ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/816/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Волковицької Н. О.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Ігора Валька»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (колегія суддів: Кравчук Н. М. - головуючий, Кордюк Г. Т., Плотніцький Б. Д.), рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.12.2022 (суддя Михайлишин В. В.) та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2023 (суддя Михайлишин В. В.)
за позовом Селянсько-фермерського господарства «Ігора Валька»,
до: 1) Рогатинської міської ради Івано-Франківської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бачів Агро»
про визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди,
за участю:
відповідача-1: Сташків О.Б.
відповідача-2: Микитчин П.С. (адвокат)
ВСТАНОВИВ:
1 Короткий зміст позовних вимог
1.1 Селянсько-фермерське господарство «Ігора Валька» (далі - Господарство), звернувшись до суду з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області (далі - Рада; відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бачів Агро» (далі - Товариство; відповідач-2), просило визнати недійсними договір оренди неуспадкованих земельних ділянок від 03.02.2020 № 2 (далі - Договір) та додаткової угоди від 01.04.2021 до Договору (далі - Додаткова угода).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача Товариству в оренду земельних ділянок відбулась без відповідного рішення органу місцевого самоврядування та без проведення земельних торгів. При цьому, за переконанням позивача, порушено його приватний інтерес щодо потенційної можливості отримання в оренду (користування) земельних ділянок, які є предметом Договору.
2 Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.12.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладення відповідачами спірного Договору.
2.3 Додатковим рішенням від 17.01.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково; стягнуто з Господарства на користь Товариства 51 000,00 грн витрат на правову допомогу, в частині стягнення 48 000,00 грн - відмовлено.
2.4 У вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суди виходили з того, такі витрати в розмірі 51 000,00 грн є обґрунтованими і підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи. Разом з тим відповідач-2 належним чином не підтвердив необхідність залучення додаткового адвоката для розгляду даної справи, а тому суди дійшли висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 48 000 грн.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі Господарство просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити та вирішити питання про розподіл судових витрат.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду.
3.3 Також позивач вважає, що повний текст постанови підписано «особою, яка на день виготовлення вказаної постанови вже була звільнена з посади судді», що є підставою для скасування оскаржуваної постанови згідно з пунктом 3 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.4 Крім того Господарство вказує, що суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував його доводи щодо незаконності та необґрунтованості додаткового рішення про розподіл судових витрат.
3.5 Рада у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
3.6 Товариство у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також відповідач-2 у відзиві зазначає про орієнтовні судові витрати в суді касаційної інстанції.
4 Мотивувальна частина
4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що 04.03.2021 Господарство звернулось до Ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земельних ділянок на невитребувані паї та проєктні дороги орієнтовно площею 64,1752 га, що розташовані на території Ради за межами с. Стратин.
4.2 Рада 31.03.2021 надала відповідь за вих. № 02-21/671 на звернення позивача від 03.04.2021, в якому зокрема, повідомила, що у 2021 році буде проведено інвентаризацію земель комунальної власності Рогатинської міської територіальної громади, в тому числі земель за межами с. Стратин, с. Добринів та с. Корчунок.
4.3 Також суди встановили, що 03.02.2020 між Стратинською сільською радою, правонаступником якої у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання є відповідач-1, (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування невитребувані земельні ділянки (паї), які знаходяться на території Стратинськьої сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області для ведення сільськогосподарського виробництва (пункт 1); в оренду передаються неуспадковані земельні ділянки згідно додатку до рішення Стратинської сільської ради, загальною площею 62,2232 га (пункт 2); Договір укладено на 365 днів. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. Передача земельної ділянки (паїв) в оренду здійснюється без розроблення проєкту її відведення (пункт 13).
4.4 На виконання рішення Ради від 18.03.2021 № 1083 між Радою та Товариством укладено Додаткову угоду до Договору, якою викладено деякі пункти Договору в новій редакції, зокрема, пункт 2: «В оренду передаються невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) загальною площею 47, 7949 га (рілля)» та пункт 4: «Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію».
4.5 За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом.
4.6 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.7 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.8 Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
4.9 У справі № 688/2908/16-ц, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, на відміну від справи, що розглядається, спірні правовідносини виникли щодо визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок за умов, коли дозвіл на розроблення проєкту землеустрою на земельну ділянку наданий кільком особам щодо однієї земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду у справі № 688/2908/16-ц дійшла висновку, що частину 2 статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, слід розуміти таким чином, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого. Якщо ж бажаючих два чи більше, то Суд зазначив, що підлягають застосуванню загальні правила статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір.
4.10 У справі № 911/436/17, на яку також посилається позивач у касаційній скарзі, Верховним Судом зроблено висновки щодо неможливості ототожнення фермерського господарства і фізичної особи - засновника цього фермерського господарства та передання фермерському господарству земельної ділянки комунальної власності без проведення земельних торгів на підставі частини 2 статті 134 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
4.11 У справі № 161/13645/16-а предметом судового розгляду був позов фізичної особи-підприємця про визнання протиправним та скасування рішення міської ради про демонтаж тимчасової споруди, а за встановленими судами обставинами тимчасова споруда відповідача була розташована без відповідних дозвільних документів та без оформлення права користування земельною ділянкою, а міська рада при прийнятті оспорюваного рішення виконувала владні управлінські функції зі здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.
4.12 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 прийнята у спорі власника нерухомого майна та міської ради щодо визнання права оренди земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди землі. За обставинами цього спору позивач отримав дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під нерухомістю, проте міська рада тривалий час не приймала рішення про передачу позивачу земельної ділянки в оренду.
4.13 Що стосується постанови Верховного Суду від 27.04.2018 у справі № 923/1394/16, то в ній вирішувався спір щодо договору оренди земельної ділянки із земель запасу та резервного фонду Строганівської сільської ради.
4.14 Водночас за встановлених судами попередніх інстанцій обставин у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, в оренду надавалася земельна ділянка із нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок - часток (паїв), за висновками місцевого господарського суду такі земельні ділянки передаються у користування без проведення земельних торгів. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній у касаційному порядку постанові зазначив, що позивач не довів порушення своїх прав оспорюваним правочином, що є самостійною достатньою підставою для відмови в позові.
4.15 З викладеного вбачається, що правовідносини у справах, на які посилається скаржник, та у справі, що переглядається, не є подібними насамперед за змістовним критерієм, наведені справи різняться предметом і підставами позовних вимог, суттю та змістом правовідносин, фактичними обставинами, матеріально-правовим регулюванням відносин.
4.16 Інші постанови Верховного Суду, зазначені у касаційній скарзі, скаржником не визначені як такі, що містять висновки, які не враховані судами при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі висновки судів у таких постановах не обґрунтовані належним чином в контексті виключних підстав касаційного оскарження, тому Верховний Суд відповідно до встановлених процесуальним законом меж розгляду справи у суді касаційної інстанції оцінювати та перевіряти їх не може.
4.17 За вказаних обставин касаційне провадження, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.
4.18 Як на підставу для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник посилається також на приписи пункту 3 частини 1 статті 310 ГПК України. За переконанням позивача, постанова Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 була виготовлена вже після звільнення з посади судді Кордюк Г. Т. (22.06.2013), тому скаржник вважає, що постанова суду не могла бути підписана суддею Західного апеляційного господарського суду Кордюк Т. Г.
4.19 Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.
4.20 Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу Х Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 19.04.2018 № 1200/015-18, у разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним ЕЦП (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез`ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказами про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до Реєстру особа, визначена наказом голови суду, в якому зберігається судова справа. У разі відсутності такого наказу електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до Реєстру голова суду, в якому зберігається судова справа, або особа, яка виконує його обов`язки.
4.21 Колегія суддів установила, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 909/816/22 ухвалена у складі колегії суддів: Кравчук Н. М. - головуючий, Кордюк Г. Т., Плотніцький Б. Д. При цьому оригінал цієї постанови, наявний у матеріалах справи, підписано всією колегією суддів: Кравчук Н. М. - головуючий, Кордюк Г. Т., Плотніцький Б. Д.
4.22 Із наведеного не вбачається, що судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.
4.23 З урахуванням наведеного колегія суддів не встановила порушень процесуального законодавства, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 310 ГПК України, тому доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови у цій частині не підтвердилися.
4.24 Що ж до доводів позивача, викладених у касаційній скарзі в частині скасування додаткового рішення та постанови Західного апеляційного господарського в частині перегляду додаткового рішення, позивач вказує на те, що суд апеляційної інстанції залишив додаткове рішення поза увагою і не досліджував доводи позивача в цій частині.
4.25 При цьому, як вбачається з касаційної скарги, скаржник не згоден з додатковим рішенням та постановою в цій частині у контексті критерію обґрунтованості та доцільності понесених відповідачем-2 витрат і їх розмір, на думку позивача, є явно завищеним.
4.26 Разом з тим, як вбачається з тексту додаткового рішення місцевого та постанови апеляційного господарського суду, судами досліджено питання щодо дотримання відповідачем-2 порядку звернення із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу і встановлено, що в якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката відповідач-2 надав суду копії відповідних документів, які були оцінені судами попередніх інстанцій. Водночас з урахуванням поданого позивачем клопотання про зменшення судових витрат заяву відповідача-2 було задоволено частково з наведенням відповідного мотивування.
4.27 При цьому сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права, а відповідно до положень статті 300 ГПК України Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.28 Отже, Верховним Судом не встановлено порушення норм процесуального права при постановленні місцевим господарським судом додаткового рішення та при перегляді останнього судом апеляційної інстанції.
4.29 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
4.30 Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження щодо порушення судами норм процесуального права не підтвердилися за результатами касаційного перегляду, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу позивача в цій частині необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4.31 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне провадження у справі № 909/816/22 за касаційною скаргою Селянсько-фермерського господарства «Ігора Валька» в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрити.
В іншій частині касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Ігора Валька» залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 909/816/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Н. О. Волковицька
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 20.10.2023 |
Номер документу | 114291904 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні