Рішення

від 27.07.2023 по справі 554/399/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 27.07.2023Справа № 554/399/22 Провадження № 2/554/1341/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді- Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про визнання права власності на нерухоме майно та об`єднаними позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного нерухомого майна та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про стягнення матеріальних збитків та стягнення компенсації за моральну шкоду,-

ВСТАНОВИВ:

Високо-Тополянськийпсихоневрологічний інтернатв інтересах ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Управління соціальногозахисту населеннявиконавчого комітетуШевченківської районноїу м.Полтаві ради, ОСОБА_3 ,приватний нотаріусПолтавського міськогонотаріального округуНосова ЖаннаБорисівна провизнання прававласності нанерухоме майно. Просив визнати за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивач вказував, що рішенням Київського районного суду м. Полтава від 16.08.2013 року у справі № 552/2095/13-ц (провадження № 2-0/552/78/13) було визнано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 недієздатною та призначено їй опікуна - ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили 27 серпня 2013 року. Дана обставина підтверджується копією судового рішення.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 13 травня 2014 року №107 було надано дозвіл опікуну ОСОБА_3 відповідно до заяви від 24.04.2014 року оформити документи для направлення до будинку-інтернату відповідного профілю недієздатну ОСОБА_1 . Зобов`язано опікуна ОСОБА_3 належним чином здійснювати опіку над майном недієздатної ОСОБА_1 , яка являється власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Заборонено опікуну ОСОБА_3 укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу, продажу або обміну частини квартири без дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно донаказу директораВисоко-Тополянськогопсихоневрологічного інтернатуМержі C.M.№ 28-Пвід 11.06.2014року ОСОБА_1 з 11.06.2014року булазарахована навсі видидержавного забезпеченнята постійнемісце проживанняна правахпідопічної доВисоко-Тополянськогопсихоневрологічного інтернату. Порушуючи норми закону ОСОБА_3 13.04.2016 року уклала договір міни, відповідно до якого остання обміняла належну їй на праві власності 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та 1/2 частину земельної ділянки, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 на праві приватної власності. Дана обставина підтверджується копією зазначеного договору.

Вказані незаконні дії ОСОБА_3 призвели до суттєвого порушення майнових прав недієздатної ОСОБА_1 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі №554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано зазначений вище договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним та зобов?язано приватного нотаріуса Кривенко Н.В. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.09.2018 року у справі №554/9027/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року без змін.

Постановою Верховного суду від 20.12.2018 року у справі № 554/9027/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17.09.2018 року залишено без змін.

27.08.2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави за заявою приватного нотаріуса Кривенко Н.В. було роз`яснено рішення суду від 21.06.2018 року, яким зобов`язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Наталію Валентинівну скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 гостину квартири АДРЕСА_1 .

Під час розгляду Октябрським районним судом м. Полтави заяви приватного нотаріуса Кривенко Н.В. про роз?яснення рішення суду від 21.06.2018 року, стало відомо, що ОСОБА_3 12 жовтня 2016 року уклала договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_2 із ОСОБА_2 . В ухвалі про роз`яснення рішення суду зазначено, що наявність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 позбавляє нотаріуса можливості виконати рішення суду.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року у справі № 539/364/19 (провадження № 2-0/539/28/2019) було звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 від повноважень опікуна над недієздатною особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року без змін.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.12.2019 року у справі №539/4476/19 було призначено адміністрацію Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в особі директора Мержі Сергія Михайловича опікуном над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 24.01.2020 року.

06.08.2021 року Октябрський районний суд міста Полтави виніс заочне рішення у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням суду позов задоволено.

Витребувано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

В листопаді 2021 року адміністрація Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату звернулась з в органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для перереєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на недієздатну підопічну ОСОБА_1 на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави про витребування майна з чужого незаконного володіння. Але, як роз`яснили в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перереєстрацію права власності можливо провести тільки на підставі рішення суду про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м. зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 .

Оскільки рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц визнано нікчемним договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 . А рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 06.08.2021 року у справі №554/2839/21 витребувано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 па користь ОСОБА_1 , є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 18.01.2022 року було відкрито провадження у даній справі.

22.06.2022року від представникавідповідача надійшоввідзив напозовну заяву,де останнійпросив судвідмовити взадоволенні позовнихвимог . В обґрунтуванні вказував, що, рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша ст. 216 ЦК України). Таким чином, внаслідок визнання судом вищезазначеного договору міни нікчемним ОСОБА_1 не втратила право власності на 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи, що, визнаний в судовому порядку нікчемним договір міни не створив жодних юридичних наслідків та ОСОБА_1 не втратила права власності на частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ефективним способом захисту в даній ситуації є віндикаційний позов.

Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

ОСОБА_1 не втратила право власності на 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а також те, що витребувано у судовому порядку 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 (добросовісний набувач) на користь ОСОБА_1 , вважає, що повторне визнання права власності на 1/2 частини вищезазначеної квартири не є належним способом захисту.

25 травня 2022 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави об`єднанні в одне провадження цивільні справи ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного нерухомого майна та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про стягнення матеріальних збитків та стягнення компенсації за моральну шкоду.

Позивач ОСОБА_2 , звернувшись з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені збитки в розмірі 495 426,50 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги). Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 5 154,27 грн.

В обґрунтування позову вказує, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.10.2016 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. за реєстровим номером 1724 (далі - Договір) позивачем була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_2 (далі - квартира). Квартира належала відповідачу ОСОБА_3 , яка набула право власності на 1/2 її частину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23 квітня 2014 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В., та іншу 1/2 частину відповідно до договору міни, посвідченого 13 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 722, Договору про внесення змін до договору міни, посвідченого 20 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 780. Відповідно до договору позивач сплатив відповідачу 222000,00 грн. (Двісті двадцять дві тисячі грн. 00 коп.). Відповідно до пункту 4 договору продавець свідчить, в тому числі, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для даного договору; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає, тощо. Також, відповідно до пункту 13 договору сторони гарантували, що ними подано правдиву інформацію щодо питань, які пов`язані з укладенням договору, документи, що подані ними, є дійсними та непідробленими, заявлено про усі права чи інтереси третіх осіб, яких може стосуватися прямо чи опосередковано посвідчення договору. В зв`язку з укладенням договору позивач, як добросовісний набувач, почав користуватися квартирою за призначенням, в тому числі здійснивши її поліпшення (ремонт). В подальшому рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано договір міни 1\2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на 1\2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1\2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним. Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц Постановами Апеляційного суду Полтавської області від 17 вересня 2018 року та Касаційного цивільного суд у Верховного Суду від 20 грудня 2018 року залишено без змін. 06.08.2021 року Октябрський районний суд м. Полтави виніс заочне рішення у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Вказане заочне рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

Згідно звіту про оціночну (ринкову) вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 виготовленого ТОВ «Юридична компанія «ПРАВО.ЮА» від 06.05.2022 ринкова вартість квартири становить 990853,00 грн. Внаслідок витребування з володіння позивача 1/2 частини квартири позивач втратив право власності на частину квартири, а відтак поніс реальні збитки в розмірі 495 426,50 грн.

Внаслідок тривалих судових процесів щодо витребування 1/2 частини квартири позивача, визнання права власності на 1/2 частини квартири позивача за недієздатною ОСОБА_1 позивач та члени його сім`ї постійно переживали душевні страждання, що проявляються в занепокоєнні, нервозності, відчаю, постійній тривозі втратити 1/2 частини квартири і не бажаючи цього свідомо, зважаючи на об`єктивні обставини, припускати це. На теперішній час, внаслідок визнання договору купівлі-продажу квартири нікчемним та витребування в позивача 1/2 частини квартири він не може належним чином володіти майном, йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Не меншим чинником є те, що власником 1/2 частини квартири є недієздатна особа з якою позивач навіть не має споріднених зв`язків. В зв`язку з тим, що квартира є двокімнатною з однією прохідною кімнатою, неможливо виділити 1/2 частину в натурі, організувати окреме користування кожного власника, це додає позивачеві та членам його сім`ї ще більших душевних переживань та, звичайно ж, порушує звичайний для нього та сім`ї спосіб життя.

Таким чином, позивачу була нанесена значна моральна шкода яку він оцінює в 20000,00 грн.

Позивач ОСОБА_2 , звернувшись з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 вартість відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна в розмірі 384 426,5 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги). Стягнути з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 3 844, 27 грн.

В обґрунтуванняпозову вказує,що відповіднодо договорукупівлі-продажувід 12.10.2016,який бувпосвідчений приватнимнотаріусом Полтавськогоміського нотаріальногоокругу НосовоюЖ.Б.за реєстровимномером 1724(далі-договір)позивачем булапридбана квартираза адресою: АДРЕСА_2 (далі-квартира).Квартира належала ОСОБА_3 ,яка набулаправо власностіна 1/2її частинуна підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом,виданого 23квітня 2014року приватнимнотаріусом Полтавськогоміського нотаріальногоокругу КривенкоН.В.,та іншу1/2частину відповіднодо договоруміни,посвідченого 13квітня 2016року приватнимнотаріусом Полтавськогоміського нотаріальногоокругу КривенкоН.В.за реєстровим№ 722,договору провнесення зміндо договоруміни,посвідченого 20квітня 2016року приватнимнотаріусом Полтавськогоміського нотаріальногоокругу КривенкоН.В.за реєстровим№ 780.Відповідно додоговору позивачсплатив ОСОБА_3 222000,00грн.(Двістідвадцять двітисячі грн.00коп.). Право власностіна 1/2квартири залишилосяза ОСОБА_1 ,при цьомувказане майноу добросовісногонабувача ОСОБА_2 в судовомупорядку витребувано.Проте,в результатівитребування вказаногонерухомого майна,добросовісний набувач ОСОБА_2 поніс матеріальнізбитки.Позивачем буловитрачені особистікошти наполіпшення стануквартири,а самепроведена ремонтно-відновлювальніроботи стінта підлоги,встановлено натяжністелі,встановлене електричнета сантехнічнеобладнання,поміняні всідвері,вікна квартири,в томучислі балконнураму.Зроблено окремийвихід зквартири навулицю.Всі вказаніполіпшення неможуть бутиневідокремлені беззавдання шкодинерухомому майну. Витрати на ремонт у квартирі були необхідними та корисним, оскільки технічний стан житла був незадовільний та не надавав можливості його використання за прямим призначенням - забезпечення нормального проживання фізичної особи. Проведені добросовісним набувачем відновлювальні ремонтні роботи значно поліпшили експлуатаційні властивості квартири та збільшили її ринкову вартість. При здійсненні ремонту квартири, позивач діяв, як добросовісний набувач і вважав себе власником цього майна.

Квартира була придбана за суму 222 000,00 грн. відповідно до звіту визначення оціночної (ринкової) вартості від 06.05.2022 року вартість цієї квартири на дату оцінки складає 990 853,00 грн. Отже різниця вартості придбання та вартості після проведення відповідних поліпшень складає 768 853,00 грн. Тобто вартість поліпшень 1/2 квартири, що належить відповідачу складає 384 426,5 грн. Просив позов задовольнити.

27.07.2023 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Від третьої особи приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Носової Жанни Борисівни надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, При винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, які належним чином повідомлені про судові засідання.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вирішив у задоволенні первісного позову відмовити, об`єднані позови вирішив визнати такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК Українисуди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 47 Конституції Українигарантовано, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В силу ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтава від 16.08.2013 року у справі № 552/2095/13-ц (провадження № 2-0/552/78/13) було визнано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 недієздатною та призначено їй опікуна - ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили 27 серпня 2013 року.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 13 травня 2014 року №107 було надано дозвіл опікуну ОСОБА_3 відповідно до заяви від 24.04.2014 року оформити документи для направлення до будинку-інтернату відповідного профілю недієздатну ОСОБА_1 . Зобов`язано опікуна ОСОБА_3 належним чином здійснювати опіку над майном недієздатної ОСОБА_1 , яка являється власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Заборонено опікуну ОСОБА_3 укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу, продажу або обміну частини квартири без дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно до наказу директора Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату Мержі C.M. № 28-П від 11.06.2014 року ОСОБА_1 з 11.06.2014 року була зарахована на всі види державного забезпечення та постійне місце проживання на правах підопічної до Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату. Порушуючи норми закону ОСОБА_3 13.04.2016 року уклала договір міни відповідно до якого остання обміняла належну їй на праві власності 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та 1/2 частину земельної ділянки, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі №554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано зазначений вище договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним та зобов?язано приватного нотаріуса Кривенко Н.В. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.09.2018 року у справі №554/9027/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року без змін.

Постановою Верховного суду від 20.12.2018 року у справі № 554/9027/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17.09.2018 року залишено без змін.

27.08.2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави за заявою приватного нотаріуса Кривенко Н.В. було роз`яснено рішення суду від 21.06.2018 року, яким зобов`язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Наталію Валентинівну скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 гостину квартири АДРЕСА_1 .

Під час розгляду Октябрським районним судом м. Полтави заяви приватного нотаріуса Кривенко Н.В. про роз?яснення рішення суду від 21.06.2018 року, стало відомо, що ОСОБА_3 12 жовтня 2016 року уклала договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_2 із ОСОБА_2 . В ухвалі про роз`яснення рішення суду зазначено, що наявність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 позбавляє нотаріуса можливості виконати рішення суду.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року у справі № 539/364/19 (провадження № 2-0/539/28/2019) було звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 від повноважень опікуна над недієздатною особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року без змін.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.12.2019 року у справі №539/4476/19 було призначено адміністрацію Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в особі директора Мержі Сергія Михайловича опікуном над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 24.01.2020 року.

06.08.2021 року Октябрський районний суд міста Полтави виніс заочне рішення у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням суду позов задоволено.

Витребувано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

В листопаді 2021 року адміністрація Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату звернулась з в органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для перереєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на недієздатну підопічну ОСОБА_1 на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави про витребування майна з чужого незаконного володіння. Але, як роз`яснили нам в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перереєстрацію права власності можливо провести тільки на підставі рішення суду про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м. зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленим цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до вимог ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подаються до суду за місцем проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Сутність виключної підсудності полягає у тому, що для визначених цивільним процесуальним законодавством категорій справ виключається можливість застосування інших видів територіальної підсудності. Вибір суду не залежить від волі позивача, він в імперативному порядку встановлений законом. Квартира АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим позов пред`явлено за місцезнаходженням нерухомого майна до Октябрського районного суду м.Полтави.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.10.2016 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. за реєстровим номером 1724 (далі - Договір) позивачем була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_2 (далі - квартира). Квартира належала відповідачу ОСОБА_3 , яка набула право власності на 1/2 її частину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23 квітня 2014 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В., та іншу 1/2 частину відповідно до договору міни, посвідченого 13 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 722, договору про внесення змін до договору міни, посвідченого 20 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 780.

Відповідно до договору позивач сплатив відповідачу 222000,00 грн. (Двісті двадцять дві тисячі грн. 00 коп.). Відповідно до пункту 4 договору продавець свідчить, в тому числі, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для даного договору; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає, тощо. Також, відповідно до пункту 13 договору сторони гарантували, що ними подано правдиву інформацію щодо питань, які пов`язані з укладенням договору, документи, що подані ними, є дійсними та непідробленими, заявлено про усі права чи інтереси третіх осіб, яких може стосуватися прямо чи опосередковано посвідчення договору. В зв`язку з укладенням договору позивач, як добросовісний набувач, почав користуватися квартирою за призначенням, в тому числі здійснивши її поліпшення (ремонт).

В подальшому рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним.

Частинами першою, другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Тож, як вбачається з вищевикладеного право власності за 1/2 квартири залишилося за ОСОБА_1 при цьому у добросовісного набувача в судовому порядку витребувано 1/2 квартири.

Проаналізувавши дану категорію справ (витребування майна у добросовісного набувача) можна прийти до висновку, що здебільшого у судових рішеннях не вирішено долі добросовісного набувача та здійснення компенсації збитків. Лише у постанові Верховного суду України на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах № 6-2510цс15 від 16.12.2015 року зазначено, що добросовісний набувач (покупець) має право звернутися з позовом до продавця в порядку ст. 661 ЦК України для відшкодування завданих збитків покупцеві. В подальшому ту саму позицію висловила судова палата у цивільних справах Верховного суду України (Постанова ВСУ від 29.06.2016 року по справі № 6-1376цс16). Аналогічна правова позиція викладена також у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 по справі № 469/1044/17 (№ в ЄДРСР 92270734). Так, в згаданій Постанові Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що навіть у випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таку ж вимогу може заявити і проміжний набувач до первинного набувача.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Конструкція, за якої добросовісний набувач утрачає майно й сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, тому у разі задоволення віндикаційного позову суд повинен вирішити питання про відшкодування добросовісному набувачеві понесених ним витрат на придбання майна. Такі витрати має бути стягнено зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, про що свідчить комплексний зміст положень статті 388 ЦК України щодо витребування майна в добросовісного набувача, частини першої статті 661 ЦК України та частини другої статті 216 ЦК України. (Постанова Касаційного цивільного суду Верховного суду від 08.07.2020 справа №757/57019/17-ц, провадження №61-4573св19)

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частина друга статті 216 ЦК України).

Відповідно до частини 5 статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Пунктом 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» було дано роз`яснення судам, що у разі якщо позов власника про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно до ст.661 ЦК України звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.

Одним із чинників дотримання принципу пропорційності при втручанні у право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України.

Таким чином ч. 1 ст. 661 ЦК України встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Виходячи зі змісту норми ст. 661 ЦК України, слід дійти обґрунтованого висновку, що обов`язок продавця відшкодувати покупцеві збитки виникає за умови існування в сукупності наступних юридичних фактів:

1) існування підстав для вилучення речі, що є предметом договору купівлі-продажу, до моменту укладення такого договору:

Як зазначено вище рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним. Договір міни визнано нікчемним з тих підстав, що вказану угоду з нерухомістю, що належить особі, над якою встановлено опіка, було вчинено опікуном (відповідачем) без дозволу органу опіки та піклування, яким на той момент була Шевченківська районна у м. Полтаві рада. Така процедура прямо передбачена ст.74 ЦК України - якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. Як встановлено судом 02 березня 2015 року відповідач зверталася до органу опіки та піклування Шевченківської районної у м.Полтаві ради щодо надання дозволу на укладення угоди щодо обміну майна недієздатної ОСОБА_1 та 26 березня 2015 року їй було відмовлено в наданні дозволу за відсутності на те підстав. Відповідно з п.3 ч.1 ст.71 ЦК України опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири. Отже, в порушення норм цивільного законодавства відповідачем без дозволу органу опіки і піклування було укладено договір міни 1/2 частини квартири, який в подальшому був визнаний нікчемним в силу прямої вказівки в законі. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Частиною першої ст.224 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 ЦК України), є нікчемним.

Таким чином, встановлені судом у справі № 554/9027/16-ц обставини при розгляді справи про визнання договору нікчемним, який набрав законної сили, свідчать про існування підстав для вилучення речі, що є предметом договору купівлі-продажу, до моменту укладення такого договору та вчинення цивільного правопорушення з боку Відповідача ОСОБА_3

2) вилучення в покупця предмета договору купівлі-продажу за рішенням суду:

06.08.2021 року Октябрський районний суд м. Полтави виніс заочне рішення у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

3) покупець не знав і не міг знати про наявність підстав для вилучення речі, які виникли до укладення договору:

Позивач не знав і не міг знати про наявність підстав для вилучення в подальшому в нього 1/2 частини квартири так як на момент купівлі-продажу квартири відповідач відповідно до пункту 4 договору запевнив, в тому числі, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для даного договору; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає, тощо. Також, відповідно до пункту 13 договору сторони гарантували, що ними подано правдиву інформацію щодо питань, які пов`язані з укладенням договору, документи, що подані ними, є дійсними та непідробленими, заявлено про усі права чи інтереси третіх осіб, яких може стосуватися прямо чи опосередковано посвідчення договору. При цьому самостійно дізнатися про такі обставини не мав змоги. Крім того, під час укладання договору купівлі-продажу, нотаріус провів (мав провести) певну процедуру на перевірку сторін на право(діє)здатність та відсутність будь яких перешкод та заборон на відчуження майна, можливість проведення законної угоди та її подальшої державної реєстрації. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Pine Valley Developments Ltd та інші проти Ірландії» (№ 12742/87, рішення від 29 листопада 1991 року) Європейський суд з прав людини наголошує на дотриманні принципу законних очікувань під час прийняття рішень суб`єктами владних повноважень, згідно з яким рішення органів державної влади не повинні йти всупереч очікуванням, на які покладаються громадяни у зв`язку з їх прийняттям. У випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб`єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб`єктом. Незважаючи, що нотаріус не є суб`єктом владних повноважень, проте він є посадовою особою, на яку покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом «Про нотаріат». Одночасно, пунктом 3.1 глави 1. (Основні правила посвідчення правочинів) розділу ІІ (Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій) Наказу №296/5 від 22.02.2012 передбачено, що у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) права, за якими підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів.

Таким чином, підставою для відшкодування збитків за ст. 661 ЦК України є виключно об`єктивні обставини, вичерпний перелік яких наведений у ч. 1 даної статті, із сукупною наявністю яких закон пов`язує обов`язок продавця здійснити відшкодування покупцеві завданих збитків. При цьому, безумовно, ст. 661 ЦК України слід розглядати в сукупності із ст. 660 ЦК України, яка знімає з продавця тягар відповідальності у разі, якщо продавець не брав участі в судовому процесі (щодо витребування майна з чужого незаконного володіння) та доведе, що взявши участь, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця. Враховуючи наведене, існування обставин, визначених ч. 2 ст. 660, ч. 1 ст. 661 ЦК України, є імперативною підставою для відшкодування покупцеві завданих йому внаслідок вилученого товару збитків і таке відшкодування має бути здійснене саме продавцем. Як вбачається з рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відповідач була залучена до справи як третя особа при цьому у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повідомлена, причини своєї неявки суду не повідомила.

Відповідальність продавця згідно зі ст. 661 ЦК України є імперативною при наявності перерахованих вище об`єктивних обставин та не потребує доведення складу цивільного правопорушення, оскільки продавець залучається до розгляду справи про витребування майна і якщо не відверне витребування майна, тоді повинен відповідати за завдані збитки. Саме це є тим випадком, коли спеціальна норма (ст. 661 ЦК України) має переважне застосування перед нормою загальною (ст. 614 ЦК України).

Якщо слідувати позиції, що для відповідальності за ст. 661 ЦК України потрібно доводити склад цивільного правопорушення і обов`язковою умовою є вина, тоді норму ст. 661 ЦК України не можна буде застосувати до випадків, коли і набувач (покупець), і продавець є добросовісними набувачами, наприклад, коли Особа 1 продала Особі 2 майно, а останній продав його Особі 3. Тоді Особа 3 не зможе стягнути збитки з Особа 2.

Тобто норма ст. 661 ЦК України є недієвою, бо в такому випадку відсутня буде вина Особи 2, та вона виступатиме добросовісним набувачем. Очевидно, що така ситуація є неприпустимою, бо це прямо порушує права покупця та унеможливлює здійснення компенсації витрат на придбання майна.

Отже, на теперішній час згідно звіту про оціночну (ринкову) вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 виготовленого ТОВ «Юридична компанія «ПРАВО.ЮА» від 06.05.2022 ринкова вартість квартири становить 990853,00 грн. Внаслідок витребування з володіння позивача 1/2 частини квартири позивач втратив право власності на 1/2 частину квартири, а відтак поніс реальні збитки в розмірі 495 426,50 грн.

Ч.2 ст. 216 ЦК України передбачає, що якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Стаття 16 ЦК України називає відшкодування моральної шкоди серед загальних способів захисту цивільних прав та інтересів. Стаття 23 ЦК України також є нормою загальної дії і не пов`язує таке право із закріпленням його у спеціальних нормах законодавства. Отже, право на відшкодування моральної шкоди виникає внаслідок порушення права особи, незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

У вітчизняній цивілістиці у поглядах на цю проблему визначилися дві основні тенденції: одні науковці вважають, що моральна шкода це фізичні та моральні страждання особи, права якої порушено, інші що це не самі страждання, а зумовлені ними втрати немайнового характеру. На думку суду, позиція останніх здається більш аргументованою, адже страждання являють собою не процес нищення немайнового блага, а його результат негативні наслідки немайнового характеру, які є моральною шкодою. Страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків у колективі, сім`ї, втрату роботи, можливості зробити кар`єру, одружитися, втрату довіри близьких людей тощо. Ці зміни примушують особу докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Вони є визначальними показниками настання моральної шкоди. Тому, встановлюючи факт такої шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв порушення звичайного для даної людини способу життя.

Внаслідок тривалих судових процесів щодо витребування 1/2 частини квартири позивача, визнання права власності на 1/2 частини квартири позивача за недієздатною ОСОБА_1 позивач та члени його сім`ї постійно переживали душевні страждання, що проявляються в занепокоєнні, нервозності, відчаю, постійній тривозі втратити 1/2 частини квартири і не бажаючи цього свідомо, зважаючи на об`єктивні обставини, припускати це. На теперішній час, внаслідок визнання договору купівлі-продажу квартири нікчемним та витребування в позивача 1/2 частини квартири він не може належним чином володіти майном, йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Не меншим чинником є те, що власником 1/2 частини квартири є недієздатна особа з якою позивач навіть не має споріднених зв`язків. В зв`язку з тим, що квартира є двокімнатною з однією прохідною кімнатою, неможливо виділити 1/2 частину в натурі, організувати окреме користування кожного власника це додає позивачеві та членам його сім`ї ще більших душевних переживань та, звичайно ж, порушує звичайний для нього та сім`ї спосіб життя.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Pine Valley Developments Ltd та інші проти Ірландії» (№ 12742/87, рішення від 29 листопада 1991 року) Європейський суд з прав людини наголошує на дотриманні принципу законних очікувань під час прийняття рішень суб`єктами владних повноважень, згідно з яким рішення органів державної влади не повинні йти всупереч очікуванням, на які покладаються громадяни у зв`язку з їх прийняттям. У випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб`єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб`єктом. Незважаючи, що нотаріус не є суб`єктом владних повноважень, проте він є посадовою особою, на яку покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом «Про нотаріат».

Одночасно, пунктом 3.1 глави 1. (Основні правила посвідчення правочинів) розділу ІІ (Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій) Наказу №296/5 від 22.02.2012 передбачено, що у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) права, за якими підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, у тому числі є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Касаційний цивільний суд Верховного Суду в своїй постанові у справі №641/9198/16-ц від 31 березня 2021 звертає увагу на те, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевому набувачу збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцевий набувач може заявити до власника спірного нерухомого майна позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на його повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваного майна, а у разі здійснення поліпшень цього майна, які не можна відокремити від нього без завдання йому шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07 вересня 2016 року, провадження №6-389цс16, Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц, провадження №14-376цс18 та Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №766/8694/16-ц (провадження №61-35681св18).

Позивач за власні кошти здійснив ремонт квартири, внаслідок чого збільшилася вартість поліпшеного майна, яке неможливо відокремити від майна без його ушкоджень. Відповідач отримала у власність квартиру з поліпшеними експлуатаційними характеристиками, які не можливо відокремити і повернути позивачу в натурі, тому підлягає стягненню з власника вартості невідокремлених поліпшень, пропорційно збільшенню вартості майна внаслідок цих поліпшень відповідно до вимог частини четвертої статті 390 ЦК України.

Керуючись 15, 16, 22, 216, 328, 330, 388, 390, 392, 627, 655, 661 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 30, 175-177,178 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного нерухомого майна задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 вартість відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна в розмірі 384 426,5 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 3 844, 27 грн.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про стягнення матеріальних збитків та стягнення компенсації за моральну шкоду задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені збитки в розмірі 495 426,50 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 5 154,27 грн.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1ст. 355 ЦПК Україниподається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу13Перехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач: Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат, адреса: 37560, Лубенський район, с. Оріхівка, вул. Першого травня, 1-А.

Відповідач (позивач): ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ;

Третя особа ( відповідач): ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_2 ;

Третя особа: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, юридична адреса м.Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, код ЄДПРОУ 03195317;

Третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна, адреса м.Полтава, вул. Європейська, 42-А.

Суддя: В.М.Бугрій