Постанова

від 05.06.2009 по справі 2-а-275/2009

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-27 5/2009 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2009 року Дергачівський р айонний суд Харківської обла сті

у складі: головуючого судді Нев' ядомського Д.В.

розглянувши в порядку пи сьмового провадження у примі щенні суду справу за адмініс тративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дергачівськ ому районі про поновлення пр опущеного строку для звернен ня до суду та зобов' язання з дійснити перерахунок та нара хування недоплаченої щоміся чної державної соціальної до помоги «дітям війни».

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 зв ернулась до Дергачівського р айонного суду з адміністрати вним позовом, в якому просить суд відновити пропущений ст рок для звернення до суду за з ахистом порушених прав, своб од та інтересів за період з 01.01. 2006 року по 31.12.2007 року, зобов' яза ти управління Пенсійного фон ду в Дергачівському районі н арахувати та користь позивач а недоплачену їй, як дитині ві йни, щомісячну державну соці альну допомогу за 2006-2007 роки.

Позовні вимоги позивач обґ рунтовував наступним.

ОСОБА_1 є пенсіонером з а віком, має статус «Дитина ві йни». Всупереч діючого закон одавства відповідачем протя гом 2006-2007 років їй не виплачувал ася доплата до пенсії в розмі рі 30 відсотків від мінімально ї пенсії за віком.

В судове засідання п озивач не прибув, до суду нада в заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання також не п рибув, просив справу розгляд ати у його відсутності. В пода них до суду запереченнях поз ов не визнав, просив суд в задо воленні позову відмовити в п овному обсязі. В обґрунтуван ня своїх доводів зазначив на ступне.

Відповідач вважає д ії Управління Пенсійного фон ду щодо невиплати позивачу д оплати до пенсії, передбачен ої ст. 6 Закону України „Про со ціальний захист дітей війни” правомірними через невизнач еність на законодавчому рівн і органу, на який покладено об ов' язок здійснення таких ви плат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватис я ці виплати та який розмір мі німальної пенсії за віком не обхідно застосовувати при об численні таких доплат. Врахо вуючи, що механізм реалізаці ї положень статті 6 ЗУ «Про соц іальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питан ня про реалізацію вказаного положення можливо лише шляхо м внесення змін до Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни». При цьому відпо відач зазначив про необґрунт ованість доводів позову щодо застосування до спірних пра вовідносин ст. 28 Закону Україн и „Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхуван ня”, оскільки розмір мінімал ьної пенсії за віком, встанов лений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виклю чно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим За коном. Також, відповідач напо лягав на відмові в задоволен ні позову через пропущення п озивачем строку звернення до суду з адміністративним поз овом, визначеного ст. 99 КАС Укр аїни.

Справа судом розглян ута у відповідності до ст. 122 ч. 3 КАС України в порядку письмо вого провадження. Суд вважає можливим справу розглянути по суті у відсутності сторін .

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши док ази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав .

Позивач ОСОБА_1 народ илась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зам ірці Дергачівського району Харківської області.

Згідно із ст. 1 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» дитиною війни є осо ба, яка є громадянином Україн и та якій на час закінчення (2 в ересня 1945 року) Другої світово ї війни було менше 18 років. Від повідно, позивач є дитиною ві йни в розумінні Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни». Даний факт підтве рджується копією посвідченн я позивача НОМЕР_1 з прост авленим в ньому штампом «Дит ина війни».

Відповідач не заперечує то го факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений ста тус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регу люється Законом України «Про соціальний захист дітей вій ни».

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пен сії або щомісячне довічне гр ошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищуються на 30 відсотків мінім альної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», суд вва жає, що на неї повністю розпов сюджуються всі пільги та соц іальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціал ьний захист дітей війни», в то му числі й право на підвищенн я пенсії на 30 % мінімальної пен сії за віком, як передбачено с таттею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», фінансове забезпе чення державних соціальних г арантій, передбачених цим За коном, здійснюється за рахун ок коштів Державного бюджету України.

Законом України „Про Держа вний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 р оку дію ст. 6 зазначеного Закон у на 2006 рік зупинено.

Законом України „Про внесе ння змін до Закону України „П ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинн ості 15.03.2006 року, до статті 110 Зако ну України „Про Державний бю джет на 2006 рік” було внесено зм іни, якими встановлено, що піл ьги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соці альний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поет апно, за результатами викона ння бюджету у першому півріч чі, у порядку, визначеному Каб інетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верх овної Ради України з питань б юджету.

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст. 6 Закону України „Пр о соціальний захист дітей ві йни” запроваджені не були.

Закони України „Про Держав ний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 ро ку та „Про внесення змін до За кону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року н еконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідача не було підстав нар аховувати та сплачувати пози вачеві доплату до пенсії, пер едбачену ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року д ію зазначеної норми було зуп инено, а потім передбачені не ю виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи пе ревагу Законам України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 20.12.2005 року та „Про внесенн я змін до Закону України„ Про Державний бюджет на 2006 рік ” ві д 19.01.2006 року, суд виходить з того , що з акони є актами єдино го органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Ко нституція України не встанов лює пріоритету в застосуванн і того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета п равового регулювання. Немає такого закону України, який б и регулював питання подоланн я колізії норм законів, що маю ть однакову юридичну силу.

Конституційний Суд У країни у п. 3 мотивувальної час тини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Кон кретна сфера суспільних відн осин не може бути водночас вр егульована однопредметними нормативними правовими акта ми однакової сили, які за зміс том суперечать один одному. З вичайною є практика, коли нас тупний у часі акт містить пря ме застереження щодо повного або часткового скасування п опереднього. Загальновизнан им є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачен о самим цим актом, автоматичн о скасовується однопредметн ий акт, який діяв у часі раніше ”.

Виходячи із системного ан алізу наведених норм законод авства, суд не знаходить підс тав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік. Відповідач по справі п ротягом 2006 року діяв у відпові дності з діючим законодавств ом та не мав підстав здійснюв ати позивачу щомісячні допла ти до пенсії, оскільки до 15.03.2006 р оку дія ст. 6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» була зупинена, а з 15.03.2006 ро ку здійснення доплат, визнач ено у інший спосіб, тобто пост авлено в залежність від вико нання у другому півріччі 2006 ро ку Закону України «Про Держа вний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог щ одо здійснення позивачу підв ищення до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх підлягаючими задов оленню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2007 рік» стат тю 6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» зу пинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конс титуційним поданням 46 народн их депутатів України щодо ві дповідності Конституції Укр аїни (конституційності) поло жень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої стат ті 62, частини першої статті 66, п унктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет Украї ни на 2007 рік» (справа про соціал ьні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 року пункт 12 статті 71 За кону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідає Конс титуції України (є неконстит уційними).

Рішення Конституційного с уду України має преюдиціальн е значення для судів загальн ої юрисдикції при розгляді н ими позовів у зв'язку з правов ідносинами, які виникли внас лідок дії положень статей за значених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положен ня п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність 09 ли пня 2007 року.

Виходячи з приписів ч . 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конс титуційним Судом України УПФ У в Дергачівському районі по винно було нараховувати та с плачувати позивачу доплату д о пенсії, передбачену ст. 6 Зак ону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року , оскільки з моменту ухваленн я Конституційним Судом Украї ни рішення щодо неконституці йності Законів України „Про Державний бюджет України”, ц я норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. О тже, відповідач мав діяти у ві дповідності з приписами діюч ої норми ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здій снювати позивачу відповідні доплати.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для зас тосування до спірних правові дносин ст. 28 Закону України „П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування” , суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, ві дповідно до ст. 6 Закону Україн и „Про соціальний захист діт ей війни” має право на отрима ння доплати до пенсії у розмі рі 30 % мінімальної пенсії за ві ком.

За чинним законодавст вом розмір мінімальної пенсі ї за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, я кий би визначав цей розмір аб о встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо зас тосування положення ч. 3 ст. 28 за значеного Закону, з якої випл иває, що мінімальний розмір п енсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статт і, застосовується виключно д ля визначення розмірів пенсі ї, призначених згідно з цим За коном, оскільки наявність та кої норми та відсутність інш ого мінімального розміру пен сії за віком не є підставою дл я відмови в реалізації позив ачем конституційної гаранті ї, встановленої ст. 46 Конститу ції України та права на отрим ання доплати до пенсії, перед баченої ст. 6 Закону України „П ро соціальний захист дітей в ійни”.

Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст . 28 Закону України «Про загаль нообов' язкове державне пен сійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальни й розмір пенсії за віком вико ристовується не для визначен ня розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визна чення розміру щомісячної доп лати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціал ьний захист дітей війни», оск ільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати д о пенсії, що на думку суду, не с уперечить вимогам частини 3 с татті 28 Закону України «Про за гальнообов' язкове державн е пенсійне страхування».

Пенсійний фонд Україн и діє у відповідності до Поло ження «Про Пенсійний фонд Ук раїни» і здійснює свої повно важення на підставі п. 15 зазна ченого положення через створ ені в установленому порядку його територіальні управлін ня. Відповідно до Закону Укра їни «Про загальнообов' язко ве державне пенсійне страхув ання» рішення про призначенн я та перерахунок пенсій прий маються районними управлінн ями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіо нерів. Територіальним управл інням Пенсійного фонду Украї ни за місцем проживання ОСОБА_1 є управління Пе нсійного фонду України в Дергачівському районі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, щодо п овноважень управління Пенсі йного фонду України в Дергач івському районі відноситься нарахування у розмірі, встан овленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу, а суд не повноважни й визначати конкретний розмі р підвищення до пенсії позив ача у грошовому вимірі, суд не може перебирати н а себе функцію здійснення пе рерахунку та нарахування пен сії замість органу, якому над ані такі повноваження.

Суд вважає безпідставним и заперечення відповідача що до не визначеності на законо давчому рівні питання віднос но органу, на який покладено о бов' язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам , які мають статус дитини війн и.

Враховуючи викладене вище , суд прийшов до висновку, що о бов' язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії по зивача, передбаченої ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фо нду України в Дергачівському районі за місцем проживання позивача.

Статтею 22 Конституції Украї ни визначено, що конституцій ні права і свободи гарантуют ься. Таким чином, держава взял а на себе зобов' язання забе зпечити реалізацію громадян ами своїх конституційних пра в.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституц ії України громадяни мають п раво на соціальний захист, що включає право на забезпечен ня їх у старості та в інших вип адках, передбачених законом.

Законом України «Про соціа льний захист дітей війни» ре алізовано конституційне пра во на соціальний захист гром адян, які мають статус «дитин и війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою прав а, що пов' язане з отриманням бюджетних коштів, яке базуєт ься на спеціальних та чинних на час виникнення спірних пр авовідносин нормативно-прав ових актів національного зак онодавства, не може бути пост авлена у залежність від бюдж етних асигнувань, тобто поси лання органами державної вла ди на відсутність коштів, як н а причину невиконання своїх зобов' язань судом не прийма ється до уваги. Так, наприклад , у справі «Кечко проти Україн и» Європейський Суд з прав лю дини констатував, що не прийм ає аргумент Уряду щодо бюдже тних асигнувань, оскільки ор гани державної влади не можу ть посилатись на відсутність коштів, як на причину невикон ання своїх зобов' язань.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Суду ЄС принцип юр идичної визначеності означа є, що зацікавлені особи повин ні мати змогу покладатися на зобов' язання, взяті держав ою, навіть якщо такі зобов' я зання містяться в законодавч ому акті, який загалом не має а втоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу по в' язана з іншим принципом - відповідальності держави, я кий полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов' язань для запобігання відповідальнос ті. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвали ли певну концепцію, в даному в ипадку це надання дітям війн и надбавок до пенсії, така дер жава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно , якщо вони відступлять від та кої політики чи поведінки, зо крема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи пов едінці, оскільки схвалення т акої політики чи поведінки д ало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фі зичних осіб стосовно додержа ння державою чи органом публ ічної влади такої політики ч и поведінки.

