Ухвала

від 16.10.2023 по справі 340/8667/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8667/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши, у письмовому провадженні, заяву керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області про забезпечення позову по справі за його позовною заявою до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

13.10.2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 02.04.2019 р. №4744 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6373, виданий 25.09.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн".

16.10.2023 року керівником Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області подано заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №6373, виданий 25.09.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що на час звернення для державної реєстрації робіт та досліджень з геологічного вивчення надр ТОВ "Майн Екстракшн" не було надрокористувачем з огляду на те, що не володіло чинним спеціальним дозволом на користування надрами. В порушення природоохоронного законодавства, зокрема Кодексу України про надра, Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, Державна служба геології та надр України прийшла до передчасного висновку про прийняття на розгляд для проведення державної реєстрації РДГВН від ТОВ "Майн Екстракшн" документів без спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, у подальшому, в порушення вимог Кодексу України про надра та Положення №865, ДКЗ протиправно прийнято на розгляд матеріали попередньої Геолого-економічної оцінки Капітанського родовища хромових руд у Кіровоградській області, оскільки товариство станом на час подання таких матеріалів не володіло чинним спеціальним дозволом на користування надрами та не подало його разом з матеріалами.

Прийнявши документи до розгляду і провівши на їх підставі державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин, комісія порушила вимоги пунктів 9,16,24 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин і ухвалила рішення, оформлене протоколом, яке не відповідає вимогам закону.

На підставі оскаржуваного протоколу ДКЗ від 02.04.2019 №4744, наказом Державної служби геології та надр України №340 від 16.09.2019 видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.09.2019 №6373 з метою видобування хромових руд Капітанського родовища (Центральної та південної ділянок) площею 9 га строком на 13 років. Також заявник вказує, що на даний час діяльність з добування корисних копалин Капітанського родовища зазначеним Товариством не здійснюється. Водночас, виникла необхідність у вжитті заходів щодо упередження порушення права Українського народу на надра та недопущення початку їх незаконного використання, спрямованого на отриманням економічних вигод суб`єктом, який не має на це права. Враховуючи те, що на даний час товариство з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" не здійснює діяльність з видобування хромових руд, зупинення дії зазначеного спеціального дозволу не завдасть шкоди суб`єкту господарювання, оскільки процес добування фактично не запущений, а відомості про значні фінансові витрати на налагодження цього процесу відсутні. Зазначені вище обставини вказують на те, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення дії спеціального дозволу не спричинить і соціальної напруги, оскільки відсутні можливості порушення інтересів третіх осіб.

Враховуючи положення ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. До того ж, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Крім того, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області не погоджується з законністю за суттю оскаржуваних рішень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі №800/521/17 дійшла до висновку та зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

В даній справі, у разі задоволення поданої позивачем заяви, суд своєю ухвалою фактично відновлює те становище, що існувало до прийняття оскаржуваного рішення, формально нівелюючи наслідки його прийняття враховуючи часові рамки дії такого акту.

Суд вважає, що наведені у заяві доводи не свідчать про те, що невжиття саме таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України.

Наведені заявником доводи про протиправність оскаржуваних рішень потребують з`ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для зупинення дії рішення до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, як заходів забезпечення позову.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, забезпечення адміністративного позову в спосіб, зазначений позивачем, не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, а тому така заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА