Ухвала

від 12.10.2023 по справі 916/2448/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" жовтня 2023 р. Справа № 916/2448/22Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому заяву Громадської організації Автостоянка Промінь про відстрочення виконання рішення суду, у справі

за позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691),

до: Громадської організації Автостоянка Промінь (65111, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, код ЄДРПОУ 25431913),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройконсалтинг (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 33, код ЄДРПОУ 32859458),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховська Юлія Олегівна (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13),

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

За участю учасників справи:

від позивача Слободяник І.С., самопредставництво;

від відповідача адвокат Савицький А.Я., ордер серія ВН № 1286756 від 25.09.2023;

від третьої особи ТОВ „Стройконсалтинг адвокат Костинюк Ю.Д., ордер серія ВН № 1223025 від 31.05.2023;

від третьої особи Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховської Ю.О. не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області у складі судді Нікітенка С.В. перебувала справа № 916/2448/23 за позовом Одеської міської ради до Громадської організації Автостоянка Промінь, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконсалтинг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховська Юлія Олегівна про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 позов Одеської міської ради задоволено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 по справі № 916/2448/23 залишено без змін.

28.06.2023 на виконання рішення були видані відповідні накази.

27 вересня 2023 року до Господарського суду Одеської області від Громадської організації Автостоянка Промінь надійшла заява (вх. суду № 2-1458/23) про відстрочення виконання рішення, в якій заявник просить постановити ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 по справі № 916/2448/23 на один рік, тобто до 21.03.2024.

Так, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення відповідач зазначає, що в Господарському суді Одеської області розглядається справа № 916/3119/23 за позовом Громадської організації „Автостоянка „ПРОМІНЬ до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності на об`єкт нерухомого майна - адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, в м. Одесі та результат розгляду даної справи може значно вплинути на виконання рішення у справі № 916/2448/22.

Також, заявник зазначає, що на території Громадської організації „Автостоянка „ПРОМІНЬ є об`єкт нерухомості, а саме адміністративна будівля, яка складається з 2-х поверхів. Одне з нежитлових приміщень орендує Народний депутат України - Дмитрук Артем Геннадійович під офіс та особисту приймальню громадян. В приміщені знаходяться його особисті речі та особисті речі його помічника, у тому числі ділова переписка в паперовому та електронному вигляді, що становить державну таємницю.

Крім того, як вказує відповідач, примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області за № 916/2448/22 на даний час, фактично залишить без охорони та піддасть ризику належного збереження майна членів Громадської організації „Автостоянка „ПРОМІНЬ. Таким чином, на даний час існують реальні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Одеської області або роблять його фактично неможливим.

Ухвалою від 28.09.2023 суд призначив заяву Громадської організації Автостоянка Промінь про відстрочення виконання рішення суду (вх.№2-1458/23) до розгляду у судовому засіданні на 05.10.2023 о 15:30 год.

04 жовтня 2023 року до суду від Одеської міської ради надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких позивач просить суд відмовити ГО Автостоянка Промінь у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 у справі № 916/2448/22.

В обґрунтування вказаних заперечень позивач зазначає, що понад трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області, ГО „Автостоянка „Промінь не вживалося жодних дій, спрямованих на виконання вимог судового наказу. Натомість, таке очевидне небажання ГО „Автостоянка „Промінь виконувати рішення суду свідчить про недобросовісну поведінку заявника та на відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення.

Щодо оренди нежитлового приміщення за договором оренди від 02.12.2021 № 02/12/2021 Народним депутатом України Дмитриком А. Г., позивач зазначає, що заявник мав достатньо часу та можливості розірвати договір оренди нежитлових приміщень, проте свідомо проігнорував ці обставини, які зараз, на його думку, можуть ставити під загрозу обов`язковість судового рішення. Разом з тим, позивач зауважує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 року у справі № 916/2448/22 не встановлено жодних обмежень щодо можливості вивезення з адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки будь-яких речей, що може бути зроблено у тому числі і самим народним депутатом України Дмитруком А.Г.

Щодо належного збереження майна членів ГО „Автостоянка „Промінь, позивач вказує, що діяльність у сфері організації та порядку паркування транспортних засобів на території м. Одеси здійснюється операторами на підставі договору балансоутримання місць для паркування, укладеного з КП „Одесграпспарксервіс, тоді як жодного договору балансоутримання місць для паркування ГО „Автостоянка „Промінь не надавалося протягом всього розгляду справи судами різних інстанцій, що взагалі ставить під сумнів законність провадження ГО „Автостоянка „Промінь діяльності у сфері паркування транспортних засобів.

Підсумовуючи наведене, Одеська міська рада вважає, що ГО „Автостоянка „Промінь не наведено жодної обставини, яка б істотно ускладнювала або унеможливлювала виконання рішення суду, тоді як доводи ГО „Автостоянка „Промінь є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджуються належними та достатніми доказами, з огляду на що заява ГО „Автостоянка „Промінь про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 року у справі № 916/2448/22 повинна бути залишена без задоволення. Одеська міська рада вважає, що свідоме нехтування судовим рішенням не може бути підставою для відстрочення виконання остаточного рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 у справі № 916/2448/22.

Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

04 жовтня 2023 року до суду від Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України надійшло клопотання про розгляд справи №916/2448/22 без участі представника.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

05 жовтня 2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконсалтинг надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких третя особа просить суд відмовити ГО Автостоянка Промінь у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 у справі № 916/2448/22.

В обґрунтування вказаних заперечень третя особа зазначає, що відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення суду не вказала будь-яких підстав, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнювали б виконання рішення або робили б таке виконання неможливим. Будь-яких обставин, що свідчили б про поганий фінансовий стан відповідача також не зазначено, а докази такого стану не надані, стихійні лиха у місті Одесі не відбувались.

Також ТОВ „Стройконсалтинг вказує, що розгляд справи № 916/3119/23 не є підставою для відстрочення виконання рішення уданій справі, а наявність в оренді громадянина України ОСОБА_1 офісу не свідчить про неможливість виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 у справі № 916/2448/22. Окрім того, наявність транспортних засобів поблизу будівлі, що підлягає знесенню, також не свідчить про необхідність відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21 березня 2023 року у даній справі.

Вказані заперечення ТОВ „Стройконсалтинг суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У засіданні суду 05.10.2023 суд оголосив перерву до 14:30 год. 12.10.2023

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2023 заяву про відстрочення виконання рішення підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у заяві.

Представник позивача у судовому засідання 12.10.2023 просив відмовити у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення в повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях.

Представник третьої особи ТОВ „Стройконсалтинг у судовому засідання 12.10.2023 просив відмовити у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення в повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях.

У судовому засіданні 12.10.2023 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання відстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що наведені відповідачем обставини в поданій заяві, по-перше не доведені документально, а також не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних насідків у зв`язку з цим.

На думку суду, відповідачем не надано обґрунтованих та переконливих доказів на підтвердження неможливості виконання ним судового рішення.

Суд також зазначає, що введення в Україні воєнного стану в результаті військової агресії Російської Федерації не може бути єдиною та безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення. Більш того посилання на військову агресію без доведення належними та допустимим доказами безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання рішення суду не є підставою для відстрочення рішення.

Наразі суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що, з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору, відстрочення виконання рішення суду у даному випадку суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів держави, фізичних та юридичних осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане у встановленому законом порядку, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Громадській організації Автостоянка Промінь у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено 17.10.2023.

Суддя Нікітенко С.В.