Враховуючи, що держава взял а на себе обов' язок щодо вип лати позивачу 30 % доплати до пе нсії та поклала виконання ць ого обов' язку на центральни й орган виконавчої влади - П енсійний фонд України, який д іє через свої місцеві органи , що входять в систему його орг анів, але вони не вчинили жодн ої дії для нарахування цих ко штів та їх виплати, суд вважає , що вони не виконали свої повн оваження без поважних причин .

Крім того, відповідачем, в п орушення ч. 2 ст. 71 КАС України н е доведено та не надано суду д оказів щодо вчинення будь-як их дій для забезпечення вико нання покладеного на нього о бов' язку щодо нарахування т а виплати позивачу доплати д о пенсії у розмірі 30 % від мінім альної пенсії за віком.

Суд вважає необхідним, на пі дставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вий ти за межі позовних вимог та в изнати протиправною бездіял ьність УПФУ в Дергачівському районі по невиконанню з 09.07.2007 р оку приписів статті 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни», яка призвела д о порушення прав позивача на своєчасне нарахування та от римання доплати до пенсії.

Суд відхиляє заяву відпові дача про наявність підстав д ля відмови в задоволенні поз ову через пропущення позивач ем строку звернення до адмін істративного суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 3 1.12.2007 року і припинилось лише 01.01. 2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни”. Таки м чином, суд не вбачає пропуще ння позивачем строку звернен ня до суду за захистом свого п рава щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 З акону України „Про соціальни й захист дітей війни”.

Судові витрати по справі пі длягають розподілу у відпові дності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 22, 46, ч. 2 ст. 152 Консти туції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захи ст дітей війни», Законом Укра їни «Про Державний бюджет Ук раїни на 2007 рік», Рішенням Кон ституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування», Законом України „П ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюдж ет на 2006 рік” від 19.01.2006 року , З аконом України «Про виконанн я рішень та застосування пра ктики Європейського суду з п рав людини», Положення про Пе нсійний фонд України, затвер дженого Указом Президента Ук раїни від 01.03.2001 року за № 121/2001, ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 160, 161, п. 4 ч . 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адм іністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уп равління Пенсійного Фонду Ук раїни в Дергачівському район і Харківської області про поновлення пропущеног о строку для звернення до суд у та зобов'язання здійснити п ерерахунок та нарахування не доплаченої щомісячної держа вної соціальної допомоги «ді тям війни» - задовольнити час тково.

Визнати протиправною б ездіяльність Управління Пен сійного фонду України в Дерг ачівському районі Харківськ ої області по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни», яка приз вела до порушення прав на св оєчасне нарахування та отрим ання доплати до пенсії за пер іод з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Зобов' язати Управлі ння Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Хар ківської області здійснити п ерерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % міні мальної пенсії за віком з роз міру, встановленого ч. 1 ст. 28 За кону України „Про загальнооб ов' язкове пенсійне страхув ання” за 2007 рік з 09 липня 2007 року п о 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позов них вимог ОСОБА_1 - відмо вити.

Стягнути з Державног о бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі спла ти судового збору у розмірі 3 г рн.40 коп.

Постанова може бути о скаржена в Харківський апеля ційний адміністративний суд через Дергачівський районни й суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження поста нови суду в десятиденний стр ок з дня її проголошення та по данням після цього протягом двадцяти днів апеляційної ск арги, або без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо апеляційна с карга подається у строк, вста новлений для подання заяви п ро апеляційне оскарження.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання заяви про апеляц ійне оскарження, якщо таку за яву не було подано. Якщо було п одано заяву про апеляційне о скарження, але апеляційна ск арга не була подана у встанов лений строк, постанова набир ає законної сили після закін чення цього строку. У разі под ання апеляційної скарги пост анова, якщо її не скасовано, на бирає законної сили після за кінчення апеляційного розгл яду справи.

Суддя: Д.В.Нев' ядомський