Постанова

від 16.10.2023 по справі 161/8273/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/8273/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/1013/23 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Власюк О. С.,

з участю прокурора Костюк Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Ківерцівської міської ради Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Тростянецької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, правонаступником якої є Ківерцівська міська рада Волинської області, звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим що в комунальній власності Тростянецької сільської ради, правонаступником якої є Ківерцівська міська рада, перебуває земельна ділянка площею 16,023 га, цільове призначення для іншого сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, яка розташована в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області.

На вищевказаній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 , а саме: силосна яма площею 375,8 кв.м; конюшня площею 280,1 кв.м; льоносушарка площею 331 кв.м; свинарник площею 200,7 кв.м; автовагова площею 78,6 кв.м; кормокухня площею 211,9 кв.м; корівник площею 1105,9 кв.м; телятник площею 534 кв.м; телятник-вівчарник площею 987,9 кв.м.

ОСОБА_1 звертався до Тростянецької сільської ради із заявами про надання дозволу на розроблення та затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку для подальшого її отримання в оренду.

09 жовтня 2019 року Тростянецькою сільською радою прийнято рішення № 5/43, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на 7 років для іншого сільськогосподарського призначення в селі Тростянець.

З метою забезпечення виконання рішення від 09 жовтня 2019 року № 5/43 Тростянецькою сільською радою підготовлено проєкт договору оренди землі, який скеровано на адресу ОСОБА_1 листом від 29 листопада 2019 року за № 678/01.15-19, однак відповідач уникає укладення договору оренди землі та використовує земельну ділянку для обслуговування нерухомого майна, що йому належить на праві приватної власності, без будь-яких документів, а також не сплачує до бюджету сільської ради кошти за використання зазначеної земельної ділянки.

Річний розмір орендної плати ОСОБА_1 повинен становити 569 660,38 грн (9 494 339,73 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки х 6 % розмір річної орендної плати для земель іншого сільськогосподарського призначення / 100 %).

Оскільки відповідач не виконував свого обов`язку упродовж восьми місяців, то сума коштів, яку він зберіг без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки, складає 365 532,09 грн.

Ураховуючи наведене, заступник прокурора Волинської області просив стягнути із ОСОБА_1 на користь Тростянецької сільської ради 365 532,09 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 16,023 га, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, яка розташована в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області, а також відшкодувати судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 29 червня 2021 року залучено Ківерцівську міську раду Волинської області у якості правонаступника позивача Тростянецької сільської ради Ківерцівського району Волинської області (т.1 а.с.214).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник керівника Волинської обласної прокуратури, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постановою Волинського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року залишено без змін (т.2 а.с.67-71).

Постановою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року постанову Волинського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції(т.2 а.с.136-147).

У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір безпідставно збережених відповідачем коштів за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, без належного дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Судом встановлено, що у комунальній власності Тростянецької сільської ради, правонаступником якої є Ківерцівська міська рада, перебуває земельна ділянка площею 16,023 га, цільове призначення для іншого сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, яка розташована в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області (т.1 а.с.24-29).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15 травня 2020 року № 209080422 підтверджується, що на вищевказаній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 , а саме: силосна яма площею 375,8 кв.м; конюшня площею 280,1 кв.м; льоносушарка площею 331 кв.м; свинарник площею 200,7 кв.м; автовагова площею 78,6 кв.м; кормокухня площею 211,9 кв.м; корівник площею 1105,9 кв.м; телятник площею 534 кв.м; телятник-вівчарник площею 987,9 кв.м (т.1 а.с.15-21).

31 липня 2018 року та 23 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 звертався до Тростянецької сільської ради із заявами про надання дозволу на розроблення та затвердження проєкту землеустрою на земельну ділянку для подальшого її отримання в оренду (т.1 а.с.22, 30).

09 жовтня 2019 року Тростянецькою сільською радою прийнято рішення № 5/43 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на 7 років для іншого сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.31).

З метою забезпечення виконання рішення від 09 жовтня 2019 року № 5/43 Тростянецькою сільською радою підготовлено проєкт договору оренди землі, який скеровано на адресу відповідача листом від 29 листопада 2019 року за №678/01.15-19 (т.1 а.с.66-71).

За пунктом 2.3 вказаного договору оренди землі нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом із технічної документації про нормативно-грошову оцінку, виданим Відділом у Ківерцівському районі Міжрайонного управління у Ківерцівському та Рожищенському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 25 вересня 2019 року № 03-4/1176 складає 9 494 339,73 грн.

Умовами проєкту договору передбачено, що орендна плата вноситься у розмірі 6 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та складає 569 660,38 грн на рік.

Однак ОСОБА_1 від підписання договору оренди землі від 22 листопада 2019 року відмовився, вважаючи орендну плату завищеною.

Звертаючись до суду з даним позовом, заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Тростянецької сільської ради, правонаступником якої є Ківерцівська міська рада, свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_1 уникає укладення договору оренди землі та використовує земельну ділянки для обслуговування нерухомого майна, що йому належить на праві приватної власності, без будь-яких документів, а також не сплачує до бюджету сільської ради кошти за використання зазначеної земельної ділянки, чим спричиняє державі збитки. Оскільки ОСОБА_1 як фактичний користувач спірної земельної ділянки не виконував свого обов`язку упродовж восьми місяців та без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти у розмірі 365 532,09 грн, які мав сплатити за користування нею, то він зобов`язаний повернути ці кошти тепер уже Ківерцівській міській раді на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

В постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18, зазначено, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 12121214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Зазначене узгоджується із правовим висновком викладеним в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В постановах Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 917/353/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, зроблено висновок про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп норма прибутку (6 %); Нк норма капіталізації (3 %); Кф коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами).

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

У постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 810/4275/17 зазначено, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) Велика Палата Верховного Суду звернула також увагу на її висновки, сформульовані у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, згідно з якими обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161кс19) зроблено висновок про те, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду.

Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 924/1265/19.

За таких обставин висновок суд першої інстанції про відмову в позові у зв`язку з недоведеністю, оскільки розрахунок недоотриманих коштів за використання спірної земельної ділянки, наданий стороною позивача, проведений невірно, є необґрунтованим, так як процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначена вищенаведеними положеннями Порядку № 489, а земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру.

Наведений у позовній заяві розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів відповідає наведеним вище нормам законодавства, у зв`язку із чим заявлений до стягнення розмір коштів 365532,09 грн підлягає стягненню із відповідача на користь Ківерцівської міської ради, як правонаступника Тростянецької сільської ради.

Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову в позові зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням як позовної заяви, так і апеляційної та касаційної скарг, витрати по сплаті судового збору за їх подання у розмірі 24674,50 грн (5483 + 8225,50 + 10966) необхідно стягнути із відповідача на користь Волинської обласної прокуратури.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ківерцівської міської ради, як правонаступника Тростянецької сільської ради 365 532 (триста шістдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) грн 09 коп безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 16,023 га, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, яка розташована в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури 24 674 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 50 коп судового збору за подання позовної заяви та апеляційної і касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді