Постанова

від 14.02.2024 по справі 922/3166/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3166/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників:

прокурор - Хряк О.О., посвідчення №072721 від 01.03.2023

позивача не з`явились

відповідача - Бондаренко О.В. - ордер серії ВІ №1198300 від 13.02.2024; Селезень С.В. - ордер серії ВІ №1195336 від 31.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх.№105 Х/2 від 08.01.2024)

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3166/23 (повний текст складено 15.12.2023, суддя Жиляєв Є.М.)

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, м. Харків в особі

1. Харківської міської ради, м. Харків

2. Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, м. Харків

3. Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичні гази", м. Харків

про стягнення 141 392,05 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичні гази" в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 29.09.2023, просив суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради збитки, завдані неналежним виконанням умов договору №КРК-3210 від 09.12.2020 в сумі 141392,05 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ «Медичні гази» зобов`язань за договором №КРК-3210 від 09.12.2020, а саме, внесення неправдивих відомостей до акту №1 виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року від 16.12.2020 щодо робіт та товарів, які, на переконання прокурора, фактично не виконувались і кошти на які не витрачались.

Також прокурором в позовній заяві наведено обґрунтування підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3166/23 у позові відмовлено повністю.

Зокрема, за результатами дослідження наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про недоведеність факту порушення ТОВ Медичні гази своїх зобов`язань за договором №КРК-3201 від 09.12.2020 та недоведеність прокурором підстав для стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у розмірі 141392,05 грн на користь Харківської міської ради. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 141392,05 грн слід відмовити через їх необґрунтованість та недоведеність належними та допустимими доказами.

Крім того, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 Харківської міської ради.

Харківська обласна прокуратура з рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3166/23 не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; стягнути на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати; про час і місце розгляду справи повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

Апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує наступними доводами:

- факт завищення ТОВ «Медичні гази» вартості виконаних та оплачених КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради робіт на підставі договору № КРК-3210 від 09.12.2020 згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2020 року на суму 141 392,05 грн підтверджено належним та допустимим доказом - висновком експерта № СЕ-19/1 21-22/1 2437-ВТ від 26.10.2022, яким встановлено, що вартість фактично виконаних відповідачем та оплачених КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» робіт складає 1789535,63 грн (з урахуванням єдиного податку 5%), а не 1930927,68 грн, як то зазначено в акті. Дослідження експертом проведене методом вивчення технічної документації та візуально-інструментального обстеження фактичного стану досліджуваного об`єкту, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів. Експертом використовувалось обладнання, яке він визначив достатнім для здійснення вимірів, необхідних для відповідей на поставлені експерту питання. Втім, суд першої інстанції дійшов висновку, що експертом не проводилось розкриття прихованих робіт, а тому висновок останнього носить ймовірний характер;

- завищення вартості виконаних ТОВ «Медичні гази» та оплачених КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради робіт за договором № КРК-3210 від 09.12.2020 відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2020 року на суму 141 392,05 грн також підтверджено висновком судово-економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 09.12.2022 за № СЕ-19/121- 22/1 5239-ЕК. У постанові від 05.02.2020 за результатами розгляду справи №461/3675/17 Верховний Суд зазначив, що висновок експерта, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням статті 102 ЦПК України, тому останній може бути допустимим доказом, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, не зважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Отже, є необґрунтованим твердження суду про те, що висновок експерта № С17-19/121 -22/12437-БТ від 26.10.2022 та висновок судово-економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 09.12.2022 за №СЕ -19/121-22/15239-ЕК, є неналежними доказами;

- висновку експерта №21184 від 27.09.2023 безпідставно надано перевагу, оскільки він не містить відповідей стосовно обсягу виконаних робіт та не спростовує висновки експерта, на які посилався прокурор. Зокрема, як зазначено самим судом, під час натурного обстеження визначити довжину та діаметр даної ділянки прокладання трубопроводу не уявляється можливим; визначити діаметр і довжину труб, які знаходяться у коробі, за результатом візуального обстеження не уявляється можливим; встановити точну довжину трубопроводу візуальним обстеженням не уявляється можливим. До того ж, розкриття прихованих робіт експертом не проводилось. Отже, при проведені дослідження експертом не виконувались необхідні виміри за допомогою сертифікованих приладів, що є важливим при співставленні фактично виконаних будівельних робіт, дослідження проводилось на підставі наданих відповідачем копій документів, які судом не досліджувались та їм не надано належної правової оцінки;

- посилання суду на відсутність документів, що підтверджують наявність претензій замовника (КНП «Міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25» Харківської міської ради) на адресу виконавця ТОВ «Медичні гази» щодо якості та обсягу виконаних робіт за договором № КРК-3210 від 09.12.2020, не свідчить про належне виконання відповідачем робіт відповідно до договору №КРК-3210 від 09.12.2020; представник КНП «Міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25» Харківської міської ради у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3166/23. Розгляд справи призначено на 14.02.2024 о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в основу позову та на підтвердження невідповідності обсягу фактично виконаних відповідачем робіт, обсягу робіт, обумовленому договором прокурором покладено висновок експерта №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. У висновку експерта зазначається, що для вирішення питань, поставлених перед судовим експертом, 27.09.2022 було надіслано клопотання експерта про обстеження об`єкту дослідження та надання додаткових матеріалів, а саме, оригіналів або якісних копій проектної документації у масштабі доступному для дослідження (графічні та текстові матеріали відповідно до вимог ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») на виконання будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт частини киснепроводу хірургічного корпусу літера Б-3 КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня№25» за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, 122. Документи, що зазначені у клопотанні, не надійшли.

У дослідницькій частині експертного висновку також зазначено, що дослідження проведено методом вивчення технічної документації та візуально- інструментального обстеження фактичного стану досліджуваного об`єкту, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів.

Експертом зазначено, що у зв`язку з відсутністю проектної документації (текстові і графічні матеріали відповідно до ДБН А.2.2-3-2014, дослідження проведено за даними, які встановлені при візуальному обстеженні частини киснепроводу хірургічного корпусу (літера Б-3). Розкриття прихованих робіт, результати яких закриваються подальшими роботами, не проводилось, що не дає змогу з візуального огляду встановити наявність та факт виконання прихованих робіт, цей фактор впливає на категоричність загального висновку, тобто відповісти на питання можливо з достатнім ступенем ймовірності.

Отже, експерт, зазначає про ймовірність своїх висновків та не може стверджувати про них достеменно та однозначно.

Відповідач вважає, що під час вивчення зазначеної експертизи суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на відсутність проектної документації, яка витребувано експертом 27.09.2022, однак не була надана.

Також відповідач зазначає, що підставою звернення прокурора з даним позовом до господарського суду є документи, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження №42021221050000012 від 12.02.2021, якими (на думку прокурора) підтверджується неналежне виконання ТОВ «Медичні гази» зобов`язань по виконанню умов договору №КРК-3210 від 09.12.2020. У позові прокурором зазначено, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021221050000012 від 12.02.2021 до суду спрямовано обвинувальний акт щодо директора ТОВ «Медичні гази» Захарченко В.В. за ч. 2 ст. 191 , ч. 1 ст. 366 КК України.

Втім, посилаючись на приписи ч. 6 ст. 75 ГПК України, відповідач вважає, що умовою застосування норм вказаної статті є наявність вироку у кримінальному провадженні, що набрав законної сили і в якому встановлені певні факти , що мають значення для розглядуваної справи. Разом з цим, на теперішній час відсутній обвинувальний вирок суду по відношенню до Захарченко В.М. в межах кримінального провадження, тобто протиправна поведінка та вина директора відповідача не є доведеною.

На думку відповідача наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обставин справи та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції.

В судове засідання 14.02.2024 представники Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази повідомлення позивачів про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка представників сторін не визначалася обов`язковою, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради за наявними матеріалами справи.

Прокурор в судовому засідання 14.02.2024 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили суд у її задоволенні відмовити та залишити оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.12.2020 між Комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 Харківської міської ради (Замовник) та ТОВ Медичні Гази (Виконавець) укладено договір №КРК-3210.

За умовами п. 1.1. договору, Виконавець зобов`язався на власний ризик та за рахунок Замовника виконати капітальний ремонт системи киснепостачання згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 225 від 20.03.2020 Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України зі змінами та доповненнями до неї, Закону України № 530-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COV1D-2019), а також Постанови Кабінету Міністрів України № 271 від 08.04.2020 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, а саме, капітальний ремонт частини киснепроводу хірургічного корпусу літера Б-3 КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 Харківської міської ради за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, 122, згідно коду ДК 021:2015- 45450000-6-інші завершальні будівельні роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору роботи повинні бути виконані якісно, відповідати умовам та правилам, що звичайно ставляться до робіт відповідного характеру.

Загальна ціна робіт визначається кошторисом та складає 1834381,30 грн, окрім того єдиний податок 5% - 95546,38 грн, тобто всього 1930927,68 грн (п. 3.1. договору).

Ціна договору є договірною і зміні не підлягає (п. 3.2. договору).

Виконавець - ТОВ Медичні гази, зобов`язаний виконати роботи відповідно до вимог нормативних документів, технологічних та експлуатаційних правил на проведення послуг за даним видом, за свій рахунок виправляти недоліки у виконанні послуг за даним Договором та відповідати за відхилення від умов виконання робіт тощо (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору Виконавець має право залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані організації. При цьому, Виконавець несе відповідальність у повному обсязі за субпідрядні організації, що залучені до виконання послуг за цим договором (п. 6.1. договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування робіт, їх кількість та вартість, які виконує Виконавець, встановлюються у кошторисі, що є додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником по факту виконаних робіт, протягом 14 банківських днів з дати підписання сторонами двостороннього акту.

Розрахунок за цим договором здійснюється у безготівковій формі , в національній грошовій одиниці України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору, по закінченню виконання робіт Виконавець надає Замовнику акт виконаних робіт у двох екземплярах. Замовник приймає роботи та по закінченню, у разі відсутності зауважень до якості робіт, підписує акти і один екземпляр акту передає Виконавцю.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, а в частині зобов`язань за договором до повного їх виконання сторонами (п. 10.1. договору).

16.12.2020 між Замовником в особі головного лікаря КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 та підрядником (Виконавець) в особі директора ТОВ Медичні Гази Захарченко В.В., підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2020 року на суму 1 930 927,68 грн. (а.с. 49-53 т. 1).

18.12.2020 на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.12.2020 на банківський рахунок ТОВ Медичні Гази НОМЕР_1 , відкритий в AT УкрСиббанк, КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 Харківської міської ради здійснено перерахування коштів у сумі 1 930 927,68 грн (а.с. 83 т. 1).

17.07.2023 керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 звернувся з позовом до ТОВ Медичні Гази про стягнення з товариства збитків у розмірі 141392,05 грн, завданих неналежним виконанням умов договору №КРК-3210 від 09.12.2020.

Прокурор повідомляв, що Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова вивчено стан додержання законодавства у бюджетній сфері та під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42021221050000012 від 12.02.2021 з ознаками складу кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України, виявлено порушення вимог законодавства під час використання бюджетних коштів за результатами проведення процедури публічних закупівель.

Посилаючись на укладений 09.12.2020 між КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 Харківської міської ради та ТОВ Медичні гази договір № КРК-3210 та акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2020 року на суму 1 930927,68 грн прокурор вважав, що у підписаний сторонами договору акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2020 року було внесено недостовірні відомості щодо робіт та товарів, які фактично не виконувались та кошти на які не витрачались, на загальну суму 141 392,05 грн.

Як повідомляв прокурор, за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021221050000012 від 12.02.2021 до суду спрямовано обвинувальний акт щодо директора ТОВ Медичні гази Захарченко В.В. за ч. 2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України. Судовий розгляд обвинувального акту наразі триває.

Також прокурор повідомляв, що у межах кримінального провадження №42021221050000012 від 12.02.2021 було проведено судову будівельно-технічну експертизу (висновок експерта №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022). Експертизою встановлено, що вартість виконаних ТОВ Медичні гази та оплачених КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 Харківської міської ради робіт на підставі договору № КРК-3210 від 09.12.2020 відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2020 року складає 1789535,63 грн з урахуванням Єдиного податку 5%. Вартість виконаних ТОВ Медичні гази та оплачених замовником робіт на підставі договору №КРК-3210 від 09.12.2020 відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2020 року завищена на суму 141392,05 грн. Завищення робіт також підтверджено висновком судово-економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 09.12.2022 за №СЕ-19/121-22/15239-ЕК.

Вказане стало підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення з ТОВ Медичні гази безпідставно сплачених бюджетних коштів у розмірі 141 392,05 грн на користь Харківської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи позов у даній справі пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради та Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25.

Зокрема, як зазначав прокурор, підставою для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку є порушення економічних інтересів держави, що полягає у невиконанні відповідачем обов`язку, передбаченого договором щодо виконання визначених договором будівельних робіт, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об`єкт, що призвело до зайвого перерахування коштів місцевого бюджету, на загальну суму 141392,05 грн.

Матеріали справи свідчать, що про прийняте рішення щодо звернення прокурором з відповідним позовом поінформовано Харківську міську раду листом за вих. № 51-107-2517вих-23 від 17.05.2023.

Прокурор зазначав, що стороною спірного договору є Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 Харківської міської ради, яка є закладом охорони здоров`я, здійснює некомерційну господарську діяльність, основною ознакою якої є самостійність, систематичність, спрямованість на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Згідно зі Статутом КНП Міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25 Харківської міської ради підприємство підпорядковано та підзвітне Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, засновником підприємства є територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, яка також є власником майна. Підприємство є юридичною особою, яке згідно з чинним законодавством діє на підставах бюджетного та інших джерел фінансування, може бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах, в межах своїх повноважень укладає від свого імені правочини з юридичними та фізичними особами.

Джерелами фінансування підприємства є кошти місцевого бюджету, державні субвенції.

На переконання прокурора, збитки, що були спричинені підприємству в результаті порушення його майнових прав фізичними та юридичними особами відшкодовуються добровільно цими особами або за рішенням суду.

Контроль, перевірку та оцінку діяльності підприємства здійснюють, в межах наданої компетенції, державні органи та органи громадського контролю у відповідності до чинного законодавства України та цього статуту. Засновник та уповноважені ним органи в межах наданих повноважень мають право проводити планові та позапланові перевірки діяльності підприємства.

На переконання прокурора, КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 Харківської міської ради, яка є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, що уповноважена на отримання бюджетних коштів (капітальних трансфертів), зобов`язана ефективно та раціонально використовувати вказані бюджетні кошти та сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Поряд з цим, під час підписання акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року від 16.12.2020, КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 Харківської міської ради не здійснило захист вказаних інтересів щодо відшкодування збитків, маючи відповідні на це права.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, 17.05.2023 за вих. №51-107-25вих-23 на адресу КНП Міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25 Харківської міської ради прокурором направлено лист з повідомленням щодо виявлених порушень, що потребують негайного захисту.

У відповіді на вказаний лист (вих. № 381/0/639-23 від 20.05.2023) КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 Харківської міської ради зазначило, що плани Харківської міської ради щодо заходів реагування, зокрема цивільно-правового характеру та стягнення з ТОВ Медичні Гази збитків, спричинених Харківській міській територіальній громаді на загальну суму 141392,05 грн до відома лікарні не доводились.

Наведене, на думку прокурора, свідчить про невжиття заходів реагування КНП Міською клінічною багатопрофільною лікарнею № 25 Харківської міської ради, у тому числі цивільно-правового характеру.

Другим позивачем у справі прокурором також визначено Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради.

Листом №51-107-3206вих-23 від 19.06.2023 Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради проінформовано про рішення щодо звернення з відповідним позовом Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова.

Відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради від 23.06.2023 прокурору повідомлено, що КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 Харківської міської ради є замовником в розумінні Закону України Про публічні закупівлі (зі змінами), який несе відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом.

Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради, в межах наданих йому повноважень, не втручається в здійснення поточної господарської діяльності КНП Міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25 Харківської міської ради, пред`явлення позову знаходиться поза межами його повноважень.

Суд першої інстанції досліджуючи правомірність доводів прокурора щодо підстав представництва інтересів держави в особі позивачів, дійшов висновку, що надане прокурором до позовної заяви листування свідчить, що прокурор проінформував компетентні органи про виявлені порушення, надавши розумний строк на самостійне вжиття заходів реагування. Однак, компетентні органи не ініціювали перевірку викладених прокурором обставин щодо наявності чи відсутності збитків, завданих територіальній громаді Харківської міської ради в рамках виконання договору підряду № КРК-3210 від 09.12.2020, що свідчить про бездіяльність таких органів.

Зважаючи на нездійснення Харківською міською радою заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор в цьому випадку належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради та Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.11) констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Вказаний висновок було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 85). Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові у пунктах 82- 84 зазначила, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 71)).

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №925/846/21.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як свідчать матеріали справи, позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Харківська міська рада; 2) Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради; 3) Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25, посилаючись на їх бездіяльність стосовно захисту інтересів держави у бюджетній сфері, що полягає у незаконному та необґрунтованому витрачанні бюджетних коштів та спричиняє шкоду економічним інтересам органів місцевого самоврядування.

Тобто, одним із позивачів у позові у цій справі прокурор визначив Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25.

Прокурор у позові зазначав, що відповідно до Статуту, підприємство є закладом охорони здоров`я, яке здійснює некомерційну господарську діяльність, основною ознакою якої є самостійність, систематичність, спрямованість на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку; підприємство підпорядковане та підзвітне Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради. Засновником підприємства є територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, яка також є власником майна.

Колегією суддів встановлено, що за Статутом Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 Харківської міської ради, який міститься у загальному доступі за посиланням https://25lik.city.kharkiv.ua/oprylyudnennya/statut), його засновником є Харківська міська рада, власником майна є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради (пункти 1.2 та 1.3. Статуту).

Підприємство є юридичною особою публічного права, яке згідно з чинним законодавством має самостійний баланс, поточні рахунки та може мати інші рахунки в органах Державного казначейства міста Харкова, банках; діє на підставі бюджетного та інших джерел фінансування, має печатку, штамп, бланки зі свої найменуванням. Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним Власником для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах встановлених господарським кодексом України та іншими законами, а також власником майна; може бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах, в межах своїх повноважень укладає від свого імені правочин з юридичними та фізичними особами (пункт 1.4. Статуту).

Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради та належить підприємству на праві оперативного управління на підставі договору, укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 7.2. Статуту).

