Ухвала

від 17.10.2023 по справі 523/15909/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

17 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 523/15909/18-ц

провадження № 61-14593 ск 23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - товариства з обмеженою відповідальністю «Сів-Сервіс», про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, визнання права власності, зобов`язання витребування з чужого незаконного володіння транспортних засобів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року

у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу представників ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року скасовано. Позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсними договори комісії від 12 червня 2018 року № 6425/18/001330 та від 12 червня 2018 року № 6425/18/001333.

Визнано недійсними договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 червня 2018 року № 6425/18/001330 та договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 червня 2018 року № 6425/18/001333.

Визнати право власності ОСОБА_4 на транспортний засіб автобус пасажирський марки «БАЗ», модель А079.04, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 .

Визнано право власності ОСОБА_4 на транспортний засіб автобус пасажирський марки «БАЗ», модель А079.14, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_4 .

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передано ОСОБА_4 транспортні засоби: автобус пасажирський модель «БАЗ», модель А079.04, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 ; автобус пасажирський марки «БАЗ», модель А079.14,

2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_4 .

Зазначено, що рішення суду про визнання права власності на транспортні засоби є підставою для проведення державної реєстрації за

ОСОБА_4 транспортних засобів, а саме: автобусу пасажирського марки «БАЗ», модель А079.04, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 ; автобусу пасажирського марки «БАЗ», модель А079.14, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_4 .

09 жовтня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано касаційну скаргу (передано 12 жовтня 2023 року), у якій просить постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -

ОСОБА_3 надійшла до суду касаційної інстанціїз пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі представником заявників порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що строк пропущено з поважним причин, оскільки про повний текст постанови суду апеляційної інстанції, який складено 01 вересня 2023 року, дізнались 07 вересня 2023 року, надавши відповідні докази.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

2. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -

ОСОБА_3 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У поданій касаційній скарзі представник заявників, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Крім того, із прохальної частини касаційної скарги убачається, що представник заявників просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду

від 03 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі 420/21461/21, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року залишити без змін.

За таких обставин, представникові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -

ОСОБА_3 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження та уточнення її прохальної частини.

3. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції

до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня

2023 року касаційна скарга надійшла до суду без доказів про сплату судового збору, про що зазначено у додатку до касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання чотирьох правочинів недійсними), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19

(провадження № 12-36гс20, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (2 819 грн

20 коп.+2 819 грн 20 коп.)*200% = 11 276 грн 80 коп.).

Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 11 276 грн

80 коп.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити представникові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року залишити без руху.

Надати представникові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько