Ухвала

від 19.10.2023 по справі 442/5139/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/5139/21

Провадження № 2/442/149/2023

УХВАЛА

про забезпечення позову

"19" жовтня 2023 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання Лужецької С.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Дрогобичі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Дрогобицької міської ради про розірванняшлюбу тавизначення місцяпроживання неповнолітньоїдитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Дрогобицької міської ради про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться вище вказана цивільна справа.

02 травня 2022 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безпосереднього спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожного четверга з 12.00 год. по неділю 20.00 год. по місцю проживання матері, за адресою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування такої заяви покликається на те, що 25 червня 2021 року ОСОБА_2 та його мамою ОСОБА_4 по місцю проживання у присутності малолітнього сина зчинили скандал та ними їй були заподіяні тілесні ушкодження. Після цього свекруха забрала у неї телефон. Через деякий час чоловік сказав, що їде у м. Дрогобич, вона із сином поїхали з ним. Перебуваючи у стресі та відчуваючи загрозу з їх сторони, вона вирішила поїхати у м.Дрогобич та у людному місці звернутись до інших осіб за допомогою.

Оскільки чоловік постійно утримував біля себе сина, вона не могла його взяти із собою, боялась нашкодити дитині та піддати себе небезпеці. Телефон їй чоловік не повернув та вона скориставшись телефоном незнайомої їй людини, телефонувала до мами та вирішила поїхати до неї у с.Дубляни Самбірського району, тому що з ОСОБА_2 вона не відчувала себе у безпеці, а до його будинку боялася повертатись.

З 25.06.2021 року до серпня 2021 року її телефон був у чоловіка, тому до нього вона телефонувала, то з маминого, то із сестри телефону з проханням повернути їй телефон та речі, а також відпустити до неї сина ОСОБА_5 . Відповідач відмовив їй у цих проханнях.

Через деякий час відповідач погодився привозити сина у центр м.Дрогобича. Її побачення з дитиною були короткотривалі, вона не мала можливості взяти дитину до себе до дому, порозмовляти наодинці, пограти в ігри. Чоловік постійно був присутній та постійно ходив за ними та не давав їй із сином вільно проводити час. ОСОБА_5 був у напрузі, схвильований та розгублений.

ОСОБА_2 не завжди привозив дитину на побачення з нею, часто ігнорував її дзвінки, а в серпні 2021 року при черговій зустрічі віддав їй телефон.

Для того, щоб побачитись із дитиною вона зверталась і до органу опіки і піклування та до правоохоронних органів, щоб їх представник поїхав з нею та забезпечив їй можливість побачитись із дитиною. Однак їй постійно відмовляли, а наодинці вона боялась їхати до будинку ОСОБА_2 , щоб він знову із своїми родичами не зчинили скандал та не принижували її на очах у дитини.

Під час розгляду даної справи Дрогобицьким міськрайонним судом, вона звернулась до органу опіки і піклування, з метою визначення графіку побачень із дитиною.

21.12.2021 орган опіки і піклування Дрогобицької міської ради прийняв рішення, яким визначив графік побачень із дитиною. Даного графіку відповідач не дотримується та не допускає її до сина.

Неодноразові звернення в поліцію та до органу опіки піклування, талони повідомлення про порушення прав впродовж перебування у провадженні цієї справи у Дрогобицькому міськрайонному суді, які вона долучає до заяви підтверджують той факт, що відповідач та його родичі постійно створюють їй перешкоди у побаченні та вихованні дитини.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову зможе призвести до неможливості поновлення порушених прав та інтересів позивача чи утруднить їх поновлення.

Заявник ОСОБА_1 та її адвокат Стецяк В.М., заяву про забезпечення позову підтримали, просять її задоволити.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення такої заяви покликаючись на її необґрунтованість та те, що така заява вже розглядалась судом і у задоволенні такої було відмовлено. Крім цього, вона не стосується предмету спору у даній справі.

Представник Органу опіки та піклування Дрогобицької міської ради Костик М., щодо задоволення такої заяви поклалась на думку суду.

Враховуючи мету та призначення інституту забезпечення позову, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 3 якої передбачено, що позов може забезпечуватись встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відносини, що є предметом позову у даній справі, виникли з приводу визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом батьком.

Обставини, викладені в заяві про забезпечення позову та докази, надані на їх підтвердження, свідчать про наявність фактичних обставин, з яким закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи предмет позову, обраний позивачем вид його забезпечення в частині зобов`язання відповідача надати їй можливість безперешкодного спілкування та побачення з дитиною протягом певного проміжку часу, не вирішує спір по суті, а лише спрямований на забезпечення збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю.

Суд вважає, що тривалий розгляд даної справи без можливості спілкування дитини з матір`ю може призвести до втрати емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, що в свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання можливого судового рішення про задоволення її позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням прав матері і дитини на особисте спілкування, ставлення матері до виконання своїх обов`язків, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, суд вважає, що забезпечення позову до ухвалення судового рішення шляхом зобов`язання ОСОБА_2 передавати малолітнього ОСОБА_3 матері ОСОБА_1 у вихідні дні: з 10.00 год. кожної першої суботи до 20.00 год. кожної першої неділі та з 10.00 год. кожної третьої суботи до 20.00 год. кожної третьої неділі є співмірним заявленим вимогам, відповідає інтересам малолітнього на контакт із матір`ю і не порушує права відповідача, як батька. Що стосується вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 передавати малолітнього ОСОБА_3 матері ОСОБА_1 щотижня: з 10.00 год. кожної середи до 10.00 год. кожної суботи, то суд вважає, що у задоволенні цієї вимоги слід відмовити, оскільки малолітній ОСОБА_3 навчається у Броницькій СЗШ І-ІІІ ст. в 1 класі і відлучення його від навчання буде порушувати його право на освіту та зважаючи на значну віддаленість місця проживання матері і навчального закладу, який відвідує дитина, становитиме для дитини надмірне навантаження.

Суд вважає,що зустрічіматері здитиною у зазначені періоди часу будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як матері так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку, якщо позов буде задоволено.

Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з матір`ю.

Такі висновки узгоджуються із висновками щодо застосування відповідних норм права, наведених Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2018 року (справа №344/16653/16-ц).

При цьому спільне проведення часу матері та дитини не порушуватиме прав відповідача та не призведе до негативних наслідків для останнього, з огляду на наявність спору про визначення місця проживання дитини. Крім цього, як вбачається з Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, затвердженого рішенням виконкому №154 від 08.06.2022, орган опіки вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з батьком дитини ОСОБА_2 та матір`ю дитини ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 149, 150, 151, 152, 153, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Зобов`язати ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у даній справі передавати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у вихідні дні: з 10.00 год. кожної першої суботи до 20.00 год. кожної першої неділі місяця та з 10.00 год. кожної третьої суботи до 20.00 год. кожної третьої неділі місяця.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя А.П. Хомик