Джерелами фінансування підприємства є кошти місцевого бюджету, державні субвенції; надходження від здійснення господарської діяльності та від надання платних послуг, здійснення медичного обслуговування; кошти одержані внаслідок благодійної (гуманітарної) та спонсорської допомоги від вітчизняних та іноземних фізичних та юридичних осіб; надходження від оренди майна; цільові кошти, міжнародні, державні та місцеві програми, кошти, що надходять з інших джерел, що не суперечить чинному законодавству України (пункт 7.3. Статуту).

Таким чином, КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 наділено відповідними повноваженнями та виступає у спірних правовідносинах не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, отже, не позбавлено права оскарження в судовому порядку укладеного ним правочину.

Проте вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції помилково не врахував, що КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25, яке визначено прокурором у позові одним із позивачів у цій справі, з огляду на викладене, не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави, оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі лікарні є неправомірним.

Таким чином, у зв`язку із тим, що позовні вимоги прокурора у цій справі у наведеній частині, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального некомерційного підприємства, вони не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального некомерційного підприємства. Натомість прокурор, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, не має повноважень на ведення справ за такими вимогами. Звідси, рішення суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі лікарні (третій позивач), слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов заступника керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 залишити без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам у справі, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч. 1, ч. 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4, ч. 6 статті 882 ЦК)

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За змістом ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Частиною 1 статті 858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Виходячи з наведеного, законодавством визначено порядок прийняття виконаних будівельних робіт та встановлено алгоритм таких дій. Зокрема, замовник робіт має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. Сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначають строки їх усунення. Якщо при здачі-приймання об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що відповідно до ч. 2 ст.1210 ЦК України, шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Відповідно до приписів ст.224 та ч.1 ст.225 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Приписами ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За змістом позовних вимог, прокурор наполягає на невиконанні в повному обсязі ТОВ «Медичні гази» будівельних робіт за договором №КРК-3210 від 09.12.2020, що, в подальшому, мало наслідком внесення неправдивих відомостей до акту №1 виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року від 16.12.2020.

Так, обґрунтовуючи невідповідність обсягу фактично виконаних відповідачем робіт, обсягу робіт, обумовленому договором №КРК-3210 від 09.12.2020 , прокурор посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (а.с. 88 т. 1), складений на виконання постанови старшого слідчого у кримінальному провадженні №42021221050000012 від 12.02.2021.

У вказаному висновку судовим експертом зазначено про обставини справи (відомі з постанови про залучення експерта для проведення судової будівельно-технічної експертизи), зокрема, що кримінальне провадження розпочато за рапортом про те, що в період з 26.10.2020 по 18.12.2021 посадовими особами ТОВ «Медичні гази» привласнено бюджетні кошти під час виконання договорів ремонту в комунальних закладах Харківської міської ради.

Досудовим розслідування встановлено, що за результатами державної закупівлі 09.12.2020 укладено договір №КРК-3210 між КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 та ТОВ «Медичні гази» щодо проведення капітального ремонту частини киснепроводу хірургічного корпусу літ. Б-3 у вищевказаному комунальному закладі, який розташований за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, 122.

Зі змісту висновку від 26.10.2022 вбачається, що на експертизу надано: постанову про призначення судової будівельно-технічної експертизи на 1 арк., матеріали кримінального провадження №42021221050000012 від 12.02.2021 у тому числі, Договір №КРК-3210 від 09.12.2020 з додатками по об`єкту Капітальний ремонт частини киснепроводу хірургічного корпусу літера Б-3 КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня№25 ХМР за адресою: м.Харків, проспект Олександрівський, 122; план першого поверху, план другого поверху, план третього поверху, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 з додатками. Договір №КРК-3210 від 09.12.2020 (підрядна організація ТОВ «Медичні гази»).

З висновку від 26.10.2022 також вбачається, що для вирішення питань, поставлених перед судовим експертом, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» та ч. 3 ст. 69 Кримінального процесуального кодексу України, експертом, на адресу органу, який призначив судову експертизу, 27.09.2022 було надіслано клопотання про обстеження об`єкту дослідження та надання додаткових матеріалів, а саме, оригіналів або якісних копій проектної документації у масштабі доступному для дослідження (графічні та текстові матеріали відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво) на виконання будівельних робіт по об`єкту Капітальний ремонт частини киснепроводу хірургічного корпусу літера Б-3 КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня№25 за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, 122.

Як зазначено судовим експертом, документи, що зазначені в клопотанні від 27.09.2022, не надійшли. Визначення обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт проводиться в межах документів, які надані супровідним листом від 21.09.2022 №1200/119-66/15 (а.с. 90 т. 1).

У дослідницькій частині експертного висновку зазначено, що дослідження проведено методом вивчення технічної документації та візуально-інструментального обстеження фактичного стану досліджуваного об`єкту, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів.

На дату обстеження, а саме 13.10.2022 експертом встановлено прокладання кисневого трубопроводу в будівлі хірургічного корпусу (літера Б-3): на першому та третьому поверхах, на другому поверсі заміну кисневих клапанів в приміщеннях палат.

У вказаному висновку експертом також зазначено (а.с. 93 т. 1), що у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи кримінального провадження проектної документації (текстові і графічні матеріали відповідно до ДБН А.2.2-3-2014, дослідження проведено за даними, які встановлені при візуальному обстеженні частини киснепроводу хірургічного корпусу (літера Б-3).

Розкриття прихованих робіт, результати яких закриваються подальшими роботами, не проводилось, що не дає змогу з візуального огляду встановити наявність та факт виконання прихованих робіт, цей фактор впливає на категоричність загального висновку, тобто відповісти на питання можливо з достатнім ступенем ймовірності.

Отже, встановлені обставини свідчать, що під час проведення експертного дослідження, судовому експерту не було надано витребувані документи, а саме, оригінали або якісні копії проектної документації у масштабі доступному для дослідження (графічні та текстові матеріали відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво) на виконання будівельних робіт по об`єкту Капітальний ремонт частини киснепроводу хірургічного корпусу літера Б-3 КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня№25 ХМР за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, 122. У зв`язку з цим, як зазначено у висновку, дослідження проведено за даними, які встановлені при візуальному обстеженні частини киснепроводу хірургічного корпусу (літера Б-3). Крім того, розкриття прихованих робіт, результати яких закриваються подальшими роботами, не проводилось, що, як зазначено судовим експертом, не дає змогу з візуального огляду встановити наявність та факт виконання прихованих робіт, що впливає на категоричність загального висновку. Як зазначив судовий експерт, відповісти на питання можливо з достатнім ступенем ймовірності.

Дослідивши висновок судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022, колегія суддів вважає неможливим дійти беззаперечного висновку, що ним підтверджуються обставини перевищення відповідачем вартості будівельних робіт за договором №КРК-3210 від 09.12.2020, що, як зазначав прокурор, в подальшому призвело до внесення неправдивих відомостей до акту №1 виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року від 16.12.2020.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що наданий прокурором висновок не є належним та достовірним доказом, що підтверджує обґрунтованість позовних вимог та дає підстави вважати доведеним факт порушення відповідачем господарських зобов`язань за договором №КРК-3210 від 09.12.2020.

Крім того, на підтвердження позовних вимог про перевищення відповідачем вартості підрядних робіт за договором №КРК-3210 від 09.12.2020, прокурором до справи надано висновок експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/121-22/15239-ЕК від 09.12.2022, з якого вбачається, що до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 14.12.2022 із супровідним листом надійшла постанова від 08.11.2022 про призначення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні за №42021221050000012 від 12.02.2021.

За змістом обставин справи, що містяться у вказаному висновку від 09.12.2022 (відомі з постанови про призначення судової експертизи) вказано, що в провадженні СВ відділу поліції №1 ХРУП №2 ГУНП України в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021221050000012 від 12.02.221 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

В ході проведення досудового слідства у кримінальному провадженні призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої отримано висновок №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, відповідно до якої обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору будівельного підряду №КРК-3210 від 09.12.2020 щодо здійснення капітального ремонту частини киснепроводу хірургічного корпусу літери Б-3 КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня№25 завищено на суму 141 395,05 грн.

На експертизу надано наступні документи: постанова про призначення судової економічної експертизи від 08.11.2022; матеріали кримінального провадження.

Зі змісту висновка експерта №СЕ-19/121-22/15239-ЕК від 09.12.2022 також вбачається, що для вирішення питань, поставлених перед судовим експертом, відповідно до ст. 69 КПК України, ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», ініціатору експертизи, із супровідним листом від 17.11.2022 надіслано клопотання експерта від 15.11.2022 про надання додаткових матеріалів.

Як зазначено у висновку, клопотання експерта від 15.11.2022 по суті не виконано. Додаткові документи не надано.

Зі змісту висновку також вбачається, що надані на дослідження матеріали кримінального провадження №42021221050000012 від 12.02.2021, містять, в тому числі, висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022 та копії наступних документів: договір №КРК-3210 від 09.12.2020, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2020 року від 16.12.2020 (ф.КБ-2в), копію виписки за особовим рахунком ТОВ Медичні гази.

Крім того, зі змісту висновку вбачається, що подальше дослідження в частині відповіді на поставлені питання ініціатора експертизи, проводиться виключно за умови, щодо врахування вартості та завищення вартості будівельних робіт (капітального ремонту частини киснепроводу хірургічного корпусу літери Б-3 КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня№25) за період їх виконання, встановлених у висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022, як про це зазначено в експертному завданні (редакції поставленого запитання).

Таким чином, висновок експерта №СЕ-19/121-22/15239-ЕК від 09.12.2022 складено з урахуванням висновку експерта №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022.

В той же час, висновки судової експертизи №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022 не прийнято як належний та достовірний доказ, яким підтверджується факт вчинення порушення відповідачем господарських зобов`язань за договором.

За таких підстав суд першої інстанції правомірно не прийняв як належний доказ висновок судово-економічної експертизи №СЕ-19/121-22/15239-ЕК від 09.12.2022 як такий, що проведений з урахуванням висновку експерта №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022.

Колегія суддів також зазначає, що підставою звернення прокурора з даним позовом до господарського суду є документи, зібрані в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021221050000012 від 12.02.2021, якими, вважав прокурор, підтверджується неналежне виконання ТОВ Медичні гази господарських зобов`язань під час виконання умов договору №КРК-3210 від 09.12.2020.

За приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з цим, прокурором не надано доказів, які підтверджують що станом на момент розгляду справи у кримінальній справі № 42021221050000012 від 12.02.2021 наявний вирок.

Зважаючи на таке, посилання на наявність вини в діях відповідача та його протиправної поведінки за документами досудового розслідування, в т.ч. висновком експертів № СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022 (т.с. 1 а.с. 88-106) та № СЕ-19/121-22/15239-ЕК від 09.12.2022 (т.с. 1 а.с. 107-121), не відповідають в даному випадку завданню господарського судочинства, про що правомірно зазначено судом першої інстанції.

Відповідачем на підтвердження своєї позиції у справі до матеріалів справи надано висновок експерта №21184 від 27.09.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, складеного експертом Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса за заявою адвоката Бондаренко О.В.- захисника Захарченко В.В., директора ТОВ Медичні гази (т.с. 2 а.с. 34-54).

У дослідницькій частині зазначено, що дослідження проводилось методом інструментального обстеження об`єкта дослідження, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів (а.с. 36 т. 2). Обстеження об`єкту дослідження проводилось 09.08.2023 та 26.09.2023.

Як зазначено експертом, під час натурного обстеження встановлено, що киснепровід проходить від кисневого пункту (теплообмінник), який знаходиться за межами будівлі лікарні, по зовнішній стіні будівлі. Частина проводів знаходиться в кисневому пункті. Визначити довжину та діаметр даної ділянки прокладання трубопроводу не уявляється можливим. Далі трубопровід прокладений по коридорам і здійснюється підвід до палат. Частина трубопроводу, яка прокладена в палатах лікарні, знаходиться в захисному коробі. Визначити діаметр і довжину труб, які знаходяться у коробі, за результатом візуального обстеження не уявляється можливим. Частина трубопроводу (на другому поверсі) прихована за опорядженням стелі. Під час натурного обстеження проведено місцями розкривання конструкції стелі та перевірено наявність трубопроводу. Встановити точну довжину трубопроводу візуальним обстеженням не виявляється можливим.

Досліджуючи висновок експерта №21184 від 27.09.2023 суд першої інстанції правомірно врахував, що під час експертного дослідження використана проектна, договірна, кошторисна та виконавча документація (копії сертифікатів якості на використані будівельні матеріали, Акт на закриття прихованих робіт від 16.12.2020, оригінали схем-ескізів з прокладки трубопроводів).

Зі змісту висновку також вбачається, що зіставленням результатів проведеного натурного обстеження об`єкту з наданим Актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), даними проектно-кошторисної документації, виконавчої документації експерт дійшов висновку, що фактичні обсяги та вартість виконаних робіт відповідають обсягам та вартості робіт за договором № КРК-3210 від 09.12.2020.

Матеріали справи також свідчать, що за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2020 року від 16.12.2020 підрядні роботи ТОВ Медичні гази прийнято замовником без зауважень щодо їх кількості, якості та вартості.

Крім того, фактична кількість та вартість виконаних робіт перевірені ТОВ Імхотеп груп, яке здійснювало технічний нагляд за об`єктом, на підставі договору № 1147 від 11.12.2020, про що складено акт від 16.12.2020. Відомостей про наявність зауважень щодо обсягів та якості виконаних підрядником робіт даний акт не містить.

Матеріали справи не містять документів, які свідчать про наявність претензій замовника щодо якості та обсягу виконаних робіт за договором № КРК-3210 від 09.12.2020, а також акти про недоліки чи дефекти виконаних робіт. Також в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що внаслідок неналежного виконання ТОВ Медичні гази своїх зобов`язань в частині обсягів та якості робіт Замовник був змушений та виправляв ці недоліки, у тому числі за свій рахунок як власними силами так із залученням іншого Виконавця.

До того ж, як встановлено, виконані підрядником роботи сплачені замовником після підписання акту №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма Кб-2в) за грудень 2020 року від 16.12.2020 у розмірі, узгодженому сторонами у договорі.

Зважаючи на таке, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, який дійшов висновку про те, що за результатами дослідження наявних у справі доказів, судом не встановлено факту порушення ТОВ Медичні гази своїх зобов`язань за договором №КРК-3201 від 09.12.2020, а тому, прокурором не доведено наявності правових підстав для стягнення з ТОВ Медичні гази безпідставно сплачених бюджетних коштів у розмірі 141392,05 грн на користь Харківської міської ради.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що факт завищення ТОВ «Медичні гази» вартості виконаних та оплачених КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради робіт на підставі договору № КРК-3210 від 09.12.2020 підтверджено висновком експерта №СЕ-19/121-22/12437-ВТ від 26.10.2022.

Як зазначає апелянт, експертне дослідження проведено методом вивчення технічної документації та візуально-інструментального обстеження фактичного стану досліджуваного об`єкту, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів. Вважає, що експерту надано достатню документацію для вирішення поставлених питань шляхом проведення візуально- інструментального обстеження; експертом використовувалось обладнання, яке він визначив достатнім для здійснення вимірів необхідних для відповідей на поставлені експерти питання.

Також апелянт вважає, що завищення вартості виконаних ТОВ «Медичні гази» та оплачених КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» робіт за договором № КРК-3210 від 09.12.2020 підтверджено висновком судово-економічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 09.12.2022 за № СЕ-19/121- 22/1 5239-ЕК.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги з приводу вказаних експертних висновків №СЕ-19/121-22/12437-ВТ від 26.10.2022 та № СЕ-19/121- 22/1 5239-ЕК від 09.12.2022 фактично є доводами позовної заяви, яким була надана оцінка судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного рішення.

Апелянт також зазначає, що у постанові від 05.02.2020 за результатами розгляду справи №461/3675/17 Верховний Суд зазначив, що висновок експерта, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням статті 102 ЦПК України, а тому може бути допустимим доказом, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, не зважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи, суд дійшов висновку, що надані прокурором висновки експертів №СЕ-19/121-22/12437-БТ від 26.10.2022 та № СЕ-19/121-22/15239-ЕК від 09.12.2022 не підтверджували обставини, на які посилався прокурор в обґрунтування позовних вимог, а тому і не були прийняті судом в якості належних доказів на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування. Отже, експертний висновок може бути прийнятий судом як допустимий доказ, але ж в тому разі, якщо він підтверджує обставини, на які посилається сторона та які входить до предмета доказування.

Апелянт також вважає, що судом першої інстанції безпідставно надано перевагу висновку експерта №21 184 від 27.09.2023, оскільки він не містить відповідей стосовно обсягу виконаних робіт та не спростовує висновки експерта, на які посилався прокурор. Зокрема, як вважає скаржник, самим судом зазначено, що під час натурного обстеження визначити довжину та діаметр даної ділянки прокладання трубопроводу не уявляється можливим; визначити діаметр і довжину труб, які знаходяться у коробі, за результатом візуального обстеження не уявляється можливим; встановити точну довжину трубопроводу візуальним обстеженням не уявляється можливим. До того ж, розкриття прихованих робіт експертом не проводилось.

Разом з цим, дослідженням висновку експерта №21184 від 27.09.2023 встановлено, що під час експертного дослідження судовим експертом використана проектна, договірна, кошторисна та виконавча документація (копії сертифікатів якості на використані будівельні матеріали, Акт на закриття прихованих робіт від 16.12.2020, оригінали схем-ескізів з прокладки трубопроводів). Отже, разом з проектною документацією, судовим експертом також надавалась експертна оцінка з урахуванням прихованих робіт згідно з актом на закриття прихованих робіт від 16.12.2020.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника, що посилання суду на відсутність претензій замовника до виконавця ТОВ «Медичні гази» щодо якості та обсягу виконаних робіт за договором № КРК-3210 від 09.12.2020, не свідчить про належне виконання відповідачем робіт відповідно до договору № КРК-3210 від 09,12.2020, оскільки наявність претензій з боку замовника мало б наслідком виникнення у виконавця додаткових господарських зобов`язань.

За змістом положень статей 14, 269 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У частині 3 статті 2 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Принцип змагальності (статті 13 ГПК) і принцип рівності сторін (статті 7 ГПК), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК).

Наведена процесуальна норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, що є необхідними для правильного вирішення спору.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

За наслідком розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором у встановленому законом порядку не доведено тих обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, про що зазначено вище.

Таким чином, за результатом розгляду апеляційної скарги колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Разом з цим, зважаючи на обставини, за яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для представництва КНП Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25 ХМР, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3166/23 в частині відмови у задоволенні позову Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" залишити без розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3166/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради .

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради залишити без розгляду.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3166/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.02.2024

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко