Рішення

від 12.11.2024 по справі 442/5139/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5139/21

Провадження №2/442/33/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі :

головуючого судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Дрогобицької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -

встановив :

06.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, укладений 29.08.2015 у відділі реєстрації актів цивільного стану у м.Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів), актовий запис №427. Також просить визначити місце проживання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову покликається на те, що 29 серпня 2015 року було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 . У шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спочатку сімейне життя у них з Відповідачем складалося добре, - вони проживали разом у будинку його матері у с.Брониця, виховували сина та мали спільні плани на майбутнє сімейне життя. Але з часом чоловік став вчиняти щодо неї домашнє насильство - не дозволяв виходити навіть у магазин за продуктами, заборонив йти працювати, став висловлюватися до неї нецензурними словами, погрожував розправою, неодноразово дозволяв собі вдарити її кулаком. Все це стало відбуватися на очах у їхнього чотирирічного сина і в цьому йому потурала ще й матір чоловіка, яка також обзивала її та била. Заради сина вона терпляче зносила таке ставлення Відповідача та його матері до себе, сподівалася, що вони отямляться та усвідомлять протиправність своєї поведінки, але після побиття її чоловіком та його матір`ю 24 червня 2021 року в присутності сина, вона зрозуміла, що домашнє насильство щодо неї у даній родині не зупиниться. Чоловік, після нанесення тілесних ушкоджень не випускав її з будинку, забрав телефон, щоб вона не змогла нікого повідомити про це. Тільки через кілька днів, 29 червня 2021 року, під час їхнього спільного перебування у м.Дрогобич, вона змогла відлучитися від Відповідача і звернутися до своєї матері ОСОБА_4 за допомогою та повідомити правоохоронні органи про вчинення щодо неї кримінального правопорушення ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_5 . На даний час вона проживає окремо і не має наміру повертатися проживати з Відповідачем у шлюбі.

Виходячи з поведінки чоловіка, вчинення ним щодо неї домашнього насилля, очевидно що почуття любові та поваги до неї, як до своєї дружини та матері його сина, у нього відсутні. Після всього пережитого вона також не має до нього таких почуттів як любов та повага, навпаки, поруч з чоловіком переживає лише тривогу та страх, боячись за своє здоров`я та здоров`я дитини. Син дуже важко переживає кожен вибух люті батька, а тому розірвання шлюбу між ними відповідає не тільки її інтересам, але й інтересам їхнього сина.

06.08.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позову без розгляду. Вказує, що за час перебування даної справи на розгляді в суді, її зусилля проводити індивідуальні побачення із сином у відсутності ОСОБА_2 виявились безрезультатними. Рішення органу опіки та піклування та заходи забезпечення позову не створили їй можливості для проведення індивідуальних зустрічей із сином та повноцінної участі у його вихованні. Багаторазові телефонні дзвінки зводились до того, що вона не бачила дитини в камері телефону та зворотного зв`язку із дитиною у неї не було. Спроби зустрітись та поспілкуватись із дитиною у школі трактувались як відповідачем, так і дирекцією школи, як порушення ним графіку побачень із дитиною. Про її присутність у школі негайно дізнавався ОСОБА_6 та за короткий період приїжджав у школу. Фактично її обмежено у можливості повноцінно спілкуватись та виховувати сина.

На даний час у неї втрачений психоемоційний зв`язок з дитиною та це є фактично перешкодою для виконання рішення суду у випадку задоволення її позову в частині визначення місця проживання дитини з нею. На даний час вважає неефективним такий спосіб захисту інтересів дитини як визначення місця проживання його з мамою, відтак, у цій частині просить позов залишити без розгляду.

Позовну вимогу про розірвання шлюбу підтримує та просить задовольнити.

Відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти розірвання шлюбу не заперечує.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положеннями частин 3 та 4 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім`ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.08.2015 року у відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) було укладено шлюб, про що складений відповідний актовий запис №427. (Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 30.06.2021, видане повторно).

Згідно Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 у сторін народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Як встановлено, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин сім`ї сторін по справі є те, що між подружжям втрачено почуття любові одне до одного. Сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

При таких обставинах суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу в розмір 908 грн. слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Керуючисьст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.08.2015 року у відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №427.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень сплаченого судового збору.

Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Дрогобицької міської ради, адреса місцезнаходження: пл. Ринок, 1, м.Дрогобич Львівської області.

Суддя А.П. Хомик