Постанова

від 08.11.2023 по справі 909/816/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 909/816/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Волковицької Н. О.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Ігора Валька»

на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 (колегія суддів: Кравчук Н. М. - головуючий, Скрипчук О. С., Матущак О. І.)

за позовом Селянсько-фермерського господарства «Ігора Валька»

до: 1) Рогатинської міської ради Івано-Франківської області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бачів Агро»

про визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави вимог

1.1 Селянсько-фермерське господарство «Ігора Валька» (далі - Господарство), звернувшись до суду з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області (далі - Рада; відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бачів Агро» (далі - Товариство; відповідач-2), просило визнати недійсними договір оренди неуспадкованих земельних ділянок від 03.02.2020 № 2 (далі - Договір) та додаткову угоду від 01.04.2021 до Договору (далі - Додаткова угода).

1.2 Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.12.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.

1.3 26.06.2023 до апеляційного суду від представника Товариства надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Господарства 47 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 стягнуто з Господарства на користь Товариства 23 500 грн компенсації витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі № 909/816/22; в решті заявлених до відшкодування витрат відмовлено.

2.2 Суд апеляційної інстанції при ухваленні додаткової постанови керувався статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та виходив з того, що заявлений представником Товариства розмір витрат на правову допомогу в сумі 47 000 грн є неспівмірним зі складністю цієї справи, не відповідає критерію реальності таких витрат, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер. Враховуючи клопотання представника позивача про зменшення розміру судових витрат, апеляційний господарський суд дійшов висновку не розподіляти витрати на правову допомогу в розмірі 23 500 грн, призначивши до стягнення 23 500 грн.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати додаткову постанову апеляційного господарського суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги Господарство посилалося на те, що оскаржувана додаткова постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, без урахування фактичних обставин справи.

3.3 Рада у клопотанні, яке за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, просить у задоволенні останньої відмовити, посилаючись на те, що додаткова постанова є обґрунтованою і ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

4. Мотивувальна частина

4.1 За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

4.2 Апеляційний господарський суд встановив, що між адвокатом Микитчином Петром Степановичем та Товариством укладено договір про надання правничої допомоги від 01.11.2022 № 81-Г/22 (далі - Договір), за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу (пункт 1.1).

4.3 Вартість послуг адвоката визначається в акті виконаних робіт згідно фактично наданих послуг (пункт 4.1).

4.4 Також між адвокатом Микитчином Петром Степановичем та Товариством укладено договір від 22.02.2023 № 01.1/81-Г/23 про внесення доповнень до Договору, умовами якого передбачено, що: вартість послуг адвоката у Західному апеляційному господарському суді по справі № 909/816/22 визначається в акті виконаних робіт згідно фактично наданих послуг та оплачується клієнтом у день підписання даного акта (пункт 4.5); у разі досягнення бажаного для клієнта результату в суді апеляційної інстанції, гонорар успіху адвоката складає 40 000,00 грн та оплачується клієнтом на рахунок адвоката протягом п`яти днів з дня прийняття судом апеляційної інстанції рішення суду (пункт 4.6).

4.5 Відповідно до акта приймання-передачі наданих юридичних послуг від 27.02.2023 вартість наданої професійної правничої допомоги складає 7 000,00 грн, яка включає: 5 000,00 грн - підготовка та написання відзиву та 2 000,00 грн - представництво інтересів Товариства у Західному апеляційному господарському суді 07.03.2023 у справі № 909/816/22.

4.6 До справи також долучено: копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 27.02.2023 на суму 7 000,00 грн; акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 19.06.2023, яким сторони погодили, що вартість наданої професійної правничої допомоги складає 40 000,00 грн, оскільки досягнуто бажаного результату в суді апеляційної інстанції (гонорар успіху адвоката); платіжну інструкцію від 19.06.2023 № 50 на суму 40 000,00 грн.

4.7 За таких обставин представник Товариства звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 47 000 грн.

4.8 Відповідно до частини 1 та абзацу 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

4.9 Частиною 2 статті 126 ГПК передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

4.10 Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.11 Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

4.12 Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

4.13 У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

4.14 Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

4.15 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4.16 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

4.17 Ураховуючи положення статей 123, 124, 126, 129 ГПК України, проаналізувавши надані відповідачем-2 докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши їх дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність, з урахуванням результатів розгляду справи, а також вивчивши доводи позивача, викладені у заяві про зменшення розміру витрат, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового відшкодування судових витрат Товариства за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у розмірі 23 500 грн.

4.18 Розглянувши доводи поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вони жодним чином наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, позаяк зводяться до висловлення незгоди із здійсненною судом оцінкою зібраних у справі доказів, є проханням про їх переоцінку та втручання у виключні повноваження судів попередніх інстанцій. Питань права чи правозастосування скаржник у касаційній скарзі не ставить.

4.19 При цьому посилання позивача стосовно того, що апеляційний господарський суд не врахував наведені позивачем аргументи щодо неспівмірності заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, є безпідставними, оскільки як свідчить зміст оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання розподілу витрат дійшов висновку не розподіляти витрати на правову допомогу в розмірі 23 500,00 грн, враховуючи, зокрема, клопотання представника позивача про зменшення розміру судових витрат.

4.20 Аргументи Господарства по суті зводяться до необхідності повної відмови у відшкодуванні Товариству витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом апеляційної інстанції розподіл цих витрат.

4.21 Водночас колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

4.22 Крім того слід зазначити, що згідно статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 2). У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина 3).

4.23 Згідно частини 4 статті 244 ГПК України разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

4.24 Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.07.2023 заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Господарства 47 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції було призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2023 на 09 год. 50 хв. До зазначеної дати від позивача надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку апеляційний господарський суд, як вбачається із оскарженої у касаційному порядку постанови від 29.08.2023, розглянув та дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування судових витрат Товариства (у розмірі 23 500 грн) за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

4.25 Отже, доводи позивача, викладені у касаційній скарзі щодо порушення його права на захист, не знайшли підтвердження.

4.26 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.27 Оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Ігора Валька» залишити без задоволення, а додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 909/816/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Н. О. Волковицька