Постанова

від 12.10.2023 по справі 761/5301/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 761/5301/17

провадження № 51-2837км23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

виправданий ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

представник потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016000000000542, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Києві, проживає у АДРЕСА_1 ,

виправданого за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції провів розгляд формально, всупереч приписам статей 404, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) безпідставно відмовив у задоволенні клопотань прокурора та представника Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» (далі - Банк, ПАТ «Банк Національний Кредит»)щодо повторного дослідження доказів, не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.

Вважає, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків - членів Правління Банку та погодився з рішенням суду першої інстанції щодо визнання Аудиторських висновків Банку неналежними доказами, а висновків основної та додаткової судово-економічних експертиз, показань експертів - недопустимими.

Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження

За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2020 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 364-1 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

За ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого і цивільного позивача ПАТ «Банк Національний Кредит» залишено беззадоволення, а вирок стосовно ОСОБА_6 - без зміни.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у зловживанні ним як службовою особою юридичної особи приватного права своїми повноваженнями, тобто в умисному використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи, за викладених у вироку обставин.

Так, ОСОБА_6 як Голова Правління ПАТ «Банк Національний Кредит» обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто був службовою особою юридичної особи приватного права і наділений правомочністю з розпорядження й управління майном Банку.

29 квітня 2015 року Голова Правління ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні Банку по вул. Тургенєвській, 52/58 у м. Києві, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, достовірно знаючи процедуру та порядок зміни процентної ставки по укладеним кредитним лініям в ПАТ «Банк Національний Кредит», а також те, що ставки кредитування в Банку на той момент становили від 16 до 29 %, за відсутності відповідного погодження Правління Банку та в порушення ст. 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність», пунктів 8.5.11. та 8.5.14. статуту Банку, пунктів 1.3. та 5.6.3. Положення «Про кредитування клієнтів - суб`єктів господарювання», Положення про Правління та про Головний кредитний комітет ПАТ «Банк Національний Кредит», повторно, зловживаючи службовим становищем всупереч інтересів Банку на отримання прибутку, 29 квітня 2015 року незаконно підписав: 1) Договір про внесення змін № 8 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-2ю/2015/2-1 від 17 січня 2015 року, що призвело до отримання ТОВ «Востокімпорт» неправомірної вигоди у вигляді сплати заниженої процентної ставки - 1% річних за період з червня по вересень 2015 року, чим спричинив шкоду ПАТ «Банк Національний Кредит» в сумі 2 250 359,60 грн., що станом на 2015 рік у понад 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками; 2) Договір про внесення змін № 5 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-6ю/2015/2-1 від 28 січня 2015 року, що призвело до отримання ТОВ «Поділля Промпостач» неправомірної вигоди у вигляді сплати заниженої процентної ставки - 1 % річних за період з квітня по вересень 2015 року, чим спричинив шкоду ПАТ «Банк Національний Кредит» в сумі 1 414 690,80 грн, що у понад 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Позиції учасників судового провадження

Від захисника ОСОБА_7 в інтересах виправданого ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу.

У судовому засіданні прокурор та представник потерпілого підтримали подану касаційну скаргу, виправданий ОСОБА_6 та його захисник заперечили проти її задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За правилами статей 370, 374 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

На думку Суду, обґрунтованими є доводи прокурора, зазначені в касаційній скарзі, про те, що апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, не дотримався вказаних вимог закону, не надав в ухвалі належної оцінки доводам апеляційних скарг про безпідставне виправдання ОСОБА_6 судом першої інстанції у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Так, згідно з вимогами ст. 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III банкам забороняється: укладати договори з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, встановлення процентних ставок та комісійної винагороди; встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку; вчиняти дії щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції.

Відповідно до пунктів 8.5.11 та 8.5.14 статуту Банку, підпунктів 4.9., 5.2. та 6.6. Положення про Правління ПАТ «Банк Національний Кредит», затверджених Протоколом річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Банк Національний Кредит» № 57 від 15 квітня 2014 року та погоджених Національним Банком України 02 червня 2014 року, Голова Правління Банку самостійно вчиняє правочини, враховуючи обмеження, встановлені цим статутом. До компетенції Правління Банку відноситься, у тому числі, прийняття рішень щодо вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є їх предметом становить від чотирьох мільйонів гривень до 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Банку.

Пунктами 1.3. та 5.6.3. Положення «Про кредитування клієнтів - суб`єктів господарювання», затвердженого протоколом Правління ПАТ «Банк Національний Кредит» № 127 від 28 квітня 2011 року, передбачено, що надання кредитів на умовах, відмінних від вимог цього Положення здійснюється за рішенням Головного кредитного комітету, Правління або Спостережної Ради у межах їх повноважень. Розмір процентної ставки за кредитом не може бути нижче за гранично мінімальну (базову) процентну ставку, встановлену уповноваженим на це колегіальним органом банку в розрізі валют. Виключенням з цієї норми є кредитування за схемою «кредит проти депозиту» та кредит за компенсаційними схемами, коли кредит надається за відсотковою ставкою нижчою гранично мінімальної, а недоотриманий Банком процентний дохід компенсується контрагентом позичальника.

Пунктами 2.8, пунктів 4.4 та 4.6 Положення про Головний кредитний комітет ПАТ «Банк Національний Кредит», затвердженого Протоколом Правління Банку від 19 березня 2013 року № 30, визначено, що прийняття рішення на проведення (видачу, зміну Суттєвих умов) Кредитної операції понад Права (ліміту) Головного кредитного комітету здійснюється Правлінням або Спостережної радою Банку за дворівневою (Головний кредит комітет - Правління або Спостережна рада Банку) або трирівневою (Головний кредит комітет - Правління - Спостережна рада).

Головний кредитний комітет має виключне право повноваження/Право (ліміт) на прийняття рішення в межах Банку на проведення (видачу, зміну суттєвих умов) кредитної операції з Корпоративним або Приватним клієнтом в сумі, що не перевищує чотири мільйони гривень або еквіваленту в іноземній валюті. Прийняття рішення на проведення (видачу, зміну суттєвих умов) Кредитної операції понад Право (ліміт) Головного кредитного комітету, вказаного в підпункті 4.4. цього Положення, здійснюється Правлінням Банку.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було доведено, що підписання головою Правління ПАТ «Банк Національний Кредит» ОСОБА_6 договору про внесення змін № 8 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 17 січня 2015 року з ТОВ «Востокімпорт» і договору про внесення змін № 5 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 28 січня 2015 року з ТОВ «Поділля Промпостач», якими було зменшено процентні ставки про кредитам до 1% річних, відбулось незаконно, всупереч встановленому порядку, оскільки відповідні рішення були прийняті Головним кредитним комітетом ПАТ «Банк Національний Кредит», погоджені правлінням ПАТ «Банк Національний Кредит», і лише потім укладено відповідні договори.

Не погоджуючись з виправдувальним вироком стосовно ОСОБА_6 , прокурор та представник потерпілого й цивільного позивача ПАТ «Банк Національний Кредит» оскаржили його до суду апеляційної інстанції та у поданих апеляційних скаргахпросили апеляційний суд скасувати вирок через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим за пред`явленим обвинуваченням.

Зокрема, прокурор в апеляційній скарзі наголошував, що суд першої інстанції поклав в основу вироку показання обвинуваченого щодо відповідності змісту протоколів засідань Правління Банку змісту протоколів засідань Головного кредитного комітету Банку з питань погодження змін до договорів кредитування ТОВ «Востокімпорт» та ТОВ «Поділля Промстач». Однак такі показання обвинуваченого не підтверджені матеріалами провадження.

Так, відповідно до змісту протоколів засідань Правління Банку питання про встановлення з 01 червня 2015 року процентної ставки в розмірі 1% річних по відновлювальній кредитній лінії до порядку денного засідання Правління Банку не включалось, з чого слідує, що Правління Банку ці питання не погоджувало.

На думку прокурора та представника потерпілого, у протоколах незрозуміло викладене відношення Правління Банку до зниження відсоткової ставки за кредитними договорами; не можна вважати застереження «З дотриманням умов, зазначених протокольним рішенням Головного кредитного комітету від 29 квітня 2015 року» таким погодженням, оскільки воно має бути чітким та обґрунтованим.

Прокурор у скарзі вказував, що поза увагою суду залишено докази сторони обвинувачення, зокрема показання свідків, експертів, висновки судово-економічних експертиз, аудиторські висновки Банку та інші докази.

Так, член Правління ПАТ «Банк Національний Кредит» свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, що зазвичай у рішенні правління за результатами розгляду рішень Головного кредитного комітету вказуються конкретні пункти, які погоджуються Правлінням; виклад тексту «З дотриманням умов, зазначених протокольним рішенням Головного кредитного комітету» є нетиповим для таких рішень.

Аудиторськими висновками служби внутрішнього аудиту ПАТ «Банк Національний Кредит» за результатами аудиту окремих операцій від 09 лютого та 16 березня 2016 року, висновками судово-економічних експертиз від 22 липня 2016 року №22/07/16-1 та від 18 листопада 2016 року №277/16 підтверджено порушення законодавства про регулювання кредитування банками та завдання збитків із зазначенням конкретної суми збитків.

Зі змісту ухвали вбачається, що в ній не наведено обґрунтованих мотивів щодо неврахуванняапеляційним судом вищезазначених доводів апеляційних скарг та обґрунтованих підстав, на яких скарги залишено без задоволення.

Таким чином, Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що рішення Головного кредитного комітету від 29 квітня 2015 року щодо встановлення з 01 червня 2015 року процентної ставки в розмірі 1% річних було погоджено рішенням Правління Банку.

Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на те, що в мотивувальній частині вироку суду першої інстанції та в його резолютивній частині зазначено різні правові підстави виправдання ОСОБА_6 .

Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок, не дотримався вимог ч. 2 ст. 419 КПК України, тобто допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та, як наслідок, могло потягти неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК Україниє підставою для скасування ухвали.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, надати оцінку всім доводам апеляційної скарги та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргупрокурора задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3