Постанова

від 17.10.2023 по справі 136/1907/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/1907/22

Провадження № 22-ц/801/1848/2023

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець О. Д.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 рокуСправа № 136/1907/22м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:головуючого суддіСала Т.Б.,суддів:Ковальчука О.В.,Копаничук С.Г.,секретарЛуцишинО.П.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Турбівськоїселищної радиВінницького районуВінницької областіна рішенняЛиповецькогорайонногосуду Вінницькоїобластівід 29червня2023року,ухваленесуддею ІванецьО.Д.в м.Липовець,в цивільнійсправізапозовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНБУД-КОМПЛЕКТ», Фермерське господарство «Україна», про визнання договору дійсним,

встановив:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати дійсним договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута, придбаного на аукціоні, який укладено 29 червня 2017 року між ним та ПАТ «Екологія, комунальне обладнання».

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Господарського суду Вінницької області від 04.08.2015 у справі №902/147/15 ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого - Тихончук Лесю Хотіївну.

У подальшому, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.10.2018 у згаданій справі ліквідовано юридичну особу - банкрута ПАТ «Екологія, комунальне обладнання». Державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 06.11.2018.

29.06.2017 між ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» в особі ліквідатора Тихончук Лесі Хотіївни та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майна підприємства, а саме майнового комплексу (243/1000 приватної спільної часткової власності, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ). Даний майновий комплекс (243/1000 приватної спільної часткової власності) належав ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29.06.2010 у справі №2-363/10.

Цього ж дня було складено та підписано акт прийому-передачі майнового комплексу.

На виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі продажу, позивачем оплачена повна вартість придбаного об`єкту в сумі 68 532,56 грн. Позивач звертався до ліквідатора ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» з проханням про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майна підприємства банкрута, який був укладений на аукціоні від 29.06.2017, однак, відповідних дій ліквідатором не вчинено через відсутність коштів у підприємства банкрута.

29.09.2021 позивач звернувся із заявою до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Башта-Бєляєвої М.О. про видачу свідоцтва про право власності на придбаний об`єкт, але того ж дня приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії посилаючись на те, що договір укладений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений.

Відтак, у зв`язку з ухиленням від проведення нотаріального посвідчення укладеного договору, що перешкоджає повноцінному користуванню та розпорядженню придбаним майном, позивач звернувся до суду із даним позовом.

На даний час посвідчити договір купівлі-продажу неможливо, оскільки 06.11.2018 проведено державну реєстрацію про припинення юридичної особи ПАТ «Екологія, комунальне обладнання». Відтак, у позивача відсутній інший спосіб захисту свого порушеного права ніж визнання спірного договору дійсним.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 29 червня 2023 року позов задоволено.

Визнано дійсним Договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута, придбаного на аукціоні, який укладено 29.06.2017 між Публічним акціонерним товариством «Екологія, комунальне обладнання» та ОСОБА_1 ..

Не погодившись із вказаним рішенням, Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У скарзі зазначає, що судом залишено поза увагою, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» договір купівлі-продажу є нікчемним, адже укладений в простій письмовій формі, а дії продавця та покупця суперечать вимогам ст. 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому апелянт наголошує на обставини, за яких договір купівлі-продажу може бути визнано дійсним, і на ухиленні самого позивача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Судом безпідставно залишено поза увагою доводи заяви селищної ради про застосування строків позовної давності, оскільки право на пред`явлення позову у позивача виникло 29 червня 2017 року, тобто з моменту укладення договору.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанцій, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що вимоги позову доведені, адже в матеріалах цивільної справи №136/1994/21 (про встановлення факту права власності ОСОБА_1 на майновий комплекс) містяться усі докази, які підтверджують дійсність договору купівлі-продажу майна підприємства-банкрута придбаного на аукціоні, а саме: договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута придбаного на аукціоні від 29.06.2017, акт прийому-передачі від 29.06.2017; протокол №1 ПАТЕКО проведення аукціону від 26.06.2017, де вказано, що переможцем аукціону оголошується учасник під №88 ОСОБА_1 , і що гарантійний внесок у сумі 68532,56 грн сплачений переможцем аукціону. Крім цього, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.10.2018 (справа 902/147/15) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, яким підтверджується оплата переможцем придбаного майна, та цією ухвалою закрито провадження у справі про банкрутство.

