Рішення

від 10.10.2023 по справі 724/782/23

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/782/23 Провадження № 2/724/259/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Писанюк Я.П.

позивача ОСОБА_1

сторін:

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Хотинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради Хотинського району Чернівецької області №67/12 від 12.12.2007 року та визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ватаманюк Володимир Васильович, звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_5 , Хотинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради Хотинського району Чернівецької області №67/12 від 12.12.2007 року та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті її батьків відкрилась спадщина яка складається з житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

В лютому місяці 2023 року з метою оформлення своїх спадкових справ позивач звернулась до Хотинської міської ради про видачу довідок необхідних для пред`явлення в нотаріальну контору для оформлення спадщини. Відповідно до отриманої довідки Хотинської міської ради №98 було виявлено, що згідно по господарської книги №8 номер об`єкта господарського обліку 0518 по с. Круглик, Дністровського району, Чернівецької області, головою господарства та належними до нього господарськими будівлями та спорудами, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначає, що на адвокатський запит було надано копію рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради Хотинського району, Чернівецької області №67/12 від 12.12.2007 року «Про визнання права на приміщення житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до якого призначено право особистої власності на вказаний житловий будинок, за гр. ОСОБА_5 , та Хотинському бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок.

Вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, так як домогосподарство що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за даними сільської ради, належало до такої суспільної групи, як колгоспний двір. Відповідно до довідки виданої виконкомом Хотинської міської ради №151 від 20.02.2023 року станом на 15 квітня 1991 року за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що рік побудови спірного майна є 1957 рік.

Про наявність оспорюваного рішення вона дізналась станом на березень місяць 2023 року а тому вважає, що строк на оскарження нею не пропущено із поважних причин а тому клопоче про поновлення строку на оскарження даного рішення.

Просить суд поновити їй строк на оскарження рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради Хотинського району, Чернівецької області №67/12 від 12.12.2007 року. Визнати недійсним та скасувати вказане рішення. Визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 з них на 1/5 як члену колишнього колгоспного двору а 2/15 в порядку спадкування майна колгоспного двору після смерті батьків. Стягнути з відповідача судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 10 квітня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 08 травня 2023 року.

Ухвалою Хотинського районного суду від 08 травня 2023 року клопотання представника позивача адвоката Ватаманюка В.В. про залучення третьої особи задоволено, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 .

У відзиві на позовну заяву зазначено, що вимоги, викладені в позовні заяві не визнаються в повному обсязі, та відсутні підстави для їх задоволення. Посилається на те, що позивачка після укладення шлюбу у 1984 році прожила з батьками не довго і приблизно у 1986-1987 році виїхала проживати у власне житло разом із своєю сім`єю у АДРЕСА_2 і станом на 15 квітня 1991 року не проживала за адресою АДРЕСА_1 більше 3-ох років і є такою особою, що втратила право на частку у майні. Крім того, позивачка ніколи не працювала у колгоспі, а завжди працювала продавцем у Данківському сільпо орієнтовно до 2011 року, а згодом перебувала на заробітках за кордоном.

Посилається на те, що позивачка більше 35 років у спірному господарстві не проживала, участь в утриманні будинковолодіння не брала, витрати по ремонту, газифікації будинку, здійсненні реконструкції та побудови гаражів не брала, а тепер без жодних належних доказів намагається тримати у власність те, що їй не належало.

Згідно довідки №507 виданої 16.08.2018 року виконкомом Хотинської міської ради, вбачається, що згідно по господарських книг головою господарства є ОСОБА_5 , який ніколи не працював у колгоспі. Спірне домогосподарство відносилось до суспільної групи робітничий двір, так як ні голова сім`ї, ні члени сім`ї не були членами колгоспу і там не працювали, хоча позивачка і посилається на те, що вона має частку в майні колишнього колгоспного двору,однак вона не надає доказів звернення у визначений законом строк за витребуванням частки з майна колишнього колгоспного двору. Коли він звернувся у 2007 році з метою ухвалення рішення сільською радою про визнання за ним права власності на все будинковолодіння, їхні батьки не заперечували проти таких дій, так як він фактично утримував все домогосподарство, проживав там зі своєю сім`єю та батьками і був зареєстрований за вказаною адресою. Вважає, що Круглицька сільська рада правомірно прийняла оспорювань рішення в межах своїх повноважень.

Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування, то коли померла їх мати у листопаді 2016 року, лише він із своєю сім`єю проживав у спірному будинку, позивачка в цей час перебувала за кордоном і фактично в Україні мала власне житло, де проживала зі своєю сім`єю. Після смерті батьків позивачка не прийняла спадщину,оскільки матеріали справи не містять доказів про те, що вона зверталася із заявами після смерті матері та батька до нотаріальної контори про вступ у спадкування, також не надала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, лише надала копію рішення суду, факти викладені у якому не відповідають дійсності та фактичним обставинам, оскільки на час смерті батьків вона там не проживала, тобто не надала жодного достовірного доказу на підтвердження того, що вона дотрималася порядку оформлення спадкових прав.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог через безпідставність.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, проаналізувавшиматеріали справи,пояснення сторінпо справіта показисвідків,вивчивши тадослідивши письмовідокази посправі,всебічно перевірившиобставини,на якихвони ґрунтуютьсяу відповідностіз нормамиматеріального права,що підлягаютьзастосуванню доданих правовідносин,встановив наступніобставини тадійшов донаступних висновків.

Позивач ОСОБА_10 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та надали суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просили суд, із врахуванням всіх обставин по справі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_11 в судовому засіданні також пояснила, що вона жила біля батьків, кошти зароблені нею на роботі віддавала батькам, у 1984 році вийшла заміж та надалі продовжувала проживала із чоловіком біля її батьків, там вони побудували колибу та стайню, багато праці в вказане домогосподарство було нею вкладено. Після народження сина у 1986 році вони почали будувати окремо свій будинок, який будували до 1991 року, так як жили бідно, ніхто їм не допомагав, лише із заробітної плати, що могли те і робили. У грудні 1991 року перед новим роком, перейшли жити до власного будинку. Брат біля батьків майже не проживав, так як служив в армії, пізніше виїхав до Москви, де одружився та має квартиру. Вона разом із сестрою доглядали батьків, а потім оплачували витрати на поховання, вони всі жили окремо, батьки теж проживали окремо, брат їх не доглядав і нічого не робив. Вважає, що має частку у майні спірного домогосподарства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в дане судове засідання не зявився, однак в судовому засіданні 27.09.2023 року зазначив, що просить позов позивача задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_5 адвокати Мельник С.Г., Бурдяк А.Х. в судовому засіданні підтримали доводи викладені у відзиві на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх безпідставністю, та застосувати строк позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_12 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засідання були допитані свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, роз`яснено їм права та приведено до присяги.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що знає позивача, він є родичем сторін, а саме чоловіком сестри позивача та відповідача, і може підтвердити, що ОСОБА_14 проживала в АДРЕСА_1 з дня свого народження і десь по 1991 рік, оскільки у 1991 році вони побудували свою хату і тоді перейшли туди жити. В селі Круглик він проживає з 1973 року, запам`ятав, що позивачка жила разом з батьками до 1991 року, так як у цьому році позивачка робила новосілля коли переходили жити до свого будинку і вони були запрошені на святкування.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, є двоюрідною сестрою позивача та відповідача, а також повідомила, що позивачка проживала біля своїх батьків до 1991 року, відповідач ОСОБА_5 постійно перебував на заробітках за кордоном, особисто вона в селі проживала до 1993 року. Зазначала, що батьки сторін проживали як у селі кажуть в «сараї», а ОСОБА_16 з своєю сім`єю чоловіком та сином проживали у будинку. Разом з ними проживали і перша дружина відповідача з донькою,сам ОСОБА_17 там теж проживав, але дуже часто їхав на заробітки, тому тривалий час його дома не було. В будинку біло дві кімнати, всі вони жили разом. Добре запам`ятала, що перейшли до свого будинку у 1991 році,так як у цьому році народився їхній менший син.

Щодо допиту інших свідків, заявлених у клопотанні то сторони, відмовилися від їх допиту та не заперечували проти продовження розгляду справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Круглик, батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 30.01.2023 року, зокрема встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10).

Згідно копії свідоцтва про одруження позивач 11.09.1984 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_19 та змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (а.с.11).

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 22.11.2016 року, підтверджено, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 23.12.2017 року (а.с.12,13).

З довідки виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 07.02.2023 року за №97, вбачається, що поштова адреса будинку, де проживали покійні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 АДРЕСА_1 (а.с.14).

У довідці виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 07.02.2023 року за №99, зазначено, що житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 під забороною та арештом не перебуває (а.с.15).

З довідки виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 20.02.2023 року за №151, вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.16).

Довідкою виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 20.02.2023 року за №152, підтверджено, що домогосподарство за адресою АДРЕСА_1 , за даними сільської ради, належало до такої суспільної групи, як колгоспний двір (а.с.17).

З копії рішення Круглицької сільської ради Хотинського району, Чернівецької області за №67/12 від 12.12.2007 року вбачається, що право особистої власності на будинок, розміщений в АДРЕСА_1 , призначено за гр. ОСОБА_5 . Хотинському БТІ видати свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок (а.с.19).

З довідки виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради від 07.02.2023 року за №98, вбачається, що згідно по господарської книги №8 номер об`єкта господарського обліку 0518 по с. Круглик головою домогосподарства та належними до нього господарськими будівлями та спорудами є ОСОБА_5 (а.с.20).

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нерухоме майно, за адресою АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.21).

Згідно матеріалівтехнічної інвентаризації та даних характеристики на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, встановлено фактичні геометричні параметри, площу, висоту, об`єм та вид конструктивних елементів використаних при будівництві (а.с. 22-24).

Випискою з господарської книги №8 номер об`єкта господарського обліку 0518 по с. Круглик, Дністровського району Чернівецької області головою домогосподарства та належних до нього господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5 (а.с.25).

Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27 березня 2023 року встановлено, що оціночна вартість житлового будинку становить 225645,10 гривень (а.с.26-27).

Як вбачається із довідки виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради за №91 від 03.02.2023 року, покійний ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті якого, в даному домогосподарстві зареєстровані та проживали син ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_20 (а.с.49).

Як вбачається із довідки виданої виконавчим комітетом Хотинської міської ради за №23 від 16.01.2023 року, покійна ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті якої, в даному домогосподарстві зареєстровані та проживали син ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_20 , онука ОСОБА_22 (а.с.50).

З долученої до матеріалів справи копії робочого проекту вбачається, що замовником газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (а.с.52,53).

З довідки №1/240 від 13.06.2023 року, виданої Хотинською міською радою, на запит адвоката Мельник С.Г., вбачається, що в документах архівного фонду ТзОВ «Хлібороб», колгосп «Більшовик» с. Круглик, відомостей про стаж роботи гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 при пошуку не виявлено (а.с.120).

Архівною довідкою за №1/241 від 13.06.2023 року підтверджено, що ОСОБА_18 працювала в колгоспі «Більшовик» с. Круглик, з 1959 по 1987 роки (а.с.121).

Архівною довідкою за №1/242 від 13.06.2023 року підтверджено, що ОСОБА_7 працював в колгоспі «Більшовик» с.Круглик, з 1955 по 1958 роки, з 1960 по 1965 роки, з 1968 по 1980 роки, з 1982 по 1988 роки, з 1990 по 1991 роки (а.с.122).

Як вбачається із дослідженої в судовому засіданні спадкової справи №18 за 2018 рік після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , останні склав заповіт на ім`я ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_10 , якій заповів належну йому земельну ділянку площею 0,7728га. (кадастровий номер: 7325084400:01:001:0119), що розташована та території Круглицької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказане спадкове майно було належним чином успадковане спадкоємцем, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Після смерті ОСОБА_21 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа в Хотинській державній нотаріальній конторі не заводилась. (а.с.136- 155).

З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, витягу інформації з Державної прикордонної служби, вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з 08.11.2017 року по 01.02.2020 року неодноразово перетинала державний кордон України (а.с.158).

З довідки виданої Державним архівом Чернівецької області від 01.08.2023 року за №08-10/1739 вбачається, що документи виконавчого комітету Круглицької сільської ради народних депутатів Хотинського району за 1944-1980 роки до архіву не надходили, у зв`язку із чим видати копію з по господарської книги за адресою проживання ОСОБА_5 та копію рішення про надання земельної ділянки під будівництво ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , інформацію про визнання права власності на будинковолодіння родини ОСОБА_24 не можливо (а.с.170).

З долученого до матеріалів справи копії будівельного паспорту на забудову земельної ділянки наданої для індивідуального будівництва (рос.мовою) вбачається, що 12 серпня 1987 року рішенням виконавчого комітету Хотинськоїо районної ради народних депутатів №185/8 про дозвіл ОСОБА_19 на будівництво індивідуального житлового будинку і видано паспорт на будівництво (а.с.209-211).

Також судом досліджено постанову Чернівецького апеляційного суду від 18.07.2023 року, згідно якої рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 30 січня 2020 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 скасовано та заяву в цій частині залишено без розгляду.

З долученого до матеріалів справи копії заповіту вбачається, що 18.02.2009 року ОСОБА_8 заповіла все своє майно, яке їй буде належати на день смерті, ОСОБА_5 .

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні оригіналів по господарських книг, а саме по господарської книги №13 Круглицької сільської ради народних депутатів на 1992 по 1995 роки, суспільна група господарства «колгоспний» за особовим рахунком № НОМЕР_3 були вказані члени господарства: голова господарства ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онука ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_11 ..

З по господарської книги №8 Круглицької сільської ради народних депутатів на 1986 -1990 роки, суспільна група господарства «колгоспний» за особовим рахунком № НОМЕР_4 були вказані члени господарства: голова господарства ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зять ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_12 , онук ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно відомостей про відмітку про членів сім`ї, які вибули із вказаного господарства зазначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , вибули із вказаного господарства на особовий рахунок № НОМЕР_5 , без відмітки дати вибуття.

Як вбачається із дослідженої в судовому засідання по господарської книги №10 Круглицької сільської ради народних депутатів по особовому рахунку № НОМЕР_5 були вказані члени господарства: голова ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_12 , дружина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 ..

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту слід враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм з урахуванням принципу розумності свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 21 Цивільного кодексу Українивизначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 обґрунтовуючи вимоги про незаконність рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради від 12.12.2007 року, вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, однак суд не вбачає підстав для задоволення таких вимог, враховуючи наступне.

Верховний Суд України у постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14, яку прийнято за подібних правовідносин, зробив правовий висновок про те, що в разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акта, який застосовується одноразово, після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 , після рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради Хотинського району, №67/12 від 12.12.2007 року «Про визнання права на приміщення житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 », не здійснив жодних дій щодо реєстрації права власності на спірний будинок, оскільки як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 21.02.2023 року, відомості про права власності, інші речові права на житловий будинок по АДРЕСА_1 , відсутні.

Відповідно до ст. 334 ч.4 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із ст.16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідну правову позицію викладено у постанові КГС ВС від 30.05.2018 року у справі №923/466/17 .

Аналізуючи матеріали справи та наведені вище норми законодавства, суд дійшов до висновку, що рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради Хотинського району, №67/12 від 12.12.2007 року «Про визнання права на приміщення житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 », не порушує прав позивачки, оскільки відповідачем не реалізоване рішення суб`єкта владних повноважень, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим представником відповідача було заявлене клопотання про застосування строку позовної давності, суд приймаючи рішення в цій справі, виходить з наступного.

Питання, пов`язані з позовною давністю, регулюються главою 19 ЦК України, відповідно до якої:позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256); перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261); заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 267).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В обгрунтування клопотання зазначено, що факт порушення позивачем строків на звернення до суду із вимогою про скасування рішення сільської ради, є те, що останній було відомо про наявність вказаного рішення про визнання права власності на майно за ОСОБА_5 , ще до смерті батьків, так як про це постійно говорилося, і позивачка жодним чином не заявляла прав на майно.

Як вбачається із показів наданих в судовому засіданні позивач зазначила, що про наявність оскаржуваного рішення дізналася у 2022 році, раніше їй про те, що брат оформив право власності на будинок на себе їй нічого не відомо. У 2020 році зверталася до суду із заявою про встановлення юридичного факту, для оформлення документів на земельну частку пай, для прийняття спадщини на житловий будинок після смерті батьків в нотаріальну контору не зверталася, тому і не знала, що будинок брат оформив на своє ім`я.

Крім того, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

В даному випадку суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради від 12.12.2007 року, тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності.

Що стосується позовної вимоги позивачки про визнання за нею права власності в порядку спадкування на спірний будинок, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 ст. 1223 цього Кодексу передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно із ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Частина 1 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.(ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.(ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, у встановленому законом порядку. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій спадкових справ після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа в Хотинській державні нотаріальні конторі не заводилася. Після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, після його смерті спадкова справа була заведена за заявою спадкоємця за заповітом ОСОБА_23 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили, що позивачка ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті батьків. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, та інші докази, які б підтвердили, що позивачем здійснювалися відповідні дії для отримання спадкового майна.

Крім того, як вбачається із постанови Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2023 року, рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 30.01.2020 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини скасовано, та заяву в цій частині залишено без розгляду.

Тобто, позивачкою не дотримано встановлений чинним законодавством порядок вступу у спадкове майно і для визнання права власності на майно судом, позивачка зобов`язана довести факт того, що вона дотрималася такого порядку і з законних підстав не змогла оформити таке право, одна таких доказів надано не було, що дає підстави суду для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на 1/5 частину житлового будинку, як члену колишнього колгоспного двору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.123 ЦК УРСР (1963 року) - доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» - право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору ( в цей час не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ст.123 ЦК УРСР, 1963 року). Крім того, до введення в дію Закону України «Про власність», частка майна померлого члена колгоспного двору з майна колгоспного двору не виділялась, а залишалась в спільній власності решти членів колгоспного двору. Майно колгоспного двору спадкувалось тільки в разі смерті останнього члена колгоспного двору. Відповідно спори, щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулюють правовідносини колгоспного двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку у його майні.

15.04.1991р. набрав чинності Закон УРСР «Про власність», який припинив існування колгоспних дворів.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991р., мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку у його майні.

Звертаючись до суду із вказаними вимогами, позивачка зазначала, що згідно довідки виданої виконкомом Хотинської міської ради №151 від 20.02.2023 року станом на 15 квітня 1991 року за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , тому просила визнати за нею 1/5 частину житлового будинку, як члену колгоспного двору.

Однак, при дослідженні оригіналів по господарських книг судом було встановлено, що згідно по господарської книги №8 Круглицької сільської ради народних депутатів на 1986 -1990 роки, суспільна група господарства «колгоспний» за особовим рахунком № НОМЕР_4 були вказані члени господарства: голова господарства ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зять ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_12 , онук ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто у вказаному домогосподарстві були зареєстровані та прописані 6 осіб.

В судовому засіданні свідки підтвердили, що ОСОБА_1 із своєю сім`ю, а саме чоловіком ОСОБА_19 та сином ОСОБА_6 проживали у колгоспному дворі за доресою АДРЕСА_1 до 1991 року, а отже не є такими, що втратили частку у його майні.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР (яка була чинною до 06.01.1994р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ст.123 ЦК УРСР (яка була чинною до 06.01.1994р.) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У відповідності до ст.370 ЦК України частки у спільній сумісній власності є рівними, а згідно ст.369 ЦК України співвласники майна користуються ним спільно, а розпорядження майном здійснюється за згодою всіх співвласників.

Таким чином житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких мав рівну частку у цьому будинку - по 1/6 частці.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦПК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За наведених обставин, суд вважає, що право власності позивача підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на 1/6 частину домоволодіння.

На спростування доводів представника відповідача, про відсутність відомостей, що вказане домогосподарство відносилося до суспільної групи колгоспний двір, то суд зазначає, що позивачем на підтвердження вказаних обставин надані належні та допустимі докази, так як із матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що рік побудови спірного майна є 1957 рік, крім того, довідкою виданою виконкомом Хотинської міської ради підтверджено, що спірне домогосподарство належало до такої суспільної групи, як колгоспний двір, з досліджених в судовому засіданні по господарських книг, також встановлено, що вказане господарство колгоспний двір. Жодних належних доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано .

Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , як члену колишнього колгоспного двору. В решті позовних вимог слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розподіл судових витрат

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума судового збору, пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог, що була сплачена позивачем при зверненні до суду з указаним позовом. Відтак, сума судового збору в процентному відношенні від задоволеної частини позовних вимог становить (2256,47/6) 376 гривень 08 копійок .

Разом із тим, позивач звернулася до суду із вимогою про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради №67/12 від 12.12.2007 року, немайнового характеру, за який судовий збір не сплатила, тому із урахуванням наведеного суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Напідставі викладеногота керуючисьст.ст.120,123,ЦК УРСР(вред.1963року),ст.ст.355,357,368,369,370ЦК України,ст.ст.12,81, 247,263-265ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Хотинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Круглицької сільської ради Хотинського району Чернівецької області №67/12 від 12.12.2007 року та визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , адреса проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , як члену колишнього колгоспного двору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 376,08 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 1073,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , адреса проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області, м. Хотин, вул. О.Кобилянської,2а, Дністровського району, Чернівецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 04062205.

Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання с. Круглик, Дністровського району, Чернівецької області.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2023 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК