Постанова

від 11.10.2023 по справі 522/8325/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6545/23

Справа № 522/8325/20

Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Ткача С.А.,

представників ОСОБА_2 адвокатів Носенко І.І. та Нестеренка С.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Олени Сергіївни на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 року, постановлену під головуванням судді Науменка А.В., про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про визнання заповіту недійсним,

встановив:

26.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 складеного на ім`я ОСОБА_2 та посвідченого державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Сальніковою З.В., який в подальшому уточнював (т.2, а.с. 157-162).

16.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі комплексної комісійної судово-медичної то психолого-психіатричної посмертної експертизи (т.2, а.с.163-165), яке також уточнив 10.05.2023 року та вже просив суд призначити у справі посмертну комплексну комісійну психолого-психіатричну експертизу (т.4, а.с.68-70).

На вирішення якої просив поставити наступні запитання:

1.На які захворювання хворів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату вчинення спірного заповіту, тобто на 05 березня 2020 року?

2.В якому фізичному стані (ступень важкості) перебував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату вчинення спірного заповіту, тобто на 05 березня 2020 року?

3.Який (якого ступеню) больовий синдром супроводжував хворобу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на дату вчинення спірного заповіту, тобто на 05 березня 2020 року?

4.Чи впливав і в якій мірі больовий синдром, що супроводжував хворобу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його психічний та психологічний стан на дату вчинення спірного заповіту, тобто на 05 березня 2020 року?

5.Яким чином інтоксикація організму ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вплинула на його центральну нервову систему, психічний та психологічний стан?

6.Чи усвідомлював ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та керував ними в момент складання та підписання спірного заповіту?

7.Чи перебував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату вчинення спірного заповіту під впливом сильного емоційного стресу, який негативно впливав на його свідомість, його пізнавальні, прогностичні здібності та порушував його внутрішню волю, впливав на його вільне волевиявлення, створював обставини, при яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату вчинення спірного заповіту, тобто на 05 березня 2020 року не розумів настання реальних наслідків, станом на день складання заповіту?

8.Чи свідчить перебування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в чужому приватному будинку, під доглядом особи, на користь якої здійснено заповіт, в тяжкому стані, без медичної допомоги, без отримання сильнодіючої знеболювальної терапії та поліативної допомоги, а також без спеціалізованого медичного догляду про те, що на дату вчинення спірного заповіту волевиявлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було вільним і не відповідало його волі?

Проведення експертизи спочатку просив доручити ПП «ОНДІСЕ (т.4, а.с.53-54), а потім Одеській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-медичної експертизи то моніторингу наркотиків МОЗ України (т.4, а.с.70).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 року клопотання ОСОБА_1 було задоволено частково.

У справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставлено частину питань, що запропоновані позивачем:

1.Чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , хронічним, стійким психічним розладом, або тимчасовим функціональним розладом психіки із порушенням фізіологічних процесів в організмі, або інших хворобливих явищ, під час укладання, та підписання заповіту від 05.03.2020 року?

2.Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час укладання, та підписання заповіту від 05.03.2020 року, за своїм психічним станом, усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?

Оплата вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .

Проведення експертизи доручено Одеській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-медичної експертизи то моніторингу наркотиків МОЗ України.

В розпорядження експерта надано матеріали даної цивільної справи, попереджено його про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України і провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи. В іншій частині клопотання було відмовлено (т.4, а.с.74-76).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Ткач О.С. ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду клопотання про призначення у справі експертизи (т.4, а.с.80-88).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Нестеренко С.В., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду (т.4, а.с.109-114).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з уточнюючим позовом, позивач обґрунтовував свої позовні вимоги не лише вадами психіатричного розладу стану здоров`я спадкодавця ОСОБА_3 , а і психічного розладу його здоров`я, яке можливо призвело до того, що складення спірного заповіту не відповідало волі спадкодавця, з посиланням на ст. 1257 ЦК України (т.2, а.с.152-162).

У зв`язку з цим, позивач ОСОБА_1 просив суд призначити у справі посмертну комплексну комісійну судово-медичну та психолого-психіатричну експертизу.

Слід зазначити,що ч.ч.1,2статті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зіст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінкуяк зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду першої інстанції необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ стосується предмету доказування по справі та чи дійсно з`ясування певних обставин позовупотребує спеціальних знань.

Проте, як було зазначено вище, задовольняючи вказану заяву частково, суд першої інстанції на вирішення судової експертизи поставив лише 2 питання, про які позивачем не було зазначено в клопотанні, призначивши у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, а не ту, про яку ставив питання позивач у справі, поклавши оплату вартості експертизи саме на заявника клопотання ОСОБА_1 .

При цьому в оскаржуваній ухвалі суду, останній жодним чиномне обґрунтував своє судове рішення, з яких підстав він вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача про призначення у справі посмертної комплексної комісійної судово-медичної та психолого-психіатричної експертизи, та призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставлено лише два питання, пов`язані лише з психічним станом спадкодавця ОСОБА_3 на день складення ним заповіту, а саме:

1.Чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , хронічним, стійким психічним розладом, або тимчасовим функціональним розладом психіки із порушенням фізіологічних процесів в організмі, або інших хворобливих явищ, під час укладання, та підписання заповіту від 05.03.2020 року?

2.Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час укладання, та підписання заповіту від 05.03.2020 року, за своїм психічним станом, усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?

Зазначені обставини свідчать про те, що фактично судом першої інстанції не розглянуто клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення у справі судової посмертної комплексної комісійної судово-медичної та психолого-психіатричної експертизи та поставлення перед експертами 8-ми питань.

При цьому колегія суддів зазначає, що за правилами, передбаченими статтями102, 104,107 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складенийу порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входятьдо предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справиабо на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Тобто, доводи заявника апеляційної скарги про те, що не призначення судом комплексної комісійної судової психолого-психіатричної посмертної експертизи може не дозволити суду прийняти по справі законне і обгрунтоване судове рішення, матеріалами справи не спростовані.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів своєї апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її частково спростовують, оскільки ухвала постановлена не у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення експертизи.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що не всі її доводи взято до уваги судом апеляційної інстанції, а застосування у даному випадку ст. 379 ЦПК України пов`язано з тим, що на час проведення судової експертизи суд зупинив провадження у справі, що фактично перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, ст. 374, ст. 379, ст.ст. 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Олени Сергіївни задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 року про призначення експертизи скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення експертизи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 17.10.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький