Ухвала

від 17.10.2023 по справі 120/15750/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

17 жовтня 2023 р.Справа № 120/15750/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Як видно із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача не отриману допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі з лютого 2021 по березень 2022 та з квітня 2022 по жовтень 2023 в загальній сумі 52 000 грн.

Такі вимоги хоч і є майновими, однак не перевищують встановлений мінімум по сплаті судового збору. Відтак, позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 1073, 60 грн. та надати суду документ про його сплату.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано жодних доказів сплати судового збору.

Втім, представником позивача разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник позивача пункт 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" просив звільнити від сплати судового збору, оскільки предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, звільнити від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами.

Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

В даному випадку, для повного та об`єктивного підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачем не надано жодного доказу про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.

Так, представником позивача надано довідку про доходи, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ямпільському ПФУ і отримує пенсію. Сума пенсії за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 104837,18 грн., а тому, оскільки розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, згідно наданих до позовної заяви доказів, відсутні.

При усуненні вказаного недоліку позовної заяви позивачу слід врахувати правовий висновок Верховного Суду в ухвалі №640/4805/22 від 12 січня 2023 року, який полягає у тому, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати, серед іншого, може бути довідка ОК-5, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Тому, аналізуючи зазначене, доходжу висновку, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 2699650099 від 21.01.2015р, виданою управлінням соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації.

Як самостійно вказав представник позивача, позивачу було призначено допомогу на проживання, яку він отримував до лютого 2021 року.

Однак, з лютого 2021 року відповідач припинив виплату позивачу допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі.

У зв`язку з чим позивач, серед іншого просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації щодо не виплати позивачу допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі з лютого 2021.

При цьому, позивач самостійно вказує, що така виплата йому була припинена з лютого 2021.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Також у постанові зазначено, що отримання особою листа від суб`єкта владних повноважень у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність/несвоєчасність їх перерахунку, тощо.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що допомога на проживання як внутрішньо переміщеній особі є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення таку допомогу, чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових

Отже, з дня отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі особою, якій призначена така допомога вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після припинення виплати такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо причин припинення виплати, видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від уповноваженого органу відповіді на подану нею заяву.

Як зазначає представник позивача, із адвокатським запитом про надання інформації щодо причин припинення виплати відповідної допомоги звернувся лише 29.08.2023 та вказав що відповіді не отримав.

Проте, суд вкотре наголошує, що подання такої заяви не змінює моменту, з якого починає свій відлік строк звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через рік відтоді, коли на його думку, мав місце факт порушення його прав.

Таким чином, наведені обставини не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, адже такі обставини лише свідчать про початок вчинення позивачем певних дій для захисту своїх прав.

Так, як зазначалось судом вище, положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному ж випадку, позивач оскаржує бездіяльність щодо не виплати йому допомоги з лютого 2021, а до суду із даним позовом він звернувся лише 12.10.2023, тобто із пропуском шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Положеннями ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 7 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску (в разі існування таких).

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяКрапівницька Н. Л.