Рішення

від 15.11.2007 по справі 13/607

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/607

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.07                                                                                 Справа № 13/607

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” в особі структурної одиниці “Луганська ТЕС” м. Щастя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Флаерс” м. Луганськ

про стягнення 1112 грн. 85 коп.

Судя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивачаЧорнуха Є.В. дов. № 119 від 29.12.2006 р.

Від відповідача Шевчук Л.Т. паспорт ЄК 734014 15.01.1998 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 1065 грн. 79 коп., втрат від інфляції –11 грн. 63 коп., 3 % річних від суми боргу 45 грн. 43 коп. за договором про поставку теплової енергії № 943 від 01 листопада 2005 р.  

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що спірне приміщення він звільнив з 01 січня 2006 року в зв'язку з припиненням за ініціативою орендодавця –виконавчого комітету Щастинської міської ради договору оренди майна.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що 01 листопада 2005 року між сторонами по справі був укладений договір про постачання теплової енергії № 943 відповідно до якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію в гарячої води, а відповідач своєчасно її оплачувати.

Згідно зазначеного договору постачання теплової енергії здійснювалось в приміщення, що знаходилось в користуванні відповідача на підставі договору № 135а від 13.12.1998 року з додатковими угодами, що розташоване в м. Щастя, вул.. Донецька 97 на першому поверсі Щастинської лікарні.

Позивачем на виконання вимог договору відповідачу в січні-лютому 2006 року була поставлена теплова енергія на загальну суму 11036 грн. 79 коп.: в січні 2006 р. –800 грн. 03 коп., в лютому 2006 року –365 грн. 76 коп. Рахунок за січень 2006 р. був одержаний відповідачем, що підтверджується переліком споживачів теплової енергії, що знаходяться в договірних відносинах з позивачем за січень 2005 р., рахунок за лютий був направлений відповідача листом від 09.03.2006 р. № 1260/22 10.03.2006 р.

Відповідач частково оплатив спожиту теплову енергію за січень 2006 р. ва сумі 100 грн. 00 коп.

Таким чином борг відповідача за спожиту теплову енергію складає 1065 грн. 79 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення суми боргу 1065 грн. 79 коп., втрат від інфляції –11 грн. 63 коп., та 3 % річних –45 грн. 43 коп. нарахованих по 01.07.2007 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнає посилаючись на те, що орендоване приміщення він звільнив у грудні 2005 року в зв'язку з припиненням дії договору оренди за ініціативою орендодавця –лист виконавчого комітету Щастинської міської ради від 09.12.2005 р. № 886 і відповідно теплову енергію в січні-лютому 2006 р. одержувала інша особа.

На вимогу суду виконавчий комітет Щастинської міської ради листом № 749 від 26.10.2007 р. повідомив суд, що приміщення площею 168 м2 розташоване в м. Щастя, вул.. Донецька 97 в січні-лютому 2006 року знаходилось у користуванні відповідача по справі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно п. 4.2.7 договору оренди нежилих приміщень від 01.01.2001 р. укладеному між відповідачем та виконавчим комітетом Стахановської міської ради відповідач був зобов'язаний у разі закінчення строку договору повернути орендоване приміщення орендодавцю за актом прийому-передачі.

Відповідачем не надано суду належних доказів, зокрема акт прийому-передачі, на підтвердження факту звільнення приміщення площею 168 м2 розташоване в м. Щастя, вул. Донецька 97 в грудні 2005 року та передачі його орендодавцю.

Таким чином, доводи відповідача, що він не знаходився в спірному приміщенні в січні-лютому 2006 р. не підтверджується належними доказами, та не приймаються судом до уваги.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, в наслідок чого утворився борг в сумі 1065 грн. 79 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ФЛАЄРС»м. Луганськ, кв. Дзержинського 10 кв. 156 ідентифікаційний код 20153450 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго» в особі структурної одиниці «Луганська ТЕС»м. Щастя, вул.. Гагаріна 1 «о»ідентифікаційний код 26174683 борг в сумі 1065 грн. 79 коп., втрати від інфляції –11 грн. 63 коп., 3 % річних 45 грн. 43 коп., державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

20 листопада 2007 р.