При цьому суд першої інстанції зробив ще один висновок - у зв`язку з ухиленням ліквідатора від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та подальшого припинення юридичної особи, можливість нотаріального посвідчення такого договору втрачена безповоротно.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, адже вони зроблені без належного дослідження, через призму норм права, які регламентують спірні правовідносини, всіх обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 надав копію договору купівлі-продажу від 29 червня 2017 року, відповідно до якого ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» в особі ліквідатора, діючи як продавець зобов`язується передати у власність покупцеві ОСОБА_1 (переможцю за аукціоном від 26.06.2017) майновий комплекс, 243/1000 приватної спільної часткової власності, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з таких об`єктів: будівля навісу під пилораму, загальною площею 317 м? (Літера №4); споруда водонапірної башти (Літера №6); будівля термічної дільниці (Літера №11); огорожа цегляна (Літера №14); автодорога між цехами (Літера №15); тротуари (Літера №17); площадка для стоянки автомобілів (Літера №18); дворова вбиральня (Літера №19); будівля складу металу і готової продукції, загальною площею 1548 м? (Літера №22); будівля майстерні, загальною площею 213 м? (Літера №29); будівля зварювальної дільниці, загальною площею 272,9 м? (Літера №31); будівля насосної станції оборотного водопостачання, загальною площею 8,7 м? (Літера №33); будівля охоронного пункту, загальною площею 8 м? (Літера №41); рампа (Літера №43); будівля гаража мотовоза, загальною площею 56 м? (Літера №44); майданчик для зберігання напівфабрикатів (Літера №45); будівля приміщення охорони, загальною площею 20,4 м? (Літера №46); будівля паливно-мастильних матеріалів з майданчиком, загальною площею 11,1 м? (Літера №48); будівля складу матеріалів, загальною площею 2012,4 м? (Літера №57); навіс 1 (Літера №61); навіс 2 (Літера №62); убиральня (Літера №58).

Також, позивачем надано копію Акту прийому-передачі від 29 червня 2017 року, відповідно до якого зазначене в договорі купівлі-продажу майно було передане ПАТ "Екологія, комунальне обладнання" ОСОБА_1 .

І наданий договір, і Акт прийому-передачі підписаний сторонами договору.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.10.2018 (справа №902/147/15 про визнання банкрутом) вирішено затвердити звіти ліквідатора, ПАТ «Екологія, комунальне обладнання», як юридичну особу, ліквідувати, а провадження у справі про банкрутство закрити.

В матеріалах господарської справи про банкрутство № 902/147/15 (том 16) міститься останній Звіт ліквідатора ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» про проведену роботу станом на 25.09.2018, який був затверджений господарським судом 08.10.2018.

У згаданому звіті ліквідатора підприємства-банкрута, в другому розділі, вказане нерухоме майно майновий комплекс, що розташований в АДРЕСА_1 , а в третьому розділі звіту описано процедуру реалізації майна підприємства-банкрута.

На аркуші 14 звіту ліквідатора (останній абзац) зазначається, що 26.06.2017 відбувся аукціон з продажу майнового комплексу підприємства-банкрута. Вартість реалізованого майна становить 68 532,56 грн. За результатами означеного аукціону ліквідатором та переможцем аукціону підписано протокол № 1/ПАТЕКО проведення аукціону від 26 червня 2017 року. 29 червня 2017 року між ліквідатором та переможцем аукціону підписано договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута придбаного на аукціоні.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 стверджує, що він, відповідно до вимог чинного законодавства, придбав через аукціон майновий комплекс, а ліквідатор підприємства-банкрута після укладання договору ухилявся від нотаріального посвідчення договору через відсутність в останнього коштів. Для доведення факту відсутності коштів позивач надав відповіді ліквідатора, в яких вказано про неможливість нотаріального посвідчення договору через відсутність коштів у підприємства - банкрута.

Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна чітко визначена статтею 657 ЦК України, за якою такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Тобто, законом встановлено умови щодо форми укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, будинку або іншого нерухомого майна, внаслідок якого відбудеться правомірний перехід права власності на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.

При розгляді справи було встановлено, що єдиною обставиною, якою позивач обґрунтовує факт ухилення ліквідатора підприємства-банкрута від нотаріального посвідчення договору, є відсутність в останнього коштів, що підтверджується відповідями ліквідатора, наданих на вимогу позивача вчинити ліквідатором дії відповідно до вимог ч. 4 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом».

По-перше, у вищезгаданих роз`ясненнях пленуму ВСУ вказується, що відсутність коштів не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України. Інших обставин, на підтвердження факту ухилення ліквідатора від нотаріального посвідчення договору, позивач не вказує.

По-друге, апеляційний суд звертає увагу, що факт відсутності коштів у підприємства-банкрута, про що говориться у відповідях, нічим не підтверджується.

По-третє, позивач не говорить, що він, як зацікавлена особа, з врахуванням ціни, за яку було придбане нерухоме майно, був позбавлений можливості самостійно оплатити послуги нотаріуса та сплатити відповідні податки та платежі, з метою належного оформлення свого права на придбане майно.

По-четверте, досліджуючи інше питання - чому правочин не був нотаріально посвідчений, апеляційний суд зважає на порядок реалізації майнового комплексу ліквідатором.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон № 2343-XII), продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону.

Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники (ч.4 ст.49 Закону №2343-XII)

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом (ч. 5 ст. 49 Закону №2343-XII).

Відповідно до вимог ст. 51 цього Закону, укладається договір про проведення аукціону, і за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов`язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону №2343-XII, організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів. Тобто, організатор вчиняє всі дії по проведенню аукціону.

В матеріалах господарської справи (Т.15 а.с. 24) міститься договір Про проведення реалізації майна підприємства-банкрута від 18 січня 2016 року. Цей договір укладений ПАТ «Екологія, комунальне обладнання» - Замовник, в особі ліквідатора Тихончук Л.Х., та Універсальною товарною біржою «Україна-Захід» - Організатор аукціону.

Предметом договору є підготовка та проведення Організатором аукціону, і сплата Замовником обумовленого цим договором біржового збору на користь Організатора аукціону (п.1.1. цього Договору).

Відомості про майно (лот), що підлягає продажу на аукціоні, його характеристика, склад, початкова вартість лоту, розмір біржового лоту визначені в «Аукціонній картці лоту», яка є невід`ємним додатком до такого договору, і підписується Замовником та організатором аукціону (п.1.2 цього Договору).

В матеріалах господарської справи міститься Аукціонна картка лоту, підписана сторонами Договору, і в цій картці вказується про майновий комплекс підприємства-банкрута, який є предметом договору купівлі-продажу.

З матеріалів господарської справи, в тому числі, з реєстру витрат ліквідатора про банкрутство (з 05.08.2015 по 09.02.2018) вбачається, що проведенням аукціону займалась Універсальна товарна біржа «Україна-Захід».

Під час розгляду апеляційним судом апеляційної скарги Турбіської селищної ради Вінницького району Вінницької області, враховуючи позицію апелянта про відсутність доказів оплати позивачем за придбане нерухоме майно, беручи до уваги те, що в матеріалах даної цивільної справи відсутні докази факту придбання позивачем на аукціоні майнового комплексу (доказів проведення аукціону 26.06.2017 та його результати, тобто, протоколу аукціону), було досліджено матеріали вищезгаданої господарської справи про банкрутство і було встановлено наступне.

В останньому звіті ліквідатора, який був затверджений Господарським судом Вінницької області і який суд першої інстанції взяв до уваги як основний доказ на підтвердження законності вимог позову, вказується, що 29.06.2017 аукціон з продажу майнового комплексу відбувся, і за результатами аукціону між підприємством-банкрутом та переможцем було підписано протокол проведення аукціону № 1/ПАТЕКО від 26 червня 2017 року.

26.02.2018 до Господарського суду Вінницької області було подано клопотання про долучення до справи про банкрутство ряду документів, серед яких був протокол проведення аукціону № 1 /ПАТЕКО від 26.06.2017.

Дослідивши даний протокол, апеляційним судом встановлено, що в даному протоколі організатором аукціону вказано не Універсальну товарну біржу «Україна-Захід», яка була організатором до 26 червня 2017 року (на підставі договору про проведення реалізації майна підприємства-банкрута від 18 січня 2016 року), а ліквідатор підприємства - банкрута Тихончук Л.Х..

Тобто, ліквідатор, який був замовником, прийняв на себе обов`язки організатора, при цьому, такі дії ліквідатора не обґрунтовані жодним чином. Відповіді на питання, чому аукціон не проводився товарною біржою, апеляційним судом не знайдено.

Крім цього, апеляційним судом встановлено, що в останньому звіті ліквідатора ОСОБА_2 вказується, що супровідним листом вих. № 01-20/540 від 30 червня 2017 року ліквідатором направлено нотаріусу Липовецької державної нотаріальної контори на виконання вимог ч. 3,4 ст. 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протокол проведення аукціону № 1/ПАТЕКО від 26 червня 2017 року, Договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута придбаного на аукціоні від 26 червня 2017 року та Акт прийому-передачі від 29 червня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №2343-XII, передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону №2343-XII, акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю.

Відповідно до ч. 4 цього Закону, нотаріус видає покупцю свідоцтво пропридбання нерухомогомайна нааукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.

Отже, враховуючи вказані в звіті дії ліквідатора, останній бажав оформити право власності ОСОБА_1 на придбане нерухоме майно за вимогами ст.75 Закону №2343-XII - через видачу нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції чинній на момент вчинення ліквідатором згаданих дій), державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Отже, норми ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» кореспондуються з нормами статті 75 Закону №2343-XII, на підставі яких можна набути у власність нерухоме майно, придбане на аукціоні.

Разом з цим, доказів такого направлення немає, і результати таких дій ліквідатора суду невідомі через відсутність доказів цьому як в матеріалах даної цивільної справи, так і в матеріалах господарської справи.

Але, знову ж таки, виникає питання, на яке відповідь відсутня для чого ліквідатором передавались документи за результатами аукціону державному нотаріусу, якщо був вже укладений письмовий договір, який потрібно було лише нотаріально посвідчити.

В подальшому, ОСОБА_1 вирішив в інший спосіб оформити право власності на майновий комплекс, і в грудні 2022 року звернувся до суду з даним позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним, зазначаючи єдину підставу для задоволення його вимог відсутність коштів у банкрута, яка жодним чином не підтверджена доказами.

Незрозумілі дії ліквідатора щодо реалізації майнового комплексу на аукціоні (прийняття на себе обов`язків організатора аукціону), відсутність результату направлення ліквідатором державному нотаріусу протоколу аукціону разом з актом прийому-передачі, і наступне звернення ОСОБА_1 з позовом до суду викликають сумніви у законності дій як ліквідатора, так і ОСОБА_1 , і як наслідок чого, ставиться під сумнів справжність намірів сторін договору купівлі-продажу, який ОСОБА_1 просить визнати дійсним.

Хоча законність проведення аукціону у даній справі не може переглядатись, але, приймаючи до уваги роз`яснення вищезгаданої постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06 листопада 2009 року щодо питань, які повинні бути вирішенні судом при розгляді справ даної категорії, всі обставини, які встановлені у даній справі апеляційним судом та всі запитання без відповідей, які виникли при перегляді даної справи, апеляційний суд враховує це при ухвалені рішення, і вважає, що позов ОСОБА_1 за таких обставин не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач в позові вказує, що після укладання договору він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на придбаний об`єкт нерухомості, однак, нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка мотивована тим, що укладений на аукціоні договір в простій письмовій формі нотаріально не посвідчений, у зв`язку з чим не має підстав для видачі свідоцтва.

Проаналізувавши зміст постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.09.2021, копія якої була надана позивачем, апеляційний суд вважає, що така позиція позивача направлена на введення в оману як сторони у справі, так і суду.

Постановою нотаріуса встановлено, що 29 вересня 2021 року з метою укладання договору продажу від імені ОСОБА_1 243/1000 часток в праві спільної часткової власності на майновий комплекс, звернулася ОСОБА_2 , і нею були надані документи, серед яких була довіреність від імені ОСОБА_1 , договір купівлі-продажу майнового комплексу укладеного між підприємством-банкрутом та ОСОБА_1 , протокол № 1/ПАТЕКО проведення аукціону, акт прийому передачі.

Отже, до нотаріуса фактично звернувся ОСОБА_1 з метою укладання договору про продаж майнового комплексу. Його інтереси представляла ОСОБА_2 , яка, будучи ліквідатором підприємства-банкрута, продала йому майновий комплекс. Хоча нотаріус у резолютивній частині постанови вказав про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу майнового комплексу, але, по-перше, не вказано в постанові нотаріуса у посвідченні якого саме договору було відмовлено ОСОБА_1 (дата укладання договору та сторони договору), по-друге, поданий нотаріусу ОСОБА_1 договір купівлі-продажу майнового комплексу, укладеного між підприємством-банкрутом та ОСОБА_1 , як документ що підтверджує його право власності, укладений в простій письмовій формі, тому є нікчемним.

Тобто, проаналізувавши постанову нотаріуса, апеляційний суд переконаний, що 29.09.2021 ОСОБА_1 , через свого представника, яка була ліквідатором підприємства-банкрута, звернувся до нотаріуса для посвідчення договору продажу, де ОСОБА_1 виступає як продавець, а для підтвердження свого права на майновий комплекс подав нотаріусу договір купівлі-майнового комплексу від 29.06.2017, який не був прийнятим нотаріусом, як документ, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на цей майновий комплекс.

Тому не відповідає дійсності твердження позивача про його звернення до нотаріуса з вимогою видати свідоцтво про право власності на придбаний майновий комплекс. І цей факт теж свідчить про недобросовісність ліквідатора та ОСОБА_1 , яка полягає в намаганні останніх у спосіб, не передбачений законами, отримати бажане, через ухвалення судом рішення на користь позивача.

І на останок, звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 відповідачем визначив Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області, оскільки майновий комплекс знаходиться на території вказаної селищної ради.

Враховуючи заперечення відповідача з цього приводу, які вказані у відзиві на позовну заяву, вирішуючи питання про належність відповідача апеляційний суд застосовує аналогію права у справах про спадкування.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені.

Відтак, апеляційний суд за аналогією права вважає, що Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області є належним відповідачем у даній справі, і дана обставина ніким не апелювалась.

Підсумовуючи все вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в силу п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню через не встановлення ним всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку із задоволенням вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України, п.п.в) п. 4) ч. 1 ст. 382 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1488 грн, який документально підтверджений.

Керуючись ст. 141, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Турбівської селищної ради Вінницького районуВінницької області задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 червня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНБУД-КОМПЛЕКТ», Фермерське господарство «Україна» про визнання договору дійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326230) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2023 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

С.Г. Копаничук