Ухвала

від 19.10.2023 по справі 922/3166/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

19 жовтня 2023 року м. ХарківСправа № 922/3166/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі : 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7); 2. Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64); 3. Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25" Харківської міської ради (61115, м. Харків, пров. Олександрівський, 122) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичні гази" (61121, м. Харків, просп. Тракторобудівників, б. 134-Б, кв. 33) про за участю представників: стягнення 141392,05 грн. прокурора - не з`явився,

позивача 1 - не з`явився,

позивача 2 - не з`явився,

позивача 3 - Гончаров С.І., ордер серії АХ №1150413,

відповідача - Селезень С.В., ордер серії ВІ №1159451 від 07.08.2023, Бондаренко О.В., ордер серії ВІ №1166585 від 11.09.2023,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі: 1. Харківської міської ради, 2. Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, 3. Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25" Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичні гази", в якому просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані неналежним виконанням умов договору №КРК-3210 від 09.12.2020 в сумі 141392,05 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором №КРК-3210 від 09.12.2020 в частині внесення неправдивих відомостей до акту №1 виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року від 16.12.2020, а саме відомостей щодо робіт та товарів, які, на переконання прокурора, фактично не виконувались та кошти на які не витрачались на загальну суму 141392,05 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, ці витрати складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі № 922/3166/23 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено підготовче засідання на 12.09.2023 о 10:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі № 922/3166/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.10.2023 та відкладено підготовче засідання на 26.09.2023 об 11:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі № 922/3166/23 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження (вх. №25843 від 25.09.23) та відкладено підготовче засідання на 17.10.2023 о 12:00.

29.09.2023 через загальний відділ діловодства суду від прокуратури надійшла заява про зміну предмета позову (вх. №26422) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

12.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача 2 надійшла заява розгляд справи без участі представника позивача 2 (вх. №27834), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

13.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на змінену позовну заяву від 28.09.2023 (вх. №27922) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2023 у справі № 922/3166/23 відкладено підготовче засідання на 19.10.2023 о 09:00.

17.10.22023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про виклик судових експертів (вх. №28257).

Прокурор у підготовче засідання 19.10.2023 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка-повідомлення про дату, час та місце наступного засідання з підписом прокурора Хряка О.О.

Позивач 1 у підготовче засідання 19.10.2023 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документу, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 17.10.2023 до електронного кабінету позивача 1 підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Позивач 2 у підготовче засідання 19.10.2023 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документу, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 17.10.2023 до електронного кабінету позивача 1 підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Позивач 3 заявлений позов підтримує. У підготовчому засіданні 19.10.2023 повідомляє, що позивачем 3 повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі. Зазначає, що позивачем 3 надано всі докази, на які він посилається у позовній заяві.

Відповідач позов не визнає та повністю заперечує проти його задоволення. У підготовчому засіданні 19.10.2023 відповідач вказує фактичні та правові підстави своїх заперечень проти заявлених позовних вимог. Стверджує, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі. Зазначає, що відповідачем подано всі докази, на які відповідач посилається у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі № 922/3166/23 у задоволенні клопотання відповідача про виклик судових експертів (вх. №28257 від 17.10.22023).

Розглянувши заяву прокурора про зміну предмета позову (вх. №26422 від 29.09.23), суд виходить з наступного.

У заяві про зміну предмету позову, прокурор просить викласти пункт 2 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: «Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медичні гази» (код ЄДРПОУ 43871928) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ - 04059243) грошові кошти у розмірі 141392,05 грн.»

Як вбачається із змісту заяви прокурора про зміну предмету позову, прокурором зазначено про те, однією із первісних позовних вимог прокурора є стягнення з ТОВ «Медичні Гази» на користь КНП «Міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25» Харківської міської ради грошових коштів у розмірі 141 392,05 грн.

Втім, у межах підготовчого провадження, прокурор вважає за необхідне змінити предмет позову в цій частині з огляду на те, що правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 БК України, за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до пункту 47 частини першої статті 2 БК України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету. Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п. 6 ч. 1 ст. 2 БК України). Пунктом 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Абзацом другим пункту 43 Порядку встановлено, що розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров`я також в межах бюджетних асигнувань, затверджених планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів, за наявності витягу, доведеного органом Казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органів Казначейства. З цією метою розпорядники, які отримали від органів Казначейства витяг, повинні подати цим органам розподіли показників зведених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а також зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Зазначені показники доводяться до відповідних органів Казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня та одержувачів.

Таким чином, на переконання прокурора, у спірних правовідносинах, які виникли щодо публічної закупівлі - капітального ремонту частини киснепроводу хірургічного корпусу літера Б-3 КНП «Міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25» Харківської міської ради за договором від 09.12.2020, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначених робіт в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня - Харківською міською радою.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19.

Згідно із ч. 4 ст. 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Так, невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого договором щодо виконання визначених договором будівельних робіт, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об`єкт, призвело до зайвого перерахування коштів місцевого бюджету, на загальну суму 141392,05 грн.

Прокурором в заяві зазначено про те, що звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів соціальної інфраструктури територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ тощо. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету. Надлишкове витрачання бюджетних коштів суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що до повноважень міської ради належить питання стосовно розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Харківської міської ради.

У даному разі, прокурором зауважено про те, що фінансування капітальних трансфертів на проведення вищевказаного капітального ремонту частини киснепровода хірургічного корпусу літ. «Б-3» відбувалось за рахунок коштів місцевого бюджету, що підтверджується інформаціями КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради № 286/0/639-23 від 18.04.2023, Юридичного департаменту Харківської міської ради від 16.03.2023 вих/563/9-23.

Таким чином, на переконання прокурора, Харківська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету та контролю їх використання розпорядниками нижчого рівня, у тому числі КНП «Міською клінічною багатопрофільною лікарнею № 25» Харківської міської ради.

На підтвердження своїх доводів прокурор посилається на правову позицію, яку викладено у Постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 906/803/20.

Також, прокурором зазначено, що відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі відповідного комунального закладу (школи). Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної території. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, на переконання прокурора, оскільки засновником відповідного комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, у тому числі робіт та послуг, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. У контексті заявлених прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь школи Велика Палата Верховного Суду звернула також увагу на свої висновки, викладені у пункті 56 Постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, де вказано, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувану. Якщо повернення майна відчужувану не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що належним та ефективним способом захисту судом прав і законних інтересів держави та Харківської міської територіальної громади у справі № 922/3166/23 є стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у розмірі 141392,05 грн. на користь позивача 1, Харківської міської ради.

Враховуючи викладене, керуючись ч. З ст. 46 ГПК України, прокурор просить суд прийняти заяву до розгляду та вважати пункт 2 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: «Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медичні гази» (код ЄДРПОУ 43871928) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ - 04059243) грошові кошти у розмірі 141392,05 грн.».

Згідно з ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Приписи ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та господарський процесуальний закон надають особі право самостійно визначити спосіб захисту для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, в тому числі, і шляхом обрання самостійно предмету позову для реалізації такого права на захист.

Таким чином, прокурором реалізовано своє право щодо можливості зміни предмета та підстав спору, шляхом подачі відповідної заяви, і на власний розсуд визначено предмет та підстави позову.

Отже, розглянувши заяву прокурора про зміну предмета позову (вх. №26422 від 29.09.23), яка подана прокурором у строк, визначений у ч. 3 ст. 46 ГПК України, перевіривши повноваження особи, якою підписана вказана заява, враховуючи, що до заяви надано докази надсилання її учасникам справи, що передбачено ч. 5 ст. 46 ГПК України, а також враховуючи, що учасники справи реалізували своє право на надання заперечень та пояснень на вказану заяву прокурора, тому заява прокурора про зміну предмета позову (вх. №26422 від 29.09.23) приймається судом до розгляду та подальший розгляд справи буде здійснюватися з її врахуванням.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції та судом дотримано, під час підготовчого провадження, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів справи № 922/3166/23, суд приходить до висновку про те, що у відповідності до приписів частини першої статті 177 ГПК України у справі здійснені всі дії, що необхідні для реалізації завдань підготовчого засідання (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті).

Згідно з частиною другою статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, керуючись ст. 177-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву прокурора про зміну предмета та підстав позову (вх. №26422 від 29.09.23) та подальший розгляд справи здійснювати з врахування змінених предмета та підстав позову.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 922/3166/23 до судового розгляду по суті.

3. Розгляд справи по суті призначити на "14" листопада 2023 р. об 11:00

4. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал судових засідань № 102.

5. Повідомити учасників справи про дату, час і місце розгляду справи по суті.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

7. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суд вважає за необхідне рекомендувати учасникам процесу у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви по суті справи за допомогою поштового/електронного зв`язку та із клопотаннями про проведення стадії підготовчого провадження та розгляду справи по суті за їх відсутності за наявними матеріалами.

8. Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою або дистанційними засобами зв`язку.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що документи, отримані судом електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. Враховуючи зазначене, такі документи є неналежно оформленими, відтак не належить до офіційних і судом залишаються без розгляду.

9. Учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.

Суд звертає увагу учасників справи на наступне:

- для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, доцільно зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

- учасники справи (їх представники) мають право доступу до матеріалів даної справи в електронному вигляді в системі Електронний суд після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

- інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

10. Роз`яснити учасникам справи положення ст. 202 ГПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (19.10.2023) та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.М. Жиляєв