Ухвала

від 17.10.2023 по справі 340/8667/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8667/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі

за позовом: Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (26500, смт. Голованівськ, Кіровоградська обл., вул. Паркова, 13, ЄДРПОУ 02910025)

до відповідача-1: Державної комісії України по запасах корисних копалин (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф.816, ЄДРПОУ 01432865)

до відповідача-2: Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ЄДРПОУ 37536031)

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 02.04.2019 р. №4744 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6373, виданий 25.09.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн".

Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви додано копію протокол №4744 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, який не містить реквізитів (дати). Окрім того, дана копія протоколу є непридатною для читання, а тому позивачу необхідно надати копію протоколу №4744 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин з реквізитами та придатною для читання, належної якості.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що у даному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов`язаний з тривалим, непереривним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Позивач вказує, що на дату звернення прокуратури до суду з даним позовом, порушення законодавства тривають, оспорюваний протокол від 02.04.2019 №4744 та виданий на його підставі спеціальний дозвіл на використання надр від 25.09.2019 за №6373 є діючими, а отже підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати.

Суддя зауважує, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд звертає увагу позивача, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Позов не містить вимог про зобов`язання вчинити певні дії, в тому числі у пояснювальний ним спосіб переривання триваючий дій.

Суддя зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач не вказує періоду, дати, з якої йому стало відомо про існування оскаржуваних протоколу та рішення, не вказано яким чином до нього потрапили їх копії.

На підставі викладеного, зазначені позивачем обставини, суддя не розцінює як поважні, у зв`язку з чим позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав пропуску такого строку та копію протоколу №4744 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин з реквізитами та придатну для читання, належної якості.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА