Постанова

від 13.03.2024 по справі 161/8273/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 161/8273/20

провадження № 61-16315 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Ківерцівської міської ради Волинської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року заступник прокурора Волинської області в інтересах держави

в особі Тростянецької сільської ради Ківерцівського району Волинської

області (далі - Тростянецька сільська рада) звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що в комунальній власності Тростянецької сільської ради перебуває земельна ділянка, площею 16,023 га, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, цільове призначення для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 09 вересня 2019 року.

На вищевказаній земельній ділянці розміщене нерухоме майно, що належить

на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі відповідних договорів купівлі-продажу від 13 квітня 2016 року, а саме: силосна яма площею 375,8 кв. м; конюшня площею 280,1 кв. м; льоносушарка площею 331 кв. м; свинарник

площею 200,7 кв. м; автовагова площею 78,6 кв. м; кормокухня площею 211,9 кв. м; корівник площею 1 105,9 кв. м; телятник площею 534 кв. м; телятник-вівчарник площею 987,9 кв. м.

ОСОБА_1 звернувся до Тростянецької сільської ради із заявами від 31 липня 2018 року та від 23 вересня 2019 року про надання дозволу на розроблення проєкта відведення земельної ділянки та про затвердження проєкта землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення, відповідно.

09 жовтня 2019 року Тростянецькою сільською радою прийнято рішення № 5/43, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на 7 років для іншого сільськогосподарського призначення в селі Тростянець. На виконання указаного рішення Тростянецькою сільською радою підготовлено проєкт договору оренди землі від 22 листопада 2019 року, який скеровано на адресу ОСОБА_1 листом від 29 листопада

2019 року за № 678/01.15-19, однак останній відмовився від підписання зазначеного договору у такому варіанті, вважаючи орендну плату завищеною. Він продовжував використовувати земельну ділянку для обслуговування розташованого на ній нерухомого майна, належного йому на праві приватної власності, без будь-яких документів, а також не сплачував до бюджету сільської ради кошти за її використання.

Річний розмір орендної плати ОСОБА_1 повинен був становити

569 660,38 грн, який обраховувався за формулою: 9 494 339,73 грн Х 6 % /100 %,

де 9 494 339,73 грн - нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, вказана у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25 вересня 2019 року та від 11 січня 2020 року; 6 % - розмір річної орендної плати для земель іншого сільськогосподарського призначення, визначеного у Положенні про оренду земельних ділянок Тростянецької об`єднаної територіальної громади та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, затвердженого рішенням сесії сьомого скликання Тростянецької сільської ради

№ 2/8 від 28 лютого 2019 року.

Оскільки відповідач не виконав свого обов`язку, який виник із 09 вересня

2019 року (моменту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі), та не сплачував упродовж восьми місяців плату за землю, то сума коштів, яку він зберіг без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки (Тростянецької сільської ради), складає 365 532,09 грн. Указаний розмір обчислений, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (9 494 339,73 грн), зазначеної у витягах із технічної документації

про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25 вересня 2019 року

та від 11 січня 2020 року.

З урахуванням наведеного, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1

на користь Тростянецької сільської ради на підставі статті 1212 ЦК України безпідставно збережені кошти за користування спірною земельною ділянкою

у розмірі 365 532,09 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня

2021 року за клопотанням прокурора залучено до участі в справі в якості правонаступника позивача Тростянецької сільської ради - Ківерцівську міську раду Волинської області (далі - Ківерцівська міська рада).

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня

2021 року у задоволенні позову заступника прокурора Волинської області

в інтересах держави в особі Ківерцівської міської ради відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову прокурора з підстав його недоведеності, суд першої інстанції, врахувавши висновок експерта від 20 травня 2020 року № 8505, складений Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2020 року про призначення відповідної експертизи (далі - висновок судової оціночно-земельної експертизи від 20 травня 2020 року № 8505), виходив із того, що наданий позивачем розрахунок недоотриманих коштів за використання спірної земельної ділянки

не може бути взятий до уваги, оскільки проведений невірно (у витягах

від 25 вересня 2019 року та від 11 січня 2020 року порушена оціночна процедура,

у тому числі неправильно визначені коефіцієнти (Кф), Км3, Км2, не враховані об`єктивні фактори локального впливу).

При цьому, на запитання, поставлене в ухвалі суду про призначення експертизи, який розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, судовий експерт не надав відповідь, оскільки таке виходить за межі його компетенції,

так як розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки формується

у формі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки населеного пункту, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До того ж вказане питання відсутнє у переліку питань Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Інших доказів на підтвердження розміру безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за фактичне користування спірною земельною ділянкою

без належних на те правових підстав, прокурор не надав, як і не заявляв клопотань про призначення повторної/додаткової відповідної судової експертизи або про залучення спеціаліста.

Постановою Волинського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком районного суду про недоведеність прокурором розміру безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за фактичне користування спірною земельною ділянкою без належних

на те правових підстав, оскільки наданий позивачем розрахунок недоотриманих коштів за використання спірної земельної ділянки проведений невірно,

що підтверджується висновком судової оціночно-земельної експертизи

від 20 травня 2020 року № 8505, а інших доказів відповідно до статті 81

ЦПК України позивачем не надано.

Суд апеляційної інстанції відхилив посилання заявника апеляційної скарги

на те, що районний суд безпідставно надав перевагу висновку експерта перед іншими доказами, зокрема витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25 вересня 2019 року та від 11 січня

2020 року, оскільки суму недоотриманих коштів обрахована, виходячи саме

з указаних витягів, тоді як законодавство пов`язує фактичне використання земельної ділянки, присвоєння їй відповідного коефіцієнту та його застосування при видачі таких витягів із конкретним видом цільового призначення відповідно до відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі. Тобто, нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності

від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку, тому й розмір орендної плати чи стягнення за недоотримані кошти може суттєво відрізнятися залежно від розміру відповідних коефіцієнтів. У даному випадку помилкове застосування коефіцієнта (Кф) 1 замість 0,1 (у витягу від 25 вересня 2019 року), внаслідок невірного його визначення, призвело до завищення нормативної грошової оцінки, й відповідно неправильного визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за користування спірною земельною ділянкою.

Доводи прокурора про помилковість зазначення у витягу від 25 вересня 2019 року цільового призначення земельної ділянки - землі запасу (код 16.00), оскільки

(Кф) 1 відповідає цільовому призначенню земельної ділянки - для іншого сільськогосподарського призначення, якою й користується ОСОБА_1 ,

не заслуговують на увагу, оскільки суперечать наявним у матеріалах справи доказам, зокрема відповідно до витягу з Державного земельного кадастру

про земельну ділянку (дата формування 09 вересня 2019 року) цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, якою користується ОСОБА_1 - землі запасу (код 16.00).

Також суд відхилив посилання прокурора на неповноту висновку судової оціночно-земельної експертизи від 20 травня 2020 року № 8505.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В. від 06 вересня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ківерцівської міської ради задоволено частково. Постанову Волинського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-17741св21).

Скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу

на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції вважав необґрунтованим висновок судів про відмову в позові прокурора в зв`язку з його недоведеністю,

так як процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України

від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489), а земельним

і податковим законодавством не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами крім такого витягу, можуть бути й технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Постановою Волинського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури задоволено.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов заступника керівника Волинської обласної прокуратури задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ківерцівської міської ради,

як правонаступника Тростянецької сільської ради, 365 532,09 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, площею 16,023 га, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, яка розташована в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов прокурора, апеляційний суд виходив із того, що наведений прокурором у позовній заяві розрахунок безпідставно збережених коштів відповідає нормам законодавства, а тому стягнув із відповідача на користь Ківерцівської міської ради вказану суму коштів. При цьому суд послався

на відповідну судову практику Верховного Суду України (постанови:

від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15, від 07 грудня 2016 року

у справі № 922/1009/15, від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15

і № 922/5468/14), Великої Палати Верховного Суду (постанови: від 23 травня

2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 13 лютого 2019 року у справі

№ 320/5877/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17) та Верховного Суду (постанови: від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, від 17 березня 2020 року у справі № 917/353/19, від 29 липня 2020 року у справі № 810/4275/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, від 21 грудня 2020 року у справі № 924/1265/19).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду

від 16 жовтня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник посилається на те, що апеляційним судом застосовано норми права

без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2023 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі від 23 листопада 2023 року, відкрито касаційне провадження

у вказаній справі.Витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Волинського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом

не враховано відповідні правові висновки Верховного Суду (постанови:

від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, від 21 грудня 2020 року у справі

№ 924/1265/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 160/2366/19)

щодо застосування статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» у зв`язку

з чим зроблено помилкові висновки по суті спору та безпідставно покладено

в основу оскаржуваного судового рішення витяг із технічної документації

про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25 вересня 2019 року, відповідно до якого її грошова оцінка складала 9 494 339,73 грн. На момент розгляду даної справи в суді касаційної інстанції та в суді апеляційної інстанції (вересень - жовтень 2023 року) була зроблена нова нормативна грошова оцінка

і згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24 серпня 2023 року № НВ-9926729402023 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 367 220,83 грн.

Крім цього, 03 жовтня 2023 року між Ківерцівською міською радою (орендодавець) та ним (орендар) було укладено договір оренди землі, а саме спірної земельної ділянки з цільовим призначенням - (код 01.13) для іншого сільськогосподарського призначення, й розмір орендної плати був розрахований виходячи з нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, визначеної витягом від 24 серпня 2023 року № НВ-9926729402023 (367 220,83 грн).

У попередній нормативній грошовій оцінці були допущені помилки, що зумовило неправильний розрахунок сум стягнення, про що Ківерцівська міська рада повідомила прокурора, проте дана інформація не була доведена до відома судів.

Прокурор обраховує суму стягнення, виходячи саме з витягів від 25 вересня

2019 року та від 11 січня 2020 року, про що безпосередньо вказує у своєму позові, які в свою чергу містять неправильні та некоректні відомості, в тому числі, щодо цільового призначення землі - (код 16.00) землі запасу чи (код 01.13) землі для іншого сільськогосподарського призначення.

Апеляційний суд не виконав вказівки Верховного Суду та не надав належної правової оцінки доказам, зокрема вказаним вище витягам.

Крім цього, суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення висновку судової оціночно-земельної експертизи від 20 травня 2020 року № 8505.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від Волинської обласної прокуратури, мотивований тим,

що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідачем не враховано, що у даній справі прокурор просив стягнути безпідставно збережені ним кошти за період із 10 вересня 2019 року

по 31 травня 2020 року з урахуванням нормативної грошової оцінки, землевпорядна документація щодо якої затверджена рішенням Тростянецької сільської ради від 13 березня 2018 року № 17/7, яке не оскаржувалося відповідачем. При цьому розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки може змінюватись у зв`язку із розробленням і затвердженням нової документації із землеустрою. Також є безпідставними посилання заявника касаційної скарги

на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у відповідних постановах Верховного Суду, оскільки правовідносини не є подібними із цією справою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У комунальній власності Тростянецької сільської ради, правонаступником якої

є Ківерцівська міська рада, перебуває земельна ділянка, площею 16,023 га, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення (код 01.13), яка розташована в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області.

Земельна ділянка, площею 16,0230 га, кадастровий номер 0721887200:06:000:2193, з цільовим призначенням - (код 16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам

чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - землі запасу, дата держанвої реєстрації земельної ділянки - 09 вересня 2019 року, орган, який зареєстрував земельну ділянку - відділ у Ківерцівському районі Міжрайонного управління

у Ківерцівському та Рожищенському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 вересня 2019 року

№ НВ-0707918642019 (а. с. 24, т. 1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається,

що на вищевказаній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна,

що належать на підставі відповідних договорів купівлі-продажу від 13 квітня

2016 року на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме: силосна яма площею 375,8 кв. м; конюшня площею 280,1 кв. м; льоносушарка площею 331 кв. м; свинарник площею 200,7 кв. м; автовагова площею 78,6 кв. м; кормокухня

площею 211,9 кв. м; корівник площею 1105,9 кв. м; телятник площею 534 кв. м; телятник-вівчарник площею 987,9 кв. м, що підтверджується інформаційною довідкою від 15 травня 2020 року № 209080422 (а. с. 15-21, т. 1).

31 липня 2018 року та 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 звертався

до Тростянецької сільської ради із заявами про надання дозволу на розроблення проєкта відведення земельної ділянки та про затвердження проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (а. с. 22, 30, т. 1).

Проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду терміном на 7 років ОСОБА_1 для іншого сільськогосподарського призначення (код 01.13) площею 16,0230 га розроблений фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 (а. с. 32-61, т. 1).

09 жовтня 2019 року Тростянецькою сільською радою прийнято рішення № 5/43 про затвердження проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 16,0230 га (кадастровий номер 0721887200:06:000:2193) в оренду терміном на 7 років ОСОБА_1 для іншого сільськогосподарського призначення (код 01.13) в селі Тростянець (а. с. 31, т. 1).

З метою забезпечення виконання рішення від 09 жовтня 2019 року № 5/43 Тростянецькою сільською радою підготовлено проєкт договору оренди землі

від 22 листопада 2019 року щодо оренди земельної ділянки із земель запасу (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення), який скеровано на адресу ОСОБА_1 листом від 29 листопада 2019 року № 678/01.15-19

(а. с. 66-68, 71, 72, т. 1).

За пунктом 2.3 проєкта договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку, виданим відділом у Ківерцівському районі Міжрайонного управління у Ківерцівському

та Рожищенському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 25 вересня 2019 року № 03-4/1176 становить 9 494 339,73 грн.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 6 %

від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 569 660,38 грн

на рік (пункт 4.1).

ОСОБА_1 від підписання проєкта договору оренди землі від 22 листопада 2019 року відмовився, вважаючи орендну плату завищеною.

У матеріалах справи наявні два витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, долучені прокурором до позову

(а. с. 78, 79, т. 1).

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25 вересня 2019 року, сформованим за заявою Тростянецької сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 0721887200:06:000:2193; місце розташування земельної ділянки: Волинська область, Ківерцівський район, село Тростянець; категорія земель: землі

під господарськими будівлями і дворами; цільове призначення: землі запасу

(код 16.00); площа земельної ділянки: 160230; коефіцієнт Км2: 1,08; сукупний коефіцієнт Км3: 1,23; коефіцієнт (Кф): 1,00; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: 9 494 339,73 (а. с. 78, т. 1).

У витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11 січня 2020 року, сформованого за заявою Тростянецької сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 0721887200:06:000:2193; місце розташування земельної ділянки: Волинська область, Ківерцівський район,

село Тростянець; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями і дворами); цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення (код 01.13); площа земельної ділянки: 160230; коефіцієнт Км2: 1,08; сукупний коефіцієнт Км3: 1,23; коефіцієнт (Кф):1,00; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: 9 494 339,73 (а. с. 79, т. 1).

Відповідно до розрахунку, здійсненого сільським головою Ковальчуком О.

та долученого прокурором до позову, недоотримані кошти за використання спірної земельної ділянки розраховуються за формулою: 9 494 339,73х6/ 100/12х7+47471,70/30х21=365 532,09 грн (а. с. 88, т. 1).

Висновком судової оціночно-земельної експертизи від 20 травня 2020 року № 8505, складеним на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2020 року про призначення відповідної експертизи, встановлено,

що:

«1) Розмір коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у витягу від 25 вересня 2019 року № 03-4/1176, виданого відділом

у Ківерцівському районі Міжрайонного управління у Ківерцівському

та Рожищенському районах ГУ Держгеокадастру у Волинській області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 0721887200:06:000:2193, визначений (застосований) неправильно.

2) Коефіцієнт (Кф) у витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

від 25 вересня 2019 року № 03-4/1176 становить 1 і визначений відповідно

до додатку № 1 до порядку - невірно, отже не відповідає порядку.

Коефіцієнт (Кф) у витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

від 11 січня 2020 року № 27 становить 1 і визначений відповідно до додатку № 1

до порядку - вірно.

Коефіцієнт КмЗ у витягах із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 25 вересня 2019 року № 03-4/1176 та від 11 січня 2020 року № 27 розрахований невірно, тому що не враховані об`єктивні фактори та ті, які визначені технічною документацією, отже порушена оціночна процедура, а саме

не врахована частина факторів локального впливу.

Розрахунок коефіцієнту Км2 ймовірно не відповідає оціночним процедурам (дивитись дослідження 2).

3) Питання (під номером три в ухвалі суду) виходить за межі компетенції судового експерта, а тому провести дослідження та надати відповідь на поставлене в ухвалі питання не надається можливим (дивитись дослідження 3) (а. с. 181-188, т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір

не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного

або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Спірні правовідносини у цій справі стосуються стягнення із власника нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій це майно розташовано, без належної правової підстави

(стаття 1212 ЦК України), й регулюються положеннями ЗК України, ЦК України, законів України: «Про оренду землі», «Про оцінку земель».

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України (тут і далі у редакції, чинній

на момент виникнення спірних правовідносин) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування,

з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж

та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння

їй кадастрового номера.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно

до закону.

Стаття 14 ПК України визначає поняття, які вживаються у цьому Кодексі. Зокрема, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1); орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж,

що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1).

Орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю,

як це передбачено статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та підпункту 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок -

це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений

за встановленими і затвердженими нормативами відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної

та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель

та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений

статтею 23 Закону України «Про оцінку земель».

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати

(див. пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада

2021 року у справі № 905/1680/20, постанову Великої Палати Верховного Суду

від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19).

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою,

яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 201

ЗК України).

Пунктами 1, 2, 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня

1995 року № 213 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель». Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації

про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк,

що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється

за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих

у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної

або міської ради.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його

у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно

від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер,

без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору

з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на положення

частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди

та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Близькі за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15, від 07 грудня

2016 року у справі № 922/1009/15, від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15

і № 922/5468/14, а також постановах Великої Палати Верховного Суду:

від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18),

від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити

за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (див. постанови Верховного Суду: від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження

№ 61-2105св20), від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц (провадження

№ 61-6606св20), від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21 (провадження

№ 61-11290св22) від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21 (провадження

№ 61-6397св23).

Судова практика у цій категорії справ є сталою, а відмінність залежить лише

від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Справа, яка переглядається Верховним Судом, розглядалася судами неодноразово, у тому числі судом касаційної інстанції (провадження

№ 61-17741св21).

Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2023 року скасував постанову

Волинського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року та направив справу

на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді даної справи суд апеляційної інстанції, виконуючи вказівки Верховного Суду, з яких було скасовано попереднє судове рішення апеляційного суду в цій справі (частина перша статті 417 ЦПК України), пославшись на відповідні норми матеріального права, зробив висновок про правильність розрахунку безпідставно збережених відповідачем коштів і, як наслідок, задовольнив позов прокурора.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування

не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність

і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним і допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (див. постанови Верховного Суду: від 17 березня 2020 року у справі № 917/353/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 922/3361/19, від 14 лютого

2022 року у справі № 646/4738/19 (провадження № 61-17197сво20).

Таким чином, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові виконав вказівки Верховного Суду, дослідив подані сторонами докази, надав їм правову оцінку,

й стягуючи заявлений прокурором розмір безпідставно збережених коштів,

взяв до уваги поданий позивачем розрахунок безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за користування спірної земельної ділянки.

При цьому доказів неправильності розрахунку безпідставно збережених коштів відповідачем протягом усього розгляду справи не надано.

У даній справі прокурор просив стягнути безпідставно збережені ним кошти

з урахуванням нормативної грошової оцінки, землевпорядна документація щодо якої затверджена рішенням Тростянецької сільської ради від 13 березня 2018 року № 17/7, яке не оскаржувалося відповідачем.

Посилання заявника касаційної скарги на підписання договору оренди землі

від 03 жовтня 2023 року в інакшій редакції, ніж в тій, що була запропонована

у проєкті договору від 22 листопада 2019 року, не свідчить про наявність помилок у попередній нормативній грошовій оцінці. Твердження відповідача,

що факт наявності помилок у попередній нормативній грошовій оцінці визнається Ківерцівською міською радою, є лише припущеннями, оскільки вони нічим

не підтверджені.

Отже, доводи заявника касаційної скарги не знайшли своє підтвердження, вони

не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, зводяться до незгоди

з висновками суду й переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України

не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Зроблені апеляційним судом висновки по суті вирішення спору не суперечать правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, зазначених заявником у касаційній скарзі. Вони узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду у даній категорії справ, яка є сталою та сформованою.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність

та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, розподіл судових витрат Верховим Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити

без задоволення.

Постанову Волинського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець