Постанова

від 23.04.2024 по справі 554/399/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/399/22 Номер провадження 22-ц/814/1724/24Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Абрамова П.С., Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю представника недієздатної ОСОБА_1 - адвоката Руль М.І.

предстаника ОСОБА_2 - адвоката Логвінова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27 липня 2023 рокуухвалене у складі головуючого судді Бугрія В.М., дату виготовлення повного тексту рішення - не вказано у справі за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про визнання права власності на нерухоме майно та об`єднаними позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного нерухомого майна та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про стягнення матеріальних збитків та стягнення компенсації за моральну шкоду ,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У січні 2022 року Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які незаявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про визнання права власності на нерухоме майно. Просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.08.2013 року у справі № 552/2095/13-ц (провадження № 2-0/552/78/13) було визнано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 недієздатною та призначено їй опікуна - ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили 27 серпня 2013 року. Дана обставина підтверджується копією судового рішення.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 13 травня 2014 року №107 було надано дозвіл опікуну ОСОБА_3 відповідно до заяви від 24.04.2014 року оформити документи для направлення до будинку-інтернату відповідного профілю недієздатну ОСОБА_1 . Зобов`язано опікуна ОСОБА_3 належним чином здійснювати опіку над майном недієздатної ОСОБА_1 , яка являється власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Заборонено опікуну ОСОБА_3 укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу, продажу або обміну частини квартири без дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно до наказу директора Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату Мержі C.M. № 28-Пвід 11.06.2014 року ОСОБА_1 з 11.06.2014 року була зарахована на всі види державного забезпечення та постійне місце проживання на правах підопічної до Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату.

Порушуючи норми закону ОСОБА_3 13.04.2016 року уклала договір міни, відповідно до якого остання обміняла належну їй на праві власності 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та 1/2 частину земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 на праві приватної власності. Дана обставина підтверджується копією зазначеного договору.

Вказані незаконні дії ОСОБА_3 призвели до суттєвого порушення майнових прав недієздатної ОСОБА_1 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року у справі №554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано зазначений вище договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним та зобов`язано приватного нотаріуса Кривенко Н.В. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.09.2018 року у справі №554/9027/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі № 554/9027/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17.09.2018 року залишено без змін.

27.08.2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави за заявою приватного нотаріуса Кривенко Н.В. було роз`яснено рішення суду від 21.06.2018 року, яким зобов`язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Наталію Валентинівну скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Під час розгляду Октябрським районним судом м. Полтави заяви приватного нотаріуса Кривенко Н.В. про роз`яснення рішення суду від 21.06.2018 року, стало відомо, що ОСОБА_3 12 жовтня 2016 року уклала договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_2 із ОСОБА_2 .. В ухвалі про роз`яснення рішення суду зазначено, що наявність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 позбавляє нотаріуса можливості виконати рішення суду.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року у справі № 539/364/19 (провадження № 2-0/539/28/2019) було звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 від повноважень опікуна над недієздатною особою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року без змін.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.12.2019 року у справі №539/4476/19 було призначено адміністрацію Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в особі директора Мержі Сергія Михайловича опікуном над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 24.01.2020 року.

06.08.2021 року Октябрський районний суд міста Полтави виніс заочне рішення у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням суду позов задоволено.

Витребувано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

В листопаді 2021 року адміністрація Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату звернулась в органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для перереєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на недієздатну підопічну ОСОБА_1 на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави про витребування майна з чужого незаконного володіння. Але, як роз`яснили в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перереєстрацію права власності можливо провести тільки на підставі рішення суду про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м. зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 .

Оскільки рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц визнано нікчемним договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , а рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 06.08.2021 року у справі №554/2839/21 витребувано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

У травні 2022 року предстваник ОСОБА_2 - адвокат Логвінов Є.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна,в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 вартість відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна в розмірі 384 426,5 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Стягнути з ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 3 844, 27 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.10.2016, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. за реєстровим номером 1724 (далі-договір) позивачем була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Квартира належала ОСОБА_3 , яка набула право власності на її частину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23 квітня 2014 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В., та іншу частину відповідно до договору міни, посвідченого 13 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 722, договору про внесення змін до договору міни, посвідченого 20 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 780.

Відповідно до договору позивач сплатив ОСОБА_3 222000,00грн.

Таким чином право власності на квартири залишилося за ОСОБА_1 , при цьому вказане майно у добросовісного набувача ОСОБА_2 в судовому порядку витребувано.

Проте, в результаті витребування вказаного нерухомого майна, добросовісний набувач ОСОБА_2 поніс матеріальні збитки. Ним були витрачені особисті кошти на поліпшення стану квартири, а саме проведена ремонтно-відновлювальні роботи стін та підлоги, встановлено натяжні стелі, встановлене електричне та сантехнічне обладнання, поміняні всі двері, вікна квартири, в тому числі балконну раму. Зроблено окремий вихід з квартири на вулицю. Всі вказані поліпшення неможуть бути невідокремлені без завдання шкоди нерухомому майну. Витрати на ремонт у квартирі були необхідними та корисним, оскільки технічний стан житла був незадовільний та не надавав можливості його використання за прямим призначенням - забезпечення нормального проживання фізичної особи. Проведені добросовісним набувачем відновлювальні ремонтні роботи значно поліпшили експлуатаційні властивості квартири та збільшили її ринкову вартість. При здійсненні ремонту квартири, позивач діяв, як добросовісний набувач і вважав себе власником цього майна.

Квартира була придбана за 222 000,00 грн. однак відповідно до звіту визначення оціночної (ринкової) вартості від 06.05.2022 року вартість цієї квартири на дату оцінки складає 990 853,00 грн. Отже різниця вартості придбання та вартості після проведення відповідних поліпшень складає 768 853,00 грн. Тобто вартість поліпшень 1/2 квартири, що належить відповідачу складає 384 426,5 грн.

Окрім того у травні 2022 року предстваник ОСОБА_2 - адвокат Логвінов Є.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені збитки в розмірі 495 426,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 5154,27 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.10.2016 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. за реєстровим номером 1724 позивачем була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира належала ОСОБА_3 , яка набула право власності на 1/2 її частину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23 квітня 2014 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В., та іншу 1/2 частину відповідно до договору міни, посвідченого 13 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 722, Договору про внесення змін до договору міни, посвідченого 20 квітня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В. за реєстровим № 780.

Відповідно до договору позивач сплатив відповідачу 222000,00 грн. (Двісті двадцять дві тисячі грн. 00 коп.). Відповідно до пункту 4 договору продавець свідчить, в тому числі, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для даного договору; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає, тощо.

Також, відповідно до пункту 13 договору сторони гарантували, що ними подано правдиву інформацію щодо питань, які пов`язані з укладенням договору, документи, що подані ними, є дійсними та непідробленими, заявлено про усі права чи інтереси третіх осіб, яких може стосуватися прямо чи опосередковано посвідчення договору.

В зв`язку з укладенням договору позивач, як добросовісний набувач, почав користуватися квартирою за призначенням, в тому числі здійснивши її поліпшення (ремонт).

В подальшому рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано договір міни 1\2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на 1\2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1\2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року у справі № 554/9027/16-ц Постановами Апеляційного суду Полтавської області від 17 вересня 2018 року та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2018 року залишено без змін.

06.08.2021 року Октябрський районний суд м. Полтави ухвалив заочне рішення у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Вказане заочне рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

Згідно звіту про оціночну (ринкову) вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 виготовленого ТОВ «Юридична компанія «ПРАВО.ЮА» від 06.05.2022 ринкова вартість квартири становить 990 853,00 грн.

Внаслідок витребування з володіння позивача 1/2 частини квартири позивач втратив право власності на частину квартири, а відтак поніс реальні збитки в розмірі 495 426,50 грн.

Внаслідок тривалих судових процесів щодо витребування 1/2 частини квартири позивача, визнання права власності на 1/2 частини квартири позивача за недієздатною ОСОБА_1 позивач та члени його сім`ї постійно переживали душевні страждання, що проявлялися в занепокоєнні, нервозності, відчаю, постійній тривозі про можливість втрати 1/2 частини квартири.

На теперішній час, внаслідок визнання договору купівлі-продажу квартири нікчемним та витребування в позивача 1/2 її частини він не може належним чином володіти майном, йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Не меншим чинником є те, що власником 1/2 частини квартири є недієздатна особа з якою позивач навіть не має споріднених зв`язків. В зв`язку з тим, що квартира є двокімнатною з однією прохідною кімнатою, неможливо виділити її 1/2 частину в натурі, організувати окреме користування кожного власника, що додає позивачеві та членам його сім`ї ще більших душевних переживань та, порушує звичайний для нього та сім`ї спосіб життя. З урахуванням викладеного позивачу була спричинена моральна шкода яку він оцінює в 20000,00 грн.

25 травня 2022 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави об`єднані в одне провадження цивільні справи ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного нерухомого майна та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про стягнення матеріальних збитків та стягнення компенсації за моральну шкоду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 27 липня 2023 року в задоволені позову Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного нерухомого майна задоволено.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 вартість відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна в розмірі 384 426,5 грн.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 в особі опікуна - адміністрації Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 3 844, 27 грн.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна про стягнення матеріальних збитків та стягнення компенсації за моральну шкоду задоволено.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені збитки в розмірі 495 426,50 грн.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (правові послуги).

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 5 154,27 грн.

Рішення мотивовано тим, що встановлені судом у справі № 554/9027/16-ц обставини при розгляді справи про визнання договору нікчемним, який набрав законної сили, свідчать про існування підстав для вилучення речі, що є предметом договору купівлі-продажу, до моменту укладення такого договору та вчинення цивільного правопорушення з боку ОСОБА_3 .

Підставою для відшкодування збитків за ст. 661 ЦК України є виключно об`єктивні обставини, вичерпний перелік яких наведений у ч. 1 даної статті, із сукупною наявністю яких закон пов`язує обов`язок продавця здійснити відшкодування покупцеві завданих збитків. При цьому, безумовно, ст. 661 ЦК України слід розглядати в сукупності із ст. 660 ЦК України, яка знімає з продавця тягар відповідальності у разі, якщо продавець не брав участі в судовому процесі (щодо витребування майна з чужого незаконного володіння) та доведе, що взявши участь, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця. Враховуючи наведене, існування обставин, визначених ч. 2 ст. 660, ч. 1 ст. 661 ЦК України, є імперативною підставою для відшкодування покупцеві завданих йому внаслідок вилученого товару збитків і таке відшкодування має бути здійснене саме продавцем.

Врахувавши, що позивач за власні кошти здійснив ремонт квартири, внаслідок чого збільшилася вартість поліпшеного майна, яке неможливо відокремити від майна без його ушкоджень, а відповідач в свою чергу отримала у власність квартиру з поліпшеними експлуатаційними характеристиками, які не можливо відокремити і повернути позивачу в натурі, суд відповідно до вимог частини четвертої статті 390 ЦК України стягнув з власника вартість невідокремлених поліпшень, пропорційно збільшенню вартості майна внаслідок цих поліпшень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не втратила право власності на частину квартири, розташованої за адресо: АДРЕСА_2 , враховуючи те, що у судовому порядку заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2021 року витребувано частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 (добросовісного набувача) на користь ОСОБА_1 , а тому повторне визнання права власності на частину вищезазначеної квартири не є належним способом захисту.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, директор Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27 липня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус міського нотаріального округу Носова Ж.Б. про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна.

Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на частину квартири АДРЕСА_1 , та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус міського нотаріального округу Носова Ж.Б. про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не встановив ринкової вартості майна на момент його придбання позивачем, враховуючи те, що відповідно до п.2 Договору купівлі-продажу від 12.10.2016 року ціна визначалася за домовленістю сторін, а тому неможливо достовірно встановити суму на яку збільшилася вартість майна.

Окрім того вказує, що у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 12.02.2020 року у справі № 761/17142/15 зазначено, що суд має з`ясувати, чи зроблені особою поліпшення квартири можуть бути відокремлені без пошкодження речі, однак вказані обставини судом не з`ясовувалися, жодних доказів на підтвердження проведення поліпшень у квартирі та неможливості їх відокремлення без пошкодження речі позивачем не надано.

13 березня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Логвінов Є.В. надав Полтавському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27.07.2023 року - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши представника недієздатної ОСОБА_1 - адвоката Руль М.І., предстаника ОСОБА_2 - адвоката Логвінова Є.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.08.2013 року у справі № 552/2095/13-ц (провадження № 2-0/552/78/13) було визнано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 недієздатною та призначено їй опікуна - ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили 27 серпня 2013 року.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 13 травня 2014 року №107 було надано дозвіл опікуну ОСОБА_3 відповідно до заяви від 24.04.2014 року оформити документи для направлення до будинку-інтернату відповідного профілю недієздатну ОСОБА_1 . Зобов`язано опікуна ОСОБА_3 належним чином здійснювати опіку над майном недієздатної ОСОБА_1 , яка являється власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Заборонено опікуну ОСОБА_3 укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу, продажу або обміну частини квартири без дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно до наказу директора Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату Мержі C.M. № 28-Пвід 11.06.2014 року ОСОБА_1 з 11.06.2014 року була зарахована на всі види державного забезпечення та постійне місце проживання на правах підопічної до Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату.

13.04.2016 року ОСОБА_3 уклала договір міни, відповідно до якого обміняла належну їй на праві власності 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та 1/2 частину земельної ділянки, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року у справі №554/9027/16-ц було задоволено позов Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та визнано зазначений вище договір міни 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 , укладений 13.04.2018 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 нікчемним та зобов`язано приватного нотаріуса Кривенко Н.В. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.09.2018 року у справі №554/9027/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21.06.2018 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі № 554/9027/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а вищевказані судові рішення залишено без змін.

27.08.2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави за заявою приватного нотаріуса Кривенко Н.В. було роз`яснено рішення суду від 21.06.2018 року, яким зобов`язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Наталію Валентинівну скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29230186 від 13 квітня 2016 року та поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Під час розгляду Октябрським районним судом м. Полтави заяви приватного нотаріуса Кривенко Н.В. про роз`яснення рішення суду від 21.06.2018 року, стало відомо, що ОСОБА_3 12 жовтня 2016 року уклала договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_2 із ОСОБА_2 .. В ухвалі про роз`яснення рішення суду зазначено, що наявність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 позбавляє нотаріуса можливості виконати рішення суду.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року у справі № 539/364/19 (провадження № 2-0/539/28/2019) було звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 від повноважень опікуна над недієздатною особою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року без змін.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.12.2019 року у справі №539/4476/19 було призначено адміністрацію Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в особі директора Мержі Сергія Михайловича опікуном над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 24.01.2020 року.

06.08.2021 року Октябрський районний суд міста Полтави виніс заочне рішення у справі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням суду позов задоволено.

Витребувано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

В листопаді 2021 року адміністрація Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату звернулась з в органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для перереєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на недієздатну підопічну ОСОБА_1 на підставі рішення Октябрського районного суду м.Полтави про витребування майна з чужого незаконного володіння. Однак отримали відмову.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевому набувачу збитків. З урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцевий набувач може заявити до власника спірного нерухомого майна позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на його повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваного майна, а у разі здійснення поліпшень цього майна, які не можна відокремити від нього без завдання йому шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07 вересня 2016 року, провадження №6-389цс16, Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц, провадження №14-376цс18 та Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №766/8694/16-ц (провадження №61-35681св18).

Позивач за власні кошти здійснив ремонт квартири, внаслідок чого збільшилася вартість поліпшеного майна, яке неможливо відокремити від майна без його ушкоджень. Відповідач отримала у власність квартиру з поліпшеними експлуатаційними характеристиками, які не можливо відокремити і повернути позивачу в натурі, тому підлягає стягненню з власника вартість невідокремлених поліпшень, пропорційно збільшенню вартості майна внаслідок цих поліпшень відповідно до вимог частини четвертої статті 390 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не втратила право власності на частину квартири, розташованої за адресо: АДРЕСА_2 , враховуючи те, що у судовому порядку заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2021 року витребувано частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 (добросовісного набувача) на користь ОСОБА_1 , а тому повторне визнання права власності на частину вищезазначеної квартири не є належним способом захисту.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції вірними з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень частини першої статті 317, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 24 червня 2015 року № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року № 6-2233цс16.

За змістом частин третьої, четвертої статті 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевому набувачу збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцевий набувач може заявити до власника спірного нерухомого майна позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на його повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваного майна, а у разі здійснення поліпшень цього майна, які не можна відокремити від нього без завдання йому шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07 вересня 2016 року, провадження № 6-389цс16, та Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, провадження № 14-376цс18.

Судом першої інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 був добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, яке вибуло з його володіння поза його волею на підставі рішення суду.

Апелянт в поданій апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не встановив ринкової вартості майна на момент його придбання позивачем, враховуючи те, що відповідно до п.2 Договору купівлі-продажу від 12.10.2016 року ціна визначалася за домовленістю сторін, а тому неможливо достовірно встановити суму на яку збільшилася вартість майна.

При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 3 договору купівлі - продажу від 12.10.2016 року передбачено оціночну вартість квартири, згідно звіту про оцінку майна, виконану фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , станом на 15 квітня 2016 року - 221 500 грн.(т.1 а.с.18-21).

При цьому за час перебування спірної квартири у власності ОСОБА_2 він здійснив поліпшення нерухомого майна, внаслідок чого його ринкова вартість збільшилася, що підтверджено наявним у матеріалах справи звітом про визначення оціночної (ринкової) вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 06 травня 2022 року, який виготовлено ТОВ «Юридична компанія «ПРАВО.ЮА».

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, місцевий суд на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині компенсації здійснених добросовісним набувачем витрат на суму здійснених поліпшень майна.

При цьому суд взяв до уваги поданий ОСОБА_2 на підтвердження своїх позовних вимог звіт про визначення оціночної (ринкової) вартості квартири від 06 травня 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що звіт про визначення оціночної (ринкової) вартості квартири від 06 травня 2022 року є допустимим доказом у справі, оскільки Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат в інтересах ОСОБА_1 під час розгляду справи не скористався своїм процесуальним правом на подання клопотання про призначення судом відповідної судової експертизи, не ставив під сумнів поданий позивачем звіт.

Правильними є також висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 про визнання права власності на частину вищевказаної квартири не є належним способом захисту.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом подавши віндикаційний позов який в подальшому був задоволений, про що зазначено в позовній заяві.

06.08.2021 року Октябрський районний суд міста Полтави ухвалив заочне рішення усправі № 554/2839/21 за позовом Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням суду позов задоволено. Витребувано частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 06.09.2021 року.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-44цс 18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187г18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-143вг19)

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного рестру речових прав на нерухоме майно.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для сфективного відновлення його права (пункт 100 Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)). В цій же Постанові (пункти 96-99) суд зазначає, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об?єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов?язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно. Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс 18).

Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Також, Велика Палата Верховного Суду акцентує увагу на те (Справа № 466/8649/16-ц; Провадження № 14-93ц20), що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 не втратила право власності на частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а також те, що витребувано у судовому порядку частину квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 (добросовісний набувач) на користь ОСОБА_1 , повторне визнання права власності на частини вищезазначеної квартири не є належним способом захисту.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції правильно застосував наведені вище норми матеріального права, надав належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких позивач зобов`язаний був довести обставини, на які посилався на підтвердження позову, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного майна, та обрання позивачем неефективного способу захисту щодо позовної вимоги про визнання права власності на майно.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату в інтересах недієздатної ОСОБА_1 залишити без задоволення.

РішенняОктябрського районного суду м.Полтави від 27 липня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2024 року.

Головуючий О. О. Панченко

Судді П. С. Абрамов

В. П. Пікуль