

м. Києва, і лише у судове засідання, призначене на 31 березня 2023 року, представник позивача, належним чином повідомлений, не прибув уперше, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції та передання справи для продовження розгляду.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 08 липня 2021 року

у справі № 675/1538/19, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19 та від

26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19, є безпідставними, оскільки висновки апеляційного суду у цій справі не суперечать висновкам, зробленим Верховним Судом у вказаних справах.

Інші аргументи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норм процесуального права в оскаржуваному судовому рішенні є очевидним.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каса народної допомоги»залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська