Постанова

від 05.10.2023 по справі 359/3906/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №359/3906/22 Головуючий у І інстанції - Муранова-Лесів І.В. апеляційне провадження №22-ц/824/11387/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

за участю секретаря судового засідання Линок В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Егерзунд Сіфуд» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд до ТОВ «Егерзунд Сіфуд» з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили:

- поновити позивачам строк на звернення до суду, пропущений з поважних причин;

- визнати незаконним та скасувати наказ №105-к від 25 березня 2022 року в частині звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з ТОВ «Егерзунд Сіфуд»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді продавця-консультанта відділу гастрономія Магазину №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Егерзунд Сіфуд» з 28 березня 2022 року;

- стягнути з ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2022 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі;

- поновити ОСОБА_2 на посаді продавець-консультант магазину №1 ТОВ «Егерзунд Сіфуд» з 28 березня 2022 року;

- стягнути з ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2022 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі;

- поновити ОСОБА_3 на посаді продавець-консультант відділу гастрономія магазину №1 ТОВ «Егерзунд Сіфуд» з 28 березня 2022 року;

- стягнути з ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2022 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі;

- допустити негайне виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць;

- стягнути з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачі працювали в Магазині №1 ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на посадах продавців-консультантів.

31 березня 2022 року через канал у месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine» повідомлено, що відповідач як компанія призупинив свою діяльність через воєнні дії в Україні, а всі працівники компанії звільнені 25 березня 2022 року.

У подальшому 01 квітні 2022 року через канал у месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine» повідомлено, що рішення про звільнення було прийнято через те, що період воєнного стану не відомий, а кошти на оплату заробітних плат у відповідача відсутні.

29 квітня 2022 року через канал у месенджері месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine» повідомлено про відновлення роботи підприємства.

Посилалися на те, що Наказ (розпорядження) про звільнення позивачам не було видано в порядку статті 47 КЗпП, розрахунок при звільненні не проведено. Трудові книжки позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змогли отримати лише 25 травня 2022 року, а ОСОБА_1 отримав трудову книжку в поштовому ящику за адресою проживання.

Згідно із записами в трудових книжках позивачів було звільнено 25 березня 2022 року на підставі наказу відповідача №105-к від 25 березня 2022 року за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП.

Зазначали, що оскільки позивачів звільнено 25 березня 2022 року, то вони підлягають поновленню з наступного робочого дня, тобто з 28 березня 2022 року. З цього ж дня підлягає стягненню на їх користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Посилаючись на Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року вказували, що заробітна плата ОСОБА_1 становила за січень - 31 377,89 грн, за лютий - 25 779,72 грн, що за два місяці становить 57 157,61 грн, а середньоденна заробітна плата відповідно - 1 465,58 грн (57 157,61 грн : 39 дні); заробітна плата ОСОБА_2 за січень - 27 352,81 грн, за лютий - 23 006,89 грн, що становить 50 359,70 грн за два місяці, а його середньоденна заробітна плата складає 1 291,27 грн (50 359,70 грн : 39 дні); заробітна плата ОСОБА_3 становила за січень - 36 166,31 грн, за лютий - 23 059,55 грн, що становить 59 225,86 грн за два місяці, а середньоденна заробітна плата - 1 518,61 грн (59 225,86 грн : 39 дні).

Як на підставу для поновлення строку на звернення до суду з позовом позивачі, посилалися на те, що так і не отримали копії наказу про звільнення та їм не відомі підстави їх звільнення, а також на те, що в Україні весь період звернення до суду діяли та продовжують діяти форс-мажорні обставини, а саме військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою введення в державі з 24 лютого 2022 року воєнного стану.

На підставі викладеного позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року позов задоволено частково.

Змінено дату звільнення позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідно до наказу ТОВ «Егерзунд Сіфуд» від 25 березня 2022 року №105-к з 25 березня 2022 року на 01 квітня 2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на користь ОСОБА_3 судові витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на користь держави судовий збір у сумі 2 977,20 грн.

Не погоджуючись з указаним рішенням представник позивачів ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, судові витрати просить покласти на відповідача.

Уважає, що судом першої інстанції при розгляді справи було неповно та неправильно встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення.

У мотивування скарги зазначає, що за відсутності у матеріалах справи письмових заяв позивачів про звільнення за угодою сторін з 25 березня 2022 року, додаткових угод до трудових договорів, електронного листування, відео-, аудіо записів та інших доказів, висновки суду першої інстанції про існування домовленості про припинення трудових договорів за взаємною згодою є передчасним та помилковим.

Посилається на те, що суд першої інстанції помилково вважав доведеним існування домовленості сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою, а також наявність у позивачів волевиявлення на припинення трудових договорів в момент видачі наказу про звільнення.

Уважає, що у відповідача були відсутні будь-які правові підстави станом на 25 березня 2022 року проводити звільнення позивачів на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП та видавати оспорюваний наказ №105-к від 25 березня 2022 року.

31 липня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача ТОВ «Егерзунд Сіфуд» - Власенка С.П., в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, уважаючи, що вказане рішення суду відповідає вимогам закону у повній мірі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що поведінка позивачів з урахуванням показів свідка ОСОБА_5 давала відповідачу підстави вважати, що позивачі своєю бездіяльністю підтвердили згоду на звільнення, а також, що саме 31 березня 2022 року - з моменту розміщення відповідачем у месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine» повідомлення про звільнення усіх працівників, слід вважати датою звільнення позивачів.

З урахуванням поданої адвокатом позовної заяви, вартість складання якої 2 000 грн, поданих пояснень від 15 жовтня 2022 року, вартість складання яких 1 000 грн, кількості судових засідань, проведених за участі представника позивачів: 23 вересня 2022 року, 07 грудня 2022 року, 05 січня 2023 року, 03 березня 2023 року, вартість яких 3 000 грн, суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають витрати в межах повідомленої в позовній заяві сумі, а саме по 5 000 грн на користь кожного з позивачів.

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , витягом з наказу №238-к від 31 серпня 2021 року підтверджується та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 з 04 лютого 2021 року працював в ТОВ «Егерзунд Сіфуд», у томі числі з 01 вересня 2021 року був переведений на посаду продавця-консультанта відділу гастрономія Магазину №1.

Як визнано сторонами та підтверджується даними трудової книжки позивача ОСОБА_2 . Серії НОМЕР_2 , він з 18 жовтня 2018 працював в ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на посаді продавця-консультанта відділу охолодженої риби Магазину №1.

Позивач ОСОБА_3 згідно з даними його трудової книжки НОМЕР_3 з 07 листопада 2016 року був прийнятий на роботу в ТОВ «Егерзунд Сіфуд» на посаду кухара та з 01 лютого 2021 року переведений на посаду продавця-консультанта відділу гастрономія Магазину №1. Ця обставина також повністю визнана відповідачем.

Загально відомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація вторглася в Україну. Одночасно на території декількох областей, в тому числі і в Київській, розпочалися активні бойові дії.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Строк дії воєнного стану було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2119-ІХ від 15 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Наказом «Про впровадження режиму роботи та оплати праці на період воєнного стану» №15 від 28 лютого 2022 року ТОВ «Егерзунд Сіфуд» було затверджено з 01 березня 2022 року перелік працівників, які залучаються до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану; працівників, окрім тих, що вказані в додатку 1, табелювати відсутність буквенним кодом «НЗ» (неявка з нез`ясованих причин).

З наданих позивачами фотознімків, а також з показів допитаних в судовому засіданні свідків, працівників ТОВ «Егерзунд Сіфуд», встановлено, що 13 березня 2022 року внаслідок обстрілу було пошкоджено приміщення одного з магазинів відповідача, що розташоване у АДРЕСА_1 .

Відповідно до Наказу «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками» №17 від 24 березня 2022 року ТОВ «Егерзунд Сіфуд», керуючись Указом Президента України від 24 квітня 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні, статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-ІХ, призупинено з 24 березня 2022 року дію трудових договорів з працівниками ТОВ «Егерзунд Сіфуд» (згідно списку) до припинення/скасування воєнного стану або прийняття рішення про скасування припинення дії трудових договорів.

Зі списку працівників ТОВ «Егерзунд Сіфуд», з якими призупиняється дія трудових договорів (Додаток до наказу директора ТОВ «Егерзунд Сіфуд» від 24 березня 2022 №17), вказаним наказом з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дія трудового договору була призупинена з 24 березня 2022 року.

Відповідно до статті 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Згідно пункту 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

За змістом частин другої, третьої статті 1 Закону №2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, урегульованих цим Законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 3 Закону №2136-ІХ (у чинній на дату призупинення трудових договорів з працівниками відповідача редакції) у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Вищезазначені накази відповідача №15 від 28 лютого 2022 року «Про впровадження режиму роботи та оплати праці на період воєнного стану» та №17 від 24 березня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками» позивачами не оспорюються, а також не заперечується, що про ухвалені рішення роботодавець повідомляв працівників через повідомлення у месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine».

Згідно повідомлення від 01 березня 2022 року ТОВ «Егерзунд Сіфуд» з 01 березня 2022 року наказом розпускає співробітників у неоплачувану відпустку, у штаті залишається лише кілька осіб для охорони складів та здійсненні платежів.

Як стверджує відповідач, що підтвердив своїми показаннями свідок та безпосередній керівник позивачів ОСОБА_5 , позивачам, які заперечували проти розірвання договорів за угодою сторін, 24 березня 2022 року було запропоновано наступного дня - 25 березня 2022 року не пізніше 15.00 год. з`явитися за місцем знаходження Магазину №1 (м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 32-д) для вирішення питання щодо їх переведення на роботу до міста Львів, а їх неявка буде вважатися згодою на звільнення. Однак, жоден з позивачів 25 березня 2022 року до визначеного часу до адміністрації магазину не прибув, про причини неприбуття керівника (свідок ОСОБА_5 ) позивачі не повідомили. Таку поведінку працівників роботодавець сприйняв як виявлення мовчазної згоди на звільнення на запропонованих умовах.

31 березня 2022 року у месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine» (т.1 а.с.27, 74) ТОВ «Егерзунд Сіфуд» повідомив, що у зв`язку з жахливими військовими діями на території України, уся компанія призупинила свою діяльність, а також, що 25 березня 2022 усі співробітники компанії звільнені.

Наказом №105-к від 25 березня 2022 року «Про звільнення співробітників», витяги з якого долучені до матеріалів справи, ТОВ «Егерзунд Сіфуд» звільнило позивачів: ОСОБА_2 - продавця-консультанта відділу охолодженої риби Магазину №1, ОСОБА_3 - продавця-консультанта відділу гастрономія Магазину №1, ОСОБА_1 - продавця-консультанта відділу гастрономія Магазину №1, - 25 березня 2022 року за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.

Додатково повідомленням від 01 квітня 2022 року відповідач роз`яснив, що з 01 березня 2022 року компанія тимчасово призупинила свою діяльність і магазини усі закрити, керівництво компанії вирішило розірвати зі співробітниками трудові договори, так як період військового стану не відомий, кошти на виплату заробітної плати відсутні. При цьому зазначено, що рішення про звільнення дозволить співробітникам зареєструватися у центрі зайнятості і отримувати від держави виплати, а хтось, можливо, зможе працевлаштуватися на іншу роботу. Щодо трудових книжок зазначено, що усі трудові книжки будуть видані після закінчення військових дій, так як у співробітників відділу кадрів не має можливості потрапити на робоче місце. Усі трудові відносини велися в електронному виді. Тому любий співробітник може зареєструватися на сайті пенсійного фонду і взяти звідти свою електронну книжку.

Сторонами визнано той факт, що з 25 лютого 2022 року позивачі не виконували свої трудові обов`язки за займаними посадами.

З показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено та долученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що позивачі отримали трудові книжки у травні 2022 року: ОСОБА_3 - 05 травня 2022 року, ОСОБА_2 - 13 травня 2022 року, а на прохання ОСОБА_1 його трудову книжку отримав 19 травня 2022 року свідок ОСОБА_6 .

З долучених до позовної заяви фотознімків трудових книжок позивачів встановлено, що вони містять записи, датовані 25 березня 2022 року, про звільнення із займаних посад за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України, підстава звільнення - Наказ №105-к від 25 березня 2022 року.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2022 року позивачі у 2-му кварталі (квітень-червень 2022 року) отримали державну соціальну допомогу у Київському міському центрі зайнятості: ОСОБА_3 на суму 14 624,27 грн, ОСОБА_2 - 13 492,74 грн, ОСОБА_7 - 21 205,09 грн.

Відповідно до вимог частини другої статті 5 Закону №2136-ІХ (у чинній на дату призупинення трудових договорів з працівниками відповідача редакції) у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно положень частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У силу вимог частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

За змістом пункту першого статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є угода сторін.

Аналізуючи вищенаведену норму закону про припинення трудового договору, можна дійти висновку про те, що товариство обрало єдину в умовах, що склалися, можливу законну підставу для звільнення працівників - за угодою сторін, перед цим запропонувавши їм виконати певні дії для підтвердження наміру продовжити трудові відносини з підприємством.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 роз`яснено, що в разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Також роз`яснено, що пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП і раніше домовлена дата звільнення (Постанова Верховного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №222/438/17).

Отже, суд першої інстанції на підставі наведених положень статей 24, 36 КЗпП України дійшов правильного висновку щодо допустимості звільнення працівника за усною угодою сторін.

Доведення факту досягнення сторонами трудового договору такої угоди, у разі його оспорювання, має бути предметом оцінки з дотриманням принципу змагальності сторін.

З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , сумніватися у правдивості яких у суду підстави були відсутні, встановлено, що позивачам було запропоновано прибути за місцем постійної роботи до Магазину №1 в м. Києві 25 березня 2022 року для вирішення питання щодо можливого працевлаштування шляхом переведення до іншого торгового закладу ТОВ «Егерзунд Сіфуд» у м. Львові та що їх неявка буде вважатися згодою на звільнення.

Вказані обставини не заперечувались позивачами.

Позивачами визнано, що 25 березня 2022 року вони за місцем роботи не з`являлися, заяви щодо їх переведення не подали, про своє звільнення в числі інших працівників дізналися 31 березня 2022 року.

Судом установлено, що у визначені відповідачем строки до 25 березня 2022 року не пізніше 15.00 год. позивачі не з`явилися за місцем знаходження Магазину №1 (м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 32-д) та жодним іншим чином зацікавленості у продовженні трудових відносин із відповідачем не виразили.

До моменту звернення до адвоката позивачі будь-яких дій, у тому числі письмових звернень до відповідача, які б свідчили про їх незгоду з фактом та підставами звільнення, не вчиняли, протягом березня-квітня 2022 року за отриманням наказів про звільнення та трудових книжок не зверталися.

При цьому загально відомим публічним фактом є та обставина, що 02 квітня 2022 року Київська область була повністю звільнена від російських окупантів, а отже об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачам зробити це, у тому числі у доступний їм спосіб: шляхом направлення повідомлення у месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine», - не існувало.

Частиною третьою статті 205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Так, мовчання (не виявлення позивачем відсутності згоди на припинення трудових відносин) визнається виявом волі укласти/змінити угоду у випадках, передбачених законодавством.

Аналізуючи зазначене та виходячи з того, що законодавством України допускається прийняття у якості підстав для укладення/зміни правовідносин конклюдентні дії та мовчазна згода, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підприємство отримало з боку позивачів мовчазну згоду (конклюдентних дій) на звільнення останніх із займаних посад через відмову у подальшому продовженні трудових відносин, що було виражене у нез`явленні за визначеною адресою відповідача для вирішення питання щодо можливого їх працевлаштування шляхом переведення до іншого торгового закладу ТОВ «Егерзунд Сіфуд» у м. Львові.

Зважаючи на викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що поведінка позивачів з урахуванням вищенаведених показів свідка ОСОБА_5 давала відповідачу підстави вважати, що позивачі своєю бездіяльністю підтвердили згоду на звільнення.

Разом з тим, зважаючи на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, запровадження Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану та ведення 02 квітня 2022 року активних бойових дій, зокрема, у Київській області, за яких відсутні будь-які письмові підтвердження щодо погодженої сторонами дати звільнення за угодою сторін, такою датою слід визнати дату розміщення відповідачем відповідного повідомлення у месенджері Telegram - «Egersund seafood Ukraine», а саме 31 березня 2022 року.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав підстав для скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивачів на роботі, правильно змінивши дату звільнення позивачів з 25 березня 2022 року на 31 березня 2022 року.

Пославшись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року №1336, і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України було встановлено карантин, строк якого продовжено до 31 серпня 2022 року, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що строк на звернення з позовом до суду позивачами не пропущений.

Врахувавши подану адвокатом позовну заяву, вартість складання якої 2 000 грн, подані пояснення від 15 жовтня 2022 року, вартість складання яких 1 000 грн, кількість судових засідань, проведених за участі представника позивачів, вартість яких 3 000 грн, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь кожного з позивачів по 5 000 грн понесених ними витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на зазначене, колегія доходить висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги повністю спростовуються встановленими місцевим судом обставинами справи і положеннями законодавства та є повним віддзеркаленням позовної заяви, доводам та аргументам якої судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та правильно встановлених судом першої інстанції на їх підставі обставин справи.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник